24 грудня 2025 року
м. Київ
Справа № 210/5016/23
Провадження № 51-4861ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року,
dстановив:
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Зокрема, як убачається зі змісту касаційної скарги, її доводи та мотиви викладено не державною мовою, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Також ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92 Основного закону регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України, а порядок застосування мов визначається виключно законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Положеннями ч. 1 ст. 29 КПК України установлено, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою.
За таких обставин при оскарженні судового рішення до касаційного суду скарга має бути викладена державною мовою чи в перекладі на державну мову.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 вересня 2022 року (справа № 521/12324/18, провадження №51-5817кмо21), згідно з якою касаційні скарги осіб, які мають право на оскарження судових рішень, повинні бути викладені державною мовою.
Право осіб на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють, є беззаперечним і воно кореспондує обов'язку слідчого судді та суду забезпечити реалізацію такого права, у тому числі за необхідності скористатися послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК України, що визначено у ч. 3 ст. 29 КПК України.
Однак суд звертає увагу, що до прийняття скарги (заяви) до розгляду слідчий суддя, суд позбавлені можливості постановляти процесуальні рішення, у тому числі щодо залучення перекладача.
Попри це, реалізуючи своє право на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою володіють, учасники провадження, які потребують послуг перекладача, якщо він не був залучений, за наявності підстав, можуть порушити питання про таке залучення відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 02 червня 2011 року № 3460-VI та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги» від 24 червня 2016 року № 401.
Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, які мають співвідноситися зі змістом оскаржуваного рішення та підставами його ухвалення, чого зроблено не було.
Крім того, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала, із зазначенням того, яке рішення має ухвалити суд касаційної інстанції.
Такі вимоги мають узгоджуватись з їх обґрунтуванням та відповідати приписам
ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
У своїй касаційній скарзі скаржник не сформулював жодних вимог і не зазначив, яке, на його думку, рішення має ухвалити суд касаційної інстанції.
Також скаржником не додано копій касаційної скарги та додатків до неї у кількості, необхідній для направлення усім учасникам кримінального провадження, зокрема прокурору.
Крім того, згідно з даними трекінгу поштових відправлень АТ «Укрпошта» за № 5003600747972 касаційна скарга була здана скаржником на пошту 18 грудня 2025 року. Враховуючи, що оскаржувана ухвала апеляційного суду була постановлена 09 вересня 2025 року, скаржником не зазначається жодних даних стосовно аспектів дотримання передбаченого положеннями КПК України тримісячного строку на подання касаційної скарги.
Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК України, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.
Керуючись ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків скарги протягом 15 днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали протягом установленого строку, скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3