22 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 574/875/20
провадження № 51-2724км25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,
засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_9 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20 січня 2025 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 09 червня 2025 року про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Змістсудовихрішеньівстановленісудамипершоїтаапеляційноїінстанційобставини
Конотопський міськрайонний суд Сумської області ухвалою від 20 січня 2025 року заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
За ухвалою Сумського апеляційного суду від 09 червня 2025 року ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20 січня 2025 року залишено без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.
Вимогитаузагальненідоводиособи, якаподалакасаційнускаргу
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги засуджений зазначає, що:
· поза увагою судів залишилося те, що в ході відтворення обстановки та обставин події злочину до нього застосовувалися незаконні методи досудового розслідування. Вказує, що зазначена слідча дія та допит проводилися за відсутністю захисника;
· в ході розгляду його заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами брав участь прокурор ОСОБА_10 , який не мав на це відповідних повноважень, оскільки відсутнє рішення (постанова) керівника органу прокуратури про призначення групи прокурорів у цьому провадженні. Зауважує, що прокурори Конотопської окружної прокуратури Сумської області не брали участь як на досудовому слідстві, так і під час судового розгляду кримінальної справи;
· всупереч заявленим клопотанням про перенесення розгляду провадження у зв'язку із повітряною тривогою місцевий суд продовжив судовий розгляд;
· судами не було належним чином повідомлено потерпілих про дату, час і місце розгляду провадження;
· судові рішення не відповідають приписам статей 370 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Заперечень від інших учасників кримінального провадження на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 до Верховного Суду не надходило.
Позиціїучасниківсудовогопровадження
Прокурор вважав касаційну скаргу засудженого необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Сторона захисту підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
МотивиСуду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Проте суд касаційної інстанції не встановив таких порушень за наслідками перегляду оскаржених судових рішень у касаційному порядку.
Так, порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК України, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Згідно з вимогами ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими, зокрема, є штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Тобто обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті.
У той же час відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
Отже, системне тлумачення положень ст. 459, пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (у судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлено обставини, які мають такі ознаки:
1) вони об'єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
2) вони знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Желтяков проти України», який вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилося під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто для нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК України обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що існували, однак не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.
Так, судами установлено, що вироком колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року, зокрема ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні злочинів передбачених пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 357 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та засуджений, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 22 березня 2005 року вказаний вирок Апеляційного суду Сумської області було залишено без зміни.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_7 , звертаючись до місцевого суду із заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, зокрема, вказував, що зазначений вирок є необґрунтованим, невмотивованим та містить істотні порушення вимог КПК України, Конституції України, Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод, оскільки як досудове слідство, так і судовий розгляд не було проведено всебічно, обґрунтовано, не було проведено низку експертних досліджень, які б підтвердили його непричетність до скоєного злочину. Також засуджений вказував, що в ході судового розгляду справи не було відомо про зловживання слідчого в ході досудового слідства, які виразилися в порушенні його права на захист, зокрема, при проведенні допиту в якості підозрюваного і відтворення обстановки та обставин події від 30 вересня 2003 року. Зауважував, що хоча захисник не був присутній в ході відтворення обстановки і обставин події, але у протоколі цієї слідчої дії є підпис останнього. Наголошував, що слідчий прокуратури за приховання дійсних злочинців отримав хабара і разом з іншими правоохоронцями здійснював на нього тиск, щоб він підписав раніше заготовлені протоколи допиту. Начальник ІТТ м. Білопілля, в якому його помістили до камери, де знаходився хворий на відкриту форму туберкульозу, на його скаргу про нанесення тілесних ушкоджень надав лише вказівку про доставку його до лікарні для надання медичної допомоги. Крім того, засуджений зазначав про неправильну кваліфікацію його дій, зокрема за ч. 4 ст. 184 КК України. Звертав увагу і на те, що за місяць до скоєння злочину він переніс тяжку операцію, у зв'язку з чим не міг вчинити злочин.
Надалі в ході розгляду заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами останній надав інформацію щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі ухвал слідчих суддів Зарічного районного суду м. Суми стосовно слідчого ОСОБА_11 та адвоката ОСОБА_12 за статтями 366, 365 КК України щодо зловживання посадовим становищем, застосування незаконних методів досудового слідства, факту отримання слідчим хабаря та не проведення у кримінальному провадженні низки експертиз, які б доводили причетність інших осіб до скоєних злочинів, які інкримінувалися ОСОБА_7 .
Водночас за результатом розгляду цієї заяви, суди встановили, що дані стосовно об'єктивної неможливості вчинити злочини через незадовільний стан здоров'я, пов'язаний з післяопераційним періодом та щодо порушення права на захист були відомі під час розгляду справи Апеляційним судом Сумської області та були предметом розгляду судом касаційної інстанції. Разом з тим, докази, на які останній посилався як на недопустимі та не погоджувався з їхньою оцінкою, також були предметом дослідження в судовому засіданні та їм була надана відповідна оцінка, яка знайшла відображення у вироку.
Крім цього, суди дійшли обґрунтованого висновку, що витяги з ЄРДР стосовно слідчого ОСОБА_11 та адвоката ОСОБА_12 за ст. 366, 365 КК України не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 459 КПК України, оскільки, обставини передбачені п. 3 ч. 3 цієї статті повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, проте доказів засудження слідчого та адвоката за вказаними злочинами заявником не надано.
Отже, суди дійшли правильного висновку, що зазначені засудженим ОСОБА_7 обставини не є нововиявленими у розумінні положень ст. 459 КПК України і фактично зводяться до його незгоди з вироком суду та переоцінки доказів.
Тож подана засудженим заява не є підставою перегляду судового рішення, оскільки вона призведе до порушення принципу юридичної визначеності, який є одним з основних аспектів верховенства права та передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення
З огляду на викладене, суд першої інстанції, врахувавши вимоги закону, практику Верховного Суду, конкретні доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та всі матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність нововиявлених обставин у розумінні вимог ст. 459 КПК України та залишив заяву засудженого про перегляд вироку за нововиявленими обставинами без задоволення. Ухвала суду першої інстанції відповідає положенням статей 370, 372 КПК України.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, переглянувши ухвалу місцевого суду за апеляційною скаргою засудженого, перевірив викладені в ній доводи, визнав їх неспроможними, мотивував своє рішення, зазначивши підстави, з яких апеляційну скаргу визнано такою, що не підлягає задоволенню, та обґрунтовано погодився з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені в заяві засудженого ОСОБА_7 обставини не є нововиявленими.
Щодо доводів касаційної скарги про розгляд цього провадження в період повітряної тривоги
Як убачається з матеріалів справи, 20 січня 2025 року в ході судового засідання Конотопський міськрайонний суд Сумської області розглядав заяву ОСОБА_7 . О 14:14 судом було відкрито судове засідання, у якому брав участь і засуджений ОСОБА_7 . Крім того, о 14:38 суд вийшов до нарадчої кімнати. Проголошення оскаржуваного рішення відбулося о 16:04, а о 16:17 судове засідання було закрито.
Водночас, як убачається з загальнодоступних джерел засобів масової інформації, повітряна тривога розпочалася о 15:18 та закінчилася о 18:47.
Отже судове засідання відбувалося до оголошення повітряної тривоги, в ході якого ОСОБА_7 брав активну участь в режимі відеоконференції, висловлював свою думку стосовно поданої ним заяви, а також висловлювався з цього приводу в судових дебатах.
Разом з тим варто зауважити, що стадія проголошення судового рішення не передбачає можливості заявляти клопотання, зокрема щодо відкладення судового засідання.
У той же час, засуджений у касаційній скарзі не зазначає, яким чином проголошення судового рішення під час повітряної тривоги впливає на законність прийнятого рішення та/або порушує на його фундаментальні права.
Тож доводи касаційної скарги в цій частині також не є слушними.
Щодо доводів касаційної скарги про відсутність повноважень прокурора окружної прокуратури брати участь в судовому засіданні місцевого суду в розгляді заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
За приписами ст. 466 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для кримінального провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
Так, з матеріалів провадження убачається, що в ході розгляду заяви ОСОБА_7 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами брав участь прокурор ОСОБА_10 .
На підтвердження повноважень зазначеного прокурора сторона обвинувачення надала касаційному суду наказ Конотопської окружної прокуратури № 25 від 10 вересня 2024 року «Про розподіл обов'язків між керівництвом та працівниками Конотопської окружної прокуратури», відповідно до якого прокурор ОСОБА_10 виконує функції прокуратури на території Конотопської територіальної громади, зокрема підтримує публічне обвинувачення в суді.
Водночас визначаючи наявність чи відсутність повноважень прокурора в цьому випадку суд не може керуватися положеннями ч. 1 ст. 37 КПК, оскільки повноваження прокурора (групи прокурорів) визначених керівником відповідного органу прокуратури на досудовому розслідуванні закінчуються завершенням кримінального провадження (див. постанову Верховного Суду від 08 серпня 2024 року у справі № 708/1253/15-к).
Тож доводи касаційної скарги в цій частині не знаходять свого підтвердження.
Щодо доводів касаційної скарги про неналежне повідомлення про дату, час і місце заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами потерпілих
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, зокрема, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
Так, з матеріалів справи вбачається, що суди неодноразово направляли на адреси потерпілих повідомлення останнім про дату, час і місце розгляду заяви ОСОБА_7 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, а також розміщували відповідні оголошення.
Водночас в ході розгляду зазначеної заяви судами, засуджений та його захисник не просили визнати явку потерпілих обов'язковою. Більш того, сторона захисту не заперечувала проти розгляду цього провадження судами за відсутності потерпілих.
Крім того, за положеннями статей 55, 56 КПК України процесуальні права потерпілих можуть бути реалізовані ними самими, а їхня неявка в судове засідання не суперечить приписам ч. 2 ст. 466 КПК України.
У той же час засуджений ОСОБА_7 , стверджуючи про неналежне повідомлення потерпілих про дату, час і місце розгляду кримінального провадження, не обґрунтовує, на яких підставах він обстоює їхні права.
Варто зауважити, що скарги на ухвалу, що оскаржується засудженим, потерпілі не подавали та про порушення їхніх прав не заявляли.
Ураховуючи викладене, а також те, що суди не розглядали провадження по суті обвинувачення, що за загальним правилом передбачає необхідність дослідження доказів, колегія суддів убачає, що зазначені засудженим ОСОБА_7 обставини не становлять істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та не вплинули на суть ухвалених судових рішень про відсутність новоявлених обставин для перегляду вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року.
Отже Верховний Суд уважає, що всупереч наведеним у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_7 , ухвали судів першої та апеляційної інстанцій є законними й обґрунтованими, належним чином вмотивованими, вони в повній мірі відповідають вимогам ст. 370 КПК України. Ухвала апеляційного суду відповідає приписам ст. 419 КПК України.
Враховуючи те, що під час касаційного розгляду не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би були безумовними підставами для скасування або зміни оскаржених судових рішень, касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20 січня 2025 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 09 червня 2025 року про перегляд рішення за нововиявлених обставин залишити без зміни, а касаційну скаргузасудженого ОСОБА_7 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3