25 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 643/11971/24
провадження № 61-16151ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на заочне рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 20 травня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року у справі за позовом керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва, визнання недійсним договору купівлі-продажу,
У жовтні 2024 року керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах Харківської міської ради звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права Харківської міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності шляхом визнання за Харківською територіальною громадою в особі Харківської міської ради, як за власником земельної ділянки, права власності на самочинно побудований об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення № 1, 2 в літ. «В-1», загальною площею 98,1 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: №2001650663101); визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 1, 2 в літ. «В-1», розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ,
укладеного 30 січня 2020 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С. Ю. за № 282.
Заочним рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 20 травня 2025 року позов керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах Харківської міської ради залишено без задоволення.
Постановою Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення. Заочне рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 20 травня 2025 року залишено без змін.
22 грудня 2025 року заступник керівника Харківської обласної прокуратури через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасуватизаочне рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 20 травня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду
від 18 листопада 2025 року (повний текст складено 24 листопада 2025 року) в частині залишення без задоволення позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова задовольнити. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд звертає увагу прокурора на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Прокурор оскаржує судове рішення в частині вирішення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва. Згідно з доданою до касаційної скарги довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомого майна оціночна вартість спірного нерухомого майна становить 1 996 339,85 грн.
За таких обставин, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 47 912, 16 грн (1 996 339,85 грн * 1,5% * 200% * 0,8= 47 912, 16 грн).
До касаційної скарги прокурором додано докази сплати судового збору у розмірі 4 844,80 грн. Слід звернути увагу, що право на касаційне оскарження судових рішень залежить від ціни позову у справі.
Таким чином, прокурору необхідно доплатити судовий збір у розмірі 43 067,36 грн (47 912, 16 грн - 4 844,80 грн = 43 067,36 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати прокурору строк для усунення її недоліку.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на заочне рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 20 травня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк
до 08 січня 2026 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников