29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"15" грудня 2025 р. Справа № 924/774/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" м. Київ
до державного підприємства "Нігинський кар'єр" с. Сахкамінь, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
- Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації) м. Хмельницький;
- Фонду державного майна України м. Київ
про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 (державна реєстрація від 19.08.2021 року, номер запису про інше речове право - 43651039) за Державним підприємством “Нігинський кар'єр» (код ЄДРПОУ - 00373741), припинивши право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 за Державним підприємством “Нігинський кар'єр» (код ЄДРПОУ - 00373741).
про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001;
про витребування у Державного підприємства “Нігинський кар'єр» у постійне користування Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України»
- 4.1. частину земельної ділянки площею 15,4785 га, яка знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 в межах і координатах, що накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0003, а саме з наступними координатами (точками): 1) X 5 403 411,5800 Y 2 308 048,2500, 2) X 5 403 437,1650 Y 2 308 208,0650, 3) X 5 403 405,6140 Y 2 308 158,7720, 4) X 5 403 352,7710 Y 2 308 142,0840, 5) X 5 403 313,8340 Y 2 308 111,4910, 6) X 5 403 235,9600 Y 2 308 089,2420, 7) X 5 403 177,5550 Y 2 308 061,4300, 8) X 5 403 096,9000 Y 2 308 044,7420, 9) X 5 403 044,0580 Y 2 308 044,7420, 10) X 5 402 997,2990 Y 2 308 054,4640, 11) X 5 402 918,5580 Y 2 308 046,4940, 12) X 5 402 883,9510 Y 2 308 076,7560, 13) X 5 402 841,0300 Y 2 308 128,1780, 14) X 5 402 810,4370 Y 2 308 172,6780, 15) X 5 402 807,6560 Y 2 308 225,5200, 16) X 5 402 815,9990 Y 2 308 289,4880, 17) X 5 402 810,4370 Y 2 308 361,7990, 18) X 5 402 735,3440 Y 2 308 411,8610, 19) X 5 402 649,1270 Y 2 308 409,0800, 20) X 5 402 554,5660 Y 2 308 375,7050, 21) X 5 402 476,6930 Y 2 308 372,9240, 22) X 5 402 379,3510 Y 2 308 381,2680, 23) X 5 402 265,3220 Y 2 308 364,5800, 24) X 5 402 234,7650 Y 2 308 348,2260, 25) X 5 402 277,6400 Y 2 308 304,5900, 26) X 5 402 326,8800 Y 2 308 300,9500, 27) X 5 402 495,0100 Y 2 308 170,2800, 28) X 5 402 703,7700 Y 2 308 113,2700, 29) X 5 402 976,7900 Y 2 307 984,7600, 30) X 5 403 234,1800 Y 2 308 018,9200,
- 4.2. частину земельної ділянки площею 0,0252 га, яка знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 в межах і координатах, що накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004, а саме з наступними координатами (точками): 1) X 5 402 158,4000 Y 2 308 567,4200, 2) X 5 402 156,7070 Y 2 308 579,7670, 3) X 5 402 132,5780 Y 2 308 606,6570, 4) X 5 402 121,1320 Y 2 308 614,3350,
- 4.3. частину земельної ділянки площею 0,0327 га, яка знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 в межах і координатах, що накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004, а саме з наступними координатами (точками): 1) X 5 401 965,1780 Y 2 308 710,1430, 2) X 5 401 958,4530 Y 2 308 711,6750, 3) X 5 401 926,5540 Y 2 308 717,5760, 4) X 5 401 915,4550 Y 2 308 721,5200, 5) X 5 401 897,3790 Y 2 308 711,2970,
- 4.4. частину земельної ділянки площею 1,9212 га, яка знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 в межах і координатах, що накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004, а саме з наступними координатами (точками): 1) X 5 401 667,1400 Y 2 308 715,2100, 2) X 5 401 658,9130 Y 2 308 718,8800, 3) X 5 401 661,3470 Y 2 308 734,7060, 4) X 5 401 653,5000 Y 2 308 748,6300, 5) X 5 401 652,5270 Y 2 308 767,2220, 6) X 5 401 654,0430 Y 2 308 782,9580, 7) X 5 401 648,1640 Y 2 308 786,7600, 8) X 5 401 611,1080 Y 2 308 787,3250, 9) X 5 401 576,6750 Y 2 308 793,1940, 10) X 5 401 565,5700 Y 2 308 794,9740, 11) X 5 401 511,5250 Y 2 308 801,5090, 12) X 5 401 479,6610 Y 2 308 806,4690, 13) X 5 401 419,7280 Y 2 308 808,9670, 14) X 5 401 384,7230 Y 2 308 824,0420, 15) X 5 401 371,7130 Y 2 308 821,1850, 16) X 5 401 381,9720 Y 2 308 764,6970, 17) X 5 401 417,8400 Y 2 308 740,3420.
Представники сторін:
від позивача: Талалай А.С. - за довіреністю
від відповідача: Рева В.В. - за довіреністю
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: не з'явився
В судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" м. Київ звернулося з позовною заявою до державного підприємства "Нігинський кар'єр" с. Сахкамінь, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 (державна реєстрація від 19.08.2021 року, номер запису про інше речове право - 43651039) за Державним підприємством “Нігинський кар'єр» (код ЄДРПОУ - 00373741), припинивши право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 за Державним підприємством “Нігинський кар'єр» (код ЄДРПОУ - 00373741); про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 та про витребування у Державного підприємства “Нігинський кар'єр» у постійне користування Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» земельних ділянок.
В обґрунтування позову посилається на те, що на підставі розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 10.07.2012 було надано ДП «Нігинський кар'єр» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розробки кар'єру.
Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 22.10.2012 № 295/2012 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у постійне користування ДП «Нігинський кар'єр» земельну ділянку площею 79,1 га, розташовану за межами населених пунктів Нігинської сільської ради Кам'янець - Подільського району Хмельницької області з метою розробки діючого кар'єру вапняків.
Зазначає, що на підставі розпорядження 26.12.2012 Кам'янець-Подільською районною державною адміністрацією ДП «Нігинський кар'єр» було видано державний акт серії ЯЯ № 338743 на право постійного користування земельною ділянкою площею 79,1 га.
Звертає увагу, що вказаний правовстановлюючий документ не визначає меж земельної ділянки як об'єкту цивільних прав та її місце розташування у просторі відповідно до змісту Закону № 3613-VI.
Зауважує, що 16.08.2021 в Державному земельному кадастрі було зареєстровано означену земельну ділянку за кадастровим номером 6822485400:04:010:0001, чим було завершено її формування як об'єкту цивільних прав.
Вказує на те, що 19.08.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку за державою в особі Хмельницької обласної державної адміністрації та право постійного користування за ДП «Нігинський кар'єр».
Зазначає, що 08.09.2013 Державне підприємство «Кам'янець-Подільське лісове господарство» листом № 352 звернулось до Хмельницької обласної державної адміністрації за дозволом на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж в натурі земельних ділянок лісогосподарського призначення площею 24886 га за межами населених пунктів на території Чемеровецького, Кам'янець-Подільського та Дунаєвецького районів Хмельницької області, у тому числі на території Нігинської сільської ради.
Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 02.10.2013 № 314/2013-р було надано позивача дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо земель, вказаних у листі позивача від 08.09.2013 № 352.
Зазначає, що розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 23.01.2015 № 28/2015-р було затверджено технічні документації із землеустрою щодо земель лісогосподарського призначення, які перебували в постійному користуванні позивача та надано в постійне користування позивача земельні ділянки державної власності (як землі лісогосподарського призначення) загальною площею 5255,1738 га, сформовані як об'єкти цивільних прав, у тому числі земельні ділянки на території Нігинської сільської ради з кадастровими номерами 6822485400:04:010:0003 площею 48,9111 га (Ділянка 1) та 6822485400:04:010:0004 площею 41,3407 га (Ділянка 2).
Звертає увагу на те, що з даних Державного земельного кадастру вбачається, що Ділянки 1 та 2 були сформовані 09.12.2014 територіальним підрозділом позивача ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Зазначає, що 23.03.2015 у Реєстрі речових прав було зареєстровано право власності на Ділянки 1 та 2 за державою в особі Хмельницької обласної державної адміністрації та право постійного користування за позивачем. Існуюче право постійного користування Позивача на земельні ділянки лісогосподарського призначення у кварталах 30 - 33 Маківського лісництва ДП «Кам'янець-Подільське лісове господарство», на яких в подальшому у тому числі були сформовані Ділянки 1 та 2, щонайменше станом на 14.02.2012 підтверджувалось матеріалами базового лісовпорядкування позивача 2011 року, а саме - Планшетом № 4 (Інв. № 6802/01/04).
Зауважує, що підтвердження речового права для позивача обґрунтовано вимогами пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України, який в редакції станом на момент прийняття розпорядження 1 визначав: «До одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування».
Зазначає, що первинне право постійного користування позивача на землі, на яких в подальшому були сформовані ділянки 1 та 2, виникло на підставі акту на право користування землею від 05.05.1960, згідно якого право користування земельною ділянкою, площею в 9047,44 га, було надано Кам'янець-Подільському лісгоспу, а землі, на яких в подальшому були сформовані Ділянки 1 та 2, з 05.05.1960 ніколи не виключались зі складу державного лісового фонду, і, принаймні, станом на момент прийняття Розпорядження 1, перебували в лісовому фонді згідно матеріалів лісовпорядкування 2011 року. При цьому, після отримання правовстановлюючого документу на землі площею 79,1 га, відповідач направив лист від 27.05.2016 № 306 позивачу, в якому просив надати роз'яснення і пропозиції щодо вирішення проблем і встановлення меж ділянок ДП «Нігинський кар'єр» та ДП «Камянець-Подільське лісове господарство».
Зазначає, що з листа ВО «Укрдержліспроект» від 10.02.2022 № 126 вбачається, що спірна земельна ділянка частково накладається на земельні ділянки, на яких, відповідно до матеріалів лісовпорядкування позивача 2011 та 2020 років, розташовані квартали 30 - 33 Маківського лісництва ДП «Кам'янець-Подільське лісове господарство», що наочно видно з фрагментів із Публічної кадастрової карти.
Крім того, зі Схеми накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 6822485400:04:010:0003, 6822485400:04:010:0004 на земельну ділянку 6822485400:04:010:0001, що перебуває в постійному користуванні Державного підприємства «Нігинський кар'єр»: частина земельної ділянки площею 15,4785 га з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0003; частина земельної ділянки площею 0,0252 га з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004; частина земельної ділянки площею 0,0327 га з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004; частина земельної ділянки площею 1,9212 га, з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004.
Вважає, що даний спір виник через накладення спірної земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні відповідача, на землі лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні позивача, в межах накладення на Ділянки 1 та 2 на території кварталів 30 - 33 Маківського лісництва загальною площею накладення 17,4576 га.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.08.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.09.2025р.
19.08.2025р. відповідач через електронний суд на адресу суду подав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує, посилається на те, що юридичним фактом набуття ДП «Нігинський кар'єр» права постійного користування земельною ділянкою стало розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації № 295/2012 та виданий на його підставі Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 338743 від 26.12.2012.
Зазначає, що державна реєстрація від 19.08.2021 офіційно підтвердила вже набуте речове право, а не створила його заново.
Вказує на те, що державна реєстрація права, як у Державному земельному кадастрі, так і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, має лише декларативний, а не правоутворюючий характер.
Зазначає, що вона є похідною від первинного юридичного факту і лише відображає вже існуюче право.
Вважає, що позовні вимоги, спрямовані на скасування записів про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою за Державним підприємством «Нігинський кар'єр» та припинення права, є неналежним способом захисту. Припинення права постійного користування є нерозривно пов'язаним з оскарженням та скасуванням того юридичного факту (рішення органу державної влади), на підставі якого це право виникло та було внесено до реєстрів. Недійсність записів у реєстрах без скасування їх першопричини не може забезпечити відновлення порушеного права, оскільки не призводить до припинення самого права користування, що існує на підставі чинного рішення, а тому, у задоволенні позовних вимог, що стосуються виключно скасування реєстраційних записів без оспорення первинних юридичних актів, слід відмовити, оскільки обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
Щодо належного наділення земельною ділянкою зазначає, що державне підприємство «Нігинський кар'єр» є належним землекористувачем земельної ділянки площею 79,1 га на підставі розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації № 295/2012-р та Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 338743 від 26.12.2012.
Вказує на те, що відповідно до пункту 1 зазначеного розпорядження затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення у постійне користування, яка розташована за межами населених пунктів Нігинської сільської ради Кам'янець-Подільського району, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов'язані з користуванням надрами (розробка діючого кар'єру вапняків на Нігинсько - Вербецькому родовищі).
Вважає, що під час надання земельної ділянки у постійне користування ДП «Нігинський кар'єр» було повністю дотримано порядку, встановленого ст. 123 Земельного кодексу України, зокрема, було розроблено та затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, здійснено погодження проекту з усіма суміжними землекористувачами та отримано погодження уповноваженого органу у сфері земельних відносин - Управління держкомзему.
Згідно з положеннями частини 3 статті 198 Земельного кодексу України, при здійсненні землеустрою обов'язковим є встановлення та узгодження меж земельних ділянок на місцевості з власниками та землекористувачами суміжних земельних ділянок.
Вказує на те, що наданий відповідачем протокол встановлення та узгодження суміжних меж від 28.08.2012 є юридичним фактом, що підтверджує дотримання встановленої законом процедури відведення земельної ділянки.
Зауважує, що зазначений документ, що фіксує погодження меж землекористувача ДП «Нігинський кар'єр» з ДП «Кам'янець - Подільське лісове господарство» (правонаступником якого є ДСГП «Ліси України»), є беззаперечним доказом відсутності будь-яких заперечень з боку позивача на момент формування земельної ділянки та її подальшої реєстрації.
Зазначає, що факт погодження меж з суміжним землекористувачем є підтвердженням такої добросовісності, оскільки відповідач діяв у повній відповідності до вимог законодавства на момент надання йому ділянки.
Вважає, що факт погодження меж земельної ділянки відповідача з позивачем доводить, що на момент її відведення та прийняття рішення компетентним органом щодо права постійного користування землею не існувало перешкод, які б оспорювали правомірність таких дій.
Вказує на те, що відсутність зауважень щодо накладання меж або інших порушень на етапі погодження свідчить про повну обізнаність ДП «Кам'янець-Подільське лісове господарство» щодо зміни конфігурації земельного фонду та унеможливлює подальше посилання на порушення його прав.
При цьому, листом Управління держкомзему у Кам'янець-Подільському районі № 05-01- 03/186 від 19.01.2012 підтверджується, що в користуванні ДП «Нігинський кар'єр» перебували земельні ділянки загальною площею 99,5712 га, у тому числі 79,9436 га під розробками кар'єру вапняку. Таким чином, орган державної влади, уповноважений у сфері земельних відносин, підтвердити фактичне та правомірне користування підприємством зазначеними землями.
Зазначає, що оформлення права постійного користування відбулося у спосіб, передбачений статтею 126 Земельного кодексу України, шляхом видачі державного акта серії ЯЯ № 338743, вказане відповідає і вимогам статті 25 Закону України «Про державний земельний кадастр», відповідно до яких державний акт є первинним правовстановлюючим документом.
Вказує на те, що право постійного користування було належним чином зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 серпня 2021 року. Як зазначено Верховним Судом у постанові від 21.07.2021 у справі № 917/381/20 (п. 4.7), державна реєстрація речових прав є юридичним фактом, який підтверджує вже набуте речове право, але не є самостійним способом його виникнення. Зауважує, що у даному випадку юридичним фактом набуття права постійного користування стало розпорядження Хмельницької ОДА № 295/2012 та виданий на його підставі державний акт, а реєстрація від 19.08.2021 лише підтвердила цей правовий статус.
Вважає, що розпорядження Хмельницької ОДА № 295/2012 є чинним, законним і таким, що породжує належні юридичні наслідки, воно підтвердило право ДП «Нігинський кар'єр» на постійне користування земельною ділянкою площею 79,1 га, а виданий державний акт та подальша державна реєстрація закріпили це право в належній правовій формі. Отже, вказане свідчить про повну правову визначеність та добросовісність користування земельною ділянкою з боку ДП «Нігинський кар'єр».
Щодо застосування строків позовної давності зазначає, що Державне підприємство «Нігинський кар'єр» набуло право постійного користування на земельну ділянку на підставі розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації № 295/2012-р від 22.10.2012 та виданого на його підставі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 338743 від 26.12.2012, доказом є протокол встановлення та узгодження суміжних меж від 28.08.2012, який, як зазначає сам позивач, підтверджує погодження меж земельної ділянки відповідача, у тому числі із позивачем - ДП «Кам'янець - Подільське лісове господарство».
Зазначає, що ДП «Кам'янець-Подільське лісове господарство», правонаступником якого є ДСГП «Ліси України», було обізнане про наявність накладення меж земельних ділянок будучи відповідачем у справі № 924/943/17.
Вказує на те, що позивач у позовній заяві посилається на дату 19.08.2021, як на момент, коли він дізнався про порушення. Однак, згідно з практикою Верховного Суду, ця дата є лише підтвердженням раніше набутого права і не є моментом його виникнення. Вказує на те, що наявність інформації в Державному земельному кадастрі та участь у погодженні меж значно передує цій даті.
Звертає увагу на те, що ДСГП «Ліси України» додатково у своєму позові зазначає, що ВО «Укрдержліспроект» від 10.02.2022 № 126 вбачає, що спірна земельна ділянка частково накладається на земельні ділянки, на яких, відповідно до матеріалів лісовпорядкування позивача 2011 та 2020 років, розташовані квартали 30 - 33 Маківського лісництва ДП «Кам'янець-Подільське лісове господарство», що наочно видно з фрагментів із Публічної кадастрової карти.
Вказує на те, що ДП «Кам'янець-Подільське лісове господарство», як спеціалізоване підприємство, що професійно здійснює лісогосподарську діяльність, не могло не знати про фактичне відведення частини земель, що на його думку, перебували в його користуванні.
Вважає, що про порушення права позивач міг дізнатися, і мав знати, щонайпізніше 19.08.2021- у день внесення відомостей про земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16, перебіг позовної давності щодо витребування майна починається з моменту, коли законний володілець довідався або міг довідатися про вибуття майна з його володіння. Отже, таким моментом є 28.08.2012 при підписанні Протоколу встановлення та узгодження суміжних меж.
Вказує на те, що позовна заява була подана 30.07.2025.
Вважає, що з моменту, коли позивач міг дізнатися про порушення свого права, минуло значно більше трьох років, встановлених статтею 257 ЦК України.
Зазначає, що позивачем не було надано жодних обґрунтованих причин для поновлення пропущеного строку позовної давності.
Вважає, що позовні вимоги заявлені з пропуском строку позовної давності, що, згідно з частиною 4 статті 267 ЦК України, є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.
За результатами підготовчого засідання 04.09.2025р. постановлено ухвалу про оголошення в підготовчому засіданні перерви до 18.09.2025р.
Ухвалою суду від 18.09.2025р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/774/25 на тридцять днів, залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Хмельницьку обласну військову адміністрацію (Хмельницьку обласну державну адміністрацію) (код ЄДРПОУ - 22985083, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, будинок, 2); Фонд державного майна України (код ЄДРПОУ - 00032945, м. Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок, 18/9) та підготовче засідання у справі №924/774/25 відкладено 06.10.2025 р.
За результатами підготовчого засідання 06.10.2025р. постановлено ухвалу про оголошення в підготовчому засіданні перерви до 27.10.2025р.
06.10.2025р. третя особа - Фонд Державного майна України на адресу суду надіслав пояснення по справі в яких зазначає, що позовна заява є необгрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Вказує на те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.11.2019 № 1101 -р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна», відповідно до акта приймання-передачі від 20.12.2019 цілісний майновий комплекс державного підприємства «Нігинський кар'єр» було передано зі сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду державного майна України.
Зазначає, що станом на 06.10.2025р., уповноваженим органом управління ДП «Нігинський кар'єр» є Фонд.
Звертає увагу на те, що розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 22.10.2012 № 295/2012 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення та передано у постійне користування ДП «Нігинський кар'єр» земельну ділянку площею 79,1 га, що розташована за межами населених пунктів Нігинської сільської ради Кам'янець- Подільського району, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств, що пов'язані з користуванням надрами (розробка діючого кар'єру вапняків на Нігинсько-Вербецькому родовищі).
На підставі вказаного розпорядження 26.12.2012 Кам'янець-Подільською районною державною адміністрацією виданий ДП «Нігинський кар'єр» державний акт серія ЯЯ номер 338743 на право постійного користування земельною ділянкою площею 79,1 га, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №682240003000015.
Зауважує, що ДП «Нігинський кар'єр» 16.08.2021 зареєструвало у Державному земельному кадастрі вказану земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001.
Державним реєстратором 19.08.2021 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право постійного користування ДП «Нігинський кар'єр» на земельну ділянку площею 79,1 га з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2440984668224, номер запису про інше речове право 43651039.
Зазначає, що реєстрація була здійснена на підставі вищезгаданого державного акту на право постійного користування.
Вказує на те, що позивачем у справі оскаржується набуте право ДП «Нігинський кар'єр» на постійне користування земельною ділянкою площею 79,1 га з кадастровим 6822485400:04:010:0001, оскільки, на думку позивача, державна реєстрація земельної ділянки та права постійного користування нею здійсненні з порушенням вимог законодавства та підлягають скасуванню і припиненню.
Вважає, що майно, яке перебуває на балансі ДП «Нігинський кар'єр» перебуває у державній власності, не може бути відчужене без згоди його власника - держави в особі Фонду державного майна України.
Відповідно до ч. 2. ст. 191 ЦК України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вважає, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст. 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст. 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
Вирішуючи спори про припинення права власності на земельні ділянки чи права користування ними, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст. ст. 140, 149 Земельного кодексу України.
Звертає увагу на те, що громадяни та юридичні особи не можуть утрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування ділянкою за відсутності підстав, установлених законом.
Така позиція відповідає висновку, викладеному в рішенні Конституційного Суду від 22.09.2005 № 5-рп/2005.
Зазначає, що скасування державної реєстрації права власності Відповідача на земельну ділянку, на якій розташоване майно землекористувача, та подальше її відчуження без належних на те законодавчо встановлених підстав є втручанням у право позивача на мирне володіння своїм майном і порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зауважує, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна стосовно земельної ділянки за кадастровим номером: 6822485400:04:010:0001, площа 79,1 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2440984668224, номер запису про інше речове право 43651039, право постійного користування ДП «Нігинський кар'єр».
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером: 6822485400:04:010:0001, площа 79,1 га, цільове призначення: « 11.01 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов'язані з користуванням надрами», категорія земель: «Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення», вид використання земельної ділянки: «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов'язані з користуванням надрами», форма власності: «державна власність».
Зазначає, що ДП «Нігинський Кар'єр» є належним землекористувачем земельної ділянки за кадастровим номером: 6822485400:04:010:0001 та використовує її за цільовим призначенням, а саме для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов'язані з користуванням надрами.
Вказує на те, що земельна ділянка за кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 жодним чином не має відношення до земель лісогосподарського призначення та не використовується як така.
Звертає увагу суду на постанову Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 924/74/24. Предмет спору у зазначеній справі був фактично ідентичним: скасування державної реєстрації земельної ділянки відповідача та повернення її частини державі через накладення на землі лісогосподарського призначення.
У зазначеній справі Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та повністю відмовив у позові, сформулювавши ключові правові висновки, які є релевантними для даної справи:
«Конфлікт створено діями органу влади, а не відповідача. Верховний Суд встановив, що порушення у формі протиправної передачі частини земель лісогосподарського призначення було вчинене Хмельницькою ОВА, а не відповідачем. Саме розпорядчі дії органу влади створили ситуацію, за якої одна й та сама земля державної власності опинилася в користуванні двох державних підприємств із різним цільовим призначенням.
Відповідач отримав право користування ділянкою на підставі розпорядчого акту уповноваженого органу влади. Він діяв добросовісно, обґрунтовано розраховуючи на правомірність дій держави. Покладання на постійного землекористувача відповідальності за помилки органу влади суперечить принципу «належного урядування», який зобов'язує державні органи діяти прозоро, мінімізувати ризик помилок та забезпечувати юридичну визначеність.
Суд констатував, що право відповідача виникло на підставі волевиявлення самої Хмельницької ОВА, яка у справі № 924/74/24 виступала позивачем. Це створило «процесуальний парадокс», за якого позивач оскаржував власні дії. Хоча у поточній справі Позивачем є ДП «Ліси України», суть конфлікту не змінилася: він виник не з вини відповідача, а через суперечливі рішення одного й того ж органу державної влади - Хмельницької ОВА.».
Зазначає, що право постійного користування земельною ділянкою є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, вичерпний перелік яких наведено у статті 141 Земельного кодексу України. Жодної з цих підстав (наприклад, добровільна відмова, нецільове використання, несплата податку тощо) позивач не наводить, оскільки їх не існує.
Звертає увагу на те, що позовні вимоги ґрунтуються виключно на тому, що Хмельницька ОВА у 2012 році, на думку позивача, перевищила повноваження, передавши відповідачу частину земель лісового фонду. Однак, як встановив Верховний Суд, відповідальність за такі дії не може перекладатися на добросовісного землекористувача, яким є ДП «Нігинський кар'єр».
Зауважує, що позивач у позовній заяві визнає, що розпорядження Хмельницької ОВА від 22.10.2012 № 295/2012 є виконаним і тому його оскарження не є належним способом захисту. Водночас, саме це розпорядження є першопричиною правовідносин, що оскаржуються.
Звертає увагу на те, що Верховний Суд у справі № 924/74/24 зазначив, що без вирішення питання щодо законності розпорядження правовий конфлікт щодо меж земельних ділянок вирішений не буде.
Зауважує, що позивач намагається усунути наслідки, не оскаржуючи першопричину, та покласти відповідальність на неналежну сторону спору.
Вважає, що ДП «Нігинський кар'єр» є добросовісним землекористувачем, який набув своє право на підставі рішення уповноваженого органу державної влади - Хмельницької ОВА. На підставі наведеного просить в позові відмовити.
14.10.2025р. третя особа - Хмельницька обласна державна адміністрація на адресу суду надіслала через електронний суд пояснення по справі, в яких щодо повноважень Хмельницької ОДА на розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 та її реєстрації за ДП "Нігинський кар'єр" зазначає, що відповідно до статті 17 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час видачі розпорядження Хмельницької ОДА №295/2012 від 22.10.2012 року) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Вказує на те, що згідно із частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час видачі розпорядження Хмельницької ОДА №295/2012 від 22.10.2012 року) обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
Статтею 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час видачі розпорядження Хмельницької ОДА №295/2012 від 22.10.2012 року) визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.
По перше, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
По друге, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
По третє, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу. Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.
По четверте, розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні.
У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.
Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи відповідно до закону.
По п'яте, у разі якщо місце розташування об'єкта, розміри і межі земельної ділянки, що пропонується до вилучення (викупу), та умови вилучення (викупу) цієї ділянки погоджені згідно з вимогами статті 151 цього Кодексу, які під час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не змінилися, проект погодженню не підлягає.
По - шосте, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
По сьоме, якщо земельна ділянка надається у користування Кабінетом Міністрів України, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які розглядають його і в місячний строк подають зазначений проект із своїми пропозиціями до Кабінету Міністрів України.
По восьме, якщо земельна ділянка надається у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яка розглядає його і в місячний строк подає зазначений проект із своїми пропозиціями до Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
9. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
По десяте, підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Зазначає, що 12 жовтня 2012 року ДП "Нігинський кар'єр" звернулось із клопотанням до Хмельницької обласної державної адміністрації про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 79,1 га та передання її у постійне користування ДП "Нігинський кар'єр".
Вказує на те, що розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - Хмельницька ОДА) від 22.10.2012 року №295/2012 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення та передано у постійне користування ДП "Нігинський кар'єр" земельну ділянку площею 79,1 га, що розташована за межами населених пунктів Нігинської сільської ради Кам'янець-Подільського району, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств, що пов'язані з користуванням надрами (розробка діючого кар'єру вапняків на Нігинсько-Вербецькому родовищі).
Зауважує, що на підставі вказаного розпорядження 26.12.2012 року Кам'янець-Подільською районною державною адміністрацією виданий ДП "Нігинський кар'єр" державний акт серія ЯЯ номер 333743 на право постійного користування земельною ділянкою площею79,1 га, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 682240003000015.
ДП "Нігинський кар'єр" 16.08.2021 року зареєструвало у Державному земельному кадастрі вказану земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001.
Зазначає, що державним реєстратором 19.08.2021 року зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право постійного користування ДП «Нігинський кар'єр» на земельну ділянку площею 79,1 га з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2440984668224, номер запису про інше речове право 43651039.
Вважає, що Хмельницька ОВА в силу закону була уповноважена розпоряджатися земельною ділянкою з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001, на яку пізніше було зареєстровано право постійного користування за ДП «Нігинський кар'єр».
Щодо повноважень Хмельницької ОДА на розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 6822485400:04:010:0003 і 6822485400:04:010:0004 та їх реєстрація за ДП «Кам'янець-Подільське лісове господарство» зазначає, що відповідно до частин 5 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час видачі розпорядження Хмельницької ОДА №314/2013-р від 02.10.2013 року) обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Статтею 123 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час видачі розпорядження Хмельницької ОДА №314/2013-р від 02.10.2013 року) визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.
1.Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" ( 3613-17 ), право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
У разі якщо місце розташування об'єкта, розміри і межі земельної ділянки, що пропонується до вилучення (викупу), та умови вилучення (викупу) цієї ділянки погоджені згідно з вимогами статті 151 цього Кодексу, які під час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не змінилися, проект погодженню не підлягає.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Якщо земельна ділянка надається у користування за погодженням з Верховною Радою України, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які із своїми пропозиціями та позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації подають зазначений проект до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали та подає їх до Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення.
Якщо земельна ділянка надається у користування за рішенням Кабінету Міністрів України або за погодженням з Кабінетом Міністрів України, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які розглядають його і в місячний строк подають зазначений проект із своїми пропозиціями та позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації до Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного рішення.
Якщо земельна ділянка надається у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а у разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку державної експертизи) подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яка розглядає його і в місячний строк подає зазначений проект із своїми пропозиціями до Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
У разі надання земельних ділянок державної власності у постійне користування підприємствам, установам, організаціям комунальної власності одночасно здійснюється передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність і навпаки.
На підставі рішення про передачу будівлі, споруди, іншого об'єкта нерухомого майна державної власності у комунальну власність приймається рішення про передачу у комунальну власність земельної ділянки, на якій розміщений об'єкт передачі.
На підставі рішення про передачу будівлі, споруди, іншого об'єкта нерухомого майна комунальної власності у державну власність, також передається у державну власність земельна ділянка, на якій розміщений об'єкт передачі.
Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Зазначає, що листом від 03.09.2013 року ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство" (Кам'янець-Подільський лісгосп) звернулось до Хмельницької ОДА з метою отримати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж в натурі земельних ділянок лісогосподарського призначення площею 24886 га, які знаходяться за межами населених пунктів в адміністративних границях Чемеровецького, Кам'янець-Подільського та Дунаєвецького районів Хмельницької області.
Вказує на те, що розпорядженням Хмельницької ОДА від 02.10.2013 року №314/2013-р надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості ) ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство".
Зауважує, що на замовлення ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство" на підставі вказаних матеріалів лісовпорядкування розроблено технічні документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з кадастровими номерами 6822485400:04:010:0003 площею 48,9111 га та 6822485400:04:010:0004 площею 41,3407 га, які затверджені розпорядженням Хмельницької ОДА від 23.01.2015 року №28/2015р.
Відповідно до цього розпорядження Хмельницької ОДА вказані земельні ділянки передані у постійне користування ДП «Кам'янець Подільське лісове господарство». 23.03.2015 року зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право постійного користування ДП «Кам'янець-Подільське лісове господарство» на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822485400:04:010:0003 площею 48,9111 га та 6822485400:04:010:0004 площею 41,3407 га, номери записів про інше речове право 9162677 та 9167527.
Вважає, що Хмельницька ОВА в силу закону була уповноважена розпоряджатися земельними ділянками з кадастровими номерами 6822485400:04:010:0003 та 6822485400:04:010:0004, на які пізніше було зареєстровано право постійного користування за ДП «Кам'янець-Подільське лісове господарство».
Щодо накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 6822485400:04:010:0003, 6822485400:04:010:0004 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 зазначає, що абзацом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що документація із землеустрою - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.
Згідно із статтею 25 Закону України «Про землеустрій» одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема на підставі, якого земельні ділянки щодо накладення яких виник спір, надавались у постійне користування.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про землеустрій» (у редакції на час розроблення технічної документації із землеустрою ДП «Нігинський кар'єр») замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Розробниками документації із землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону. Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.
Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, його територіальних органів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 27 Закону України «Про землеустрій» у тій же редакції визначено, що замовники документації із землеустрою мають право: а) доручати розробникам виконання робіт із землеустрою; б) встановлювати наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою; в) визначати строк виконання робіт і порядок розгляду документації із землеустрою; г) визначати за погодженням із розробником документації із землеустрою вартість робіт із землеустрою і порядок їх оплати; ґ) виступати власником документації із землеустрою; д) проводити індексацію вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом; е) здійснювати контроль за виконанням робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом.
Замовники документації із землеустрою за рахунок власних коштів мають право на вибір розробника та укладення з ним договору, якщо інше не передбачено законодавством України. Замовники документації із землеустрою зобов'язані: а) виконувати всі умови договору, а в разі невиконання або неналежного виконання нести відповідальність, передбачену договором і законом, б) надавати вихідну документацію, необхідну для виконання робіт із землеустрою; в) проводити відповідно до закону на конкурсній основі відбір розробників документації із землеустрою, що розробляється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; г) прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Статтею 28 Закону України «Про землеустрій» у тій же редакції визначені права та обов'язки розробників документації із землеустрою, зокрема розробник документації із землеустрою має право: а) виконувати роботи із складання документації із землеустрою; б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати; в) вимагати індексації вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом; г) авторства на створену ними документацію із землеустрою; ґ) здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою; д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування; е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою.
Розробники документації із землеустрою зобов'язані: а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою; б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою; в) виконувати всі умови договору; г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.
Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про землеустрій» (у редакції на час розроблення технічної документації із землеустрою ДП «Кам'янець-Подільське лісове господарство» замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.
Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 27 Закону України «Про землеустрій» у тій же редакції визначено, що замовники документації із землеустрою мають право: а) доручати розробникам виконання робіт із землеустрою; б) встановлювати наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою; в) визначати строк виконання робіт і порядок розгляду документації із землеустрою; г) визначати за погодженням із розробником документації із землеустрою вартість робіт із землеустрою і порядок їх оплати; ґ) виступати власником документації із землеустрою; д) проводити індексацію вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом; е) здійснювати контроль за виконанням робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом.
Замовники документації із землеустрою за рахунок власних коштів мають право на вибір розробника та укладення з ним договору, якщо інше не передбачено законодавством України.
Замовники документації із землеустрою зобов'язані: а) виконувати всі умови договору, а в разі невиконання або неналежного виконання нести відповідальність, передбачену договором і законом; б) надавати вихідну документацію, необхідну для виконання робіт із землеустрою; проводити відповідно до закону на конкурсній основі відбір розробників документації із землеустрою, що розробляється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; г) прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Статтею 28 Закону України «Про землеустрій» у тій же редакції визначено права та обов'язки розробників документації із землеустрою, зокрема розробники документації із землеустрою мають право: а) виконувати роботи із складання документації із землеустрою; б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати; в) вимагати індексації вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом; г) авторства на створену ними документацію із землеустрою; ґ) здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою; д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування; е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою.
Розробники документації із землеустрою зобов'язані: а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою; б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою; в) виконувати всі умови договору; г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором.
Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.
Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.
У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про землеустрій» (у редакції на час коли виникли спірні правовідносини) відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками; на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель; на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).
Згідно із частиною 5 статті 79-1 Земельного кодексу України у редакції на той же час 5. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Вказує, що відомості про межі земельної ділянки вносяться в Державний земельний кадастр на підставі документації із землеустрою, одним із видів такої якої документації є проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Зауважує, що відповідальність за відповідність документації із землеустрою несе розробник, який розробляв дану документацію із землеустрою.
Зазначає, що на стадії затвердження документації із землеустрою щодо земельних ділянок які накладаються, Хмельницька обласна військова адміністрація діяла в межах повноважень, в які не входить встановлення накладення земельних ділянок. Крім того, просить розгляд справи проводити без участі представника третьої особи.
Ухвалою суду від 27.10.2025р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/774/25 до судового розгляду по суті на 18.11.2025р.
За результатами судового засідання 18.11.2025р. постановлено ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви до 01.12.2025р.
21.11.2025р. відповідач на адресу суду через електронний суд надіслав пояснення в яких просить задовольнити заяву про застосування пропуску строку позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Щодо застосування строку позовної давності зазначає, що листуванням сторін від травня 2016 року та судовим рішенням у справі № 924/943/17, беззаперечно доведено, що позивач (в особі свого правопопередника) був достовірно обізнаний про існування спірних меж та наявність у Відповідача Державного акта на право постійного користування землею щонайменше за 8 років до подання цього позову.
Вказує на те, що позивачем не надано жодних доказів наявності об'єктивних та непереборних перешкод для звернення до суду в межах встановленого законом трирічного строку, що відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України є самостійною підставою для відмови в позові.
Щодо законності набуття права користування зазначає, що право постійного користування земельною ділянкою виникло у відповідача 26 грудня 2012 року на підставі чинного розпорядження органу влади та належним чином зареєстрованого Державного акта, виданого з дотриманням вимог земельного законодавства, чинного на той час. Процедура відведення земельної ділянки включала погодження меж із суміжними землекористувачами, що підтверджується Протоколом від 28.08.2012, і виключає можливість стверджувати про «самовільне зайняття» чи «незаконне накладення» меж.
Щодо неефективності обраного способу захисту вказує, що вимога про скасування державної реєстрації права в електронному реєстрі (вчиненої у 2021 році) без оскарження правовстановлюючого документа - розпорядження Хмельницької ОДА від 22.10.2012 № 295/2012 - не призводить до відновлення прав позивача, оскільки юридична підстава володіння землею залишається чинною. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на неефективність такого способу захисту у подібних правовідносинах.
Щодо порушення принципу належного урядування зазначає, що подання позову державним підприємством з метою де-факто ревізії волевиявлення держави (в особі ОДА), яка добровільно передала земельну ділянку відповідачу, суперечить доктрині заборони суперечливої поведінки. Відсутність фактичного користування спірною ділянкою з боку лісгоспу протягом 2012- 2025 років (зважаючи на наявність там діючого кар'єру) додатково підтверджує втрату ним фактичного володіння та штучність заявлених вимог.
За результатами судового засідання 18.11.2025р. постановлено ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви до 01.12.2025.
За результатами судового засідання 01.12.2025р. постановлено ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви до 08.12.2025.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує та просить в позові відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Згідно з Державним актом на право користування землею від 05.09.1960 року право користування на земельну ділянку площею 9047,44 га надано Кам'янець - Подільському лісгоспові.
Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 22.10.2012р. №295/2012 «Про надання в постійне користування земельної ділянки ДП «Нігинський кар'єр» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення у постійне користування, яка розташована за межами населених пунктів Нігинської сільської ради Кам'янець - Подільського району, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов'язані з користуванням надрами (розробка діючого кар'єру вапняку на Нігинсько-Вербецькому родовищі) (п. 1). Надано у постійне користування ДП "Нігинський кар'єр" земельну ділянку загальною площею 79,1000 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств, що пов'язані з користуванням надрами (розробка діючого кар'єру вапняків на Нігинсько-Вербецькому родовищі), розташований за межами населених пунктів Нігинської сільської ради Кам'янець-Подільського району (п.2), Кам'янець - Подільській районній державній адміністрації забезпечити в установленому порядку видачу ДП «Нігинський кар'єр» державного акту на право постійного користування земельною ділянкою. (п.3).
На підставі вказаного розпорядження 26.12.2012р. Кам'янець-Подільською районною державною адміністрацією виданий ДП "Нігинський кар'єр" державний акт серія ЯЯ номер 333743 на право постійного користування земельною ділянкою площею 79,1 га, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 682240003000015.
21.08.2012р. складено протокол встановлення та узгодження суміжних меж з передачею межових знаків землевласнику, який погоджено ПАТ «Подільські Товтри», ДП «Кам'янець - Подільське лісове господарство», Гуменецькою сільською радою, Чечельницькою сільською радою, згідно якого проведено встановлення та погодження на місцевості меж земельної ділянки якою користується ДП «Нігинський кар'єр», площею 79,1000 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов'язані з користуванням надрами (розробки діючого кар'єру вапняків на Нігинсько-Вербецькому родовищі), розташованої за межами населених пунктів Нігинської сільської ради Кам'янець - Подільського району.
Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 02.10.2013 № 314/2013-р «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) ДП «Кам'янець - Подільське лісове господарство» надано дозвіл ДП «Кам'янець - Подільське лісове господарство» на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів на території Дунаєвецького, Кам'янець - Подільського та Чемеровецького районів Хмельницької області.
Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 23.01.2015 № 28/2015-р «Про передачу в постійне користування земельних ділянок ДП «Кам'янець - Подільське лісове господарство» затверджено технічні документації (усього - 12) із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг ДП «Кам'янець - Подільське лісове господарство», що розташовані на території: Великокужелівської сільської ради, Малієвецької сільської ради, Морозівської сільської ради, Гірчичнянської сільської ради, Малокужеліської сільської ради, Підлісномукарівської сільської ради, Кульчієвецької сільської ради, Нігинської сільської ради, Врубловецької сільської ради, Довжоцької сільської ради, Кадиєвецької сільської ради, Голосківської сільської ради (п. 1). Надано в постійне користування ДП «Кам'янець - Подільське лісове господарство» земельні ділянки державної власності загальною площею 5255,173 га (землі лісогосподарського призначення) для ведення лісового господарства, що розташовані за межами населених пунктів на території Дунаєвецького та Кам'янець - Подільського районів Хмельницької області згідно з додатками 1,2.
Додатком №1 до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 23.01.2015р. №28/2015-р затверджено перелік земельних ділянок, які надаються в постійне користування ДП «Кам'янець - Подільське лісове господарство», що розташовані за межами населених пунктів на території Дунаєвецького району Хмельницької області. (23 земельних ділянки).
Додатком №2 до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 23.01.2015р. №28/2015-р затверджено перелік земельних ділянок, які надаються в постійне користування ДП «Кам'янець - Подільське лісове господарство», що розташовані за межами населених пунктів на території Кам'янець - Подільського району Хмельницької області. (23 земельних ділянки) (15 земельних ділянок), в тому числі земельні ділянки з кадастровими номерами 6822485400:04:010:0002 площею 9,9446га, 6822485400:04:010:0003 площею 48,9111 га, 6822485400:04:010:0004 площею 41,3407 га, які знаходяться на території Нігинської сільської ради. .
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.08.2021 № НВ-4616648192021 ДП "Нігинський кар'єр" на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001,площею 79,1000 га, розташована на території Хмельницька область, Кам'янець - Подільський район, Нігинської сільської ради, цільове призначення - 11.01. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, форма власності - державна. Крім того, право постійного користування належить - Хмельницькій обласній державній адміністрації на підставі рішення органу виконавчої влади Хмельницької облдержадміністрації №295/2012 від 22.10.2012р. та державного акту ЯЯ №333743 від 26.10.2012р.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №339562093 від 18.07.2023р., Хмельницька обласна державна адміністрація є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001, площею 79,1 га та державним реєстратором 19.08.2021 зареєстровано право постійного користування ДП «Нігинський кар'єр» на земельну ділянку площею 79,1 га з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2440984668224, номер запису про інше речове право 43651039.
Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.07.2023 року №339560899, земельна ділянка площею 48,9111 га з кадастровим номером 6822485400:04:010:0003 зареєстрована 23.03.2015 року на праві державної власності, в особі Хмельницької обласної державної адміністрації. 23.03.2015 року на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0003 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство" (номер запису про інше речове право 9167527) У зв'язку з реорганізацією ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство" шляхом приєднання до ДСГП "Ліси України" право на земельну ділянку перереєстроване за ДСГП "Ліси України" відповідно до передавального акту від 03.03.2023р., затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України №45 від 05.01.2023р.
Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.07.2023 року №339561818, земельна ділянка площею 41,3407 га з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004 зареєстрована 23.03.2015 року на праві державної власності, в особі Хмельницької обласної державної адміністрації. 23.03.2015 року на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство" (номер запису про інше речове право 9162677). У зв'язку з реорганізацією ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство" шляхом приєднання до ДСГП "Ліси України" право на земельну ділянку перереєстровано за ДСГП "Ліси України" відповідно до передавального акту від 03.03.2023р., затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України №45 від 05.01.2023р..
Відповідно до листа Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання "Укрдержліспроект" від 10.02.2022р. №126 земельна ділянка з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 частково накладається на земельні ділянки, на яких згідно матеріалів лісовпорядкування 2011 року, розташовані квартали 30, 31, 32 та 33 Маківського лісництва ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство".
Згідно листа ПП «Земельно-юридичний центр» №70/25 від 30.07.2025р. щодо надання фрагментів ортофотопланів земельних ділянок з кадастровими номерами 6822485400:04:010:0001, 6822485400:04:010:0003, 6822485400:04:010:0004 та частин земельних ділянок з кадастровими номерами 6822485400:04:010:0003, 6822485400:04:010:0004, що накладаються на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001, надано схему накладення земельних ділянок.
Згідно схеми накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 6822485400:04:010:0003, 6822485400:04:010:0004 на земельну ділянку 6822485400:04:010:0001, що перебуває в постійному користуванні Державного підприємства «Нігинський кар'єр»: частина земельної ділянки площею 15,4785 га з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0003; частина земельної ділянки площею 0,0252 га з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004; частина земельної ділянки площею 0,0327 га з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004; частина земельної ділянки площею 1,9212 га, з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004.
З огляду на зазначене, позивач з мотивів, вказаних у позовній заяві, звернувся до суду з даним позовом.
До матеріалів додано:
Лист ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство" від 07.09.2023р. про надання картографічних матеріалів лісовпорядкування 2011 року (планшет №4), акт прийому передачі межових знаків на зберігання землекористувачу ДП «Нігинський кар'єр», схема земельної ділянки про закріплення межовими знаками встановленого зразка і передані на зберігання землекористувачу ДП «Нігинський кар'єр», ситуаційний план земельної ділянки площею 79,1000 га, протокол встановлення та узгодження суміжних меж з передачею межових знаків землевласнику ДП «Нігинський кар'єр» від 28.08.2012р.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності,
Статтями 14 Конституції України та 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно з п. 1 частини 1 статті 12 та п. 1 частини 1 статті 13 ЛК України (в редакціях, чинних станом на 27.03.2001) до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування в порядку, встановленому статтею 19 цього Кодексу, за частиною 4 якої обласні Ради народних депутатів повноважні надавати в користування земельні ділянки із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; та в усіх інших випадках, крім передбачених частинами 1 - 3 і 5 цієї статті.
До відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними.
Отже на момент прийняття рішення до повноважень Хмельницької обласної державної адміністрації належали питання надання у постійне користування земельних ділянок із усіх категорій земель, у тому числі лісогосподарського призначення.
За статтею 5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
Виходячи з приписів частин 1, 2 статті 9 ЛК України (в редакції чинній на момент прийняття Хмельницькою обласною державною адміністрацією розпорядження від 23.01.2015) користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, в яких створені спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Матеріалами справи встановлено, шо згідно з Державним актом на право користування землею від 05.09.1960 року право користування на земельну ділянку площею 9047,44 га надано Кам'янець - Подільському лісгоспові.
Згідно з п. 2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI земельні ділянки, право власності (користування) на які виникли до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).
Відповідно до п. 5 розділу VIII Прикінцевих положень ЛК України до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 01.01.2027, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності ЗК України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII Прикінцеві положення Лісового кодексу України (що були чинні на момент виникнення спірних відносин), якими визначено, що до одержання в установленому порядку лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (правові позиції Верховного Суду у постанові від 13.06.2018 № 278/1735/15-ц., постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 та від 23.10.2019 у справі № 488/402/16-ц).
Як зазначалось судом вище, 05.09.1960 видано Державний акт на право користування землею Кам'янець - Подільському лісгоспові на земельну ділянку площею 9047,44 га.
За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16 право постійного користування землею, яке виникло до набрання чинності ЗК України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, продовжує зберігатись надалі, в той час як відсутність у підприємств актів про право постійного користування не є достатньою підставою для позбавлення права землекористування. Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб'єкта не залежить від наявності чи відсутності в нього такого державного акту.
Контроль за використанням земельних ділянок лісогосподарського призначення згідно з їх цільовим призначенням є важливим, враховуючи, зокрема, обмеженість кількості земель цієї категорії, їхнє значення для держави, а також суспільну зацікавленість у попередженні незаконних рубок, пошкоджень, ослаблення, іншого шкідливого впливу на лісовий фонд, у попередженні вичерпання, виснаження лісових ресурсів, у захисті від знищення їх тваринного і рослинного світу. Такий інтерес є як загальнодержавним, так і локальним інтересом членів відповідної територіальної громади, що виражається у підвищеній увазі до збереження безпечного довкілля, у непогіршенні екологічної ситуації.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, стверджує про те, що згідно з інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання "Укрдержліспроект" від 10.02.2022р. №126 вбачається, що спірна земельна ділянка частково накладається на земельні ділянки, на яких згідно матеріалів лісовпорядкування позивача 2011 та 2020 років, розташовані квартали 30 - 33 Маківського лісництва ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство", що наочно видно з фрагментів із Публічної кадастрової карти.
Згідно зі схеми накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 6822485400:04:010:0003, 6822485400:04:010:0004 на земельну ділянку 6822485400:04:010:0001, що перебуває в постійному користуванні Державного підприємства «Нігинський кар'єр»: частина земельної ділянки площею 15,4785 га з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0003; частина земельної ділянки площею 0,0252 га з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004; частина земельної ділянки площею 0,0327 га з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004; частина земельної ділянки площею 1,9212 га, з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004.
Відповідно до Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 № 848, державний облік лісів і державний лісовий кадастр ведуться з метою забезпечення ефективної організації охорони і захисту лісів, раціонального використання лісового фонду, відтворення лісів, здійснення систематичного контролю за якісними і кількісними змінами в лісовому фонді. Державний облік лісів і державний лісовий кадастр ведеться державними органами лісового господарства за єдиною для усіх лісів системою за рахунок державного бюджету. Державний лісовий кадастр включає систему відомостей про правовий режим лісового фонду, розподіл його між користувачами, поділ лісів за групами та віднесення їх до категорій захисності, інші дані, що характеризують кількісний, якісний стан та економічну оцінку лісового фонду.
Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об'єднання (ВО «Укрдержліс-проект») засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 30.09.1991 за № 119, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.
Згідно п. 1.7.1 Інструкції по проведенню лісовпорядкування в єдиному державному лісовому фонді СРСР, затвердженої постановою Державного комітету СРСР з лісового господарства від 12.09.1985 № 4, повторність лісповпорядкування приймається, як правило, раз в 10 років.
Таким чином, надана ВО «Укрдержліспроект» інформація щодо факту часткового накладення спірної земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство" з доданим фрагментом накладки на ортофотоплан межі кв. 30, 31, 32 та 33 Маківського лісництва та меж земельної ділянки з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки стосується предмета доказування та надана уповноваженим суб'єктом, який безпосередньо володіє необхідними знаннями та технічними можливостями для обробки інформації з державних лісового та земельного кадастрів (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 362/6014/16-ц).
Право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 № 1952-IV визнаються державою.
Відповідно до частин 2 і 3 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Положення).
Відповідно до Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру. Держгеокадастр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Основними завданнями Головного управління Держгеокадастру є, зокрема, реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Отже, реалізація повноважень Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області має здійснюватися з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до положень ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною другою статті 20 ЗК України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
За приписами частин 2, 4 статті 122 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.
Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство" реорганізоване шляхом приєднання до ДСГП "Ліси України" право на земельну ділянку перереєстроване за ДСГП "Ліси України" відповідно до передавального акту від 03.03.2023р., затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України №45 від 05.01.2023р.
Відповідно до п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення «Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VІ з дня набрання чинності цим Законом (з 01.01.2013) землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки:
а) на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" п. 4 цього розділу.
Пунктом 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення «Закону № 5245-VІ визначено, що з дня набрання чинності цим Законом (з 01.01.2013) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Виходячи з положень Закону № 5245-VІ, спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення знаходилась у спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної державної адміністрації та перебувала в постійному користуванні ДП «Кам'янець - Подільський лісове господарство».
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключних повноважень обласних рад належить вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Частиною другою пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.
Таким чином, обласні державні адміністрації здійснюють функції власника майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, у тому числі землею.
Отже, земельна ділянка, що перебуває у постійному користуванні ДП «Кам'янець - Подільський лісове господарство» належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області, управління якою здійснює Хмельницька обласна державна адміністрація.
Розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області віднесено до повноважень обласної ради (п. а ст. 8 ЗК України).
Матеріали справи не містять доказів прийняття обласною державною адміністрацією рішень про передачу земель лісогосподарського призначення, переданих рішенням у постійне користування ДП «Кам'янець - Подільський лісове господарство». іншим суб'єктам. Також відсутні докази прийняття рішень щодо припинення права постійного користування на земельні ділянки лісогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні ДП «Кам'янець - Подільський лісове господарство». (добровільна відмова, вилучення тощо).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року № 1423-IX, який набрав чинності 27.05.2021, розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, за приписами якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім певної категорії земель, в число яких увійшли землі лісогосподарського призначення (підпункт в пункту 24 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України).
26.12.2012р. Кам'янець-Подільською районною державною адміністрацією виданий ДП "Нігинський кар'єр" державний акт серія ЯЯ номер 333743 на право постійного користування земельною ділянкою площею 79,1 га, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 682240003000015.
Судом встановлено, що на момент проведення інвентаризації спірна земельна ділянка, яка входила до складу земель, наданих третій особі на підставі державного акта від 26.12.2012 серії ЯЯ № 333743, була частково сформована на землях лісогосподарського призначення.
За таких обставин, земельна ділянка лісогосподарського призначення загальною площею 17,4642 га, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Кам'янець - Подільське лісове господарство» на підставі державного акта, не могла бути віднесена до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка протиправно вибула із власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної державної адміністрації.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 ЦК України).
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту, якими є закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).
Суд зазначає, якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, то такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності. Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність - це можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.
ЄСПЛ у п. 75 рішення у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 зазначив про те, що засіб захисту, що вимагається ст. 13 Конвенції, має бути "ефективним" як у законі, так і на практиці.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (статті 387, 388 ЦК).
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.
Предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то обставини, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, у тому числі не з його волі, перебування його в натурі у відповідача тощо. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.
Вказаний спосіб захисту орієнтований на захист безпосередньо права власності і не пов'язаний з будь-якими конкретними зобов'язаннями між власником і порушником.
У п. 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц) сформульовані такі висновки: "…Велика Палата Верховного Суду підтверджує свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 Цивільного кодексу України є ефективним способом захисту права власності".
Вказану правову позицію підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 року у справі № 488/2807/17.
Отже, належним та ефективним способом захисту у зв'язку з протиправним вибуттям земельної ділянки лісового фонду є віндикаційний позов про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Ураховуючи вищезазначене, витребування спірної земельної ділянки у відповідача ДП «Нігинський кар'єр» є ефективним та достатнім способом захисту порушених прав власника.
У той же час, витребування як належний спосіб захисту у цій справі не може бути застосовано щодо всієї земельної ділянки площею 17,4642 га, така вимога може розглядатися тільки щодо тієї частини земельної ділянки, що накладається на землі лісогосподарського призначення.
Як вже зазначалося вище, відповідно до листа Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання "Укрдержліспроект" від 10.02.2022р. №126 земельна ділянка з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 частково накладається на земельні ділянки, на яких згідно матеріалів лісовпорядкування 2011 року, розташовані квартали 30, 31, 32 та 33 Маківського лісництва ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство".
Згідно листа ПП «Земельно-юридичний центр» №70/25 від 30.07.2025р. щодо надання фрагментів ортофотопланів земельних ділянок з кадастровими номерами 6822485400:04:010:0001, 6822485400:04:010:0003, 6822485400:04:010:0004 та частин земельних ділянок з кадастровими номерами 6822485400:04:010:0003, 6822485400:04:010:0004, що накладаються на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001, надано схему накладення земельних ділянок.
Згідно схеми накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 6822485400:04:010:0003, 6822485400:04:010:0004 на земельну ділянку 6822485400:04:010:0001, що перебуває в постійному користуванні Державного підприємства «Нігинський кар'єр»: частина земельної ділянки площею 15,4785 га з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0003; частина земельної ділянки площею 0,0252 га з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004; частина земельної ділянки площею 0,0327 га з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004; частина земельної ділянки площею 1,9212 га, з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.01.2025 у справі № 446/478/19 виснувала, що витребування як належний спосіб захисту у цій справі не може бути застосовано щодо всієї земельної ділянки площею 0,1259 га, така вимога може розглядатися тільки щодо тієї частини земельної ділянки, що накладається на смугу відведення залізниці.
Захистити право без ідентифікації земельної ділянки неможливо (див. близькі за змістом висновки у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 у справі № 441/123/16).
Отже, для вирішення подібних спорів земельна ділянка (підстави для витребування якої наявні - тобто така земельна ділянка накладається на смугу земельної ділянки відповідача) має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (стаття 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр».
Окрім того, встановлено, що судове рішення про витребування частини земельної ділянки, що накладається, є підставою для внесення інформації щодо прав на земельні ділянки до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному законодавством).
Тому належним (правомірним) способом захисту є позов речово-правового характеру, зокрема віндикаційний позов про витребування з незаконного володіння ДП «Нігинський кар'єр» на користь ДСГП «Ліси України» земельних ділянок площею 15,4785 га, 0,0252 га, 0,0327 га та 1,9212 га, що належать на праві постійного користування ДП «Ліси України» та є частинами земельних ділянок з кадастровими номерами 6822485400:04:010:0003 та 6822485400:04:010:0004.
Судом також враховується, що вимога про визнання незаконним та скасування рішення Хмельницької державної адміністрації не є ефективним способом захисту, оскільки скасування рішення не призводить до відновлення володіння земельною ділянкою позивача, а ефективним способом захисту є витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння у порядку ст. ст. 387 - 388 Цивільного кодексу України, оскільки такий спосіб відновлює фактичне володіння та державну реєстрацію права позивача на земельну ділянку.
Враховуючи викладене, скасування рішення чи державної реєстрації не відновлю володіння земельною ділянкою та не є ефективним захистом порушеного майнового права, а отже ефективний спосіб захисту - є вимога про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння (виндикаційний позов).
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду України від 03.09.2025р. у справі №911/906/23 та постанові Верховного Суду України від 16.02.2024р. у справі №910/10009/22.
Враховуючи викладене вище, вимоги позивача про витребування з незаконного володіння ДП «Нігинський кар'єр» на користь ДП «Ліси України» земельних ділянок площею 15,4785 га, 0,0252 га, 0,0327 га та 1,9212 га, що належать на праві постійного користування ДП «Ліси України» та є частинами земельних ділянок з кадастровими номерами 6822485400:04:010:0003 та 6822485400:04:010:0004 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Частиною 1 статті 79 ЗК України визначено, що земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
За приписами статті 79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, державна реєстрація спірної земельної ділянки відбулася на підставі відповідних відомостей, внесених до державного земельного кадастру.
При цьому, формування спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення у межах 30, 31, 32 та 33 кварталів Маківського лісництва ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство» здійснено, у тому числі і за рахунок земель, які не входять в межі вказаного кварталу та не відносяться до земель лісогосподарського призначення.
Так, згідно з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.08.2021 № НВ-4616648192021 ДП "Нігинський кар'єр" на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001,площею 79,1000 га, розташована на території Хмельницька область, Кам'янець - Подільський район, Нігинської сільської ради, цільове призначення - 11.01. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, форма власності - державна. Крім того, право постійного користування належить - Хмельницькій обласній державній адміністрації на підставі рішення органу виконавчої влади Хмельницької облдержадміністрації №295/2012 від 22.10.2012р. та державного акту ЯЯ №333743 від 26.10.2012р.
Відповідно до ч. 13 ст. 79 ЗК України, ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Отже, скасування реєстрації земельної ділянки з припиненням прав є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки.
Внаслідок вчинених дій щодо державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 державної реєстрації речового права на вказану земельну ділянку за відповідачем, порушено майнове право держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації на витребування земельної ділянки.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права комунальної власності на об'єкт з обмеженою оборотоздатністю за територіальною громадою, яка протиправно його набула у комунальну власність, є перешкодою для реалізації державою речових прав на зазначений об'єкт.
Таким чином, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 сформована, у тому числі за рахунок земель, які перебувають у постійному користуванні ДСГП «Ліси України», то скасування державної реєстрації права власності ДП «Нігинський кар'єр» на неї, є ефективним способом захисту прав та законних інтересів Хмельницької обласної державної адміністрації.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу; характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, від 04.06.2019 по справі №916/3156/17, від 11.09.2018 по справі № 905/1926/ 16).
Суд звертає увагу, що лише за умови скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 у Державному земельному кадастрі буде забезпечено ефективне відновлення прав держави на спірну земельну ділянку шляхом відновлення становища, що існувало до його порушення, оскільки Хмельницької обласної державної адміністрації буде забезпечено реальну та безперешкодну можливість реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки, адже на даний час у кадастрі зазначені неправильні відомості щодо її цільового використання.
Враховуючи наведене, з метою ефективного захисту задоволенню підлягають вимоги про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 з одночасним скасуванням державної реєстрації права комунальної власності ДП «Нігинський кар'єр» на оспорювану земельну ділянку.
Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
Виходячи з викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо застосування строку позовної давності судом враховується наступне.
Державне підприємство «Нігинський кар'єр» в відзиві на позов зазначає, що ДП «Кам'янець-Подільське лісове господарство», правонаступником якого є ДСГП «Ліси України», було обізнане про наявність накладення меж земельних ділянок будучи відповідачем у справі № 924/943/17.
Вказує на те, що позивач у позовній заяві посилається на дату 19.08.2021, як на момент, коли він дізнався про порушення. Однак, згідно з практикою Верховного Суду, ця дата є лише підтвердженням раніше набутого права і не є моментом його виникнення. Вказує на те, що наявність інформації в Державному земельному кадастрі та участь у погодженні меж значно передує цій даті оскільки таким моментом є 28.08.2012 при підписанні Протоколу встановлення та узгодження суміжних меж.
Вказує на те, що позовна заява була подана 30.07.2025.
Вважає, що з моменту, коли позивач міг дізнатися про порушення свого права, минуло значно більше трьох років, встановлених статтею 257 ЦК України.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність визначена статтею 257 ЦК України та встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З наведених вище положень законодавства та підстав виникнення та змісту прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах вбачається, що відповідач посилається на рішення Господарського суду Хмельницької області № 924/943/17, в свою чергу відповідач даного рішення до суду не подано.
Стаття 13 ГПК України, зазначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, докази, які не подані суду, не можуть бути взяті до уваги.
У зв'язку із наведеним, судом не приймається до уваги посилання відповідача на рішення господарського суду у справі №924/943/17, оскільки останнім вказане рішення не додавалось до матеріалів справи та не було предметом дослідження під час дослідження доказів судом в судових засіданнях. Щодо протоколу узгодження меж земельної ділянки від 28.08.2012р., судом враховується, що згідно з вказаним протоколом встановлювались та погоджувались межі земельної ділянки відповідача якою останній мав користуватись в майбутньому, формування і державна реєстрація земельних ділянок згідно з інформацій з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відбулась для ДП "Ліси України" в 2015 році, а для ДП "Нігинськеий кар'єр" в 2021 році.
Згідно листа Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання "Укрдержліспроект" факт накладення земельних ділянок встановлено лише в 2022 році.
Судом враховується, що Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" № 211 від 11.03.2020 на усій території України було введено карантин та запроваджено відповідні обмежувальні заходи.
Надалі постановами Кабінету Міністрів України дія карантину неодноразово продовжувалася, востаннє постановою від 25.04.2023 №383 по 30.06.2023.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Поряд з цим, відповідно до Закону України від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі до Цивільного кодексу України.
Так, розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого - під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Також, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року №3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився.
На підставі Закону №4434-IX від 14.05.2025 "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності", пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було виключено, відповідний закон набрав чинності 04.09.2025.
Відповідно строк позовної давності не пропущено.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 130, 185, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 (державна реєстрація від 19.08.2021 року, номер запису про інше речове право - 43651039) за Державним підприємством “Нігинський кар'єр» (с. Сахкамінь, Кам'янець - Подільського району, Хмельницької області, вул. Українська,1-А, код ЄДРПОУ 00373741), припинивши право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 за Державним підприємством “Нігинський кар'єр» (с. Сахкамінь, Кам'янець - Подільського району, Хмельницької області, вул. Українська,1-А, код ЄДРПОУ 00373741).
Скасувати в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001;
Витребувати у Державного підприємства “Нігинський кар'єр» (с. Сахкамінь, Кам'янець - Подільського району, Хмельницької області, вул. Українська,1-А, код ЄДРПОУ 00373741) у постійне користування Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» (м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9А, код 44768034)
- частину земельної ділянки площею 15,4785 га, яка знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 в межах і координатах, що накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0003, а саме з наступними координатами (точками): 1) X 5 403 411,5800 Y 2 308 048,2500, 2) X 5 403 437,1650 Y 2 308 208,0650, 3) X 5 403 405,6140 Y 2 308 158,7720, 4) X 5 403 352,7710 Y 2 308 142,0840, 5) X 5 403 313,8340 Y 2 308 111,4910, 6) X 5 403 235,9600 Y 2 308 089,2420, 7) X 5 403 177,5550 Y 2 308 061,4300, 8) X 5 403 096,9000 Y 2 308 044,7420, 9) X 5 403 044,0580 Y 2 308 044,7420, 10) X 5 402 997,2990 Y 2 308 054,4640, 11) X 5 402 918,5580 Y 2 308 046,4940, 12) X 5 402 883,9510 Y 2 308 076,7560, 13) X 5 402 841,0300 Y 2 308 128,1780, 14) X 5 402 810,4370 Y 2 308 172,6780, 15) X 5 402 807,6560 Y 2 308 225,5200, 16) X 5 402 815,9990 Y 2 308 289,4880, 17) X 5 402 810,4370 Y 2 308 361,7990, 18) X 5 402 735,3440 Y 2 308 411,8610, 19) X 5 402 649,1270 Y 2 308 409,0800, 20) X 5 402 554,5660 Y 2 308 375,7050, 21) X 5 402 476,6930 Y 2 308 372,9240, 22) X 5 402 379,3510 Y 2 308 381,2680, 23) X 5 402 265,3220 Y 2 308 364,5800, 24) X 5 402 234,7650 Y 2 308 348,2260, 25) X 5 402 277,6400 Y 2 308 304,5900, 26) X 5 402 326,8800 Y 2 308 300,9500, 27) X 5 402 495,0100 Y 2 308 170,2800, 28) X 5 402 703,7700 Y 2 308 113,2700, 29) X 5 402 976,7900 Y 2 307 984,7600, 30) X 5 403 234,1800 Y 2 308 018,9200,
- частину земельної ділянки площею 0,0252 га, яка знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 в межах і координатах, що накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004, а саме з наступними координатами (точками): 1) X 5 402 158,4000 Y 2 308 567,4200, 2) X 5 402 156,7070 Y 2 308 579,7670, 3) X 5 402 132,5780 Y 2 308 606,6570, 4) X 5 402 121,1320 Y 2 308 614,3350,
- частину земельної ділянки площею 0,0327 га, яка знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 в межах і координатах, що накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004, а саме з наступними координатами (точками): 1) X 5 401 965,1780 Y 2 308 710,1430, 2) X 5 401 958,4530 Y 2 308 711,6750, 3) X 5 401 926,5540 Y 2 308 717,5760, 4) X 5 401 915,4550 Y 2 308 721,5200, 5) X 5 401 897,3790 Y 2 308 711,2970,
- частину земельної ділянки площею 1,9212 га, яка знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6822485400:04:010:0001 в межах і координатах, що накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822485400:04:010:0004, а саме з наступними координатами (точками): 1) X 5 401 667,1400 Y 2 308 715,2100, 2) X 5 401 658,9130 Y 2 308 718,8800, 3) X 5 401 661,3470 Y 2 308 734,7060, 4) X 5 401 653,5000 Y 2 308 748,6300, 5) X 5 401 652,5270 Y 2 308 767,2220, 6) X 5 401 654,0430 Y 2 308 782,9580, 7) X 5 401 648,1640 Y 2 308 786,7600, 8) X 5 401 611,1080 Y 2 308 787,3250, 9) X 5 401 576,6750 Y 2 308 793,1940, 10) X 5 401 565,5700 Y 2 308 794,9740, 11) X 5 401 511,5250 Y 2 308 801,5090, 12) X 5 401 479,6610 Y 2 308 806,4690, 13) X 5 401 419,7280 Y 2 308 808,9670, 14) X 5 401 384,7230 Y 2 308 824,0420, 15) X 5 401 371,7130 Y 2 308 821,1850, 16) X 5 401 381,9720 Y 2 308 764,6970, 17) X 5 401 417,8400 Y 2 308 740,3420.
Стягнути з Державного підприємства “Нігинський кар'єр» (с. Сахкамінь, Кам'янець - Подільського району, Хмельницької області, вул. Українська,1-А, код ЄДРПОУ 00373741) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» (м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9А, код 44768034) - 7267,20 грн. (сім тисяч двісті шістдесят сім гривень 20 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано 25.12.2025р.
Суддя С.В. Гладій
Відрук. 5 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (електронний суд)
3 - відповідачу (електронний суд)
4 - третій особі (електронний суд)
5 - третій особі (електронний суд)