8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3772/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, м. Харків
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2024 року по грудень 2024 року за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 822 від 11.06.2024 у сумі 45 545,36 грн. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача. Справу просить розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 27.10.2025 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
07.11.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні. В обґрунтування заперечень відповідач вказує на те, що невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок недостатності бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, тобто для вчасної сплати заборгованості за спожиту електроенергію у відповідача відсутнє відповідне фінансування. Відповідач вказує, що таким чином в його діях щодо прострочення оплати за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 822 від 11.06.2024 не було вини (умислу або необережності) а лише обставини затримка бюджетного фінансування, через повномасштабну військову агресію рф проти України. Окремо відповідач звертає увагу суду на те, що заявлений позов не містить жодного обґрунтування та документального підтвердження наміру умисного невиконання відповідачем наведеного вище договору.
10.11.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві, та зазначає про те, що відсутність бюджетних асигнувань не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення перед позивачем зобов'язання зі сплати заборгованості за договором. Крім того, позивач зазначає, що укладаючи договір № 822 від 11.06.2024, відповідач не міг не усвідомлювати всі наявні ризики, що зумовлені повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України.
Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.10.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Частиною 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У зв'язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України “Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017, з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.10.2018 № 1268.
ПРАТ "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Частиною 1 статті 63 Закону “Про ринок електричної енергії» встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України “Про ринок електричної енергії» договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону “Про ринок електричної енергії» встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Також згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут" - zbutenergo.kharkov.ua.
Згідно з пп. 4.12, 4.13 розділу IV “Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - ПРРЕЕ), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
У відповідності до п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
Розрахунки за спожиту відповідачем електроенергію проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - АТ "Харківобленерго".
11.06.2024 між ПрАТ "Харківенергозбут" та КЕВ м. Харків укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 822 (далі - договір).
Так, відповідач приєднався до умов договору за вказаними у додатку №1 до договору (Інформація щодо об'єктів споживача) об'єктами, що приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго", на умовах комерційної пропозиції № 2/1 (для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, для установ та організацій, що купують електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною (що підпадають під дію постанови Кабінету Міністрів України № 483 від 05.06.2019 (зі змінами)) (далі - комерційна пропозиція № 2/1).
Порядок розрахунків за договором визначається відповідно до комерційної пропозиції № 2/1, яка є додатком № 2 до договору.
Крім того, 30.08.2024 КЕВ м. Харків збільшено кількість точок комерційного обліку, шляхом подання до ПрАТ "Харківенергозбут" заяви-приєднання разом із додатком (Інформація щодо об'єктів споживача).
Також, 30.08.2024 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору №822 (далі - додаткова угода № 1). Даною угодою було внесено зміни до додатку № 1 (інформація щодо об'єктів споживача) що є додатком № 1 до договору та до заяви-приєднання, а саме - збільшено кількість точок комерційного обліку споживача.
24.10.2024 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 2 до договору № 822 (далі - додаткова угода № 2). Даною угодою було внесено зміни до п. 5.1.1. розділу 5 договору. Крім того, відбулася зміна адреси споживача, тому сторони домовилися внести зміни у тексті договору, додатків до нього та додатковій угоді, та викласти в усіх відмінках реквізити споживача у новій редакції.
09.12.2024 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 3 до договору № 822 (далі - додаткова угода № 3). Даною угодою сторони домовилися викласти п. 5.1.1. розділу 5 договору у новій редакції.
Відповідно до п. 2 витягу із наказу начальника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (по стройовій частині) № 1 від 31.01.2025 з 31 січня 2025 року Харківське квартирно-експлуатаційне управління переформоване у Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків.
Предметом спору є заборгованість за спожиту електричну енергію за договором № 822, що постачалась за точкою комерційного обліку код ЕІС 62Z2600813994824. Споживачу було присвоєно особовий рахунок № 2752, за яким закріплена вищезазначена точка комерційного обліку.
Згідно п. 2.1 договору, постачальник продає електричну енергію (код за ДК 021:2015 - 09310000-5-електрична енергія) як різновид товару для забезпечення потреб електроустановок споживача, споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 5.2.1 договору, ціна 1 кВт*год електричної енергії та її складові зазначаються у комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього договору.
Пунктом 1 комерційної пропозиції № 2/1 передбачено, що фіксована ціна на електричну енергію застосовується для категорії споживачів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 483 від 05.06.2019 (зі змінами) та становить 4,32 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год.
Відповідно до п. 5.8 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктами 5.9 та п. 5.13 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника.
Умовами п. 3 комерційної пропозиції №2/1, передбачено, що оплата електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі за послугу з розподілу електричної енергії. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті “Призначення платежу» посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Пунктом 4 комерційної пропозиції № 2/1, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Пунктом 13 комерційної пропозиції № 2/1 встановлено, що договір укладається на термін з 01 червня 2024 року по 31 грудня 2024 року. Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2024 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів сформовано рахунки за електричну енергію за період з жовтня 2024 року по грудень 2024 року:
- за жовтень 2024 року на суму разом з ПДВ 22 403,52 грн. Відповідачем за жовтень 2024 року спожито 5 186 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за жовтень 2024 року направлено споживачу поштовим зв'язком 06.11.2024. Строк оплати рахунку до 20.11.2024. Рахунок не сплачено. 14 грудня 2024 року КЕВ м. Харків здійснена сплата за спожиту електричну енергію у сумі 50 000,00 грн, згідно з платіжною інструкцією № 548. Також на адресу ПрАТ "Харківенергозбут" від відповідача надійшов лист №583/7143 від 20.12.2024 щодо зарахування коштів, у якому КЕВ м. Харків просить зарахувати сплачену суму за платіжною інструкцією № 548 у розмірі 50 000,00 грн, як сплату заборгованості за спожиту електроенергію за період січень-листопад 2024 року за особовим рахунком № 2752. У відповідності до вищевказаного листа та п. 3 комерційної пропозиції № 2/1, 11 703,28 грн, сплачених відповідно до платіжної інструкції № 548, ПрАТ "Харківенергозбут" було зараховано як сплата заборгованості за спожиту електроенергію за період жовтень 2024 року. Станом на день подання даної позовної заяви сума заборгованості за спожиту електричну енергію за жовтень 2024 року складає 10 700,24 грн;
- за листопад 2024 року на суму разом з ПДВ 19 954,08 грн. Відповідачем за листопад 2024 року спожито 4 619 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за листопад 2024 року направлено споживачу поштовим зв'язком 11.12.2024. Строк оплати рахунку до 25.12.2024. Рахунок не сплачено;
- за грудень 2024 року на суму разом з ПДВ 14 891,04 грн. Відповідачем за грудень 2024 року спожито 3 447 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2024 року направлено споживачу поштовим зв'язком 15.01.2025. Строк оплати рахунку до 29.01.2025. Рахунок не сплачено.
Станом на 01.08.2025 сума заборгованості за спожиту електричну енергію по договору № 822 за період з жовтня 2024 року по грудень 2024 року складає 45 545,36 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За статтями 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується факт належного виконання позивачем умов договору щодо поставки електричної енергії відповідачу та факт порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної оплати поставленої електричної енергії. Обсяг спожитої відповідачем електроенергії підтверджується витягом з реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам електропостачальника ПрАТ Харківенергозбут (ПУП) (код ЄДРПОУ 42206328) наданому оператором системи розподілу АТ "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ 00131954) за жовтень-грудень 2024 року. Таким чином, факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором № 822 від 11.06.2024 за поставлену протягом жовтня - грудня 2024 електричну енергію на суму 45 545,36 грн підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовано. Строк виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати цієї заборгованості є таким, що настав.
Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу або позов. Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача, оскільки положеннями ст. 617 ЦК України прямо передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України (від 18.10.2005) та у справі Бакалов проти України (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України", ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
За таких обставин, відповідач відповідає за своїми зобов'язаннями, і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 24.02.2022 у справі № 925/1547/20 зазначив, що Європейський Суд з прав людини неодноразово в рішеннях зазначав, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.01.2022 у справі № 925/1545/20 посилається на правову позицію про те, що відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов'язку виконати господарські зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 910/4926/19, від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19, від 03.04.2018 у справі № 908/1076/17.
З огляду на викладене, суд зазначає, що відсутність у відповідача бюджетного фінансування на вчасну оплату вартості спожитої електроенергії не є підставами для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання перед позивачем або від обов'язку оплатити спожиту електричну енергію взагалі.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) 45 545,36 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2024 року по грудень 2024 року за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 822 від 11.06.2024 та 2 422,40 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328).
Відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280).
Рішення підписано 25 грудня 2025 року.
СуддяО.В. Погорелова