10.12.2025м. СумиСправа № 920/1135/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., за участі секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1135/25
за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс" (вул. Січових стрільців, буд. 50, м. Київ, 04053; код за ЄДРПОУ 14360506),
до відповідача: Акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" (площа Привокзальна, буд. 1, м. Суми, 40011; код за ЄДРПОУ 05785448),
про стягнення 1744260,65 грн
за участю представників:
від позивача: Фурман Р.В. (адвокат, довіреність від 12.11.2024 №82),
від відповідача: не прибув,
справа розглядається у порядку загального позовного провадження
установив:
07.08.2025 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 1744260,65 грн (один мільйон сімсот сорок чотири тисячі двісті шістдесят грн 65 коп.) 30% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 14.03.2024 по 30.06.2025, а також 26163,91 грн (двадцять шість тисяч сто шістдесят три грн 91 коп.) судового збору.
07.08.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справу №920/1135/25 призначено судді Котельницькій В.Л.
08.08.2025 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Акціонерне товариство "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш", зареєстрований як юридична особа з ідентифікаційним кодом 05785448 та місцезнаходженням: площа Привокзальна, буд. 1, м.Суми, 40011.
Ухвалою від 11.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1135/25 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 24.09.2025, 10:00; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.
29.08.2025 відповідач подав відзив на позов (вх №4125), в якому відповідач зауважує наступне: штрафні санкції, відповідно до законодавства, є фінансовими санкціями, спрямованими на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засобом безпідставного збагачення; позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків саме через порушення відповідачем зобов'язань за договором, а також розміру збитків, який би відповідав нарахованим штрафним санкціям; наявності законодавчої можливості зменшення процентів річних заявлених позивачем до 3%; наявності збитків у господарській діяльності АТ «Сумський завод «Насосенергомаш». За перше півріччя 2025 року збиток підприємства склав 289990466,00 грн, що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2025 року, копія якої надана до відзиву; запроваджених законодавчих обмежень в діяльності відповідача щодо зупинення будь-яких видаткових операцій на адресу юридичних осіб - резидентів України та зменшити розмір процентів річних до справедливого розміру, а саме до 3%. З огляду на зазначене відповідач просить відмовити у задоволенні позову щодо стягнення 30% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 14.03.2024 по 30.06.2025; задовольнити клопотання про зменшення розміру процентів річних до 3%; визнати поважною причину неподання відповідачем контррозрахунку процентів річних та встановити додатковий строк для його подання.
Ухвалою від 18.09.2025 у справі №920/1135/25 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №5011 від 18.09.2025); постановлено провести судове засідання у справі призначене на 24.09.2025, 10:00, та усі наступні судові засідання за участі представника позивача - Фурмана Романа Валерійовича (е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
24.09.2025 розгляд справи №920/1135/25, призначений в підготовче судове засідання на 10:00, не відбувся у зв'язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 24.09.2025 у справі №920/1135/25.
Ухвалою від 26.09.2025 у справі №920/1135/25 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; призначено підготовче судове засідання у на 11.11.2025, 11:00, в режимі відеоконференції за участі представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
02.10.2025 відповідач подав додаткові пояснення (вх №4722), в яких відповідач навів власний контррозрахунок 3% річних, що складає 163857,91 грн та просить задовольнити клопотання Акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», викладене у відзиві, щодо зменшення розміру процентів річних до 3%, що складає 163857,91 грн.
28.10.2025 відповідно до наказу голови Господарського суду Сумської області №16 від 28.10.2025 «Про внесення змін до облікових документів ОСОБА_1 », в зв'язку зі зміною прізвища суддею Вікторією Котельницькою, змінено прізвище «Котельницька» на «Короленко».
У підготовчому судовому засіданні 11.11.2025 в порядку ч. 5 ст. 232 ГПК України постановлено наступні протокольні ухвали про:
1) задоволення клопотання відповідача від 29.08.2025 вх №4125 про поновлення строку; поновлення відповідачу процесуальний строк та долучення до матеріалів справи додаткові пояснення від 02.10.2025 вх №4722;
2)про: закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 10.12.2025, 11:00.
04.12.2025 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх №5843).
13.11.2025 позивач надіслав заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру процентів, за яким позивач просить відмовити у врахуванні додаткових пояснень відповідача (вих. № 26-07/01430 від 02.10.2025) та наданого ним контррозрахунку як таких, що ґрунтуються на невірному тлумаченні норм права та умов договору і відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру договірних процентів річних з 30% до 3%.
У судовому засіданні 10.12.2025 встановлено:
Представник позивача у судове засідання прибув.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх №5843 від 04.12.2025).
Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засідання 10.12.2025 згідно з ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відмову задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх №5843 від 04.12.2025).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неприбуття відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд розпочав розгляд справи по суті.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Судом оголошено, що відповідно до відзиву на позов та додаткових пояснень відповідач проти позову заперечує та просить зменшити проценти річні до 3% за його контррорахунком до розміру 163857,91 грн.
Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.08.2024 у справі №920/499/24 за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс" до Акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" про стягнення 5403732,69 грн (рішення набрало законної сили 30.08.2024), встановлено наступне:
« 03.11.2021 між Акціонерним товариством «Банк Альянс» (далі - гарант чи банк, позивач) та Акціонерним товариством «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» (далі - принципал, відповідач) укладено договір про надання гарантії №14100-21 (далі - договір гарантії).
За пунктами 1.1, 1.2. та 1.3 договору гарантії:
-принципал - Акціонерне товариство «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», ідентифікаційний код юридичної особи/код ЄДРПОУ 05785448;
-гарант - Акціонерне товариство «Банк Альянс», код банку 300119, ідентифікаційний код юридичної особи/код ЄДРПОУ 14360506;
-бенефіціар - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», ідентифікаційний код 24584661, адреса: Україна, 01032, Київ, вул. Назарівська, 3.
Відповідно до п. 2.1 договору гарантії гарант зобов'язується надати на користь бенефіціара гарантію повернення авансового платежу протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання цього договору за умови виконання принципалом зобов'язання, передбаченого п.4.3.1 цього Договору.
Згідно з п. 2.2 договору гарантії гарантія надається в забезпечення виконання принципалом зобов'язань щодо повернення сплачених бенефіціаром на рахунок принципала авансових платежів, передбачених п. 4.2 договору поставки №53-129-04-21-02362 від 25.10.2021, укладеного між принципалом та бенефіціаром, у випадку невиконання або неналежного виконання принципалом зобов'язань на поставку товарів, а саме: запасних частин до насосів ПТА 3800-20-1, ГЦН-317 власного виробництва для потреб ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», відповідно до договору поставки №53-129-04-21-02362 від 25.10.2021, укладеного між принципалом та бенефіціаром, надалі - «основне зобов'язання».
Умовами основного зобов'язання, в п.4.2., передбачено наступний порядок сплати авансових платежів:
1)3661335,00 грн - протягом 10 календарних днів з дати підписання договору поставки №53-129-04-21-02362 від 25.10.2021 та надання принципалом банківської гарантії повернення 100% авансових платежів на всю суму договору поставки №53-129-04-21-02362 від 25.10.2021 (надалі - «авансовий платіж №1»)
2)3671335,00 грн - проміжними платежами, протягом 10 календарних днів з дати отримання повідомлення про готовність партії продукції до відвантаження (надалі - «авансовий платіж №2».
Пунктами 2.5 та 2.6 договору гарантії встановлено, що умови надання гарантії відповідають вимогам основного зобов'язання, заяви, в т.ч. гарантія надається: безвідклична, безумовна. Гарантія діє до 18.07.2022 включно.
Відповідно до п. 4.1.9 договору гарантії враховуючи положення ст. 569 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що банк має нічим не обмежене право на зворотну вимогу до принципала (регрес) у розмірі всіх сум, сплачених банком за гарантією, процентів, пені та будь-яких витрат (збитків). Достатньою підставою для виникнення зобов'язання принципала відшкодувати вказані кошти (в т.ч. витрати, збитки, проценти, пеню тощо) є факт здійснення гарантом платежу на вимогу бенефіціара. Відшкодування має бути здійснено принципалом своєчасно та незалежно від відповідності/невідповідності сплати банком сум за гарантією в передбаченому гарантією порядку такої сплати, а також незалежно від факту доведеності бенефіціаром настання гарантійного випадку за гарантією, дійсності вимоги чи відсутні гарантійного випадку за гарантією на бачення принципала.
У випадку не виконання принципалом зворотної вимоги, банк має право задовольнити своє право регресної вимоги за рахунок наданого забезпечення за цим договором, у тому числі за рахунок грошового покриття.
Згідно з п. 4.3.10 договору гарантії принципал зобов'язується відшкодувати гаранту суму коштів, сплачену бенефіціару по гарантії, у зв'язку з виникненням у гаранта регресної вимоги до принципала, в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 4.3.11 договору гарантії принципал зобов'язується сплатити Гаранту в строк, що не перевищує 2 (двох) банківських днів з дати отримання відповідного повідомлення від гаранта, платежі, передбачені п 4.1.4 цього договору, а також розділом 5 цього Договору (включаючи, але не обмежуючись ними).
Пунктом 4.3.12 договору гарантії визначено, що принципал зобов'язується у разі виплати гарантом грошових сум по гарантії, принципал зобов'язаний відшкодувати гаранту суму відшкодування в строк та в порядку, визначеному цим договором.
У разі порушення строків відшкодування що передбачені цим договором, відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання встановлюється у розмірі 30% річних, та нараховується виключно на прострочену суму відшкодування, починаючи з дня виникнення такого порушення та закінчуючи днем повного погашення. Такий розмір процентної ставки є іншим розміром процентів (ст.625 ЦК України), що встановлений цим договором, в разі прострочення виконання грошового зобов'язання від не сплаченої принципалом суми відшкодування або її не сплаченої частини, який погоджений сторонами.
Якщо сума відшкодування (її частина) буде відшкодована за рахунок кредиту, що буде наданий принципалу на підставі цього договору або окремого кредитного договору, положення цього пункту договору, що стосуються відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, не застосовуються до Суми відшкодування, відшкодованої за рахунок кредитних коштів.
Згідно з п. 6.1 договору гарантії протягом 1 банківського дня від дати отримання вимоги бенефіціара по гарантії, гарант письмово повідомляє принципала про отримання такої вимоги та направляє її копію (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії).
За пунктом 6.2 договору гарантії принципал в строк, визначений у письмовій вимозі гаранта зобов'язаний:
-перерахувати гаранту грошові кошти в сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги бенефіціара на оплату по гарантії, на рахунок грошового покриття, зазначений гарантом (п. 6.2.1 договору гарантії);
-письмово повідомити гаранта про виявлені невідповідності у вимозі та/або у доданих до вимоги бенефіціара документах умовам гарантії (п. 6.2.2 договору гарантії);
-за умови відсутності власних грошових коштів, необхідних для виконання вимоги бенефіціара, та сплати банком коштів за вимогою бенефіціара, звернутись до банку з клопотанням про надання кредиту строком не більш ніж на 6 місяців та з цільовим призначенням - погашення заборгованості перед AT «Банк Альянс» за сплаченою вимогою бенефіціара за гарантією (п. 6.2.3 договору гарантії).
Відповідно до п. 6.3 договору гарантії гарант повинен розглянути вимогу бенефіціара разом з доданими до неї документами та прийняти рішення за результатами такого розгляду протягом строку, встановленого в Гарантії та:
-або переказує на рахунок бенефіціара суму, розмір якої не перевищує суму гарантії (п. 2.8 цього договору та з урахуванням п. 2.9 цього договору);
-або повідомляє бенефіціара про відмову у задоволенні його вимоги;
-або укладає з принципалом (який буде боржником) кредитний договір з метою надання йому кредиту з цільовим призначенням - погашення заборгованості за вимогою бенефіціара за гарантією.
Сума коштів грошового покриття, що залишається після здійснення всіх виплат за гарантією, якщо вони мали місце, повертається гарантом на поточний рахунок принципала. Повернення коштів грошового покриття здійснюється не пізніше наступного робочого дня після припинення строку дії гарантії, або не пізніше наступного робочого дня після здійснення платежу за вимогою, отриманою гарантом до закінчення строку дії гарантії, останній день строку платежу за якою наступає після закінчення строку дії гарантії.
У випадку повного або частково невиконання принципалом своїх зобов'язань, передбачених заявою та/або договором, щодо формування грошового покриття, необхідного для проведення платежу за гарантією, або щодо надання застави/іпотеки, або у разі, якщо гарант з незалежних від нього підстав не може здійснити платіж за гарантією за рахунок коштів грошового покриття/або не може звернути стягнення на предмет застави/іпотеки, гарант виконує платіж за гарантією за рахунок інших джерел, ніж сформоване принципалом грошове покриття, про що гарант повідомляє принципала.
Принципал зобов'язаний відшкодувати гаранту в порядку регресу в повному обсязі суми відшкодування, не пізніше наступного робочого дня після здійснення гарантом платежу за гарантією, якщо інший строк не встановлений у регресній вимозі.
Порушення принципалом зазначеного в цьому пункті терміну сплати суми відшкодування, вважається простроченням виконання принципалом грошового зобов'язання за договором та встановлюється відповідальність, передбачена п. 4.3.12. договору.
03.11.2021 на виконання вищевказаних умов договору гарантії позивачем на користь бенефіціара за заявою відповідача, була надана банківська гарантія повернення авансового платежу від 03 листопада 2021 року №14100-21, з метою забезпечення виконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором.
24.11.2021 позивачем на користь відповідача були надані зміни №4 до банківської гарантії повернення авансового платежу від 03 листопада 2021 року № 14100-21.
21.06.2022 бенефіціар направив вимогу позивачу про сплату суми в розмірі 4550671,20 грн, у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №53-129-04-21-02362 від 25.10.2021 та не виконанням зобов'язань із повернення авансового платежу.
У провадженні Господарським судом міста Києва перебувала справа №910/12118/23 за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Акціонерного товариства «Банк Альянс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», про стягнення 5276100,42 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/12118/23, що набрало законної сили 20.02.2024, встановлено наступне:
« 25.10.2021 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (покупець) та Акціонерним товариством «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» (постачальник) укладено договір поставки № 53-129-04-21-02362 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язався в порядку і на умовах, визначених у Договорі, поставити запасні частини до насосів ПТА 3800-20-1, ГЦН-317 власного виробництва (надалі - продукція) для потреб ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (кінцевий споживач), а покупець зобов'язався в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити продукцію.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначено в Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 3.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 26.10.2021) сума договору становить 7322670,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 1220445,00 грн.
Як узгоджено сторонами Договору у Специфікації, для продукції за п. 1 цієї Специфікації загальною вартістю 5544000,00 грн термін постачання встановлено - 210 календарних днів з дати отримання авансового платежу у розмірі 50% від вартості товару, але не раніше надходження платежів у розмірі 100% вартості товару на розрахунковий рахунок продавця; відвантаження відбувається після отримання оплати в розмірі 100% вартості товару. Для продукції, передбаченої пунктами 2-7 Специфікації загальною вартістю 1778670,00 грн термін постачання встановлено до 30.11.2021, але не раніше надходження платежів у розмірі 100% вартості товару на розрахунковий рахунок продавця; у разі прострочення виконання авансового платежу у розмірі 50% від загальної вартості товару строк постачання збільшується на строк прострочення виконання авансового платежу у розмірі 50% у розмірі від загальної вартості товару; відвантаження відбувається після отримання оплати в розмірі 100% вартості товару.
В п. 4.2. Договору сторони погодили наступний порядок здійснення оплати продукції:
- авансовий платіж у розмірі 3661335,00 грн, що становить 50% від загальної вартості продукції - протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору сторонами та надання АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» банківської гарантії щодо забезпечення повернення 100% авансового платежу, виданої АТ «Банк Альянс» на всю суму Договору відповідно до вимог п. 4.4. Договору;
- авансовий платіж у розмірі 50% від вартості кожної партії продукції, яка готова до відвантаження - протягом 10 календарних днів з дати отримання покупцем повідомлення про готовність партії продукції до відвантаження.
Пунктом 4.4. Договору передбачені умови надання банківської гарантії, згідно з якими повернення авансового платежу у випадку не виконання умов Договору з боку постачальника забезпечується наданням банківської гарантії, яка надається постачальником до моменту здійснення авансового платежу, протягом 10 календарних днів з дати укладання Договору.
Гарантія, видана банком - АТ «Банк Альянс», повинна відповідати «Положенню про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» (постанова правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639; зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 41/10321).
Гарантія має покривати суму попередньої оплати у повному обсязі. Гарантія має містити безвідкличне зобов'язання банку перед покупцем сплатити йому протягом п'яти робочих днів суму гарантії після отримання вимоги покупця, направленої шляхом SWIFT повідомлення на адресу банку, яке стверджуватиме, що принципал (постачальник) порушив свої зобов'язання щодо повернення авансового платежу, без заперечень та спорів зі сторони банку, не висуваючи вимог щодо надання доказів, підстав або причин такої вимоги, або суми, зазначеної в ній.
Термін дії гарантії має бути визначений як до «повного виконання зобов'язань постачальника у відношенні поставки продукції плюс 45 календарних днів». Текст банківської гарантії повинен бути переданий засобами SWIFT на адресу банку ПАТ «УКРЕКСІМБАНК». Форма, зміст та умови надання банківської гарантії викладені в Додатку 2 до Договору.
За умовами п. 4.6. Договору, у разі, якщо постачальник не надасть покупцю належну гарантію, оформлену відповідно до вимог Договору, у зазначений строк згідно з п. 4.4. Договору, покупець має право призупинити виконання зобов'язання зі сплати авансу до моменту отримання належної гарантії. У цьому випадку постачальник не має права посилатися на обставини несвоєчасного отримання авансу та не звільняється від відповідальності за прострочення строку поставки.
Відповідно до п. 5.4. Договору датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажооодержувача.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 31.03.2023, а в частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку (п. 10.1. Договору). Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії, та виконання діючих зобов'язань (п. 10.3. Договору).
Як вказано позивачем та вбачається із матеріалів справи, 04.11.2021 ним було отримано від авізуючого банку ПАТ «УКРЕКСІМБАНК» лист № 020-00/GRN/21/351/OR від 04.11.2021 SWIFT-повідомлення з текстом банківської гарантії № 14100-21 від 03.11.2021, текст якої, за твердженнями позивача, не відповідав умовам Договору в частині суми гарантії, у зв'зку з чим позивачем не було прийнято цю гарантію в якості належного забезпечення повернення авансового платежу.
Листом авізуючого банку ПАТ «УКРЕКСІМБАНК» № 020-00/GRN/21/351/OR від 30.11.2021 повідомлено позивача про зміни № 4 від 24.11.2021 до банківської гарантії №14100-21 від 03.11.2021 для приведення її у відповідність до вимог Договору.
Відповідно до п. 4.2. Договору позивачем 09.12.2021 здійснено оплату авансового платежу у розмірі 3661335,00 грн, що становить 50% від загальної суми продукції, на підтвердження чого надано платіжні доручення № 2422 та № 2423 від указаної дати.
Листом від 29.12.2021 № 43-14/20/09925 третя особа повідомила позивача про готовність до відвантаження продукції по позиціям 2-7 Специфікації до Договору на загальну суму 1778670,00 грн з ПДВ та просила здійснити другий авансовий платіж у розмірі 50% від вартості кожної партії продукції, яка готова до відвантаження по Специфікації, в сумі 889335,00 грн з ПДВ.
Позивач 18.01.2022 сплатив на користь третьої особи 889336,20 грн залишку попередньої оплати у розмірі 50% вартості готової до відвантаження продукції, на підтвердження чого надано платіжне доручення № 103 від 18.01.2022.
Акціонерне товариство «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» листом від 05.05.2022 № 43-14/01663 повідомило позивача про неможливість виконання зобов'язань за Договором у зв'язку з обмеженнями, введеними постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації» від 03.03.2022 № 187, а також посилався на постанову Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18, за якою зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками АТ «Сумський завод «Насосенергомаш», у зв'язку з чим пропонував оформити додаткову угоду про розірвання Договору, а сплачені за цим Договором авансові платежі вважати погашенням дебіторської заборгованості ВП «Централізовані закупівлі» ДП НАЕК «Енергоатом» по судовим справам № 910/548/21, № 920/1208/20 та № 920/263/21, а саме по судовій справі № 910/548/21 в рамках договору від 10.12.2018 № 53-129-01-18-01674.
У відповідь на зазначений лист третьої особи позивач листом від 16.05.2022 №2802/43 повідомив, що з урахуванням заборон, встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації» від 03.03.2022 № 187 неможливим є подальше виконання ним зобов'язань, передбачених п. 4.2. Договору. Крім того, з урахуванням не здійснення третьою особою поставки продукції на вартість сплаченого позивачем авансового платежу у розмірі 4 550 671,20 грн, просив повернути указаний авансовий платіж протягом 5 робочих днів з моменту одержання цього листа, після чого буде вирішено порушене у листі від 05.05.2022 № 43-14/0166 питання щодо можливості розірвання Договору. Також у цьому листі позивач вказав на відсутність підстав для зарахування сплаченого ним авансу за Договором в рахунок погашення дебіторської заборгованості по угоді від 20.08.2021 про врегулювання спорів по судовим справам № 910/548/21, № 920/1208/20 та № 920/263/21, а саме по судовій справі № 910/548/21 в рамках договору від 10.12.2018 № 53-129-01-18-01674.
Листом від 23.05.2022 № 43-14/20/01772 третя особа повідомила позивача про неможливість повернення авансових платежів по Договору з причин, що не залежать від волі АТ «Сумський завод «Насосенергомаш».
21.06.2022 позивач листом № 01-7512/04-вих звернувся до АТ «УКРЕКСІМБАНК» з проханням передати вимогу Акціонерному товариству «БАНК АЛЬЯНС» відповідно до умов банківської гарантії та підтвердити достовірність підписів на вимозі.
21.06.2022 відповідачу надіслано SWIFT-повідомлення з вимогою здійснення платежу у розмірі 4550671,20 грн у зв'язку з порушенням третьою особою зобов'язань за Договором в частині повернення авансових платежів.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що ним були виконані всі умови та вимоги банківської гарантії № 14100-21 від 03.11.2021, однак відповідач не виконав своїх зобов'язань та порушив умови банківської гарантії, не сплативши позивачу 4550671,20 грн протягом 5 робочих днів з дати отримання повідомлення SWIFT з вимогою, як і не повідомив про причини невиконання такої вимоги, що є порушенням ч. 1 ст. 563 Цивільного кодексу України. Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду із даним позовом, у якому крім суми у розмірі 4550671,20 грн, просить стягнути з відповідача 581054,50 грн інфляційних втрат та 144374,72 грн 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечував, посилаючись на таке: направлена до банку вимога від 21.06.2022 є передчасною, адже з урахуванням вимог пунктів 4.2., 5.1. Договору та Специфікації третя особа була зобов'язана здійснити поставку продукції по п. 1 Специфікації у строк до 07.07.2022; у АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» не виникло зобов'язань із поставки продукції, визначеної п. 1 Специфікації, оскільки з боку позивача не було здійснено 100% оплати такої продукції; у даному випадку має місце прострочення кредитора (позивача), оскільки у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 187 від 03.03.2022 позивач 25.04.2022 скасував «Рішення про затвердження постачальника» та повідомив про неможливість прийняття продукції від АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» з цієї дати, а крім цього, листом від 16.05.2022 № 2802/43 повідомив про неможливість здійснення власних зобов'язань за Договором; з огляду на те, що в силу законодавчих обмежень АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» не мав об'єктивної можливості повернути сплачений позивачем аванс, а натомість пропонував закрити заборгованість взаємозаліком або поставкою товару, вина третьої особи та факт порушення зобов'язань за Договором відсутні, що свідчить про ненастання гарантійного випадку як необхідної складової для сплати суми гарантії.
Третя особа у своїх поясненнях також вказувала на передчасність вимоги позивача по банківській гарантії, а також на те, що неможливість здійснення поставки виникла внаслідок дій позивача. Крім того, зазначила про порушення позивачем умов Договору в частині дотримання строків здійснення авансових платежів. Із посиланням на п. 6.2.5. Договору АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» вказувало, що право на повернення авансового платежу наступає лише за умови порушення третьою особою встановленого Договором строку поставки, а оскільки станом на 29.08.2023 позивачем не виконано своїх зобов'язань по сплаті авансових платежів у повному обсязі, підстави для виконання вимоги по банківській гарантії відсутні.».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/12118/23 позовні вимоги задоволено у повному обсязі; стягнуто з Акціонерного товариства «Банк Альянс» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 4550671 (чотири мільйони п'ятсот п'ятдесят тисяч шістсот сімдесят одна) грн 20 коп. коштів за банківською гарантією від 03.11.2021 № 14100-21, 581054 (п'ятсот вісімдесят одна тисяча п'ятдесят чотири) грн 50 коп. інфляційних втрат, 144374 (сто сорок чотири тисячі триста сімдесят чотири) грн 72 коп. 3% річних та 79141 (сімдесят дев'ять тисяч сто сорок одна) грн 51 коп. судового збору.
Як зазначає позивач у позові, 04.03.2024 на виконання вказаного рішення видано судовий наказ. Принципалом, як стороною основного зобов'язання (виконання якого забезпечувалось гарантією) при розгляді справи №910/12118/23 достовірність та належність представлення вимоги бенефіціара не заперечувались. Дотримуючись зобов'язань з гарантії №14100-21 від 03.11.2021, АТ «Банк Альянс» здійснив наступні виплати на користь бенефіціара:
-14.03.2024 в розмірі 4550671,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №90867,
-14.03.2024 в розмірі 581054,50 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №90869,
-14.03.2024 в розмірі 144374,72 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №90871,
-14.03.2024 в розмірі 79141,51 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №90873.
19.03.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату регресу від 19.03.2024 №21.2.1/1419, відповідно до якої позивач вимагав не пізніше 26.03.2024 відшкодувати банку суму коштів у загальному розмірі 5355241,93 грн.
Вказана вимога від 19.03.2024 № 21.2.1/1419 була отримана відповідачем 10.04.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №0503827322026 але залишена без задоволення …».
Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.08.2025 у справі №920/499/24 ухвалено: позов задовольнити частково; стягнути з Акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" 4550671,20 грн коштів за банківською гарантією від 03.11.2021 №14100-21 та 68260,07 грн судового збору; в іншому відмовити.
Згідно з матеріалами справи 22.04.2025 відповідачем сплачено на рахунок позивача 452033,25 грн та 14.05.2025 - 22,00 грн.
30.06.2025 відповідно до платіжної інструкції МО №1121038 відповідач перерахував позивачу 4098615,95 грн відповідно до наказу у справі №920/499/24.
У зв'язку із несвоєчасно оплатою регресної вимоги, позивач, керуючись п. 4.3.12 договору гарантії нарахував відповідачу 1744260,65 грн 30% річних за період з 14.03.2024 по 30.06.2025 та звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
З наведеного вбачається, що способи забезпечення виконання зобов'язання покликані охороняти інтереси менш захищеної сторони за договором - кредитора шляхом покладення додаткового зобов'язального обтяження на боржника та/або на третю особу. Тобто, у разі невиконання або неналежного виконання умов цивільного договору на боржника покладається додаткова відповідальність, а в ряді випадків до виконання зобов'язання притягуються разом із боржником і треті особи, зокрема, при поруці та гарантії.
Стаття 560 Цивільного кодексу України визначає, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно із ст. 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004 (надалі Положення).
У п. 9 ч. 3 розділу I Положення визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Вказаним Положенням передбачено, що безвідклична гарантія - гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром; безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.
Основною із функцій гарантій, зокрема і банківської гарантії, є забезпечувальна функція, яка полягає в тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання зобов'язань принципала перед бенефіціаром.
За змістом положень статей 561, 566 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.
Відповідно до ч. 1 ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Факт неналежного виконання умов договору щодо своєчасної сплати 4550671,20 грн коштів за банківською гарантією від 03.11.2021 №14100-21 встановлений рішенням господарського суду Сумської області від 05.08.2024 у справі №920/499/24, та відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребує доказуванню.
Згідно із з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 4.3.10 договору гарантії принципал зобов'язується відшкодувати гаранту суму коштів, сплачену бенефіціару по гарантії, у зв'язку з виникненням у гаранта регресної вимоги до принципала, в порядку та на умовах, визначених цим договором.
У пункті 4.3.12 договору гарантії визначено, що принципал, у разі виплати гарантом грошових сум по гарантії, зобов'язаний відшкодувати гаранту суму відшкодування в строк та в порядку, визначеному цим договором. У разі порушення строків відшкодування що передбачені цим договором, відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання встановлюється у розмірі 30% річних, та нараховується виключно на прострочену суму відшкодування, починаючи з дня виникнення такого порушення та закінчуючи днем повного погашення. Такий розмір процентної ставки є іншим розміром процентів (ст. 625 ЦК України), що встановлений цим договором, в разі прострочення виконання грошового зобов'язання від не сплаченої принципалом суми відшкодування або її не сплаченої частини, який погоджений сторонами.
Позивач зауважив що оскільки банк 14.03.2024 перерахував на рахунок бенефіціара гарантійний платіж в розмірі 4550671,20 грн, а принципал лише 30.06.2025 відшкодував зазначену суму коштів банку, то відповідно до пункту 4.3.12 договору гарантії банк, за період з 14.03.2024 по 30.06.2025 нарахував відповідачу 30% річних на суму 4550671,20 грн за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, що складає 1744260,65 грн.
У відзиві на позов відповідач заперечує щодо зазначених позовних вимог та наголошує на невірному періоді за який нараховані 30% річних. Відповідач зауважив, що 19.03.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату регресу від 19.03.2024 №21.2.1/1419, відповідно до якої позивач вимагав не пізніше 26.03.2024 відшкодувати банку суму коштів у загальному розмірі 5 355 241,93грн. Вказана вимога була отримана відповідачем 10.04.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №0503827322026. Таким чином, на дудку відповідача першим днем нарахування річних на суму заборгованості є 11.04.2024, а не 14.03.2024, як вказано позивачем у позовній заяві.
Суд частково погоджується із запереченнями відповідача щодо невірного періоду розрахунку, але позицію відповідача що зазначений період має починатись з 11.04.2025 не бере до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до п. 6.3 договору гарантії принципал зобов'язаний відшкодувати гаранту в порядку регресу в повному обсязі суми відшкодування, не пізніше наступного робочого дня після здійснення гарантом платежу за гарантією, якщо інший строк не встановлений у регресній вимозі. Порушення принципалом зазначеного в цьому пункті терміну сплати суми відшкодування, вважається простроченням виконання принципалом грошового зобов'язання за договором та встановлюється відповідальність, передбачена п.4.3.12. договору.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач саме 14.03.2024 перерахував на рахунок бенефіціара гарантійний платіж в розмірі 4550671,20 грн та 30.06.2025 зазначений платіж був повністю перерахований відповідачем позивачу, відповідач вважається таким, що порушив зобов'язання за договором з 15.03.2024 по 29.06.2025.
Зазначений період суд вважає правомірним для нарахування 30%річних.
Суд за допомогою «Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, здійснив власний розрахунок 30% річних за період з 15.03.2024 по 21.04.2025. При розрахунку судом враховано, що 22.04.2025 відповідачем сплачено на рахунок позивача 452033,25 грн, 14.05.2025 - 22,00 грн, 30.06.2025 - 4098615,95 грн.
Таким чином загальний розмір 30% річних склав 1736790,32 грн, а саме: за період з 15.03.2024 по 21.04.2025 на заборгованість 4550671,20 грн розмір 30% становить 1504347,86 грн; за період з 22.04.2025 по 13.05.2025 на заборгованість 4098637,95 грн розмір 30% - 74112,36 грн; за період з 14.05.2025 по 29.06.2025 на заборгованість 4098615,95 грн розмір 30% - 158330,10 грн.
З огляду на зазначене, вимоги позивача щодо стягнення 1736790,32 грн 30% річних за період з 15.03.2024 по 29.06.2025 суд визнає законними та обґрунтованими. В частині стягнення 7470,33 грн суд відмовляє.
У відзиві на позов (вх №4125 від 29.08.2025) відповідачем заявлене клопотання про зменшення розміру 30% річних до 3% річних що, відповідно до додаткових пояснень (вх №4722 від 02.10.2025) складає 163857,91 грн. Зазначене клопотання відповідач обґрунтовує тим, що не з власної волі допустив порушення грошового зобов'язання. Відповідач наголошує, що кінцевим бенефіціарним власником відповідача є громадянин РФ, а також введення мораторію (заборони) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, а також заборону на проведення видаткових операцій, відповідач не мав можливості здійснити сплату регресу по вимозі від 19.03.2024 № 21.2.1/1419, оскільки вищенаведені обставини є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання відповідачем свого обов'язку по договору про надання гарантії від 03.11.2021р. № 14100-21 та не залежать від волі АТ «Сумський завод «Насосенергомаш».
Разом з тим, стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов'язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних (чи іншого розміру процентів річних, визначеного сторонами у договорі) входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто такі проценти є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов'язань.
Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних втрат та трьох процентів річних (чи іншого розміру процентів річних, визначеного сторонами у договорі) не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Приписи статті 625 ЦК України про інфляційні втрати та три проценти річних (чи інший розмір процентів річних, визначеного сторонами у договорі), що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються в разі, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто в разі якщо в договорі не зазначено розміру процентів, цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов'язання настає на підставі вимог закону, а саме статті 625 ЦК України.
Указані виплати процентів річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, не є процентами за користування чужими грошима в розумінні статті 536 цього Кодексу, а є гарантією належного виконання грошового зобов'язання.
Зазначені проценти входять до складу основного боргу. Чинне цивільне законодавство не передбачає можливості суду зменшувати основний борг. Тому не може бути зменшено і розмір процентів, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Таким чином, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру 30% річних, розмір яких передбачений договором гарантії, до 3% річних.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову, в частині стягнення з відповідача 1736790,32 грн 30% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 15.03.2024 по 29.06.2025, з огляду на що суд задовольняє позов в цій частині як законний та обґрунтований. В іншому суд відмовляє.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Позивачем у позові заявлено до стягнення 26163,91 грн судового збору, сплата якого підтверджена платіжною інструкцією від 04.08.2025 №7.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1-3 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи норми ч. 1 ст. 129 ГПК України суд відшкодовує позивачу за рахунок відповідача 26051,85 грн судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" (площа Привокзальна, буд. 1, м. Суми, 40011; код за ЄДРПОУ 05785448) на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" (вул. Січових стрільців, буд. 50, м. Київ, 04053; код за ЄДРПОУ 14360506) 1736790,32 грн (один мільйон сімсот тридцять шість тисяч сімсот дев'яносто грн 32 коп.) 30% річних, а також 26051,85 грн (двадцять шість тисяч п'ятдесят одна грн 85 коп.) витрат зі сплати судового збору.
3. В іншому відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне рішення складено та підписано 25.12.2025.
СуддяВ.Л. Короленко