вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"25" грудня 2025 р. Справа № 918/1152/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А.,
розглянувши матеріали заяви боржника ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 15 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху та встановлено заявнику строк на усунення недоліків заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення даної ухвали та спосіб усунення недоліків заяви шляхом подання до суду доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в розмірі 45 420 грн 00 коп. або копії укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність відповідно до абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Також заявнику було роз'яснено, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою в порядку ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Згідно з п. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Так, ухвала Господарського суду Рівненської області від 15 грудня 2025 року про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надіслана заявнику в його електронний кабінет та доставлена до електронного кабінету 15.12.2025 року о 14:34 год., що підтверджується довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 15.12.2025 року.
Відповідно до інформації, що міститься в програмі "Діловодство спеціалізованого суду", судом отримано повідомлення про доставлення копії ухвали Господарського суду Рівненської області від 15.12.2025 року до електронного кабінету заявника 15.12.2025 року о 14:44 год.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно абз. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно зі ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина 1 статті 116 ГПК України).
За змістом ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
У відповідності до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відтак, з урахуванням приписів ст. 116 ГПК України, заявник повинен був усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до 22.12.2025 року включно (зважаючи на те, що останній день строку припадав на 20.12.2025 року - суботу, наступний за ним 21.12.2025 року - неділя, то строк на усунення недоліків заяви відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України переноситься на наступний робочий день - 22.12.2025 року).
17 грудня 2025 року від ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" надійшла заява від 17.12.2025 року про усунення недоліків з додатком, до якої додано договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 17 листопада 2025 року, укладений між боржником - ОСОБА_1 та арбітражним керуючим - Белінською Наталією Олександрівною.
Дослідивши подану заявником заяву про усунення недоліків з додатком, суд дійшов висновку про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з огляду на наступне.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою частиною 3 статті 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 року у справі № 910/2629/20, від 23.11.2020 року у справі № 922/1734/20, від 19.11.2020 року у справі № 927/203/20, від 17.02.2021 року у справі № 927/166/20).
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2025 року становить 3 028 грн 00 коп.
Отже, станом на дату звернення заявника із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність розмір авансування винагороди керуючому реструктуризацією становить 45 420 грн 00 коп. ((3 028,00 грн. прожитковий мінімум для працездатних осіб, станом на дату звернення із заявою х 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 3 місяці виконання повноважень керуючим реструктуризацією).
Враховуючи зазначене, заявником не надано доказів в підтвердження авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, що становить 45 420 грн 00 коп.
Усуваючи недоліки, визначені в ухвалі суду від 15.12.2025 року заявником додано договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 17 листопада 2025 року, укладений між боржником - ОСОБА_1 та арбітражним керуючим - Белінською Наталією Олександрівною. В заяві від 17.12.2025 року про усунення недоліків, вказується що ОСОБА_1 не погоджується з висновком суду щодо необхідності надання належних доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди арбітражного керуючого у розмірі 45 420 грн 00 коп. та зазначається, що до матеріалів заяви про відкриття провадження у справі неплатоспроможність боржника нею був долучений договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого. У цьому договорі вона взяла на себе зобов'язання виплатити арбітражному керуючому винагороду на умовах, визначених угодою. Таким чином, зазначає, що між нею та арбітражним керуючим було погоджено інший порядок виплати винагороди, відмінний від авансування.
Отже, заявником до заяви про усунення недоліків не надано доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у сумі 45 420 грн 00 коп., а надано той самий договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 17 листопада 2025 року, укладений між боржником - ОСОБА_1 та арбітражним керуючим - Белінською Наталією Олександрівною, що був раніше поданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Щодо наданого договору, суд зазначає, що відповідно до пункту 3.2. вказаного договору оплата послуг арбітражного керуючого за весь строк виконання повноважень складатиме 22 710,00 грн.
Пунктом 3.3. вказаного договору визначено, що додаткової винагороди арбітражного керуючого для ОСОБА_1 не встановлюється.
Пунктом 3.4. вказаного договору передбачено, що ОСОБА_1 вносить (перераховує) оплату протягом 5 місяців по 4 542 грн. на загальну суму 22 710 грн. на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність, до закриття провадження у справі.
Згідно п. 3.5. вказаного договору кошти вносяться боржником на депозитний рахунок суду до 31.03.2026 року.
Так, абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/726/20 від 19.11.2020 року було зроблено висновок, що:
"37. Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи." (п. 37 постанови).
Вказана правова позиція касаційного суду, допускає можливість мирного врегулювання між Боржником та арбітражним керуючим питання авансування грошової винагороди, однак ставить таку можливість у залежність від наявності у Боржника майна, яке буде реалізовано у перспективі (відстрочка платежу) у справі про неплатоспроможність. Крім того, Верховний Суд зазначає, що місцевий суд приймає рішення про надання такої можливості за результатами дослідження усієї сукупності наданих документів.
Вказані положення КУзПБ та судова практика передбачають оцінку на належність наданої суду угоди між боржником та арбітражним керуючим з іншими матеріалами справи як можливості прийняття альтернативного виконання обов'язку щодо здійснення авансування винагороди арбітражного керуючого, а не автоматичне її застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Частиною 1 ст. 13 Кодексу передбачено, що арбітражний керуючий під час здійснення своїх повноважень є незалежним. Забороняється будь-який незаконний вплив, тиск або втручання в діяльність арбітражного керуючого. Незалежність арбітражного керуючого забезпечується гарантуванням виплати винагороди арбітражному керуючому та відшкодування витрат арбітражного керуючого в порядку і розмірах, визначених цим Кодексом (п. 2 ч. 2 статті).
Відсутність вказаної гарантії може створити для арбітражного керуючого:
- потенційний конфлікт інтересів з боржником у разі отримання оплати з неофіційних джерел Боржника поза межами справи, виражений у наявності в арбітражного керуючого приватного інтересу щодо виконання своїх професійних обов'язків з перевірки декларації про майновий стан боржника, виявлення майна, розробки плану реструктуризації та ін. в інтересах Боржника, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийнятих ним рішень та вчинених чи невчинених дій під час виконання зазначених повноважень;
- наявність обґрунтованих підстав у кредиторів та суду вважати арбітражного керуючого заінтересованою особою щодо боржника у разі фактичної відмови від права на отримання оплати грошової винагороди за рахунок авансованих грошових коштів на рахунок господарського суду та погодження виконання повноважень у справі без перспективи виконання Боржницею грошового зобов'язання, тобто безкоштовно.
Згідно положень ч. 3 ст. 28 Кодексу розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі, які є заінтересованими особами у цій справі, які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів.
Наданий договір складено із порушенням законодавства про банкрутство, а саме, предмет договору є значно ширшим за право, яке гарантується інститутом авансування (п. 1.1. договору закріплено, що його предметом є оплата послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого), та містить розмір оплати послуг арбітражного керуючого у сумі 22 710 грн., який є меншим ніж передбачено положеннями Кодексу України з процедур банкрутства (п. 12 ч. 3 ст. 116 та абз. 3 ч. 2 ст. 30 Кодексу), а саме 45 420 грн. (п. 3.2. договору).
Натомість, згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства заявник зобов'язаний здійснити авансування виключно основної винагороди арбітражному керуючому, конкретний розмір якої визначено ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Крім того, п. 1-6 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення", на який здійснюється посилання боржником, також встановлено гарантування виплати винагороди арбітражному керуючому за виконання покладених на нього обов'язків на умовах, визначених угодою, тоді як нормами КУзПБ не передбачено можливості зменшення розміру оплати за надання послуг арбітражним керуючим.
З огляду на зазначене, суд не приймає вищезазначений договір, як належний доказ альтернативного виконання обов'язку щодо здійснення авансування винагороди арбітражного керуючого.
Таким чином, заявник не усунув недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначені в ухвалі суду від 15.12.2025 року.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
У відповідності до ч. ч. 6, 7 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду, суд не має права повторно повертати позовну заяву.
Враховуючи вищенаведене, оскільки у визначений судом строк ОСОБА_1 не усунуті недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов висновку про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі частини 4 ст. 174 ГПК України.
При цьому, суд вважає за необхідне довести до відома заявника, що відповідно до частини 8 статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
З огляду на те, що заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надійшла через систему "Електронний суд" (тобто наявна в електронному вигляді), тому не підлягає фактичному поверненню.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і додані до неї документи повернути ОСОБА_1 .
Ухвала згідно частини 2 статті 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 25 грудня 2025 року та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Політика Н.А.