25 грудня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1432/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши заяви Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (вх №18720/25 від 23.12.2025 р.) та Миколаївської міської ради (вх. №18747/25 від 24.12.2025) про повернення судового збору у справі № 915/1432/25 за позовом Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення 64402,57 грн., -
Миколаївська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів в загальній сумі 64402,57 грн. за безоплатне користування земельною ділянкою площею 650 кв.м з кадастровим номером 4810136300:02:047:0018, розташованою по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову заявник посилається на те, що на підставі рішення Миколаївської міської ради від 13.03.2008 № 22/54 між позивачем та ФОП Ковтун Л.В. укладено договір оренди від 18.11.2008 № 6126 строком на 2 роки з дати його державної реєстрації. Вказаний договір зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП “Центр ДЗК», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 11.12.2008 за №040800101401. В подальшому договором про зміни від 04.08.2011 № 154-11 пункт 3 розділу 3 договору оренди доповнено наступним: “Договір діє до 11.12.12. Орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на продовження строку дії договору, у цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору письмово звернутися до орендодавця з клопотанням про продовження строку оренди. Підставою для продовження строку (поновлення договору) буде відповідне рішення Орендодавця». Як стверджує позивач, договір оренди від 18.11.2008 № 6126 діяв до 11.12.2012 та в подальшому продовжений не був.
Також позивач зазначає, що на орендованій земельній ділянці в районі будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 побудовано автосалон з магазином автозапчастин, який введено до експлуатації декларацією про готовність об'єкта від 25.10.2011 р. № МК 14311064001, вказаному об'єкту надано нову адресу: АДРЕСА_2 . На підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 22.11.2011 р. № 1239 право власності на нежитлові приміщення автосалону з магазином автозапчастин за літ. А-3 загальною площею 465,8 кв.м з господарською будівлею та спорудою, який розташований по АДРЕСА_1 , зареєстровано за громадянкою ОСОБА_2 . В подальшому рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.01.2023 по справі № 487/2337/22 за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частку нежитлового приміщення автосалону з магазином автозапчастин, за літ. А-3 загальною площею 465,8 кв.м з службовою будівлею та спорудою за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.08.2025 № 440228468 ОСОБА_1 є власником 1/2 зазначеного нерухомого майна на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.01.2023 справа № 487/2337/22.
Як вказує позивач, зазначене нерухоме майно перебуває на земельній ділянці загальною площею 650 кв.м з кадастровим номером 4810136300:02:047:0018, за адресою АДРЕСА_2 , що належить до комунальної власності Миколаївської міської ради, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 20.08.2025. Відтак, за ствердженнями позивача, ОСОБА_1 набув речове право власності на 1/2 частку нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 , яке розташоване на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 4810136300:02:047:0018 площею 650 кв.м, будь-які договори щодо користування відповідною земельною ділянкою між сторонами відсутні.
На думку позивача, у період з 20.03.2023 по теперішній час фактичним користувачем земельної ділянки площею 650 кв.м з кадастровим номером 4810136300:02:047:0018, на якій розташований нежитловий об'єкт нерухомого майна, є відповідач, який не сплачував кошти до міського бюджету за користування нею, чим були порушені права Миколаївської міської ради як органу місцевого самоврядування та власника земельної ділянки щодо неодержання коштів за час безоплатного використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Відповідно до розрахунку недоодержаного доходу за період безоплатного використання земельної ділянки у період з 20.03.2023 по 01.01.2025 відповідачем завдано збитки у розмірі 64402,57 грн.
Наразі позивач зазначає, що безпідставно збережені кошти складають 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що за період з 20.03.2023 по 01.01.2025 дорівнює сумі 64402,14 грн., тому просить стягнути вказану суму на підставі ст. 1212 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.10.2025 вказану позовну заяву Миколаївської міської ради (вх. № 14038/25 від 03.10.2025) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162, ст. 164 ГПК України не надано належних доказів направлення позовної заяви на адресу фактичного проживання відповідача та позивачем не подано до суду доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.01.2023 по справі № 487/2337/22, та постанову Миколаївського апеляційного суду від 20.03.2023 по справі № 487/2337/22. Також в позовній заяві позивач зазначає, що за період безоплатного використання земельної ділянки відповідачем у зв'язку з безоплатним використанням вказаної земельної ділянки у період з 20.03.2023 по 01.01.2025 завдано збитки у розмірі 64402,57 грн. з посиланням при цьому на ст. 1212 Цивільного кодексу України як на підставу стягнення вказаних коштів, однак в позовній заяві не наведено обґрунтування правових підстав щодо стягнення збитків, що є деліктом. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.10.2025 р. у справі № 915/1432/25 вказану позовну заяву Миколаївської міської ради до Ковтуна Сергія Миколайовича про стягнення 64402,57 грн. повернуто без розгляду на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у встановлений строк Миколаївська міська рада не усунула недоліки позову.
23.12.2025 від представника Виконавчого комітету Миколаївської міської ради - Захаренкової А.Ю. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №18720/25), в якій заявник просить суд повернути Миколаївській міській раді через виконавчий комітет Миколаївської міської ради сплачені на підставі платіжної інструкції №1328 від 09.09.2025 кошти судового збору в сумі 3028,00 грн. за подання позовної заяви по справі № 915/1432/25.
24.12.2025 р. до господарського суду від представника Миколаївської міської ради - Захаренкової А.Ю. через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про повернення судового збору (вх. № 18747/25), в якій заявник просить повернути Миколаївській міській раді через виконавчий комітет Миколаївської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн., який був нею сплачений на підставі платіжної інструкції №1328 від 09.09.2025 року.
Розглянувши вказані заяви про повернення судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Так, наведені положення Закону наділяють позивача правом на повернення з держбюджету всієї суми сплаченого при подачі позову судового збору у разі повернення позовної заяви.
В свою чергу, враховуючи те, що із заявою про повернення судового збору (вх. №18720/25 від 23.12.2025) також звернувся Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, який не є стороною у даній справі, суд зазначає, що така заява залишається судом без розгляду з огляду відсутність у Виконавчого комітету Миколаївської міської ради права на звернення до суду в межах даної справи з відповідною заявою.
Водночас, як свідчать матеріали позовної заяви, Миколаївською міською радою до позову в якості доказів сплати судового збору було надано копію платіжної інструкції № 1328 від 09.09.2025 р. на суму 3028,00 грн., згідно з якою платником є виконавчий комітет Миколаївської міської ради.
З огляду на повернення позовної заяви у справі № 915/1432/25 та враховуючи відповідну заяву позивача про повернення судового збору, суд доходить висновку, що сплачений судовий збір в загальній сумі 3028,00 грн. згідно з платіжною інструкцією № 1328 від 09.09.2025 р. за подачу вказаної позовної заяви підлягає поверненню заявнику на підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір».
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Миколаївської міської ради про повернення судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 234-235 Господарського процесуального кодексу України,
п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір», суд -
1. Заяву Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (вх. №18720/25 від 23.12.2025 р.) про повернення судового збору залишити без розгляду.
2. Заяву Миколаївської міської ради про повернення судового збору (вх. № 18747/25 від 24.12.2025 р.) у справі № 915/1432/25 задовольнити.
2. Повернути Миколаївській міській раді (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; e-mail: kancel@mkrada.gov.ua; код ЄДРПОУ 26565573) через виконавчий комітет Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; (банк отримувача ДКСУ м. Київ, код в ЄДРПОУ отримувача 04056612, рахунок № UA448201720344230028000027733) з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області (54055, м. Миколаїв, пр. Центральний, 141-В; код ЄДРПОУ 37992030) судовий збір в сумі 3028/три тисячі двадцять вісім/грн. 00 коп., сплачений згідно з платіжною інструкцією № 1328 від 09.09.2025 р. на суму 3028,00 грн.
Ухвала набирає законної сили 25.12.2025 року та оскарженню не підлягає.
Суддя Людмила Михайлівна Ільєва