вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
25 грудня 2025 рокуСправа № 912/3192/25
Суддя Господарського суду Кіровоградської області Кабакова В.Г., розглянувши матеріали заяви від 19.12.2025 ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи,
Заявник звернулась до Господарського суду Кіровоградської області із заявою на підставі ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства з вимогою відкрити провадження з приводу неплатоспроможності фізичної особи.
За ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Розглянувши зазначену заяву, суд дійшов висновку, що така заява підлягає залишенню без руху за таких підстав.
Відповідно до ст. 115 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
За правилами ч. 1-3 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, зазначається виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, додаються:
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Відповідно положень ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 2 ст. 91 ГПК України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Так, боржник у заяві зазначила: "...Окремо варто зазначити, що боржник вимушено проживає в місті Києві та самостійно сплачує значні витрати на оренду житла....".
Однак, докази оренди житла та здійснення відповідних витрат боржник суду не подала.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ установлено, що у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначається виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа повинна зазначити конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника та вказують на настання загрози його неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому), та надати на підтвердження зазначеного відповідні докази.
Заявник зазначає, що "до квітня 2025 року здійснювала підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець. Основним видом діяльності була роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах. Додатково боржник вела роздрібну торгівлю текстильними товарами. Обидві сфери вимагали постійних закупівель товару, утримання торгових площ, своєчасної оплати оренди та операційних витрат. Саме в процесі ведення бізнесу й утворилася основна частина боргових зобов'язань".
Проте, до заяви не додано копії документів, що підтверджують викладені у заяві обставини, зокрема, щодо:
- витрачання коштів, отриманих від кредиторів, перед якими наявна заборгованість згідно з поданим деталізованим списком кредиторів (на що були витрачені отримані від кредиторів кошти з моменту отримання кредиту до дати звернення до суду);
- джерел, за рахунок яких заявник планувала повертати отримані в позику кошти, укладаючи договори позики (кредиту);
- вчинення дій з реструктуризації боргу;
- здійснення платежів, пов'язаних з утриманням майна, яке перебуває у користуванні;
- наявність боргових зобов'язань перед контрагентами чи докази сплати контрагентам коштів за зобов'язаннями, що стало підставою утворення заборгованості.
Також, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів) (ч. 4 ст. 116 КУзПБ).
Зокрема, план реструктуризації боргів може містити інформацію щодо черговості задоволення вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та дати; інформації про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); інформацію про всі доходи боржника, у т. ч. доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану; розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб (не менше прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні) тощо. План реструктуризації боргів може містити положення про: реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у т. ч. того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у т. ч. розміру та строків погашення боргів; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини; виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів. (ст. 124 КУзПБ).
Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 зазначив, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника-фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника-фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при відсутності результатів впровадження таких заходів забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на положеннях статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
До боржника-фізичної особи КУзПБ встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Кодекс України з процедур банкрутства задля отримання бажаного результату відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів покладає на боржника такі обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), тобто обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Також, Верховний Суд у постанові від 13.05.2024 у справі № 922/5486/23, зазначив, що законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу України з процедур банкрутства принцип добросовісної поведінки боржника-фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження-соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у справі № 911/2140/22, від 15.02.2024 у справі № 904/7413/21, від 25.01.2024 у справі № 916/1575/21, від 18.04.2024 у справі № 920/1398/21).
Однак заявник не надала доказів на підтвердження наведених нею обставин, які спричинили її неплатоспроможність, зокрема, доказів щодо: перебування на утриманні у боржника будь-яких осіб; наявності хвороби чи стану, який може стати підставою для призначення особі статусу інваліда або призначення відповідного лікування; звернення до відповідних медичних установ із будь-якими скаргами на стан здоров'я; утворення боргових зобов'язань перед контрагентами, тощо. Тобто не обґрунтувала природу і причини неплатоспроможності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 922/5486/23.
Також, у проєкті плану реструктуризації ОСОБА_1 не враховано винагороду арбітражного керуючого.
Згідно з п. 11 ч. 3, ч. 5 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду. До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Заявник зазначає, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , однак в матеріалах заяви відсутня інформація та пояснення щодо власника зазначеного вище нерухомого майна, відомості про право користування заявником зазначеного вище нерухомого майна також не знайшли свого відображення в Деклараціях за 2022-2025 роки.
З поданих декларацій вбачається їх не відповідність формі затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5, а саме: розділ XIV Декларацій містить прочерки у пункті 69 при зявленні про грошові зобов'язання перед кредиторами та у пунктах 71, 72 при зазначенні про оренду житла.
Надана ОСОБА_1 інформація щодо кредиторів з вказівкою на дати укладення відповідних кредитних договорів свідчать про наявність у боржника протягом 2022-2025 років фінансових зобов'язань, відомості щодо розміру яких підлягають внесенню до декларацій про майновий стан боржника.
Суддя, водночас, окремо зауважує, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період (постанови Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, від 01.09.2021 у справі № 917/2088/19, від 11.03.2025 у справі № 921/150/24).
Підсумовуючи зазначене, суддя звертає увагу заявника, що на стадії вирішення питання про прийняття заяви про неплатоспроможність фактично не здійснюється перевірка достовірності інформації, зазначеної заявником у деклараціях. Натомість суддя перевіряє лише відповідність поданої декларації формально затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 формі, що узгоджується з п. 11 ч. 3, ч. 5 ст. 116 КУзПБ та усталеною практикою Верховного Суду у справах про неплатоспроможність, яка фактично не дотримана.
Також, згідно 2-1 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
Так, у заяві від 19.12.2025 ОСОБА_1 запропонувала кандидатуру арбітражного керуючого Мотальової - Кравець В.Ю. для виконання повноважень керуючого реструктуризацією.
Однак, до заяви не додано заяву арбітражного керуючого Мотальової - Кравець В.Ю. про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу. Додана до заяви від 19.12.2025 заява арбітражного керуючого Мотальової - Кравець В.Ю. датована 25.07.2025, в той час як кваліфікований та удосконалений електронний підпис створено 24.07.2025. Отже, заяву не підписано арбітражним керуючим.
Більше того, доданий до заяви від 19.12.2025 Договір про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність датований 25.07.2025, а кваліфікований та удосконалений електронний підпис створено 24.07.2025. Отже, Договір не підписано арбітражним керуючим.
Ураховуючи викладене, зміст заяви ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 115-116 КУзПБ.
За таких обставин, зазначена заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху до виправлення недоліків та подання суду відповідних доказів.
Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 3 ст. 37, ст. 117 КУзПБ).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст. 2, 9, 37, 113, 115-116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 74, 162, 164, 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Заяву від 19.12.2025 ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк усунення виявлених недоліків при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство - десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
3. Встановити спосіб усунення недоліків шляхом надання суду:
копій документів, що підтверджують викладені у заяві обставини, зокрема, щодо: витрачання коштів, отриманих від кредиторів, перед якими наявна заборгованість згідно з поданим деталізованим списком кредиторів (на що були витрачені отримані від кредиторів кошти з моменту отримання кредиту до дати звернення до суду); джерел, за рахунок яких заявник планував повертати отримані в позику кошти, укладаючи договори позики (кредиту); вчинення дій з реструктуризації боргу; здійснення платежів, пов'язаних з утриманням майна, яке перебуває у власності/оренді заявника; наявності боргових зобов'язань перед контрагентами чи докази сплати контрагентам коштів за зобов'язаннями, що стало підставою утворення заборгованості;
декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства (за звітні періоди), із заповненням всіх розділів, зокрема розділу XIV, та зазначенням відомостей щодо права користування нерухомими майном, де проживає заявник ( АДРЕСА_2 );
пропозиції щодо реструктуризації боргів - проект плану реструктуризації боргів, який відповідатиме вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства;
заяву арбітражного керуючого про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу та Договір про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність.
4. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
6. Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), адвокату Божко Д.О. (до електронного кабінету).
Суддя В.Г. Кабакова