вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" грудня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3156/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (09100, Київська обл., м. Біла Церква(з), вул. Фастівка, буд. 21А)
до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Героїв України, буд. 16)
про стягнення 19210,72 грн. основного боргу, 4789,54 грн. пені,
Без виклику представників сторін
1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “УКРСПИРТ» (далі - відповідач, ДП “УКРСПИРТ») про стягнення 19210,72 грн. основного боргу, 4789,54 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку з позивачем за договором на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій № 41/21 від 01.10.2021 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 19210,72 грн. основного боргу, 4789,54 грн. пені, а також судовий збір.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою позовною заявою підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.10.2025 р. було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Вказану ухвалу було отримано позивачем та відповідачем 15.10.2025 р., що підтверджується довідками про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
Відзиву на позов або будь-яких інших заперечень чи пояснень по суті спору відповідачем до справи подано не було.
Водночас, учасники процесу про судовий розгляд справи були повідомлені належно в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
01.10.2021 р. між 1 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (виконавець) та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “УКРСПИРТ» (замовник) було укладено договір № 41/21 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій, відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є організація та здійснення виконавцем аварійно-рятувального обслуговування об'єктів та територій замовника, що розташовані за адресою: Київська область, Тетіївський район, с. Стадниця, вул. Заводська, 1 (далі - об'єкт), з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на об'єкті замовника надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямованих на поліпшення техногенної безпеки об'єктів (територій) та підвищення рівня підготовленості об'єкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій.
Відповідно до п. 4.1 договору вартість функціонування структурних підрозділів виконавця у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення складає 19210,72 гривень (дев'ятнадцять тисяч двісті десять грн. 72 коп.) без ПДВ на рік. Ця вартість встановлена сторонами на основі (калькуляції), яка додається, і виконана згідно затвердженого Наказу МНС України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03.01.2012 р. № 1/2/1.
Відповідно до п. 4.2 договору, плата за обслуговування об'єкта замовника здійснюється замовником шляхом перерахування коштів у формі передоплати на вказаний в договорі розрахунковий рахунок виконавця в термін 10 банківських днів після виставлення виконавцем рахунку. Після виконання робіт сторони узгоджують та підписують акт виконаних робіт, який складається протягом трьох діб після завершення надання послуг. У разі не підписання замовником акту і ненадання ним вмотивованої відмови у його підписанні протягом 5 календарних днів з часу отримання цього акту від виконавця, послуги вважаються прийнятими у повному обсязі.
Згідно з п. 5.2 договору, у випадку несвоєчасного виконання замовником прийнятих на себе грошових зобов'язань по оплаті за обслуговування виконавцем за цим договором замовник зобов'язаний сплатити на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Сума заборгованості сплачується з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення.
Як слідує з матеріалів справи, сторонами було підписано та скріплено печатками акти виконання умов договору № 41/21 від 01.10.2021 р.: № 2 від 31.03.2022 р. за 1 квартал 2022 року на суму 4802,68 грн., № 3 від 30.06.2022 р. за 2 квартал 2022 року на суму 4802,68 грн., № 3216 від 30.09.2022 р. за 3 квартал 2022 року на суму 4802,68 грн.
Окрім цього, сторонами підписаний та скріплений печатками акт звірки взаємних розрахунків за період 2021-2024 роки за договором № 41/21 від 01.10.2021 р., згідно якого заборгованість Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “УКРСПИРТ» перед Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області станом на 01.07.2024 р. становить 19210,72 грн.
Позивачем було надіслано відповідачу претензію № 358 від 28.10.2024 р. щодо оплати послуг у сумі 19210,72 грн. за договором № 41/21 від 01.10.2021 р.
Відповідачем була надана відповідь позивачу № 1.1-1-1.4/697 від 11.11.2024 р. на вищезазначений лист, відповідно до якої відповідач зазначив, що станом на 30.10.2024 р. за ДП “УКРСПИРТ» рахується заборгованість перед позивачем в загальній сумі 19210,72 грн.
Позивач зазначає, що відповідачем не було здійснено оплату за договором № 41/21 від 01.10.2021 р. у сумі 19210,72 грн.
Оскільки ДП “УКРСПИРТ» має несплачену заборгованість у сумі 19210,72 грн. перед позивачем за договором № 41/21 від 01.10.2021 р., останній і звернувся з даним позовом до суду.
Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.
Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У статті 610 Цивільного кодексу України вказано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Умовами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Поряд з цим, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ст. 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором надання послуг.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Поряд з цим, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Як встановлено судом за поданими до справи доказами, позивачем було надано відповідачу послуги за договором № 41/21 від 01.10.2021 р., які останнім були прийняті без зауважень чи заперечень, однак оплату вказаних послуг на суму 19210,72 грн. здійснено не було.
Водночас, відповідач, всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача не спростував, доказів оплати наданих позивачем послуг у сумі 19210,72 грн. та, відповідно, відсутності заборгованості суду не надав.
Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 41/21 від 01.10.2021 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 19210,72 грн., є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 4789,54 грн. пені.
Відповідно до п. 5.2 договору, у випадку несвоєчасного виконання замовником прийнятих на себе грошових зобов'язань по оплаті за обслуговування виконавцем за цим договором замовник зобов'язаний сплатити на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку пені у розмірі 4789,54 грн., нарахованої на суму заборгованості 19210,72 грн. за період з 10.10.2022 р. по 09.04.2023 р. на підставі п. 5.2 договору, який, за висновком суду, є арифметично вірним.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі у повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи, що позовна заява була подана через систему “Електронний суд», належний до покладення на відповідача судовий збір розраховується із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір».
Поряд з цим, позивач не позбавлений можливості ініціювати вирішення питання повернення надмірного сплаченого ним при зверненні до суду судового збору у спосіб звернення до суду з відповідним клопотанням відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промиловості “УКРСПИРТ» (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Героїв України, буд. 16, код 37199618) на користь 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (09100, Київська обл., м. Біла Церква(з), вул. Фастівка, буд. 21А, код 38452230) 19210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 72 коп. основного боргу, 4789 (чотири тисячі сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 54 коп. пені та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене 25.12.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна