ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.12.2025Справа № 910/13011/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Приватного акціонерного товариства «Отіс» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32; ідентифікаційний код: 14357579)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» (04210, м. Київ, проспект Володимира Івасюка, буд. 16-Д; ідентифікаційний код: 30044995)
про стягнення 319375,50 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
20.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Отіс» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» про стягнення 319375,50 грн, з яких 210211,39 грн основного боргу, 62127,99грн пені, 20739,00 грн штрафу, 6315,38 грн 3% річних та 19981,74 грн інфляційних втрат.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладених між сторонами Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024 та Договору №D24T3587 про надання послуг від 05.02.2024 не у повному обсязі оплатив надані позивачем послуги, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 210211,39 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 62127,99 грн, штраф у розмірі 20739,00 грн, 3% річних у розмірі 6315,38 грн та інфляційні втрати у розмірі 19981,74 грн (за Договором №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2025 відкрито провадження у справі №910/13011/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач не скористався своїм право на подання відзиву на позовну заяву, хоча про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/13011/25 відповідач повідомлявся належним чином шляхом отримання ухвали суду в своєму електронному кабінеті, що підтверджується інформацією з бази «Діловодство спеціалізованого суду».
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/16556/23.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.02.2024 між Приватним акціонерним товариством «Отіс» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» (замовник) укладено Договір №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги з технічного обслуговування (далі - ТО) ліфтів, визначених у Додатку № 1 до Договору (далі - Обладнання), а замовник зобов'язується приймати належним чином надані послуги та оплачувати їх відповідно до умов Договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024 відповідний обсяг послуг щодо обладнання погоджуються Сторонами у специфікації послуг - Додатку №2 до Договору.
Згідно з п. 1.3 Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024 послуги понад обсяг погоджений сторонами у Додатку № 2 (далі - Додаткові послуги) або виконання робіт з ремонту (поточного або капітального), відновлення, реконструкції та модернізації обладнання (роботи) можуть здійснюватися на підставі та відповідно до Додаткової угоди до Договору чи окремого Договору відповідно.
Види та періодичність робіт з технічного обслуговування визначаються відповідно до Додатку № 2 до Договору. Якість послуг має відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів України, сфера регулювання яких охоплює предмет Договору (п. 2.1 Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024).
У п. 2.2 Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024 сторони погодили, що датою початку надання послуг є дата укладення Договору. Реагування на незаплановані зупинки ліфтів та звільнення пасажирів Ліфтовою аварійною службою виконавця здійснюється безперервно протягом відповідного звітного місяця надання послуг і становить абонентську платню в розмірі 3% з вартості обслуговування одиниці обладнання, інші послуги з ТО згідно Договору виконуються один раз на місяць згідно Додатку №2 до Договору та графіку виконавця, якщо інша періодичність не погоджена окремо сторонами. Послуги надаються до закінчення строку дії договору.
Згідно з п. 2.4 Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024 за результатами надання послуг у відповідному місяці, але в будь-якому випадку не пізніше 1 (першого) числа місяця наступного за звітним, виконавець надає замовнику два примірники Акта-рахунку наданих послуг або Акту виконаних робіт (наданих послуг), підписані уповноваженим представником виконавця.
Відповідно до п. 2.5 Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024 замовник зобов'язаний розглянути, підписати та повернути виконавцю один примірник раніше наданого йому Акта-рахунку наданих послуг чи Акту виконаних робіт (наданих послуг) або надати обгрунтовану письмову відмову від його підписання протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати його отримання. Після усунення обгрунтованих зауважень виконавець надає відкориговані Акти-рахунки наданих послуг або Акти виконаних робіт (наданих послуг) замовнику повторно, які замовник зобов'язується підписати протягом 5 (п'яти) робочих днів.
Згідно з п. 2.6 Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024 сторони погодили, що у разі неповернення підписаного Акта-рахунку виконавцю чи Акту виконаних робіт (наданих послуг) або ненадання обгрунтованих заперечень у визначений Договором строк, послуги вважаються наданими належним чином у повному обсязі та прийнятими замовником у повному обсязі без будь-яких зауважень.
Вартість послуг за місяць за цим Договором складає 27000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 5400,00 грн., шо разом складає 32400,00 грн. (п. 3.1 Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024).
Цей договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє до 31.12.2027, однак у будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 8.1 Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024).
Відповідно до п. 8.3 Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024 у разі порушення замовником умов цього договору, зокрема, у разі прострочення оплати замовником послуг за цим договором на понад 45 (сорок п'ять) календарних днів, виконавець має право достроково розірвати цей договір шляхом направлення замовнику письмового повідомлення про дострокове розірвання договору. В такому разі договір припиняє свою дію через 15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту отримання замовником повідомлення про розірвання.
Відповідно до п. 8.4 Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024 кожна із сторін має право достроково розірвати цей договір шляхом направлення іншій стороні відповідного письмового повідомлення не менш як за 2 (два) місяці до дати розірвання.
05.02.2024 між Приватним акціонерним товариством «Отіс» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» (замовник) укладено Договір №D24T3587 про надання послуг, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується самостійно протягом строку дії договору надавати послуги щодо забезпечення працездатності ліфтів, зазначених у п. 1.3. цього Договору (надалі - послуги), за адресою по вул. Гарматна 21/30, м. Київ (надалі - Об'єкт), а зЗамовник зобов'язується приймати та оплачувати послуги на умовах Договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору №D24T3587 про надання послуг від 05.02.2024 послуги включають: - підтримку обладнання з боку фахівців ліфтової аварійної служби (ЛАС) виконавця, що передбачає прибуття за викликом для евакуації пасажирів, які застрягли у ліфті, у будь-який час доби протягом однієї години з отримання виклику диспетчером, крім випадків об'явлення повітряної тривоги та загрози життя персоналу екіпажів ЛАС, - прибуття за викликом для діагностики та усунення несправності, що призвела до незапланованої зупинки обладнання без звільнення пасажирів протягом 4 годин з отримання виклику диспетчером: з понеділка по четверг з 8:00 до 17:00, в п'ятницю з 8:00 до 15-45, крім випадків об'явлення повітряної тривоги та загрози життя електромеханіку з ліфтів, - забезпечення функціонування цілодобового зв'язку з диспетчерським центром, - послуги включають забезпечення матеріалами, необхідними для очищення та змащування елементів обладнання, - огляд і перевірку зазорів в усіх електроапаратах, регулювання зазорів і необхідних розмірів між відповідними елементами ліфтів, перевірка роботи всіх вузлів і деталей ліфтів.
Орієнтовний строк надання послуг за цим договором до 31 березня 2024 року включно. У разі продовження строку надання послуги за цим договором оформлюється додатковою угодою (п. 1.5 Договору №D24T3587 про надання послуг від 05.02.2024).
Додатковою угодою №1 від 29.03.2024 сторони продовжили строк надання послуг до 30.06.2024.
Згідно з п. 2.1 Договору №D24T3587 про надання послуг від 05.02.2024 вартість послуг встановлюється незмінною на весь обсяг послуг, вказаний у п. 1.1. та 1.2. Договору, однак не включає вартість можливих додаткових робіт, передбачених п. 1.4. Договору.
Відповідно до п. 2.2 Договору №D24T3587 про надання послуг від 05.02.2024 обсяг наданих послуг оформлюється Актом приймання наданих послуг (надалі-Акт), який складається в двох примірниках, підписується виконавцем та передається замовнику.
Згідно з п. 2.3 Договору №D24T3587 про надання послуг від 05.02.2024 оплата послуг здійснюється замовником на підставі Актів приймання наданих послуг підписаних сторонами. У разі прострочення оплати виконавець має право призупинити надання послуг за цим Договором на період такого прострочення.
Відповідно до п. 4.1 Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024 замовник зобов'язаний підписати надані виконавцем Акти приймання наданих послуг та повернути один примірник виконавцю протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх отримання від виконавця. Акт приймання наданих послуг вважається наданим замовнику належним чином, якщо його надано замовнику.
Згідно з п. 4.3 Договору №D24T3587 про надання послуг від 05.02.2024, якщо протягом 5 (п'яти) робочих днів після одержання від виконавця Актів приймання наданих послуг замовник не підпише їх або в той же термін не надасть виконавцю письмову мотивовану відмову від підписання актів, послуги вважаються наданими належним чином та прийнятими замовником у повному обсязі.
За порушення термінів оплати за цим договором замовник на письмову вимогу виконавця сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення строку оплати (п. 5.1 Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024).
Відповідно до п. 9.2 Договору №D24T3587 про надання послуг від 05.02.2024 цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.03.2024 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладених між сторонами Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024 та Договору №D24T3587 про надання послуг від 05.02.2024 не у повному обсязі оплатив надані позивачем послуги, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 210211,39 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 62127,99 грн, штраф у розмірі 20739,00 грн, 3% річних у розмірі 6315,38 грн та інфляційні втрати у розмірі 19981,74 грн (за Договором №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024).
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладених між сторонами договорів, суд дійшов висновку, що вказані договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024 за період з лютого 2024 року до травня 2025 року включно позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 479580,00 грн, що підтверджується актами надання послуг за вказаний період, які підписані відповідачем без зауважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п. 3.5 Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024 зазначено, що замовник зобов'язаний оплатити вартість послуг за відповідний місяць до ______ числа наступного місяця на підставі наданого йому Акту-рахунку наданих послуг чи Акту виконаних робіт (наданих послуг) та рахунку. При оплаті вартості наданих послуг замовник зобов'язаний обов'язково вказати в призначені платежу період надання послуг за який здійснюється оплата і номер відповідного Акту-рахунку наданих послуг або номер рахунку. Кошти, шо були сплачені замовником без зазначення періоду надання послуг за який ним здійснюється оплата і без зазначення номеру Акту-рахунку наданих послуг чи номеру рахунку, зараховуватимуться виконавцем в першу чергу, як погашення заборгованості (починаючи з найдавнішого періоду), а у разі відсутності заборгованості - як оплата послуг за поточний місяць або як авансова оплата послуг, що надаватимуться виконавцем у наступному місяці.
У позовній заяві позивач пояснив, що сторонами при складанні договору в пункті 3.5. помилково було пропущено вказівку на конкретне число місяця, що є на ступним за звітним, до якого замовник зобов'язаний оплатити вартість послуг. Однак, пункт 3.5. Договору достатньо чітко визначає, що оплата послуг повинна бути здійснена в межах місяця, що слідує за звітним.
Отже, суд погоджується з поясненнями позивача, що датою настання зобов'язань з оплати послуг можна вважати останній день місяця, що слідує за звітним.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у сумі 292300,00 грн, у зв'язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» за вказаним договором склала 187280,00 грн.
Крім того, на виконання умов Договору №D24T3587 про надання послуг від 05.02.2024 позивач за період з лютого 2024 року до червня 2024 року надав відповідачу послуги на суму 22931,39 грн, що підтверджується актами надання послуг за вказаний період, які підписані відповідачем без зауважень.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Умовами Договору №D24T3587 про надання послуг від 05.02.2024 не встановлено строку виконання відповідачем обов'язку з оплати наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим їх оплата повинна відбуватись протягом 7-ми днів від дати підписання відповідних актів.
Доказів сплати грошових коштів у сумі 22931,39 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» за Договором №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024 у сумі 187280,00 грн та за Договором №D24T3587 про надання послуг від 05.02.2024 у сумі 22931,39 грн підтверджуються наявними матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Отіс» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» суми основного боргу у загальному розмірі 210211,39 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 62127,99 грн та штраф у розмірі 20739,00 грн за порушення умов Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 5.3 Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024 у разі прострочення оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, сторони домовились зафіксувати строк позовної давності в 3 (три) роки на всі вимоги згідно договору (основні, додаткові тощо). Нарахування штрафних санкцій здійснюється протягом строку позовної давності (п. 5.9 Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024).
Відповідно до п. 5.4 Договору №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024 у разі прострочення оплати наданих послуг на понад 45 (сорок п'ять) календарних днів замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 5 (п'ять) % від суми простроченої заборгованості.
Перевіривши розрахунки пені та штрафу, суд дійшов висновку в їх обгрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Отіс» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» пені у розмірі 62127,99 грн та штрафу у розмірі 20739,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, позивач нарахував та заявляє до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6315,38 грн та інфляційні втрати у розмірі 19981,74 грн, нараховані за Договором №D1004М2423 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.02.2024.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обгрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Отіс» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» 3% річних у розмірі 6315,38 грн та інфляційних втрат у розмірі 19981,74 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» (04210, м. Київ, проспект Володимира Івасюка, буд. 16-Д; ідентифікаційний код: 30044995) на користь Приватного акціонерного товариства «Отіс» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32; ідентифікаційний код: 14357579) суму основного боргу у розмірі 210211 (двісті десять тисяч двісті одинадцять) грн 39 коп., пеню у розмірі 62127 (шістдесят дві тисячі сто двадцять сім) грн 99 коп., штраф у розмірі 20739 (двадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 6315 (шість тисяч триста п'ятнадцять) грн 38 коп., інфляційні втрати у розмірі 19981 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн 74 коп. та судовий збір у розмірі 4790 (чотири тисячі сімсот дев'яносто) грн 63 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак