ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.12.2025\Справа № 910/10734/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали господарської справи
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ"
до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ"
про стягнення 60 983,05 грн
без виклику представників учасників справи
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ" (далі - позивач) з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ" (далі - відповідач) про стягнення 60 983,05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 відкрито провадження у справі № 910/10734/25 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Копія вказаної ухвали суду доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача 02.09.2025 після 17 години та відповідно до приписів ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою останнім 03.09.2025.
10.09.2025 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит суду щодо полісу серії ЕР № 202003157.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та можливих затримок у доставці поштової кореспонденції, відключень електричної енергії, оголошенням повітряних тривог та інших негативних наслідків) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
23.09.2021 у м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю транспортного засобу "VOLKSWAGEN GOLF", д.н.з. НОМЕР_1 , та транспортного засобу "KIA K5", д.н.з. НОМЕР_2 .
Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.
У судовому порядку водія транспортного засобу "VOLKSWAGEN GOLF", д.н.з. НОМЕР_1 , було визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 23.10.2021 у справі № 521/16334/21.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 6 вказаної норми обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до інформації з Централізованої бази даних МТСБУ, долученої до позовної заяви, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "VOLKSWAGEN GOLF", д.н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_3 ), на дату настання Події одночасно була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» (надалі - Позивач) за полісом АР-2113072 та ТДВ СК «АЛЬФАГАРАНТ» (надалі - Відповідач) за полісом ЕР-20200315.
Таким чином, як вказує позивач у позові, вищевказана ДТП є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому правовідносини між страховими компаніями регулюються у т.ч. положеннями Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого протоколом Президії МТСБУ № 464/2020 від 26.02.2020 (надалі - Порядок).
Відповідно до п. 3.1. Порядку Страховик при отриманні інформації про настання події, що містить ознаки страхового випадку за укладеним ним Внутрішнім договором страхування, зобов'язаний (не залежно від наявності інших Внутрішніх договорів страхування, укладених по відношенню до забезпеченого транспортного засобу, та черговості їх укладення) здійснити визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон № 1961-IV) заходи для забезпечення своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Відповідно до п. 4.1. Порядку Відповідальним за прийняття рішення за заявою про страхове відшкодування, визначення розміру та виплати страхового відшкодування є страховик, який отримав зазначену заяву.
Відповідно до Звіту № 96307 від 14.11.2021 про оцінку колісного транспортного засобу вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "KIA K5", д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без ПДВ на запасні частини, складає 49 315,99 грн.
На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, а також враховуючи інші матеріали страхової справи, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило виплату страхового відшкодування з урахуванням франшизи 2 500,00 грн на користь потерпілої особи в розмірі 46 815,99 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 04.02.2022.
Відповідно до ч. 2 ст. 999 Цивільного кодексу України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Станом на дату настання ДТП відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулювалися Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон № 1961-IV).
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону № 1961-IV відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Згідно з п. 17.3 ст. 17 Закону № 1961-IV при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.
Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з пп. «а» п. 3.2 ст. 3 Порядку Страховик, який отримав інформацію про подію, яка має ознаки страхового випадку за декількома Внутрішніми договори страхування, для забезпечення участі усіх страховиків за такими договорами страхування повинен невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дати надходження інформації про страховий випадок, повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованої бази даних МТСБУ відомості про інші Внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку.
24.09.2021 позивач, на виконання пп. «а» п. 3.2 ст. 3 Порядку, направив відповідачу повідомлення про настання події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вищевказане повідомлення було направлено на офіційну електронну адресу відповідача info@alfagarant.com.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Порядку Страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не перевищує сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону 1961 має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу Внутрішні договори страхування.
Для реалізації зазначеного у цьому пункті права страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, має подати заяви про страхове відшкодування до решти зазначених страховиків.
Відповідно до п. 5.3. ст. 5 Порядку Страховик за Внутрішнім договором страхування якого настала подія, що має ознаки страхового випадку, але проведення виплати страхового відшкодування здійснено згідно з цим Порядком іншим страховиком і розмір шкоди не перевищує загального розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на момент настання страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, зобов'язаний здійснити страхове відшкодування такому іншому страховику протягом 15 днів з дати отримання заяви про виплату страхового відшкодування та у розмірі, визначеному відповідно до пункту 5.2 цієї статті.
Відповідно до п. 5.4. Порядку Невиконання страховиком пункту 5.3 цієї статті є порушенням цього Порядку.
08.04.2022 Позивач, керуючись положеннями Порядку, звернувся до Відповідача з заявою на виплату частки страхового відшкодування (вих. # 33488/33488/1 від 08.04.2022).
Вищевказана заява була підписана кваліфікованим електронним підписом відповідно до положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронні довірчі послуги» та направлена на офіційну електронну адресу Відповідача info@alfagarant.com.
Проте, як вказує позивач у позові, відповідач станом на дату подання даного позову, в порушення п. 5.3. ст. 5 Порядку та ст. 540 Цивільного кодексу України, не здійснив виплату частки страхового відшкодування на користь Позивача.
Протоколом Президії МТСБУ від 03.06.2021 № 500/2021 було ухвалено Внести зміни до пункту 5.2 Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який затверджено протоколом Президії МТСБУ від 26.02.2020 № 464/2020.
Відповідно до п. 5.2. Порядку розмір страхового відшкодування належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування, від кожного з інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку інші внутрішні договори страхування по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визначається з огляду на положення статті 540 Цивільного кодексу України (виконання зобов'язання, в якому беруть участь кілька боржників, визначається у рівній частці) за формулою: Ск = (Св - Сш/Кс) / (Кс-1) - Ф, де Ск - розмір страхового відшкодування (компенсації) належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування від кожного іншого страховика; Св - розмір виплаченого заявником страхового відшкодування; Кс - кількість страховиків, які застрахували один об'єкт, на дату страхового випадку; Сш - розмір шкоди, заподіяної внаслідок страхового випадку; Ф - розмір франшизи, визначений страховиком до якого заявником подана заява про страхове відшкодування.
Так, розмір відшкодування розрахований позивачем наступним чином: Св - розмір виплаченого заявником страхового відшкодування складає 46 815,99 грн, що підтверджується платіжною інструкцією; Сш - розмір шкоди, заподіяної внаслідок страхового випадку складає 49 315,99 грн, що підтверджується Звітом № 96307 від 14.11.2021; Кс - кількість страховиків, які застрахували один об'єкт, на дату страхового випадку складає 2, що підтверджується витягами з бази даних ЦБД МТСБУ ; Ф - розмір франшизи, визначений страховиком, до якого заявником подана заява про страхове відшкодування, складає 0,00 грн, що підтверджується витягом з Централізованої бази даних МТСБУ щодо полісу ЕР-202003157.
Крім того, як вказано в листі Моторного (транспортного) страхового бюро України за вих. № 4-03/7935 від 01.03.2024, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Порядку заява про страхове відшкодування та додатки до неї мають відповідати вимогам, передбаченим статтею 35 Закону. До зазначеної заяви мають також додаватися докази настання страхового випадку, документи, на підставі яких визначено розмір і факт проведення страхового відшкодування заявником. У разі якщо заявник не погодив з усіма іншими страховиками розмір шкоди, то до заяви про страхове відшкодування за шкоду, заподіяну пошкодженням транспортного засобу, обов'язково долучається звіт про оцінку або висновок автотоварознавчого дослідження.
Отже, як вказує позивач, розмір належної частки компенсації страхового відшкодування визначається наступним чином:
Ск = (46 815,99 - 49 315,99 / 2) / 1 - 0,00 = 22 158,00 грн.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 9 472,89 грн, пені в розмірі 27 141,22 грн, 3% річних у розмірі 2 210,94 грн.
За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Під час розгляду даної справи суду не надано доказів відшкодування відповідачем позивачу частини сплаченого останнім страхового відшкодування в розмірі 22 158,00 грн, а також не надано заперечень щодо визнання такого відшкодування, у зв'язку з чим суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування у вказаному розмірі обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 9 472,89 грн, пені в розмірі 27 141,22 грн та 3% річних у розмірі 2 210,94 грн суд вказує таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Пунктом 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, суд зазначає, що останні є арифметично вірними та виконані відповідно до норм законодавства, а тому підлягають задоволенню в заявленому до стягнення розмірі.
Суд не може погодитись із здійсненим позивачем розрахунком пені з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (який був чинним станом на дати періоду нарахування пені, а саме з 24.04.2022 по 20.08.2025) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому норми ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не містять приписів про можливість нарахування пені в строк понад шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За вказаних обставин, за розрахунком суду розмір пені за період з 22.04.2022 по 24.10.2022 (шість місяців) становить 4 856,55 грн.
Таким чином, у задоволенні вимоги про стягнення пені в розмірі 22 284,67 грн суд відмовляє.
Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 1 537,20 грн.
Крім того, позивач просив покласти на відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 7 300,00 грн.
Стосовно покладення на відповідача витрат на правничу допомогу суд вказує про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України удові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Як визначено ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Позивачем у позові вказано, що станом на момент подання позовної заяви останній очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 300,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем долучено до позовної заяви наступні документи:
- договір про надання професійної правничої допомоги від 16.07.2025, укладений між позивачем (клієнт) та адвокатом Войцехівьким Антоном Віталійовичем (виконавець);
- акт прийому-передачі наданих послуг від 20.08.2025 № 33488;
- свідоцтво серії ВА № 1208 від 20.03.2020;
- довіреність № 2025/Ю/5 від 17.07.2025.
Оцінивши надані позивачем докази, суд зазначає, що відповідно до умов п. 1.1 договору від 16.07.2025 клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу та представляти інтереси клієнта у судах всіх інстанцій, з усіма передбаченими чинним законодавством.
Відповідно до п. 1.2 договору клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.
Згідно з п. 4.1 договору за результатами виконаної роботи/наданих послуг виконавець складає акт прийому-передачі наданих послуг.
Відповідно до п. 4.4 договору сторонами погоджено, що гонорар виконавця за виконання окремих процесуальних дій, їх обсяг та відповідний розмір гонорару, зокрема, підготовка та направлення позовної заяви - 7 300,00 грн (п. 4.4.1 договору).
Згідно з п. 4.5 договору оплата за даним договором здійснюється не пізніше 10 днів з дня отримання клієнтом та виконавцем інформації щодо набрання законної сили судовим рішенням, яке ухвалено на користь клієнта, якщо інше не погоджено сторонами.
20.08.2025 між позивачем та адвокатом Войцехівьким Антоном Віталійовичем підписано акт прийому-передачі послуг на суму 7 300,00 грн.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).
Водночас, у пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
У зв'язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", колегія суддів у вищевказаній постанові вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Відповідачем під час розгляду даної справи не подано заперечень неспівмірності витрат позивача.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог витрати на правничу допомогу підлягають частковому покладанню на відповідача, зокрема, в розмірі 4 632,40 грн.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код 32382598) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ" (03040, місто Київ, вул. Васильківська, будинок 14, код 39433769) 22 158,00 грн (двадцять дві тисячі сто п'ятдесят вісім грн 00 коп.) боргу, 9 472,89 грн (дев'ять тисяч чотириста сімдесят дві грн 89 коп.) втрат від інфляції, 2 210,94 грн (дві тисячі двісті десять грн 94 коп.) 3% річних, 4 856,55 грн (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят шість грн 55 коп.) пені, 1 537,20 грн (одну тисячу п'ятсот тридцять сім грн 20 коп.) судового збору, 4 632,40 грн (чотири тисячі шістсот тридцять дві грн 40 коп.) витрат на правничу допомогу.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25.12.2025.
Суддя О.Г. Удалова