ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.12.2025Справа № 910/9868/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меш Інвест»
до Державної служби геології та надр України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про визнання недійсним аукціону та стягнення 1.000.000,00 грн
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Ключерова В.С.
за участю представників сторін
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
від третьої особи не з'явився
Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/9868/24 від 26.11.2024 позов задоволено повністю та
Визнано недійсним аукціон, проведений 17.01.2024 Державною службою геології та надр України щодо продажу «Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка «Підмихайле» Калуського родовища. Вартість геологічної інформації - 6% ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 № 1075 «Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 836). Вартість пакету аукціонної документації - 27.691,54 грн (з ПДВ)». (№ лоту: SUE001-UA-20231228-94220, посилання на аукціон - https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA-20231228-94220/) та результати його проведення.
Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Державної служби геології та надр України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меш Інвест» грошові кошти в розмірі 1.000.000,00 грн, сплачені як гарантійний внесок за участь в електронному аукціоні, проведеному 17.01.2024 Державною службою геології та надр України.
Стягнуто з Державної служби геології та надр України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меш Інвест» 14.422,40 грн витрат по сплаті судового збору, 118.650,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/9868/24 від 25.03.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 910/9868/24 залишено без змін.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/9868/24 від 15.04.2025 стягнуто з Державної служби геології та надр України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меш Інвест» 20.737,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
24.04.2025 на виконання рішення та постанов Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
Постановою Верховного Суду від 12.06.2025 постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 910/9868/24 залишено без змін.
18.08.2025 від Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва до суду надійшла заява № 05-03-10/1178 від 12.08.2025 про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9868/24 від 22.08.2025 заяву Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва № 05-03-10/1178 від 12.08.2025 про зміну способу і порядку виконання судового рішення повернуто без розгляду.
08.12.2025 від Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення Господарського суду міста Києва № 910/9868/24 від 26.11.2024 в частині стягнення коштів в сумі 1.000.000,00 грн з Державної служби геології та надр України на спосіб: стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меш Інвест» коштів у розмірі гарантійного внеску у розмірі 1.000.000,00 грн з Державного бюджету України. У заяві заявник просить розглядати заяву без участі представника управління Казначейства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9868/24 від 10.12.2025 розгляд заяви призначено на 23.12.2025.
Позивач у судове засідання 23.12.2025 не з'явився.
Відповідач у судове засідання 23.12.2025 не з'явився.
Третя особа у судове засідання 23.12.2025 не з'явилась.
Розглянувши заяву Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва суд відзначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Згідно з ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.
Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорюванням та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Предмет доказування під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій складають факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення. Господарський суд визначає предмет доказування, виходячи з вимог і заперечень сторін, керуючись нормами права, які повинні бути застосовані у такому випадку.
Таким чином, рішення суду має виконуватися лише у такий спосіб захисту цивільних прав, який застосовано судом відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, а правовою підставою для зміни способу виконання судового рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання у спосіб, визначений у резолютивній частині відповідного рішення.
Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 Цивільного кодексу України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/1478/15, від 27.06.2018 у справі № 713/1062/17, постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі № 6-1829цс15.
Кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації) є джерелами фінансування державного бюджету, відповідно до пункту 2 частини першої статті 15 Бюджетного кодексу України.
Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, регулює Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі - Закон про приватизацію).
Згідно з частиною першою статті 15 Закону про приватизацію, об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах.
Механізм проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначає Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 432 від 10.05.2018 (далі - Порядок № 432).
Відповідно до частини 11 статі 14 Закону про приватизацію, для участі в аукціоні гарантійний та реєстраційний внески сплачуються на рахунок оператора електронного майданчика, через який подається заява на участь у приватизації.
Згідно з пунктом 112 Порядку № 432, у разі невиконання переможцем електронного аукціону однієї з вимог, передбачених пунктами 64,95 цього Порядку, а також у випадках, передбачених пунктом 67 або 96 цього Порядку, сплачені гарантійний та реєстраційний внески не повертаються такому переможцю та перераховуються оператором електронного майданчика, через якого надано найвищу цінову пропозицію, на казначейський рахунок, зазначений органом приватизації в інформаційному повідомленні, протягом п'яти робочих днів з дня настання подій, визначених пунктом 67 або 96 цього Порядку. Якщо гарантійний внесок спалено у вигляді банківської гарантії, орган приватизації як бенефіціар за банківською гарантією надсилає письмову вимогу гаранту відповідно до наданої банківської гарантії.
Заявник зазначає, що за результатами нерегламентованої вибірки в ручному режимі з автоматизованої системи обліку бюджетних надходжень Державної казначейської служби України АС «Є-Казна» щодо перерахування ТОВ «Меш Інвест» коштів у сумі 1.000.000,00 грн, встановлено перерахування 10.04.2024 від ТОВ «Держзакупівлі.Онлайн» на рахунок № UA488999980313060119000026011, призначення платежу: «Код виду сплати: 101. Додаткова інформація запису: гарант. внесок учасника аукціону ТОВ «Меш Інвест» зг. протоколу аукціону SUE001-UA-20231228-94220 від 17.01.24, без ПДВ», згідно з платіжною інструкцією № 12 від 10.04.2024.
Так, рахунок № UA488999980313060119000026011, відкритий для зарахування надходжень до державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22012100 «Збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів».
Отже, кошти на користь ТОВ «Меш Інвест» у розмірі 1.000.000,00 грн підлягають сплаті з Державного бюджету України.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 (далі - Порядок № 845).
Згідно із пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Нормами, закріпленими у пунктах Порядку № 845, чітко розмежовано порядки виконання рішень судів про стягнення коштів: державного та місцевого бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету (пункти 16 - 23); про безспірне списання коштів з рахунків боржника (пункти 24 - 34); про безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам (пункти 35 - 40); про безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам (пункти 41- 46) та про безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів (пункти 47-52).
Відповідно до абзацу першого п. 19 Порядку № 845 безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані.
Таким чином, оскільки кошти в сумі 1.000.000,00 грн перераховано до державного бюджету, безспірне списання коштів у розмірі 1.000.000,00 грн має здійснюватися з Державного бюджету України, а не з Державної служби геології та надр України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що зміна способу виконання судового рішення, яку просить здійснити заявник, сприятиме ефективному захисту порушеного права стягувача та виконанню рішення суду. При цьому така зміна способу виконання судового рішення не змінює його по суті та не призводить до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, адже результатом виконання рішення суду із застосуванням і первісного і зміненого способу його виконанням є повернення позивачу коштів.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заява Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 910/9868/24 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 910/9868/24 задовольнити.
2. Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 910/9868/24 із:
«Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Державної служби геології та надр України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меш Інвест» грошові кошти в розмірі 1.000.000,00 грн, сплачені як гарантійний внесок за участь в електронному аукціоні, проведеному 17.01.2024 Державною службою геології та надр України.»
на:
«Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меш Інвест» грошові кошти в розмірі 1.000.000,00 грн, сплачені як гарантійний внесок за участь в електронному аукціоні, проведеному 17.01.2024 Державною службою геології та надр України.».
Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В. Сівакова