ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487
м. Київ
23.12.2025Справа № 910/643/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., дослідивши заяву ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами до боржника
за заявою фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4, корпус А; ідентифікаційний код 43923221)
про банкрутство
Представники: не викликались
Фізична особа ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4, корпус А; ідентифікаційний код 43923221) у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2024 задоволено клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору. Звільнено ОСОБА_2 від сплати судового збору за звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс". Прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 08.02.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 відкрито провадження у справі № 910/643/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс"; визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" в розмірі 114 749, 03 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сидорчука Івана Сергійовича. Попереднє засідання суду призначено на 06.06.2024.
Постановою Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс"; припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс"; визнано Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" арбітражного керуючого Сидорчука Івана Сергійовича.
28.11.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами до боржника, на суму 171 662, 59 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника; перелік документів, які додаються до заяви.
До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Натомість, судом встановлено, що ОСОБА_1 до поданої заяви не надав докази направлення копії заяви боржнику.
Крім того, ОСОБА_1 , у своїй заяві з кредиторськими вимогами, просив звільнити його від сплати судового збору на підставі пп. а п. 2 ч. 1 ст. 8 та п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відтак, даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору, та відповідно визначено чіткий перелік.
Разом з тим, суд вважає за доцільне вказати, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення (відтермінування) судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов'язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб'єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи положення ст. 129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
За практикою щодо застосування статті 6 Конвенції, наведеною, зокрема, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania), «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансового положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави в цивільних спорах, і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження в цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).
Суд, оцінивши доводи заявника, наведені для звільнення від сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами, не знаходить правових підстав для задоволення заявленого клопотання, з огляду на наступне.
Так, на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 було надано до суду відомість з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 10.01.2025 та довідку про перебування заявника на військовій службі від 20.02.2025.
Надані відомість з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 10.01.2025 та довідка про перебування заявника на військовій службі від 20.02.2025 не є беззаперечними доказами, що свідчать про неможливість сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, оскільки, останні не є актуальними станом на дату звернення до суду із заявою з кредиторськими вимогами до боржника (28.11.2025).
Відтак, суд приходить до висновку про відмову ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами до боржника.
Підпунктом 2 пункту 2-1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом сплачується судовий збір у розмірі 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, при зверненні до суду з даною заявою кредитор зобов'язаний був сплати судовий збір у розмірі 4 844,80 грн (6 056,00 х 0,8).
Згідно ч. 1 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогами цього Кодексу. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення без руху суд повідомляє заявнику про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Таким чином, подана кредитором - ОСОБА_1 заява не відповідає вимогам ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись ст. 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами до боржника.
2. Заяву ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами до боржника на суму 171 662, 59 грн - залишити без руху.
3. Встановити ОСОБА_1 п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків заяви з кредиторськими вимогами до боржника, шляхом подання до суду доказів:
- направлення копії заяви боржнику;
- сплати судового збору в сумі 4 844,80 грн.
4. Копію ухвали направити ОСОБА_1 .
Ухвала набрала законної сили 23.12.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя Сергій СТАСЮК