ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.12.2025Справа № 910/16013/25
Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі
за позовом: ОСОБА_1 , м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Чарівна Скриня», м. Київ
про стягнення 17 273 893,38 грн,
Без виклику учасників судового процесу
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Чарівна Скриня» про стягнення вартсоті частки учасника в сумі 16 834 100 грн, інфляційних втрат в розмірі 236 400,56 грн та 3% річних в сумі 203 392,82 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Чарівна Скриня» всупереч вимог чинного законодавства статуту товариства не було здійснено виплату вартості учасника товариства за наслідками його виходу.
Разом із позовом позивачем було подано заяву про застосування заходів забезпечення позову.
Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку щодо її повернення заявнику з урахуванням такого.
За приписами ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 139 Господарського процесуального кодексу України вимоги щодо змісту та форми заяви про забезпечення позовну. Зокрема, частиною 1 вказаної статті унормовано, що Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч.5 ст.139 Господарського процесуального кодексу України).
Наразі, суд зазначає, що згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, всупереч ер наведеного, позивачем до заяви про забезпечення позову доказів сплати судового збору додано не було.
Одночасно, судом враховано, що разом з позовною заявою ОСОБА_1 було подано заяву про звільнення від сплати судового збору, проте, саме за подання позовної заяви.
Тобто, з наведеного вбачається, що заява ОСОБА_1 є такою, що подана без дотримання приписів ч.5 ст.139 Господарського процесуального кодексу України.
Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (ч.7 ст.140 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для повернення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Суд звертає увагу, що згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в Господарському процесуальному кодексі України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати заяву.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Отже, у даному випадку повернення заяви позивача не є обмеженням доступу до правосуддя, а є відтворенням процесуального регулювання.
До того ж, позивач не позбавлений права та можливості повторно звернутись до суду з відпорною заявою із дотриманням всіх приписів Господарського процесуального кодексу України щодо її форми та змісту.
Керуючись ст.136, 139, 140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути позивачу без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання до апеляційного господарського суду.
Суддя В. В. Князьков