ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.12.2025Справа № 910/12020/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Котиші П.О., розглянувши у закритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" до Міністерства оборони України про стягнення 43 898 113,90 грн., за участю представників: позивача - Тінькова Д.Л., відповідача Овода А.П.,
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 43 898 113,90 грн. заборгованості за Державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/265 від 26.07.2022 року на підставі статей 203, 217, 509, 510, 525, 526, 610, 625, 628, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.
02.10.2025 року позивачем до суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 53 472 919,50 грн., з яких 43 898 113,90 грн. заборгованості, 7 607 543,14 грн. інфляційних втрат та 1 967 262,48 грн. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 року відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.11.2025 року та вирішено проводити розгляд справи № 910/12020/25 в закритому судовому засіданні.
17.10.2025 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
21.10.2025 року позивачем до суду подано відповідь на відзив відповідача, в якій позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
24.10.2025 року відповідачем до суду подано заперечення на відповідь на відзив відповідача позивача, в яких останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
28.10.2025 року позивачем до суду подано додаткові пояснення у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 10.12.2025 року.
05.12.2025 року позивачем до суду подано додаткові пояснення у справі.
09.12.2025 року відповідачем до суду подано заперечення на додаткові пояснення позивача від 05.12.2025 року.
10.12.2025 року позивачем до суду подано заяву про повернення зі стадії розгляду справи по суті у справі до стадії підготовчого провадження у зв'язку із тим, що позивачем в підготовчому засіданні не було оголошено заяву про збільшення розміру позовних вимог, яку останній просив прийняти до розгляду.
У судовому засіданні по суті 10.12.2025 року представник відповідача не заперечував проти повернення до стадії підготовчого провадження і прийняття до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 року судом вирішено перейти зі стадії розгляду справи по суті у справі № 910/12020/25 до стадії підготовчого провадження.
У підготовчому судовому засіданні 10.12.2025 року судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог про стягнення 53 472 919,50 грн., з яких 43 898 113,90 грн. заборгованості, 7 607 543,14 грн. інфляційних втрат та 1 967 262,48 грн. 3% річних.
10.12.2025 року представники позивача та відповідача надали до суду письмову згоду на те, щоб здійснювати розгляд справи по суті одразу після закриття підготовчого провадження 10.12.2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2025 року в цей же день після закриття підготовчого провадження.
У судовому засіданні 10.12.2025 року судом оголошено перерву у справі на 17.12.2025 року.
12.12.2025 року позивачем до суду подано додаткові пояснення у справі.
15.12.2025 року відповідачем до суду подано додаткові пояснення у справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" (позивач, виконавець, товариство) та Міністерством оборони України (відповідач, замовник, міністерство) укладено Державний контракт на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/265 (Контракт), відповідно до умов пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства товари, зазначені в специфікації товарів оборонного призначення, що поставляються за державним контрактом (специфікація, Додаток № 1 до Контракту), що постачаються з метою забезпечення відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини, а замовник прийняти їх через вантажоодержувача, який визначається окремою письмовою вказівкою замовника, не пізніше ніж за три дні до дати поставки та оплатити такі товари.
Відповідно до пункту 2.1 Контракту орієнтовна вартість товарів на момент укладання Контракту без урахування податку на додану вартість становить 1 655 236 222,00 грн. Податок на додану вартість становить 0,00 грн. відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Орієнтовну вартість товарів встановлено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів від 20.3.2022 року № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" на підставі калькуляції витрат виконавця (лист від 05.07.2022 року № 05072022-03к (вх. від 06.07.2022 року № 7892) та від 08.07.2022 року № 08072022-02к (вх. від 11.07.2022 року № 8288) та зазначено у специфікації. Розрахунок орієнтовної вартості товарів здійснено за курсом Національного банку України 30,5816 грн. за один Євро станом на 05.07.2022 року. Бюджетні зобов'язання за цим Контрактом будуть взяті замовником після укладення додаткової угоди на підставі документів, передбачених п. 10.1 цього Контракту.
Згідно з пунктом 2.3 Контракту беручи до уваги, що товари будуть поставлятися з іноземної держави, в обґрунтованих випадках (внесення змін у митне та податкове законодавство, зміни курсу валюти відносно гривні, який застосовувався під час визначення орієнтовної ціни товарів, зміни фактичних (обґрунтованих очікуваних) витрат на транспортування (страхування)), як виключення, орієнтовна вартість товарів може бути переглянута з метою недопущення зриву виконання Контракту та неналежного забезпечення потреб Збройних Сил України. Перегляд орієнтовної ціни здійснюється на підставі письмового звернення однієї з сторін встановленим порядком на підставі калькуляції витрат. Всі зміни орієнтовної ціни за одиницю та загальної вартості товарів оформлюються шляхом укладання додаткової угоди до цього Контракту. Зміна орієнтовної ціни за одиницю та загальна вартість товарів, визначена Контрактом, не допускається, якщо товари, які є предметом Контракту, повністю оплачено, а також коли сторони повністю виконали свої зобов'язання за Контрактом.
Пунктом 2.4 Контракту визначено, що рівень договірної ціни на товари встановлюється сторонами на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем за фактичними (обґрунтованими очікуваними) витратами, понесеними ним у процесі виконання Контракту, з урахуванням курсу валют на момент купівлі виконавцем іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України для здійснення оплати постачальнику товарів, врахування різниці курсу Національного банку України і Міжбанківського валютного ринку України, рівня прибутку 3% вартості товарів за зовнішньоекономічний контрактом та іншими фактичними (обґрунтованими очікуваними) витратами у складі ціни.
У відповідності до пункту 2.5 Контракту для встановлення договірної ціни виконавець після закупівлі валюти та/або після проведення митного оформлення товарів надає замовнику калькуляцію витрат з обґрунтуванням рівня договірної ціни за результатами понесених фактичних (обґрунтованих очікуваних) витрат із підтверджуючими документами. Договірна ціна не може перевищувати орієнтовну ціну.
Згідно з пунктом 2.6 Контракту розрахунки проводяться шляхом оплати замовником поставлених товарів протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів після пред'явлення виконавцем рахунку на оплату товару та документів, зазначених у пункті 2.7 Контракту (за умови надходження бюджетних коштів на рахунки Міністерства оборони України). У разі поставки товарів партіями замовник проводить його оплату на тих самих умовах, що визначені в абзаці першому цього пункту Контракту. Замовник оплачує поставлені товари за договірною ціною, встановленою сторонами, яка зазначається у специфікації.
Пунктом 2.7 Контракту погоджено, що усі платіжні документи за Контрактом оформлюються з дотриманням вимог законодавства. Виконавець надсилає замовнику рахунок протягом 3 (трьох) календарних днів з дня поставки товарів. До рахунку додаються: акт приймання-передачі військового майна (за формою згідно з Додатком № 22 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 року № 440) (акт приймання-передачі); видаткова накладна з печаткою вантажоодержувача та підписом посадової особи, яка отримала товари; повідомлення-підтвердження отримання та оприбуткування бухгалтерським за y обліком матеріальних цінностей, закуплених централізованому порядку за формою, встановленою наказом Міністерства оборони України від 31.12.2016 року № 757 (зі змінами) (повідомлення-підтвердження); сертифікат якості товарів (партії товарів); сертифікат походження товарів. На підставі зазначених документів не пізніше 5-денного терміну після їх отримання сторонами оформляється акт приймання-передачі товарів за Контрактом, який є підставою для проведення розрахунків.
Відповідно до пункту 2.8 Контракту за рішенням замовника розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати у розмірі до 97% від вартості товарів за Контрактом на строк не більше як п'ять місяців з дати перерахування коштів на рахунок виконавця. У разі проведення попередньої оплати товари поставляються не пізніше строку поставки товарів, зазначеного у специфікації. Попередня оплата здійснюється на підставі рахунку, наданого виконавцем, шляхом перерахування коштів протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів після пред'явлення рахунку виключно на рахунок, відкритий на його ім'я в державному банку, з подальшим використанням зазначених коштів виключно на цілі, визначені Контрактом, з наданням підтвердних документів.
Згідно з пунктом 3.1 Контракту приймання вантажоодержувачем товарів за Контрактом здійснюється у місці поставки на підставі товаросупровідних документів та видаткової накладної з подальшим оформленням вантажоодержувачем акта приймання-передачі. В підтвердження про отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком товарів вантажоодержувачем також виписується повідомлення-підтвердження. Вантажоодержувач надає замовнику через виконавця повідомлення-підтвердження на поставлені товари.
Пунктом 3.4 Контракту визначено, що датою виконання виконавцем зобов'язань щодо поставки товару с дата затвердження акта приймання-передачі вантажоодержувачем. Датою виконання умов Контракту є дата підписання сторонами акта приймання-передачі товарів за Контрактом.
У відповідності до пункту 4.1 Контракту виконавець зобов'язаний поставити товари згідно з умовами Контракту не пізніше строку, визначеного у специфікації, та надати замовнику документи згідно пункту 2.7 Контракту.
Згідно з пунктом 10.1 Контракту останній набирає чинності з моменту підписання додаткової угоди щодо взяття бюджетних зобов'язань і діє до 31.12.2023 року.
Окрім того, між сторонами за період 2022-2024 років укладено 7 Додаткових угод до Контракту, у відповідності до яких сторони викладали окремі пункти та Специфікацію до Контракту у нових редакціях.
Попри це, 02.11.2022 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 4 у відповідності до якої, сторони виклали пункт 2.3 в новій редакції: "2.3. Сторони визнають та підтверджують, що вартість (ціна) товару за цим Контрактом після його укладання не переглядається, окрім випадків прямо передбачених законодавством України як виключення з метою недопущення зриву виконання Контракту та безперебійного забезпечення потреб Збройних Сил України в умовах стримування збройної агресії Російської Федерації проти України. Письмове звернення однієї із сторін Контракту з обгрунтуванням підстав (з доданням підтверджуючих документів) для перегляду вартості (ціни) товару повинно бути отримане іншою стороною Контракту у строк не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку поставки товару. Істотні умови Контракту не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії контракту та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, зокрема обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в контракті; зміни вартості (ціни) товару за цим Контрактом у зв'язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються Контракті.".
Також, 31.01.2024 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 7 у відповідності до якої, сторони виклали пункт 2.2 в новій редакції: "2.2. Вартість (ціна) Контракту становить 1995 056 268,00 грн. без податку на додану вартість. Сторони визнають та підтверджують, що згідно з підпунктами 4, 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України операції з постачання товару за цим Контрактом звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Обсяг фінансування та бюджетні зобов'язання за загальним фондом (КПКВК 2101150/1) у 2022 році складають 1 685 389 836,00 грн. Обсяг фінансування та бюджетні зобов'язання за загальним фондом (КПКВК 2101150/1) у 2023 році складають 0,00 грн. Обсяг фінансування та бюджетні зобов'язання за загальним фондом (КПКВК 2101150/1) у 2024 році складають 309 666 432,00 грн. Вартість (ціна) Товару за пунктами 1-6 Специфікації в бік збільшення не переглядається.".
Відповідно до Специфікації з урахуванням укладених до Контракту Додаткових угод, за яким передбачено поставку наступних товарів оборонного призначення: Протитанкова граната типу ОГ-9 (В, ВМ) а саме постріл ОГ-9В, номенклатурний номер НАТО 1310-50-001-1627 у кількості 2 800 шт. та 5 000 шт. до 05.10.2022, 10 000 шт. 20.12.2022 (загалом за п.1 специфікації 17 800 шт.); Протитанкова граната типу ПГ-9 (В, ВС) а саме постріл ПГ-9В, номенклатурний номер НАТО 1310-50-001-1628 у кількості 5 000 шт. зі строком постачання первинно за додатковою угодою, відповідно до додаткової угоди № 2 від 26.07.2022 до 05.12.2022 та 5 000 шт. зі строком постачання первинно за додатковою угодою, відповідно до додаткової угоди № 2 від 26.07.2022 до 20.12.2022 (загалом за п. 2 специфікації 10 000 шт.); Реактивна граната типу ГТБ-7 (ТБ-7) а саме постріл ГТБ-7ВС, номенклатурний номер НАТО 1310-50-001-1187 у кількості 2 000 шт. та 4 000 шт. до 05.12.2022 та 4 000 шт. до 20.12.2022 (загалом за п. 3 специфікації 10 000 шт.); Реактивна граната типу ПГ-7 (В, ВС, ВМ, ВЛ, ВР) а саме постріл ПГ-7ВЛ, номенклатурний номер НАТО 1310-50-001-2607 у кількості 6 000 шт. до 05.12.2022 та 6 000 шт. до 20.12.2022 (загалом за п. 4 специфікації 12 000 шт.); Реактивна граната типу ПГ-7 (В, ВС, ВМ, ВЛ, ВР) а саме постріл ПГ-7ВМ, номенклатурний номер НАТО 1310-50-001-3757 у кількості 12 000 шт. до 20.12.2022 за п. 5 специфікації; Реактивна граната типу ОГ-7 (В, ВС, ВМ, ВЛ, ВР) а саме постріл ОГ-7В, номенклатурний номер НАТО 1310-50-001-4071 у кількості 50 000 шт. до 25.12.2022 за п. 4 специфікації; Реактивна граната типу ПГ-7 (В, ВС, ВМ, ВЛ, ВР) а саме постріл ПГ-7ВМ, номенклатурний номер НАТО 1310-50-001-3757 у кількості 24 000 шт. зі строком постачання первинно за додатковою угодою, відповідно до додаткової угоди № 4 від 02.11.2022 12 000 шт. до 25.03.2023 та 12 000 шт. до 25.04.2023 (загалом за п. 7 специфікації 24 000 шт.).
Для виконання Контракту 13.07.2022 року між позивачем та з іноземним постачальником "MOS Consulting Sp.z.o.o." укладено зовнішньоекономічний контракт № MOS-U-130722.
На підставі виставленого товариством рахунку № 350 від 06.09.2022 року міністерством 15.09.2022 року здійснено оплати у розмірі 113 360 076,00 грн., 297 608 000,00 грн., 461 773 400,00 грн. та 705 389 592,62 грн. на загальну суму 1 578 131 068,62 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою за 15.09.2022 року.
16.06.2022 року товариством з використанням в тому числі здійсненої міністерством передплати придбано 81 460 273,22 євро з курсом 36,83 грн. за один євро з метою здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом.
Товариство поставило, а міністерство прийняло замовлений товар на загальну суму 2 060 125 296,28 грн. згідно кількості, вказаної в специфікації до Контракту, що підтверджується наступними видатковими накладними, підписаними між сторонами, а саме: від 07.11.2022 року № 388 на суму 214 431 395,22 грн., від 11.11.2022 року № 392 на суму 269 207 155,43 грн., від 13.11.2022 року № 394 на суму 298 270 814,60 грн., від 18.11.2022 року № 405 на суму 125 735 652,30 грн., від 25.11.2022 року № 418 на суму 11 519 233,62 грн., від 29.11.2022 року № 424 на суму 11 519 233,62 грн., від 09.12.2022 року № 439 на суму 34 974 385,62 грн., від 13.12.2022 року № 442 на суму 38 144 256,18 грн., від 19.12.2022 року № 448 на суму 15 097 831,92 грн., від 24.12.2022 року № 458 на суму 62 377 821,54 грн., від 10.01.2023 року № 2 на суму 94 025 007,95 грн., від 24.01.2023 року № 31 на суму 11 477 152,80 грн., від 08.02.2023 року № 62 на суму 84 165 787,20 грн., від 28.02.2023 року № 106 на суму 40 170 034,80 грн., від 11.03.2023 року № 122 на суму 55 472 905,20 грн., від 18.03.2023 року № 130 на суму 34 987 029,00 грн., від 24.03.2023 року № 149 на суму 31 110 915,00 грн., від 08.04.2023 року № 172 на суму 53 880 874,44 грн., від 22.04.2023 року № 200 на суму 48 736 446,72 грн., від 29.04.2023 року № 212 на суму 35 146 476,00 грн., від 09.05.2023 року № 228 на суму 42 995 855,64 грн., від 26.05.2023 року № 255 на суму 68 535 628,20 грн., від 13.06.2023 року № 296 на суму 77 009 834,08 грн., від 30.06.2023 року № 338 на суму 59 749 009,20 грн., від 07.10.2023 року № 570 на суму 60 346 140,00 грн., від 04.11.2023 року № 627 на суму 60 346 140,00 грн., від 02.12.2023 року № 688 на суму 30 173 070,00 грн., від 24.12.2023 року № 754 на суму 30 173 070,00 грн., від 06.02.2024 року № 57 на суму 60 346 140,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що фактична вартість поставлених за Контрактом товарів оборонного призначення складає 2 038 954 179,25 грн., в свою чергу, відповідачем здійснено оплату лише частини поставлених товарів оборонного значення у сумі 1 995 056 268,00 грн.
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості поставленого товару на суму 43 898 113,90 грн., як суми з відшкодування витрат курсової різниці за Контрактом.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору. Сторона повинна дотримуватись умов договору за будь-яких обставин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 21.01.2021 року в справі № 755/6962/19.
Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися лише при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припиненні зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 Цивільного кодексу України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 18.03.2020 року у справі № 456/2946/17.
Укладений між сторонами контракт є чинним, докази розірвання чи припинення його дії на час розгляду судом даного спору відсутні, так само як і відсутні підстави для визнання його недійсним.
Як встановлено судом раніше, товариством належним чином були виконані умови Контракту в частині поставки замовленого товару, що підтверджується підписаними між сторонами вищевказаними видатковими накладними за період з листопада 2022 року по лютий 2024 року на загальну суму 2 060 125 296,28 грн.
При цьому, від імені міністерства такі накладні підписані уповноваженою особою з проставленням печатки міністерства, що свідчить про погодження останнім умов поставки, в тому числі, в частині вартості такого товару.
Твердження відповідача що позивачем був змінений розмір ціни Контракту та неправомірно збільшено вартість поставленого товару судом не приймається до уваги з огляду на наступне.
Пунктом 2.3 Контракту в редакції Додатково угоди № 4 сторони прямо передбачили, зокрема, що істотні умови Контракту не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються Контракті.
Тобто, умовами Контракту, який зі сторони відповідача був підписаний без зауважень, сторони прямо передбачили можливість зміни вартості товару після його укладення у випадку зміни курсу іноземної валюти.
З матеріалів справи та тверджень позивача, з якими суд погоджується, вбачається, що ціна, зазначена в Контракті, прямо залежала від курсу євро по відношенню до гривні, оскільки виробником замовленого міністерством товару було іноземне підприємство ("MOS Consulting Sp. z o.o.").
Також матеріалами справи підтверджується, що після отримання позивачем передоплати від міністерства, відбулася зміна курсу закупівлі євро по відношенню до гривні для виконання зобов'язання товариства з придбання замовленого відповідачем товару за міжнародним контрактом.
Як встановлено судом раніше, відповідно до пункту 2.1 Контракту вартість (ціна) товару за вказаним правочином на момент його підписання зафіксована сторонами в специфікації на підставі калькуляції витрат, сформованої товариством відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану".
Згідно з пунктом 1 вказаної постанови (чинної, на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що:
на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов'язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.
Істотні умови державного контракту (договору) не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
продовження строку дії державного контракту (договору) та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, зокрема обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в державному контракті (договорі);
зміни ціни в державному контракті (договорі) у зв'язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в державному контракті (договорі);
продовження у 2023 році строку виконання зобов'язань щодо надання Збройним Силам послуг з організації харчування за державним контрактом (договором) на строк, достатній для укладення нового державного контракту (договору), але не більше ніж на 90 днів, з можливим збільшенням обсягу надання послуг та суми державного контракту (договору) (без збільшення ціни за одиницю кожного окремого продукту харчування та/або за комплект таких продуктів, зазначених у каталозі, та/або за надання послуг з організації харчування) у межах видатків на харчування, передбачених Міністерству оборони у державному бюджеті на 2023 рік.
З вищезазначеного вбачається, наявність правових підстав для встановлення позивачу остаточного рівня ціни (вартості) на підставі калькуляції витрат, сформованої ним за фактичними витратами на закупівлю валют, оскільки умовами укладеного сторонами державного контракту та зазначеною постановою КМУ № 335 передбачена можливість зміни істотної умови державного контракту (договору), якою, зокрема є вартість (ціна) товару, у випадку зміни курсу іноземної валюти (що є показником, який зумовлює зміну ціни товару), із визначенням способу її перегляду шляхом звернення сторони з відповідним обґрунтуванням.
Водночас, постанова КМУ № 335 не містить застережень щодо необхідності укладення додаткової угоди для відшкодування таких витрат, натомість у державному контракті вказані лише загальні положення та не передбачено конкретного порядку зміни вартості (ціни) товару у бік його збільшення, у зв'язку з коливанням курсу іноземної валюти, як, наприклад у пункті 2.5 державного контракту у разі зменшення вартості (ціни) товару здійснюється коригування вартості (ціни) товару шляхом укладання додаткової угоди до цього контракту. Так у пункті 2.3 державного контракту зазначено лише про письмове звернення сторони контракту з обґрунтуванням підстав (з додаванням підтверджуючих документів) для перегляду вартості (ціни) товару, про яке Міноборони було обізнано до отримання такого товару.
Окрім того, матеріали справи не містять інших доказів, які б спростовували інформацію, про погодження сторонами умовами пункту 2.3 державного контракту, який корелюється з положеннями абзацу 5 підпункту 1 пункту 1 постанови КМУ № 335, у редакції, яка діяла на момент укладання державного контракту щодо передбачення можливості зміни істотної умови державного контракту (договору), якою наразі є вартість (ціна) товару у випадку зміни курсу іноземної валюти, а тому наявні правові підстави для відшкодування виконавцю заявлених до стягнення із замовника фактичних витрат вартості (ціни) товару за державним контрактом, у зв'язку з коливанням курсу іноземної валюти.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 18.09.2025 року в справі № 910/19436/23.
Тобто, не тільки умовами укладеного Контракту, а і нормами чинного законодавства України передбачено можливість зміни ціни товару, що постачається з метою гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, про що сторони були обізнані.
Більше того, збільшення ціни поставленого товару внаслідок зміни курсу іноземної валюти було достеменно відомо самому міністерству, яке прийняло поставлений позивачем товар підписавши вищенаведені видаткові накладні.
З огляду на вказане, дії відповідача щодо непідписання акту приймання-передачі отриманого майна після фактичного його приймання за видатковими накладними (які є первинними бухгалтерськими документами) із встановленою в них ціною суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.
Більше того, у випадку непогодження відповідачем визначеної у видаткових накладних вартості товару, міністерство мало повернути поставлений товар та не використовувати його з метою оборонного призначення, проте відповідні дії відповідачем вчинені не були, що розцінюється судом як погодження останнім належного виконання позивачем зобов'язань за Контрактом.
Вказані дії явно свідчать, по-перше, про обізнаність міністерства із можливістю зміни вартості товару внаслідок зміни курсу іноземної валюти як в силу чинного законодавства України, так і в силу положень Контракту, а, по-друге, про належне приймання виконаного товариством зобов'язання.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про те, що порушення строків поставки товару унеможливлює зміну ціни державного контракту відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови КМУ № 335, повідомивши суд, що під час виконання контракту позивач порушив терміни поставки товару, що призвело до виникнення непогашеної дебіторської заборгованості, яка станом на 01.01.2023 року складала 574 328 942,03 грн. У зв'язку із цим, Міністерство оборони України пред'являло ТОВ "Українська бронетехніка" відповідні претензії. З огляду на це, лист позивача від 02.01.2023 року № 02012023-05к, адресований Міністерству оборони України, залишився без задоволення, адже за контрактом рахувалася прострочена дебіторська заборгованість ТОВ "Українська бронетехніка", що унеможливило збільшення вартості (ціни). Відповідач зазначає, що зважаючи на допущені прострочення за контрактом, відповідно до постанови КМУ № 335, у позивача не виникло права на стягнення з Міністерства оборони України грошових коштів в рахунок збільшення ціни контракту через зміну курсу валют.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови КМУ № 335, зокрема, ціна державного контракту (договору) не може бути змінена у бік збільшення щодо зобов'язань в частині неналежного виконання державного контракту (договору) з вини виконавця, прострочення строків постачання товарів (виконання робіт, надання послуг) з вини виконавця.
Твердження відповідача про те, що ціна державного контракту не може бути змінена у бік збільшення щодо зобов'язань в частині неналежного виконання державного контракту та прострочення строків постачання товарів з вини позивача, суд вважає необґрунтованим та недоведеним, оскільки відповідачем не надано суду доказів наявності вини саме позивача.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням всього вище викладеного суд погоджується з твердженнями позивача про неправомірність відмови відповідача відшкодовувати витрати товариства в складі ціни поставленого товару внаслідок зміни курсу іноземної валюти, а також вважає доведеним факт поставки товариством на користь Міністерства замовленого товару, фактична вартість якого складає 2 038 954 179,25 грн.
Таким чином, заборгованість за поставлений товар станом на момент звернення до суду із даним позовом становила 43 898 113,90 грн., і строк виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару станом на момент звернення до суду із позовом настав.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 43 898 113,90 грн. за Державним контрактом обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань позивачем нараховано відповідачу 7 607 543,14 грн. інфляційних втрат та 1 967 262,48 грн. 3% річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позов в частині стягнення 7 607 543,14 грн. інфляційних втрат та 1 967 262,48 грн. 3% річних обґрунтований та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовами Контракту та вимогам закону.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010 року). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судовий збір відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітряних Сил, будинок 6; ЄДРПОУ: 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" (03057, місто Київ, вулиця Олександра Довженка, будинок 18; ЄДРПОУ: 31410901) 43 898 113 (сорок три мільйона вісімсот дев'яносто вісім тисяч сто тринадцять) грн. 90 коп. заборгованості, 7 607 543 (сім мільйонів шістсот сім тисяч п'ятсот сорок три) грн. 14 коп. інфляційних втрат, 1 967 262 (один мільйон дев'ятсот шістдесят сім тисяч двісті шістдесят дві) грн. 48 коп. 3% річних та 641 675 (шістсот сорок одна тисяча шістсот сімдесят п'ять) грн. 03 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено 24.12.2025.
Суддя С.О. Чебикіна