номер провадження справи 27/108/25
18.12.2025 Справа № 908/1938/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу у справі № 908/1938/25
за позовом: Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» (юридична адреса: пр. Соборний, 21, м. Запоріжжя, 69063; фактична адреса: вул. Чубанова, 3, м. Запоріжжя, 69118, ідентифікаційний номер юридичної особи 34501006)
про стягнення 289 565 грн 20 коп.
представники сторін
від позивача (заявник): не з'явились
від відповідач: не з'явились
08.12.2025 до Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича про вирішення питання про судові витрати по сплаті судового збору та професійну правничу допомогу, у якій останній в порядку ст. ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України просить суд: у випадку задоволення позову стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» на користь Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича наступні судові витрати по справі № 908/1938/25: по сплаті судового збору у розмірі 4 343 грн 47 коп.; на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 15 000 грн 00 коп.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.12.2025, заяву передано до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.12.2025 прийнято заяву Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича про вирішення питання про судові витрати по сплаті судового збору та професійну правничу допомогу по справі № 908/1938/25 до розгляду та призначено судове засідання на 18.12.2025.
18.12.2025 Фізичною особою-підприємцем Іздебським Ігорем Євстаховичем за допомогою підсистеми «Електронний суд» подана заява про розгляд справи № 908/1938/25 за відсутності позивача та його представника, у якій останній, у зв'язку із не можливістю представника з'явитись у судове засідання 18.12.2025, просить суд проводити судове засідання призначене на 18.12.2025 за відсутності позивача та його представника - адвоката Плецької Ю.В. за наявними у справі доказами.
Пунктом 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Представники сторін у судове засідання 18.12.2025 не з'явилися.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи викладене суд не вбачає підстав для відкладення розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Іздебського І.Є.
Розглянувши матеріали справи та заяву Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича про вирішення питання про судові витрати по сплаті судового збору та професійну правничу допомогу по справі № 908/1938/25 суд
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі № 908/1938/25 задоволено позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» на користь Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича пеню в сумі 68 169 грн 87 коп., 3% річних в сумі 44 899 грн 15 коп., інфляційні втрати в сумі 176 496 грн 18 коп., судовий збір в сумі 4343 грн 47 коп.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Позивач у позовній заяві повідомив, що очікує понести витрати у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції, які включають витрати на поштові відправлення та правничу допомогу кваліфікованих фахівців у галузі права.
В заяві від 02.12.2025 представником Фізичної особи-підприємця Іздебського І. Є. адвокатом Плецькою Ю.В. письмово повідомлено суду, що керуючись вимогами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку задоволення позову, ФОП Іздебського І.Є. звернеться протягом 5 днів із відповідною заявою про розподіл витрат по справі, в тому числі правничу допомогу.
Згідно з вимогами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
08.12.2025 до Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича про вирішення питання про судові витрати по сплаті судового збору та професійну правничу допомогу, у якій останній в порядку ст. ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України просить суд: у випадку задоволення позову стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» на користь Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича наступні судові витрати по справі № 908/1938/25: по сплаті судового збору у розмірі 4 343 грн 47 коп.; на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 15 000 грн 00 коп.
Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивачем до матеріалів справи надано завірені копії:
- договору про надання правничої допомоги від 01.06.2025;
- акту приймання-передачі від 08.12.2025 наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 01.06.2025;
- рахунку № 1/12 від 08.12.2025;
Судом встановлено, що 01.06.2025 між Фізичною особою-підприємцем Іздебським Ігорем, далі Замовник, Євстаховичем та Адвокатом Плецькою Юлією Вікторівною, далі Адвокат, було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги.
Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання надавати Замовнику правничу допомогу в ході судового розгляду в Господарському суді Запорізької області справи про стягнення з ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» за договором доручення № 21-09 від 21.09.2021 штрафних санкцій, інфляційного збільшення боргу та 3% річних за прострочення виконання зобов'язань.
Згідно п. 2.1 Договору факт надання Адвокатом Замовнику правничої (правової) допомоги згідно умов Договору підтверджується Актом здачі-приймання наданих послуг, який підписується Сторонами в день остаточного надання таких послуг в повному обсязі.
Сторони домовились в п. 3.1 Договору, що розмір наданих Адвокатом послуг встановлюється на підставі Акту приймання-передачі наданих послуг на підставі досягнутої домовленості між Сторонами цього Договору, з урахуванням складності питань та затверджених наступних тарифів:
- складання та подача позовної заяви - від 3000,00 грн;
- підготовка та подача відповіді на відзив, заяв, клопотань з процесуальних питань - від 1000,00 грн;
- підготовка та подача апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу - від 3000,00 грн;
- участь в 1 судовому засіданні в суді першої інстанції - 3000,00 грн;
- участь в 1 судовому засіданні в суді апеляційної інстанції - 5000,00 грн.
Пунктом 3.2 Договору сторони узгодили, що Замовник сплачує гонорар Адвокату в готівковій або безготівковій формі в національній валюті України, чи в будь-якій іншій формі, встановленій діючим законодавством України.
08.12.2025 між Фізичною особою-підприємцем Іздебським Ігорем Євстаховичем та Адвокатом Плецькою Юлією Вікторівною підписані акти прийняття-передачі наданих послуг, згідно якого Адвокатом надано Замовнику послуги правничої допомоги загальною вартістю 15 000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.), а саме:
- 24.06.2025 складання та подача позовної заяви про стягнення з ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» за договором доручення № 21-09 від 21.09.2021 штрафних санкцій, інфляційного збільшення боргу та 3% річних за прострочення виконання зобов'язань - 5000,00 грн;
- 30.10.2025 складання та подача заяви про долучення доказів - 1000,00 грн;
- участь у 3х судових засіданнях: 03.09.25, 06.10.25, 30.10.25, - 3000,00 грн. х 3 = 9 000,00 грн.
Замовнику у письмовому вигляді та на електронному носії (USB-флеш) у текстовому форматі WORD до підписання Сторонами цього Акта, що підтверджується підписами Сторін в даному документі.
Адвокатом Плецькою Ю.В. виданий Фізичній особі-підприємцю Іздебському І. Є. рахунок № 1/12 від 08.12.2025 на оплату правових послуг згідно договору про надання правничої допомоги №б/н від 01.06.2025 на 15 000 грн 00 коп. без ПДВ.
Матеріали справи свідчать, що при розгляді справи № 908/1938/25 позивача - Фізичну особу-підприємця Іздебського І.Є. представляла адвокат Плецька Ю.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 720 від 26.12.2008) на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія №АР № 1247805 від 23.06.2025.
Адвокат Плецька Ю.В. приймала участь в судових засіданнях 03.09.2025, 06.10.2025, 30.10.2025, подавала до суду позовну заяву, заяви та клопотання від імені позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» заперечення на заяву Фізичної особи-підприємця Іздебського І.Є. про вирішення питання про судові витрати по сплаті судового збору та професійну правничу допомогу по справі № 908/1938/25 не надало.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Таким чином, розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, процесуальних документів, надання консультацій тощо).
Слід зазначити, що витрати за надану правничу допомогу в разі підтвердження обсягів наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справ незалежно від того, чи їх вже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, позивач та адвокат можуть вільно встановлювати в договорі про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката. Це відповідає принципам вільного волевиявлення, свободи договору.
Суд вважає встановленим, що заявником дотримані вимоги частини 3 статті 126 ГПК України в частині надання детального опису наданих послуг із визначенням їх вартості.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Позивачем дотримано порядок подання доказів на підтвердження заявленого до стягнення розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв'язку з розглядом справи, передбачений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до постанови Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Об'єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/20, Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд вважає за необхідне зазначити, що частиною третьою ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Враховуючи вищевикладене, підготовка детального опису робіт (наданих послуг) у даному випадку відповідає критеріям неминучості та необхідності, оскільки подання такого документу прямо передбачене положенням процесуального законодавства та вимагає певного часу для його підготовки.
За вказаних обставин та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, розмір заявленого до стягнення із відповідача у даній справі гонорару відповідає критерію розумності та співмірності.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
Також суд зазначає, що питання щодо стягнення судового збору у розмірі 4 343 грн 47 коп. вирішено у рішенні Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі № 908/1938/25.
За вказаних обставин, заява Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича про вирішення питання про судові витрати по сплаті судового збору та професійну правничу допомогу по справі № 908/1938/25 підлягає задоволенню, в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 15 000 грн 00 коп.
Керуючись ст.ст. 42, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича про вирішення питання про судові витрати по сплаті судового збору та професійну правничу допомогу по справі № 908/1938/25 задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» (юридична адреса: пр. Соборний, 21, м. Запоріжжя, 69063; фактична адреса: вул. Чубанова, 3, м. Запоріжжя, 69118, ідентифікаційний номер юридичної особи 34501006) на користь Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
В частині стягнення судового збору у розмірі 4 343 грн 47 коп. вже стягнуто за рішенням суду.
Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення оформлене і підписане 25.12.2025.
Повний текст додаткового рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Дроздова