майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
16 грудня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1312/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Газарової Є.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Сарайєв О.Р., офіцер юридичної служби, дов. №627/25 від 02.01.25 (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Єсін П.С., адвокат, ордер серії АМ №1164573 від 14.11.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до Фізичної особи-підприємця Липи Олександра Миколайовича
про стягнення 25 500,00 грн
Процесуальні дії по справі.
Господарський суд Житомирської області відповідно до ухвали від 03.10.2025 розглянув справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Фізичної особи-підприємця Липи Олександра Миколайовича про стягнення 25 500, 00 грн за правилами загального позовного провадження, перше підготовче засідання призначив на 04.11.2025 о 10:00.
17.10.2025 до Суду повернулася ухвала суду від 03.10.2025 надіслана Відповідачу на адресу, вказаній у позовній заяві з відміткою органу зв'язку про причини невручення "адресат відсутній".
Суд ухвалою від 04.11.2025 відклав підготовчого провадження на 17.11.2025 о 10:00.
13.11.2025 до Суду повернулася ухвала від 04.11.2025, надіслана Відповідачу на адресу, вказаній у позовній заяві з відміткою органу зв'язку про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Судом здійснено запит з Єдиного державного демографічного реєстру щодо Фізичної особи-підприємця Липи Олександра Миколайовича та отримано відповідь №2013610 від 17.11.2025 та встановлено, що адреса місця проживання відрізняється від тієї, яка вказана у ЄДР та у позовній заяві.
Суд ухвалою від 17.11.2025 продовжив строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відклав підготовче засідання на 08.12.2025 о 10:00, встановив Відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву до 01.12.2025 включно.
Суд ухвалою від 08.12.2025 оголосив перерву в підготовчому засіданні до 16 грудня 2025 о 12:30, встановив Відповідачу строк для подання заяви про визнання позову до 12.12.2025.
В підготовчому засіданні 16.12.2025 у зв'язку із визнанням позиву Відповідачем на підставі ч. 3 ст. 185 ГПК України, Судом прийнято вступну та резолютивну частину рішення про задоволення позову.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Військова частина НОМЕР_1 звернулася з позовом до Фізичної особи-підприємця Липи Олександра Миколайовича про стягнення 25 500 грн збитків (тут і далі за текстом - Позивач, Відповідач, Суд).
В обґрунтування підстав поданого позову Позивач посилається на те, що у 2021 році було укладено з Відповідачем договори на здійснення технічного нагляду: Договір №211 від 23.10.2021, Договір №213 від 23.10.2021 та Договір №215, умови яких, окрім номеру об'єкту будівництва, ціни договору (вартості робіт) та строків дії Договорів, є ідентичними. Капітальний ремонт об'єктів здійснювався підрядником на підставі договорів будівельного підряду.
Позивач у позові доводить, що відповідно до п.п. 2.1.6., 2.1.7. вказаних договорів визначено, що Відповідач приймає, серед іншого, такі зобов'язання: - контролювати відповідність обсягів та якості виконаних робіт, накладних на вартість будівельних матеріалів і обладнання, що надаються підрядником до оплати, проектно-кошторисній документації; - проводити перевірку актів виконаних робіт (форма КБ-2в), розцінок ресурсних елементних кошторисних норм на їх відповідність нормам і фактичному виконанню. Після перевірки підписувати дані документи та завіряти печаткою. Вести облік обсягів прийнятих будівельно-монтажних робіт.
Позивач стверджує, що на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за №69 від 17.11.2021, №1 від 02.12.2021 та №1 від 20.12.2021 з Відповідачем підписано Акти виконаних робіт за здійснення технічного нагляду №21 від 20.12.2021 на суму 3 700, 00 грн, №22 від 09.12.2021 на суму 10 800, 00 грн та №23 від 20.12.2021 на суму 11 000, 00 грн, загалом на суму 25 500, 00 грн.
Позивач доводить, що в період з 28.09.2022 по 13.10.2022 Департаментом внутрішнього аудиту Міністерства оборони України проведено внутрішній аудит окремих питань фінансово-господарської діяльності Позивача, які стосуються стану виконання капітального ремонту споруд спеціального призначення у 2021 році за результатами якого встановлено, що при виконанні робіт з капітального ремонту будівель спеціального призначення в 2021 році було допущено завищення обсягів робіт, які призвели до збитків. За актами перевірки фактично виконаних робіт по трьом об'єктах від 30.09.2022, якими зафіксовано перелік невиконаних (неналежно) виконаних підрядником робіт та їх вартість, підписані Позивачем, Відповідачем та підрядником без зауважень.
Позивач у позові зазначає, що в результаті допущених Відповідачем порушень, прийнятих на себе зобов'язань Позивачем були оплачені неналежно надані послуги в сумі 25 500, 00 грн, чим завдано збитки.
Відповідач у заяві про визнання позову від 15.12.2025 визнає обґрунтованість позовних вимог Позивача в повному обсязі.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
1. Позивачем укладено 23.10.2021 ряд договорів про закупівлю робіт з підрядником на об'єкти будівництва, визначені у таких договорах.
2. 23.10.2021 між Військовою частиною НОМЕР_1 (як замовник, Позивач) та ФОП Липою О.М. (як виконавець, Відповідач) були укладені Договори №№211, 213 та 215 на здійснення технічного нагляду, згідно якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання по здійсненню технічного нагляду (робіт) на об'єктах, визначених у п. 1.1. вказаних договорах.
Сторони у Договорах №№211, 213 та 215 від 23.10.2021 на здійснення технічного нагляду виклали такі їх істотні умови, зокрема:
- здійснення технічного нагляду виконавцем проводиться у відповідності з Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2007 року №903;
- оглядати та оцінювати спільно з представником підрядника виконані роботи і конструктивні елементи, що приховуються при виконанні наступних робіт, а також забезпечувати виконання вимог по забороні наступних робіт до оформлення спільно з представником підрядника акту огляду захованих робіт; контролювати відповідність обсягів та якості виконаних робіт, накладних на вартість будівельних матеріалів і обладнання, що надаються підрядником до оплати, проектно- кошторисній документації; проводити перевірку актів виконаних робіт (форми КБ-2в), розцінок ресурсних елементних кошторисних норм на їх відповідність нормам і фактичному виконанню. Після перевірки підписувати дані документи та завіряти печаткою. Вести облік обсягів прийняти будівельно-монтажних робіт; за дорученням замовника приймати участь в оформленні відповідної документації при будівництві об'єкта (п.п. 2.1.5.-2.1.7, 2.1.10 Договорів №№211, 213 та 215 від 23.10.2021);
- замовник проводити оплату виконаних робіт відповідно до умов даного Договору (п. 2.2.5. Договорів №№211, 213 та 215 від 23.10.2021);
- загальна вартість робіт по здійсненню технічного нагляду за цими договорами за згодою сторін становить: 3 700, 00 грн на 2021 рік, 10 800, 00 грн та 11 000, 00 грн без ПДВ (п. 3.1. Договорів №№211, 213 та 215 від 23.10.2021);
- оплата фактично виконаних робіт по здійсненню технічного нагляду здійснюється на підставі підписаного обома сторонами та завіреного печатками акту здачі-приймання виконаних робіт після підписання виконавцем та замовником підряду актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в (п. 3.2. Договорів №№211, 213 та 215 від 23.10.2021);
- строки дії Договорів №№211, 213 та 215 від 23.10.2021 визначені у п. 5.1. (а.с. 39 (зворот) - 44).
3. на підтвердження виконання підрядником будівельних робіт було складено Акти приймання виконаних будівельних робіт №69 від 17.11.2021, №1 від 02.12.2021 та №1 від 20.12.2021, підписані підрядником та позивачем без зауважень (а.с. 45-55).
4. у грудні 2021 між Позивачем та Відповідачем складено та підписано без зауважень Акти виконаних послуг на здійснення технічного нагляду за грудень - №21 від 20.12.2021 на суму 3700, 00 грн, №22 від 09.12.2021 на суму 10800, 00 грн та №23 від 20.12.2021 на суму 11000, 00 грн (а.с. 12-13).
5. Позивач здійснив оплату Відповідачу за вказаними актами виконаних послуг на загальну суму 25 500, 00 грн, про що свідчить відомості Броварського управління ДКСУ Київської області за №02-06-06/1117 від 15.10.2025 (а.с. 78).
6. згідно Аудиторського звіту №234/40/5 від 13.10.2022 Департаменту внутрішнього аудиту МОУ аудиту окремих питань фінансово-господарської діяльності Позивача, які стосуються виконання капітального ремонту споруд спеціального призначення у 2021 році за наслідками якого встановлено відповідність фактично виконаних робіт підрядником тим, що були прийнятими та оплаченими замовником, встановлено завищення обсягів прийнятих та оплачених робіт, що призвело до нанесення збитків державі. Встановлені завищення стали можливим внаслідок, зокрема, неналежного виконання обов'язків інженером з технічного нагляду пунктів 2.1.6. та 2.1.7. договорів з технічного нагляду) (а.с. 55 (зворот) - 61).
6. 21.10.2022 Позивач надіслав Відповідачу претензію №5 про повернення коштів, однак яка була залишена без задоволення.
7. Позивач звернувся з позовом до Відповідача про примусове стягнення коштів в судовому порядку в сумі 25 500, 00 грн.
В ході судового розгляду справи Відповідач у повному обсязі визнав позовні вимоги Позивача, про що свідчить заява про визнання позову від 15.12.2025.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
1. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
2. Правовідносини, між сторонами у даній справі виникли з Договорів №№211, 213 та 215 про здійснення технічного нагляду від 23.10.2021.
Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Суд зазначає, що "роботи" - це діяльність, результат якої має матеріальне вираження і може бути реалізований для задоволення потреб фізичних чи юридичних осіб. Водночас "послуги" - це діяльність, результат якої не має, як правило, матеріального вираження, вони реалізуються і споживаються в процесі здійснення цієї діяльності.
Тобто, якщо у зобов'язаннях підрядного типу результат виконаних робіт завжди має речову форму, то при наданні послуг результат діяльності виконавця не має речового змісту. Послуга споживається у процесі її надання. Грошовій оцінці підлягає не сам результат, а дії, які до нього призвели.
Механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств (далі - будівництво об'єкта) визначено Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою КМУ №903 від 11.07.2007.
У п. 2 вказаного Порядку визначено, що технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.
Згідно п. 5 вказаного Положення зазначено, що особи, що здійснюють технічний нагляд: 1) проводять перевірку: наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об'єкта, - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо; відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації; виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду; 2) ведуть облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками; 3) проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів; 4) повідомляють підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів; 5) оформляють акти робіт, виконаних з недоліками; 6) беруть участь у проведенні перевірки: робочою комісією якості окремих конструкцій і вузлів, будівельно-монтажних робіт усіх видів, відповідності змонтованого спецобладнання, устаткування і механізмів технічним умовам; органами державного нагляду та архітектурно-будівельного контролю; 7) виконують інші функції, пов'язані з технічним наглядом на відповідному об'єкті.
Таким чином, Відповідач, як виконавець робіт, виконує такі роботи на об'єктах, зокрема : забезпечує відповідність виконання будівельних робіт на об'єкті; проводить перевірку документів; контролює відповідність виконаних будівельно-монтажних робіт (...), своєчасно приймає міри і контролювати усунення виявлених недоліків (...), приймає участь у виробці (перегляді) технічних рішень (...), оглядає та оцінює (...) проводить перевірку актів виконаних робіт (форми КБ-2в) (...) після перевірки підписує дані документи та завіряє печаткою, забезпечує наявність і правильність ведення на об'єкті первинної виконавчої технічної документації (...) та які, в свою чергу, мають певні речові форми.
3. Судом встановлено, що Позивач та підрядник на підтвердження виконання підрядником будівельних робіт склали Акти приймання виконаних будівельних робіт №69 від 17.11.2021, №1 від 02.12.2021 та №1 від 20.12.2021, підписані підрядником та позивачем без зауважень.
В свою чергу, між Позивачем та Відповідачем складені та підписані без зауважень Акти виконаних послуг на здійснення технічного нагляду за грудень - №21 від 20.12.2021 на суму 3700,00грн, №22 від 09.12.2021 на суму 10800,00грн та №23 від 20.12.2021 на суму 11000,00грн, загалом на суму 25500,00грн, вказані акти оплачені Позивачем в повному обсязі.
4. Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України).
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:
- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;
- вина заподіювача шкоди, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Узагальнюючи наведене вище у своїй сукупності можна дійти висновку, що шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювана шкоди.
Суди розглядаючи спори про стягнення шкоди, мають встановлювати наявність усіх елементів складу правопорушення у їх сукупності. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність у вигляді відшкодування шкоди не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду у справах №923/1315/16 від 04.09.2018, №910/2018/17 від 04.04.2018, №910/5100/19 від 07.05.2020, №910/21493/17 від 04.12.2018, №914/1619/18 від 27.08.2019, №904/982/19 від 24.02.2021).
При цьому, на Позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню позивачем перед судом.
5. У позові Позивач доводить, що на підставі проведеного внутрішнього аудиту окремих питань фінансово-господарської діяльності Позивача, які стосуються стану виконання капітального ремонту споруд у 2021 році, здійсненого Департаментом внутрішнього аудиту МОУ, встановлено, що за актами перевірки фактично виконаних робіт по об'єктах від 30.09.2022 зафіксовано перелік невиконаних (неналежно) виконаних підрядником робіт та їх вартість, прийнятих Позивачем та підрядником без зауважень, в результаті допущених Відповідачем порушень, прийнятих на себе за договорами зобов'язань, безпідставно оплачені підряднику невиконані ним роботи та оплачені Відповідачу неналежно надані послуги в сумі 25500,00грн, чим завдано збитки.
Суд зауважує, що внутрішній аудит як система контролю за діяльністю підконтрольних суб'єктів створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.
Аудиторський звіт не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання Відповідача повернути сплачені йому кошти.
Аудиторський звіт оцінюється судом у сукупності з іншими доказами.
Суд констатує, що умовами п. 4.5. Договорів №№№211, 213 та 215 від 23.10.2021 сторони погодили, що у разі притягнення замовника до відповідальності контролюючими або наглядовими органами унаслідок неякісного виконання договірних зобов'язань по здійсненню технічного нагляду, виконавець несе матеріальну відповідальність в розмірі, що не перевищує суми отриманої ним за цим Договором як плату за виконані роботи по здійсненню технічного нагляду.
6. Суд вважає, що важливим для об'єктивності встановлення протиправності поведінки Відповідача у даному випадку є оцінка на підставі доказів у своїй сукупності дій Відповідача щодо виконання робіт технічного нагляду на об'єктах Позивача.
У постанові Верховного Суду від 05.12.2023 у справі №918/241/23 Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.10.2023 у справі №911/1981/20, від 10.08.2023 у справі №914/11/22, від 16.08.2023 у справі №914/131/22, №906/161/23 від 13.11.2025.
Принцип справедливості, добросовісності та розумності включає, зокрема, обов'язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори (близький за змістом висновок, викладено у постанові від 19.05.2020 у справі №910/719/19 Великої Палати Верховного Суду).
Як зазначав Суд, на Відповідача, як виконавця робіт з технічного нагляду на об'єктах було покладено ряд обов'язків, результати яких мали оформлюватися у певній речовій формі. В свою чергу, Відповідач не спростував доводів позову з приводу неналежно виконаних робіт.
Суд відзначає, що важливим елементом доказування наявності збитків є також встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Крім того, відповідальність настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
7. Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У силу положень частини 2 статті 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (пункт 1)
Відповідач в повному обсязі визнав позовні вимоги щодо наявності збитків в сумі 25 500,00грн.
8. У разі визнання Відповідачем позову Суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову ( ч.2 ст. 192 ГПК України).
Щодо розподілу судового збору.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивачем при зверненні з позовом сплачено судовий збір в розмірі 3 028, 00 грн.
З урахуванням наведеного та визнання Відповідачем позову в повному обсязі, слід повернути Позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за позовну вимогу у вказаному розмірі, тобто 1 514, 00 грн судового збору.
Решта судового збору, сплаченого при поданні позову, зважаючи на задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на Відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Липи Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ): 25 500,00грн збитків; 1 514, 00грн судового збору.
Видати наказ.
3. Повернути Військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) з Державного бюджету України 50% судового збору на суму 1 514, 00грн, сплаченого платіжною квитанцією до платіжної інструкції №1.326869573.1 (номер документа №@2PL600034) від 26.09.2025 на загальну суму 3028, 00грн ухвалою суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 25.12.25
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати:
1 - в справу
2- позивачу (через Ел. суд),
3- Відповідачу (через Ел.суд адвоката )