вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
24.12.2025м. ДніпроСправа № 904/4869/25
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп Д» про ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення витрат на правову допомогу у справі №904/4869/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп Д» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд. 21, кв. 4, код ЄДРПОУ 37004608)
до Комунального закладу «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2» Дніпропетровської обласної ради» (51600, Дніпропетровська область, Кам'янський район, м.Верхньодніпровськ, вул. Упорна, буд. 1А, код ЄДРПОУ 03188234)
про стягнення 3 579 079,17 гривень
Суддя Дичко В.О.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп Д» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального закладу «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення 3 579 079,17 грн, у тому числі заборгованості за договором № 1 від 18.01.2024 на закупівлю теплової енергії в сумі 741 706,34 грн та заборгованості за фактично спожиту теплову енергію в сумі 2 837 372,83 гривень
Судові витрати просить покласти на відповідача.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2025 (повне рішення суду складено 15.12.2025) у справі № 904/4869/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп Д» до Комунального закладу «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення 3 579 079,17 грн задоволено. Стягнуто з Комунального закладу «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2» Дніпропетровської обласної ради» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп Д» 3 579 079,17 грн, у тому числі заборгованість за договором № 1 від 18.01.2024 на закупівлю теплової енергії в сумі 741 706,34 грн, заборгованість за фактично спожиту теплову енергію за період з 01.01.2025 до 30.05.2025 у сумі 2 837 372,83 грн, судовий збір у сумі 42 948,95 гривень.
17 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. Просить стягнути з Комунального закладу «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2» Дніпропетровської обласної ради» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп Д» витрати на правову допомогу в сумі 50 000 гривень.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 17.12.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп Д» про ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення витрат на правову допомогу. Ухвалено розгляд цієї заяви здійснювати без повідомлення (виклику) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
22 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення суду. Комунальний заклад «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2» Дніпропетровської обласної ради» просить відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп Д» про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 50 000 грн та встановити розмір судових витрат на правничу допомогу адвоката в межах розумної та співмірної суми, що буде визначена судом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення витрат на правову допомогу, оцінивши докази, що мають значення для розгляду поданої заяви та розподілу витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд
Адвокат Перевощикова Тетяна Миколаївна на підтвердження надання професійної правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп Д» подала до суду ордер серії АЕ № 1293298 від 10.06.2024 (а.с. 172), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 2693, видане 14.07.2014 Перевощиковій Тетяні Миколаївні (а.с. 178), договір № 10/06 від 10.06.2024 про надання правової допомоги (а.с.173-174), додаткову угоду № 1 від 10.06.2025 до договору № 10/06 про надання правової допомоги від 10.06.2024 року (а.с. 175), акт № 16/12 від 16.12.2025 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 10/06 від 10.06.2024 (а.с. 177), платіжну інструкцію № 2834 від 16.12.2025 (а.с. 176).
10 червня 2024 року між адвокатом Перевощиковою Тетяною Миколаївною (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп Д» (далі - клієнт) укладено договір № 10/06 про надання правової допомоги (а.с. 173-174, далі - Договір).
На підставі пункту 1.1 Договору згідно з положеннями цього Договору виконавець зобов'язується за плату надавати клієнту юридичні послуги у вигляді правової допомоги, зокрема, але не виключно:
- надання письмових та усних консультацій (у тому числі за телефоном), підготовка роз'яснень, висновків з правових питань;
- складання листів, запитів, претензій, скарг, відповідей на запити, інформаційних листів, в тому числі до органів державної влади та місцевого самоврядування, представництво клієнта в усіх підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності, органах державної влади та управління, правоохоронних органах, органах місцевого самоврядування;
- складання, перевірка та правовий аналіз договорів, установчих документів, внутрішньої документації;
- представництво і захист прав, свобод і законних інтересів клієнта в місцевих судах, апеляційних судах, Верховному Суді, органах державної виконавчої служби, з усіма правами, наданими чинним законодавством України захиснику, підозрюваному, обвинуваченому, виправданому, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їх представникам, представнику юридичної особи, заявнику, позивачу, відповідачу, третій особі, скаржнику; підготовка процесуальних документів;
- представництво клієнта при проведенні перевірок контролюючими органами та правоохоронними органами;
- представництво клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування.
Перелік послуг та їх найменування може бути доповнено чи змінено у додатках до цього Договору.
Відповідно до пункту 1.2 Договору виконання послуг за цим Договором засвідчуються двосторонніми актами приймання-передачі наданих послуг, які складаються за результатами наданих послуг.
Згідно з пунктом 3.1 Договору вартість наданих послуг виконавця за період дії Договору визначається шляхом множення суми затраченого часу на вартість за годину роботи. Вартість за годину роботи визначається з розрахунку 2 500 грн за 1 (одну) годину правової роботи. Вартість участі в судовому засіданні тарифікується як одна година правової роботи незалежно від тривалості самого судового засідання.
Відповідно до пункту 3.2 Договору клієнт сплачує грошові кошти виконавцю за надані послуги у безготівковій або іншій формі, яка не заборонена законом, протягом 90(дев'яноста) календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Згідно з пунктом 5.1 Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 10.06.2025 року.
Відповідно до пункту 9.1 Договору, якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.
Згідно з пунктом 9.2 Договору зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному в Україні законодавстві.
Згідно з пунктом 9.3 Договору зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.
10 червня 2025 року між виконавцем та клієнтом укладено додаткову угоду № 1 до договору № 10/06 про надання правової допомоги від 10.06.2024 року (а.с. 175, далі - Додаткова угода № 1).
Відповідно до пункту 1.1 Додаткової угоди № 1 сторони домовилися продовжити строк дії договору № 10/06 від 10.06.2024 на один календарний рік.
Згідно з пунктом 1.2 Додаткової угоди № 1, відповідно до цієї угоди пункт 5.1 Договору викладено у новій редакції, згідно з якою цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання сторонами та дії до 10.06.2026 року.
Відповідно до пунктів 2.1-2.3 Додаткової угоди № 1 всі інші умови Договору, що не змінені цією угодою, залишаються чинними та сторони підтверджують свої зобов'язання за ними.
Ця угода є невід'ємною частиною Договору.
Угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.
16 грудня 2025 року між виконавцем та клієнтом підписано акт № 16/12 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 10/06 від 10.06.2024 (а.с. 177, далі - Акт).
Згідно з пунктом 1 Акта виконавець на виконання умов Договору за період з 21.08.2025 по 16.12.2025 надавав правові послуги та витратив таку кількість годин, а клієнт прийняв їх у повному обсязі:
1. Аналіз первинних документів і доказів у справі (листи сторін, рахунки, акти приймання-передачі, звіти лічильників, акти звірки, претензія та відповідь на неї), розрахунок суми заборгованості та ціни позову, тривалістю 5 годин.
2. Підбір та аналіз судової практики Верховного Суду, підготовка правового обґрунтування, тривалістю 1 година.
3. Підготовка позовної заяви до Комунального закладу «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення заборгованості за договором № 1 від 18.01.2024 на закупівлю теплової енергії та заборгованості за фактично спожиту теплову енергію, тривалістю 6 годин.
4. Ознайомлення з відзивом відповідача, аналіз заперечень, тривалістю 1 година.
5. Підготовка відповіді на відзив по справі № 904/4869/25, тривалістю 5 годин.
6. Підготовка до участі в засіданнях 14.10.2025, 06.11.2025, тривалістю 2 години.
Всього витрачено 20 год часу.
Відповідно до пункту 2 Акта вартість наданих послуг виконавця за період з 21.08.2025 по 16.12.2025 визначається шляхом множення суми затраченого часу в цей період на вартість за годину роботи. Вартість за годину роботи визначається з розрахунку 2 500 грн за 1 (одну) годину.
Згідно з пунктом 3 Акта вартість наданих послуг виконавця за період з 21.08.2025 по 16.12.2025 складає 50 000 грн без ПДВ.
Відповідно до пункту 4 Акта загальна сума до сплати за період з 21.08.2025 по 16.12.2025 по договору по надання правової допомоги № 10/06 від 10.06.2024 у зв'язку із супроводом справи № 904/4869/25 складає 50 000 гривень.
Згідно з пунктом 5 Акта претензій щодо наданих виконавцем юридичних послуг клієнт не має.
На підставі пункту 6 Акта відповідно до п. 3.2 договору про надання правової допомоги № 10/06 від 10.06.2024 сплата вартості наданих послуг виконавця за період з 21.08.2025 по 16.12.2025 клієнтом здійснюється протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з моменту підписання сторонами цього акта приймання-передачі.
Згідно з пунктом 7 Акта акт приймання-передачі наданих послуг складено у двох примірниках, по одному для кожної сторони. Клієнт прийняв надані правові послуги без заперечень, вважаючи, що вони надані належним чином у відповідності з умовами Договору. Сторони одна до одної претензій не мають.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп Д» сплатило за надані за Договором та Актом послуги, що підтверджується платіжною інструкцією № 2834 від 16.12.2025 на суму 50 000 грн (а.с. 176), призначення платежу: за юридичні послуги згідно рахунку № 16/12 від 16.12.2025, без ПДВ.
У зв'язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп Д» витрати на правову допомогу в сумі 50 000 грн, з урахуванням задоволення позову.
Комунальний заклад «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2» Дніпропетровської обласної ради» не погоджується із сумою витрат на правову допомогу, що просить стягнути позивач. Відповідач вважає, що заявлений розмір витрат у сумі 50 000 грн є завищеним та необґрунтованим.
Зазначає, що Комунальний заклад «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат№2» Дніпропетровської обласної ради» є бюджетною установою, що фінансується за рахунок коштів обласного бюджету, бюджетні видатки на покриття витрат оплату правничої допомоги законом не передбачені. Витрати такого роду не можуть бути компенсовані з бюджетних асигнувань без порушення фінансової дисципліни. Стягнення таких витрат створить непропорційне навантаження на фінансування, що може негативно вплинути на основну діяльність установи, спрямовану на соціальне забезпечення дітей.
Відповідач вважає, що частина процесуальних дій адвоката могла бути об'єднана або виконана одночасно, що зменшило би загальний витрачений час. Наприклад, аналіз первинних документів і підготовка позовної заяви фактично є частинами одного комплексного процесу.
Зауважує, що ставка погодинної оплати (2 500 грн ) є високою. При цьому необхідно враховувати середні ринкові ставки в регіоні, а також характер справи при оцінці обґрунтованості суми судових витрат.
Зважаючи на вищевикладене, Комунальний заклад «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2» Дніпропетровської обласної ради» просить суд при визначенні розміру витрат на правничу допомогу врахувати принципи розумності, пропорційності та співмірності, а також зменшити суму стягнення судових витрат на правничу допомогу до розміру, що відповідає ринковим умовам і складності цієї справи.
Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд також зауважує, що ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України не визначає конкретного складу відомостей, що мають бути вказані в детальному описі робіт (наданих послуг), обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Таким чином, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Аналогічний правовий висновок викладено в п.п. 143-145 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, суд має право покласти на відповідача лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).
Фактори, що повинні братися судом до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе:
1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення клієнта; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення клієнта; необхідність досвіду для його успішного завершення;
2) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт;
3) досягнення за результатами виконання доручення клієнта позитивного результату, якого бажає клієнт;
4) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Жодний із названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають урахуванню у взаємозв'язку з обставинами кожного конкретного випадку.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Витрати на професійну правничу (правову) допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої (правової) допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи понесені такі витрати фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним із ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такий правовий висновок викладено в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п.п. 24, 48 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №903/326/21.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268 рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014, заява № 19336/04).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 20.12.2022 у cправі № 910/6310/21, від 12.01.2023 у cправі № 911/272/21, додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 910/6310/21.
Таким чином, при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката суд застосовує низку критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність) та досліджує докази на підтвердження таких критеріїв.
Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу (правову) допомогу є оціночною категорією, яка в кожному конкретному випадку (в кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, наданих на підтвердження понесення таких витрат, обсягу наданих послуг з професійної правничої (правової) допомоги, їх вартості, з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Отже, з урахуванням обставин справи, суд може обмежити заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу (правову) допомогу, з огляду на розумну необхідність таких витрат для конкретної справи.
На підставі вищевикладеного, враховуючи право суду не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу (правову) допомогу, беручи до уваги баланс інтересів сторін, а також заперечення Комунального закладу «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 2» Дніпропетровської обласної ради щодо стягнення витрат на правову допомогу саме в сумі 50 000 грн, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 30 000 гривень.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп Д» (вх. № 55483/25 від 17.12.2025) про ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 50 000 грн - задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального закладу «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2» Дніпропетровської обласної ради» (51600, Дніпропетровська область, Кам'янський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Упорна, буд. 1А, код ЄДРПОУ 03188234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп Д» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд. 21, кв. 4, код ЄДРПОУ 37004608) витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 30 000 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок).
3. У стягненні решти заявлених витрат на професійну правничу (правову) допомогу - відмовити.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням суду законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення суду складено 24.12.2025.
Суддя В.О. Дичко