вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"23" грудня 2025 р. Cправа № 902/1253/25
Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: Акціонерного товариства "Малинський каменедробильний завод" (вул.Сосновського, 67, м. Коростень, Житомирська обл., 11509; код ЄДРПОУ 04011905)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Демидівський граніт" (с. Могилівка, Жмеринський район, Вінницька обл., 23141; код ЄДРПОУ 38324809)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Представники учасників справи в судове засідання не з'явилися
10.09.2025 року до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява АТ "Малинський каменедробильний завод" б/н від 10.09.2025 року (вх. № 1334/25) до ТОВ "Демидівський граніт" про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1253/25) від 10.09.2025 року, вказану заяву передано на розгляд судді Тісецькому С.С..
Ухвалою суду від 15.09.2025 року прийнято заяву АТ "Малинський каменедробильний завод" до ТОВ "Демидівський граніт" про відкриття провадження у справі про банкрутство, до розгляду. Призначено підготовче засідання на 03.11.2025 року.
Водночас, ухвалою суду від 03.11.2025 року призначено підготовче засідання на 27.11.2025 року.
Разом з тим, ухвалою суду від 27.11.2025 року призначено підготовче засідання на 04.12.2025 року.
В подальшому, ухвалою суду від 04.12.2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Демидівський Граніт" у справі № 902/1253/25. Повернуто Акціонерному товариству "Малинський каменедробильний завод" з депозитного рахунку Господарського суду Вінницької області 72 000,00 грн авансованої винагороди арбітражному керуючому, що перерахована за платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 105 від 08.09.2025 року.
17.12.2025 року до суду від ТОВ "Демидівський Граніт" через систему "Електронний суд" надійшла заява б/н від 17.12.2025 року (вх. № 01-36/1670/25) про ухвалення додаткового рішення по справі № 902/1253/25.
Ухвалою суду від 19.12.2025 року призначено заяву ТОВ "Демидівський Граніт" б/н від 17.12.2025 року (вх. № 01-36/1670/25) про ухвалення додаткового рішення по справі №902/1253/25 до розгляду в судовому засіданні на 23.12.2025 року о 14:30 год..
При цьому, ухвалою суду від 22.12.2025 року ухвалено забезпечити участь представника ТОВ "Демидівський граніт" адвоката Христича О.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1253/25, яке призначено на 23.12.2025 року о 14:30 год. та у всіх наступних судових засіданнях, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
На визначену дату - 23.12.2025 року в судове засідання, представники учасників цієї справи не з'явилися.
Натомість, судом встановлено, що 22.12.2025 року до суду від представника ТОВ "Демидівський граніт" адвоката Христича О.В. через систему "Електронний суд" надійшла заява б/н від 22.12.2025 року про проведення засідання за відсутності учасника справи.
Принагідно, суд зауважує, що згідно ч. 4 ст. 244 ГПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Також, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Так, згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання учасниками справи доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати заяву ТОВ "Демидівський Граніт" про ухвалення додаткового рішення, за наявними матеріалами справи та за відсутності представників учасників справи.
Суд, розглянувши подану заяву б/н від 17.12.2025 року про ухвалення додаткового рішення, та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом заяви ТОВ "Демидівський Граніт" б/н від 17.12.2025 року, 02 жовтня 2025 року представником боржника - адвокатом Христичем О.В. було подано до господарського суду відзив б/н від 02.10.2025 на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.
В судове засідання 03 листопада 2025 року з'явились представники боржника, зокрема, й адвокат Христич О.В.. Ініціюючий кредитор повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, у зв'язку із чим, підготовче засідання було перенесено на 27 листопада 2025 року о 10:00 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, зал № 6).
В судове засідання 27 листопада 2025 року з'явився представник боржника - адвокат Христич О.В., втім судове засідання 27.11.2025 не відбулось. Ініціюючий кредитор повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив. Підготовче засідання було перенесено на 04 грудня 2025 року об 11:00 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, зал № 6).
В судове засідання 04 грудня 2025 року з'явився представник боржника. Заявник повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив. Будь-яких заяв, клопотань чи письмових пояснень щодо причин неявки до суду не подав.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 04 грудня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Демидівський Граніт" у справі №902/1253/25.
Разом з тим, 17.09.2025 між Адвокатським бюро "Олексія Христича" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Демидівський Граніт" (Замовник) був укладений Додатковий договір № 1 до Договору про надання правової допомоги №ДГ-01/04/21 від 01 квітня 2021 року, за умовами якого Виконавець зобов'язався надати Замовнику юридичні послуги та правову допомогу, пов'язану із захистом інтересів Замовника в господарській справі № 902/1253/25, що розглядається Господарським судом Вінницької області.
Виконавець взяв на себе зобов'язання надавати правову допомогу Замовнику протягом підготовки відзиву боржника у справі та усього періоду розгляду справи судами всіх інстанцій до вирішення питання про порушення або відмову в порушенні справи про банкрутство.
Вартість послуг за вказаним Додатковим договором визначено в сумі 50 000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень, без ПДВ.
Водночас, в межах надання послуг за вказаним Додатковим договором Виконавцем було здійснено вивчення значного обсягу інформації, підготовку відзиву боржника на заяву про порушення провадження у справі про банкрутство та додатків до такого відзиву, двічі здійснено виїзд з міста Києва до міста Вінниці для участі у судових засіданнях, надано усні консультації Замовнику.
На підставі викладеного, Заявник просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Акціонерного товариства "Малинський каменедробильний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Демидівський Граніт" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Приписами ч. 1, ч. 2 ст. 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Як встановлено судом, у зазначеній вище заяві б/н від 17.12.2025 року Заявник просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Акціонерного товариства "Малинський каменедробильний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Демидівський Граніт" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн.
Згідно ч. 3, ч. 5 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Матеріалами справи підтверджено, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 04.12.2025 року, зокрема, відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Демидівський Граніт" у справі № 902/1253/25.
Слід зазначити, що вказана вище ухвалою суду від 04.12.2025 року у справі №902/1253/25 в апеляційному порядку не оскаржувась, а тому наразі є чинною.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до додаткової постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2024 року у справі № 910/14892/22, аналіз положень КУзПБ свідчить про відсутність в них як спеціальних нормативно-правових актах норм, які регулюють порядок розподілу судових витрат.
Тому з урахуванням наведеного, для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі про банкрутство мають бути застосовані загальні норми ГПК України.
Згідно ч. ч. 2, 3, 4 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ч.ч. 1, 2, 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до додаткової постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2024 року у справі № 911/1041/19(910/4281/23), визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з правовими висновками, викладеними Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Судом встановлено, що Заявником в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн, долучено до заяви б/н від 17.12.2025 р., зокрема, копію Додаткового договору № 1 від 17.09.2025 року до Договору про надання правової допомоги № ДГ-01/04/21 від 01 квітня 2021 року, який укладено між Адвокатським бюро "Олексія Христича" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Демидівський граніт" (Замовник).
Крім цього, в матеріалах справи наявна копія ордеру № 2015711 від 02.10.2025 року на надання правничої допомоги ТОВ "Демидівський Граніт" на підставі договору про надання правової допомоги № ДГ-01/04/21 від 01.04.2021 року у Господарському суді Вінницької області адвокатом Христичем Олексієм Валерійовичем.
Принагідно, суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги № ДГ-01/04/21 від 01.04.2021 року.
Водночас, вказаним Додатковим договором № 1 від 17.09.2025 року, передбачені, зокрема, такі умови :
Сторони погодили, що додатково до послуг, передбачених Договором про надання правової допомоги № ДГ-01/04/21 від 01 квітня 2021 року, Виконавець зобов'язується надати Замовнику юридичні послуги та правову допомогу, пов'язану із захистом інтересів Замовника в господарській справі № 902/1253/25, що розглядається Господарським судом Вінницької області (п. 1).
Виконавець надаватиме правову допомогу Замовнику протягом підготовки відзиву боржника у справі та усього періоду розгляду справи судами всіх інстанцій до вирішення питання про порушення або відмову в порушенні справи про банкрутство (п. 2).
Повноваження Виконавця щодо представництва Замовника не обмежуються (п. 3).
Вартість послуг за цим Договором становить 50 000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень, без ПДВ. Розмір вартості послуг може бути збільшений у випадку появи додаткового обсягу робіт (п. 4).
До вартості послуг включаються послуги з підготовки процесуальних документів, підготовки до розгляду спорів в суді, участь в судових процесах (п. 5).
Розрахунки за цим Договором здійснюються в гривнях протягом десяти робочих днів з дати набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду заяви Акціонерного товариства "Малинський каменедробильний завод" про відкриття провадження у справі про банкрутство (п. 6).
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.04.2025 року у справі № 925/746/24, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, аналізуючи приписи частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зазначила, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, які мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
З урахуванням наведеного колегія суддів зазначила, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, вимагається згідно із частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу та є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу таких витрат.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що Заявником - ТОВ "Демидівський граніт" не надано суду обумовленого ч. 3 ст. 126 ГПК України детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Христичем О. В., та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ТОВ "Демидівський граніт" на суму 50 000,00 грн.
Крім цього, Заявником не надано суду доказів (окрім ордеру № 2015711 від 02.10.2025 року на надання правничої допомоги та Додаткового договору № 1 від 17.09.2025 року), які б документально підтверджували факт понесення ТОВ "Демидівський граніт" судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн по справі № 902/1253/25.
Також, згідно додаткової постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.07.2025 року у справі № 918/822/23(918/873/24), Суд звертає увагу, що принцип невтручання у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом передбачає відсутність у суду повноважень будь-яким чином безпосередньо впливати на сторін договору та на укладення як договору в цілому, так і щодо його окремих положень. Також суд не наділений повноваженнями втручатися у розрахунки між клієнтом та його адвокатом, не є стороною договірних відносин.
Разом з тим, укладений між адвокатом і клієнтом договір та визначені у такому договорі суми гонорару не є безумовною підставою для стягнення таких сум на користь учасника справи, на користь якого було прийняте судове рішення, і таке право обмежене вимогами процесуального закону щодо обґрунтованості, співмірності та реальності наданих послуг, а також підлягає доведенню те, що такі послуги були не лише фактичними, але й неминучими. Крім того, стягнення витрат на правову дорогому не може бути спрямоване на безпідставне збагачення особи, яка такі вимоги заявляє.
Враховуючи вказане, суд звертає увагу на те, що наданий суду Додатковий договір № 1 від 17.09.2025 року до Договору про надання правової допомоги № ДГ-01/04/21 від 01.04.2021 року, за відсутності підтверджуючих доказів стосовно обсягу наданої правничої допомоги та понесених судових витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Демидівський граніт" за цим договором, не є самостійним доказом, який встановлює заявлені до стягнення з АТ "Малинський каменедробильний завод" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн, з огляду на викладені вище норми ГПК України та правові висновки Верховного Суду.
Зважаючи на викладене та встановлені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що Заявником не підтверджено належними письмовими доказами витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн, а тому відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Акціонерного товариства "Малинський каменедробильний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Демидівський граніт" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн.
Відтак, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Демидівський Граніт" б/н від 17.12.2025 року (вх. № 01-36/1670/25) про ухвалення додаткового рішення по справі № 902/1253/25.
Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73-79, 86, 169, 232-236, 242, 244, 326 ГПК України, суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Демидівський Граніт" б/н від 17.12.2025 року (вх. № 01-36/1670/25) про ухвалення додаткового рішення по справі № 902/1253/25.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: АТ "Малинський каменедробильний завод" - mkdz_sekretar@ukr.net; представникам АТ "Малинський каменедробильний завод" адвокату Судейкіній І.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвокату Захаркевич А.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ТОВ "Демидівський граніт" - demidovgranit@gmail.com; представнику ТОВ "Демидівський граніт" адвокату Христичу О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала підписана суддею - 25.12.2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.