24.12.2025 м.Дніпро Справа № 904/4851/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2025 (суддя Первушин Ю.Ю., повний текст якої підписаний 18.11.2025) у справі № 904/4851/24
за заявою Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" місто Київ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" місто Дніпро
про визнання банкрутом
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2025 у справі № 904/4851/24 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" місто Дніпро.
Припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Гладій Олександра Васильовича (свідоцтво №203 від 28.02.2013; адреса: 49044, місто Дніпро, бульвар Катеринославський, 2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" (49000, місто Дніпро, вулиця Січеславська Набережна, 29-А, код ЄДРПОУ 38920700) - банкрутом.
Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 18.11.2026.
Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" (49000, місто Дніпро, вулиця Січеславська Набережна, 29-А, код ЄДРПОУ 38920700). призначити арбітражного керуючого Гладій Олександра Васильовича (свідоцтво №203 від 28.02.2013; адреса: 49044, місто Дніпро, бульвар Катеринославський, 2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Встановлено основну грошову винагороду арбітражному керуючому Гладію Олександру Васильовичу (свідоцтво №203 від 28.02.2013) за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" (49000, місто Дніпро, вулиця Січеславська Набережна, 29-А, код ЄДРПОУ 38920700) - завершено.
Строк виконання всіх грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" (49000, місто Дніпро, вулиця Січеславська Набережна, 29-А, код ЄДРПОУ 38920700) вважати таким, що настав 18.11.2025.
Припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута з 18.11.2025.
Припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 18.11.2025.
Скасовано арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.
З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, вирішено здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному вебпорталі судової влади України.
Зобов'язано ліквідатора банкрута Гладій Олександра Васильовича:
- здійснювати ліквідаційну процедуру у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства;
- не менш як один раз на місяць подавати комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів (копію звіту про діяльність надсилати до суду);
- за результатами проведеної роботи у строк до 18.11.2026 надати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс у відповідності до вимог статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства.
Не погодившись із зазначеною постановою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції на стадію розпорядження майном.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.12.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 09.12.2025 здійснено запит матеріалів необхідних для розгляду скарги по справі №904/4851/24 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
12.12.2025 матеріали справи №904/4851/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.12.2025 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу залишено без руху через неподання доказів направлення скарги кредитору - АТ «Акцент-Банк» і необхідності уточнення власного статусу скаржника у справі та в чому полягає порушення прав апелянта оскаржуваним судовим рішенням. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (5 днів з моменту отримання ухвали суду).
Вказану ухвалу апелянтом отримано 15.12.2025 о 19:20 годині, що підтверджується довідкою суду про доставку процесуального документу до електронного кабінету апелянта в ЄСІТС.
Відтак, в розумінні положень ч.6 ст.242 ГПК України вона вважається врученою скаржнику 16.12.2025.
Отже, недоліки мали бути усуненні у строк до 22.12.2025 (оскільки 21.12.2025 - неділя, вихідний день).
22.12.2025 до суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази направлення скарги кредитору і зазначено, що в силу припису статей 1, 2, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, статей 19-1, 20, 41 Податкового кодексу України контролюючий орган є потенційним кредитором боржника, а отже - особою, права та інтереси якої безпосередньо зачіпаються постановою суду про визнання боржника банкрутом.
Зауважує, що визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури істотно впливає на можливість реалізації податкового контролю, формування податкових зобов'язань та включення відповідних вимог до ліквідаційної маси. Отже, контролюючий орган, реалізуючи свої функції від імені держави, має право оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство. Звертає увагу, що на момент ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом податкову перевірку підприємства не було проведено. При цьому, ініціювання та завершення процедури банкрутства без проведення податкової перевірки свідчить про можливе зловживання правом з боку боржника з метою уникнення податкового контролю та відповідальності.
Вважає, що постанова про визнання боржника банкрутом ухвалена передчасно, без з'ясування реального фінансового та податкового стану підприємства, що порушує інтереси держави та бюджету, зокрема контролюючим органом наведено обставини, які викликають обґрунтований сумнів, щодо належності проведення процедури розпорядження майном.
Отже, недоліки скарги усунені у визначений судом строк.
Розглянувши матеріали скарги, колегія суддів встановила наступне.
Щодо процесуального статусу апелянта.
За приписами частин 1, 2 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
Частинами 1, 2 ст.254 ГПК України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції; учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно з ч.2 ст.255 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Кодексу України з процедур банкрутства.
За п.17 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - (1) учасники справи, а також (2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Справи про банкрутство характеризуються особливим складом учасників, кожен з яких, вступаючи в провадження у такій справі, на різних процедурах, наділяється специфічним обсягом прав і обов'язків, зумовленим характером відносин неспроможності/банкрутства та спрямованістю інтересів (юридичною заінтересованістю) учасника у такому провадженні.
З урахуванням сталої судової практики Верховного Суду, з огляду на особливості провадження у справі про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників цієї справи, з метою запобіганню необґрунтованому втручанню інших осіб, які не є учасниками справи, у перебіг процедури банкрутства.
Право на оскарження судових рішень виникає з моменту набуття особою статусу учасника у справі про банкрутство (див. постанову Верховного Суду від 16.04.2024 у справі №922/2738/21).
При цьому, згідно з висновками, наведеними у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 20.03.2024 у справі №911/1005/23 (в якій досліджувалось питання суб'єктів оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство), конкурсні кредитори, які є стороною у справі про банкрутство в силу прямої вказівки частини першої статті 1 КУзПБ і які звертаються із вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, набувають правового статусу учасника у справі про банкрутство за сукупністю передбачених КУзПБ дій: пред'явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; наявність цього права в межах позовної давності тощо) та визнання грошових вимог у відповідній ухвалі суду.
Тому саме з моменту визнання судом вимог до боржника конкурсний кредитор наділяється всіма процесуальними правами учасника справи, зокрема оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство в апеляційному порядку.
Тобто, після вступу особи у справу як конкурсного кредитора згідно зі статтею 45 КУзПБ, така особа набуває процесуальних прав і обов'язків учасника справи, передбачених у статті 42 ГПК України в повному обсязі, тому, серед іншого, не позбавлена права на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Зокрема, у наведеній постанові, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, оскільки за змістом оскаржуваного рішення вбачається, що у зазначеній справі висновки щодо застосування норм права стосуються як щодо конкурсних, так і щодо забезпечених кредиторів.
У зазначеній постанові Суд дійшов висновку, що законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.
Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 913/444/18).
Зазначені вимоги розповсюджуються і на кредитора - контролюючий орган або інший державний орган, що має грошові вимоги до боржника.
Згідно правової позиції Верховного Суду (яка викладена, зокрема, у постановах від 24.01.2023 у справі № 908/1974/21, від 08.08.2023 у справі №908/1277/21) у податкового органу, який не є кредитором у справі, відсутнє право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, відкритій у загальному порядку за заявою кредитора.
Що ж стосується дійсної справи, зі змісту скарги слідує, що апелянт, не будучи учасником справи, зауважує на тому, що ініціювання та завершення процедури банкрутства без проведення податкової перевірки свідчить про можливе зловживання правом з боку боржника з метою уникнення податкового контролю та відповідальності, впливає на можливість формування кредиторських вимог заявника, звідси порушує його право.
Колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом неодноразово наголошувалось, що питання щодо наявності/відсутності порушеного права, інтересу, обов'язків скаржника і його правового зв'язку між сторонами у справі з'ясовується у судовому засіданні, за наслідками якого приймається певне рішення (або про закриття апеляційного провадження, або перегляд судового акта по суті), а тому колегія суддів вважає необхідним відкрити апеляційне провадження для з'ясування питання чи порушені права, інтереси, обов'язки апелянта оскаржуваною постановою суду.
Відповідно до частин 1, 4 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Як вбачається з поданих документів, апеляційна скарга оформлена у відповідності до вимог, встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на зазначене, відповідно до вимог статей 256, 258, 262 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія визначилась про можливість відкриття апеляційного провадження у справі №904/4851/24.
Керуючись ст. ст. 197, 262, 263, 268, 270 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2025 у справі №904/4851/24.
2. Розгляд питання чи порушені права, інтереси, обов'язки скаржника у справі № 904/4851/24 призначити у судовому засіданні на 21.05.2026 на 10:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №415-а.
А у разі надходження відповідних заяв чи клопотань відповідне судове засідання (і всі наступні) будуть проведені у режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду або поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів учасників провадження у справі та програмного забезпечення "ВКЗ".
Суд звертає увагу, що достатнім для проведення судового засідання в режимі відеоконференції є направлення відповідного клопотання з даними представника і доказів його повноважень. У зазначених випадках ухвала, як процесуальний документ по справі, щодо кожного окремого представника не постановляється, оскільки питання щодо відеоконференцій по справі вже вирішено даною ухвалою.
3. Кредиторам, боржнику, арбітражному керуючому протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду: відзив на апеляційну скаргу; власні заяви, клопотання відповідно до ст.ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції (копії вказаних документів у цей же строк направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду).
4. Скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду власні заяви, клопотання відповідно до ст.ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції (копії вказаних документів у цей же строк направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду).
5. З урахуванням запровадження воєнного стану в Україні:
- повідомити учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про можливість подати процесуальні документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі через особистий кабінет в системі «Електронний суд»;
- учасникам провадження у справі, які бажають прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, необхідно надати суду електронну адресу, яка буде використана для реєстрації в системі відеоконференцзв'язку, а також документи, що посвідчують особу, що прийматиме участь в судовому засіданні, та підтверджують її повноваження; номер телефону для зв'язку з судом;
- учасникам провадження у справі, які бажають прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у іншому приміщенні суду, необхідно надати суду перелік судів, до яких має змогу дістатись заявник.
Явку учасників провадження визнати необов'язковою.
6. Роз'яснити учасникам справи, що:
- відповідно до частин 3, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції;
- відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції;
- заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом;
- відповідно до ч.1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України за невиконання процесуальних обов'язків, зокрема за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, тощо, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
7. Копію ухвали надіслати учасникам справи в електронні кабінети ЄСІКС.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков