вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" грудня 2025 р. Справа№ 910/12602/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Корсака В.А.
Алданової С.О.
за участю:
секретаря судового засідання Лукінчук І.А.,
за участю представників учасників справи:
від Банку: Жарський І.Р. (поза межами приміщення суду)
від ТОВ «Фалкон Ойл Груп»: не з'явилися,
від ТОВ «Нафтостарттрейд»: Каленська М.А. (в залі суду),
розглянувши апеляційну скаргу
Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 (повний текст складено 30.10.2025)
за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
про забезпечення позову
у справі № 910/12602/25 (суддя Пукшин Л.Г.)
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалкон Ойл Груп",
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтостарттрейд"
про визнання недійсним договору,
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
29.10.2025 у системі ЄСІТС "Електронний суд" Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) сформувало заяву про забезпечення позову, у якій просило вжити заходи запезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно - транспортний засіб RENAULT T, 2014 року випуску, об'єм двигуна 10837 см3, номер шасі НОМЕР_1 .
На обґрунтування поданої заяви Банк зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фалкон Ойл Груп» (далі - ТОВ «Фалкон Ойл Груп») після звернення Банку до суду з позовом про стягнення з нього (Товариства) заборгованості за кредитним договором №40750856-КД-2 від 09.08.2023 здійснило відчуження в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтостарттрейд» (далі - ТОВ «Нафтостарттрейд») рухомого майна - транспортного засобу RENAULT T, 2014 року випуску, об'єм двигуна 10837 см3, номер шасі НОМЕР_1 за договором купівлі-продажу №8045/2025/5392607 від 05.06.2025, укладеним в ТСЦ №8045.
Банк вважає, що у зв'язку з відсутністю на теперішній час будь-яких обтяжень цього рухомого майна існують ризики його подальшого відчуження, що значно ускладнить виконання рішення суду.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про забезпечення позову.
Оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, зваживши на необхідність гарантування збалансованості інтересів учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви.
Суд виснував, що заявник не надав доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявлених заходів забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом визначеного заявником заходу не обґрунтована і документально не підтверджена, оскільки не містить належних доводів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Обставини, наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову, свідчать про наявність спору щодо дійсності договору купівлі-продажу №8045/2025/5392607 від 05.06.2025, зареєстрованого в ТСЦ за №0541, а не про наявність обставин, які свідчили би про ймовірну можливість порушення чи утруднення (унеможливлення) захисту порушених прав заявника.
Заявник у заяві про забезпечення позову не навів обставин на підтвердження вчинення відповідачем-2 конкретних дій з метою відчуження належного йому на підставі оспорюваного договору транспортного засобу RENAULT T, 2014 року випуску, об'єм двигуна 10837 см3, номер шасі НОМЕР_1 .
За таких підстав суд дійшов висновку, що у поданій заяві міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, без доведення необхідності термінового забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне рухоме майно.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2025, Банк звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити заяву АТ КБ "ПриватБанк" про забезпечення позову; забезпечити позов АТ КБ "ПриватБанк" шляхом накладення арешту на транспортний засіб RENAULT T, 2014 року випуску, об'єм двигуна 10837 см3, номер шасі НОМЕР_1 .
Банк не погоджується з оскаржуваною ухвалою у повному обсязі та вважає, що суд першої інстанцій розглянув заяву про забезпечення позову формально, неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.
Банк зазначає, що 09.08.2023 між він та ТОФ «Фалкон Ойл Груп» уклали кредитний договір 40750856-КД-2, відповідно до умов якого ТОФ «Фалкон Ойл Груп» було надано невідновлювальну кредитну лінію (ліміт цього договору: 2 180 000,00 грн) з метою фінансування оборотного капіталу із терміном повернення 01.08.2026.
У зв'язку з порушенням ТОВ «Фалкон Ойл Груп» зобов'язання за кредитним договором Банк звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника ТОВ «Фалкон Ойл груп» та поручителя ОСОБА_1
01.05.2025 Банк направив запити до Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих за позичальником транспортних засобів. За результатами цих запитів було виявлено транспортний засіб марки RENAULT T, 10837, (2014), № шасі НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 та транспортний засіб TRAILOR SYY 3KE, - , (1999), № шасі НОМЕР_3 , номер державної реєстрації НОМЕР_4 , які належали ТОВ «Фалкон Ойл Груп».
Банк зазначає, що в подальшому зазначене рухоме майно було відчужене. Зокрема, транспортний засіб RENAULT T. Так, 05.06.2025 в ТСЦ №8045 вказаний транспортний засіб перереєстровано за ТОВ «Нафтостарттрейд», підстава - договір купівлі-продажу №8045/2025/5392607 від 05.06.2025, укладений в ТСЦ №8045.
Господарський суд міста Києва рішенням від 21.05.2025 у справі №910/15502/24 (набрало законної сили) стягнув солідарно з ТОВ «Фалкон Ойл груп» та ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість, яка виникла з кредитного договору № 40750856-КД-2 від 09.08.2023, а саме заборгованість за тілом кредиту у розмірі 715 029,35 грн, заборгованість за процентами у розмірі 111 872,55 грн та заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 715 029,36 грн, витрати на оплату судового збору у розмірі 9 251,59 грн з кожного відповідача.
11.08.2025 було відкрито виконавче провадження НОМЕР_6 з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/15502/24, накладено арешт на всі рахунки та майно ТОВ «Фалкон Ойл Груп».
Згідно з відповіддями Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів від 17.08.2025 та 18.08.2025 у боржника майно відсутнє.
11.08.2025 було відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/15502/24, накладено арешт на всі рахунки та майно ОСОБА_1 .
Згідно з відповіддями Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів від 16.08.2025 та 17.08.2025 майно відсутнє.
Станом на сьогоднішній день заборгованість ТОВ «Фалкон Ойл Груп» не сплачена та з урахуванням судових витрат становить 1 551 134,38 грн.
Станом на 20.08.2025 за ТОВ «Фалкон Ойл Груп» транспортні засоби не зареєстровані.
Банк вважає, що ТОВ «Фалкон Ойл груп» з метою уникнення відповідальності за кредитним договором 05.06.2025 здійснило відчуження в інтересах ТОВ «Нафтостарттрейд» рухомого майна (транспортного засобу RENAULT T) за договором купівлі-продажу №8045/2025/5392607 від 05.06.2025, укладеним в ТСЦ №8045).
Банк зазначає, що за наведених вище обставин внаслідок відчуження ТОВ «Фалкон Ойл Груп» рухомого майна примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі № 910/15502/24 за рахунок такого майна, яке було відчужено 05.06.2025, є неможливим.
Банк вважає, що ТОВ «Фалкон Ойл Груп», яке було достеменно обізнане про необхідність виконання грошового зобов'язання, а також через невжиття протягом тривалого часу до відчуження майна заходів, спрямованих на належне виконання своїх зобов'язань перед кредитором, вчинило 05.06.2025 дії, спрямовані на відчуження рухомого майна - транспортного засобу RENAULT T - в інтересах ТОВ «Нафтостарттрейд». Такі дії ТОВ «Фалкон Ойл Гурп», на переконання Банку, свідчать про недобросовісність Товариства при укладенні 05.06.2025 договору відчуження цього рухомого майна та про зловживання своїми правами.
Банк висновує, що сукупність наведених обставин доводить той факт, що ТОВ «Фалкон Ойл Груп» діяло недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення кредитором стягнення на таке майно боржника.
Банк відзначає, що предметом позову за заявленими ним у справі, що розглядається, позовними вимогами є визнання недійсним договору купівлі-продажу №8045/2025/5392607 від 05.06.2025, укладеного в інтересах ТОВ «Нафтостарттрейд» з ТОВ «Фалкон ойл Груп», який має ознаки фраудаторності, тобто вчинений не з метою настання реальних наслідків, а з метою унеможливлення звернення стягнення на майно, яке виступило предметом даного договору.
На думку Банку, оскільки на теперішній час немає будь-яких обтяжень цього майна, існують ризики його подальшого відчуження, що значно ускладнить виконання рішення суду. Банк відзначає, що внаслідок відчуження нерухомого майна ТОВ «Фалкон Ойл Груп» є неможливим примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/15502/24 за рахунок рухомого майна ТОВ «Фалкон Ойл Груп», яке було відчужено 05.06.2025.
Позиції учасників справи.
ТОВ «Нафтостарттрейд» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти її доводів та вимог заперечує, наводить власні доводи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Банк надав відповідь на відзив, у якій навів заперечення щодо доводів поданого ТОВ «Нафтостарттрейд» відзиву.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2025 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали у справі №910/12602/25 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Банку на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 до надходження матеріалів оскарження ухвали у справі №910/12602/25.
13.11.2025 матеріали оскарження ухвали у справі №910/12602/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Банку на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 у справі №910/12602/25. Розгляд справи призначено на 17.12.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 задоволено заяву представника Банку Жарського І.Р. про участь у судовому засіданні, призначеному на 17.12.2025, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
Банк звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просив визнати недійсним договір №8045/2025/5392607 від 05.06.2025, укладений в ТСЦ № 8045 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтостарттрейд" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фалкон Ойл Груп" купівлі-продажу рухомого майна - транспортного засобу RENAULT T, 2014 року випуску, об'єм двигуна 10837 см3, номер шасі НОМЕР_1 .
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що між відповідачами був укладений договір купівлі-продажу №8045/2025/5392607 від 05.06.2025, зареєстрований в ТСЦ за №0541, за яким транспортний засіб RENAULT T був відчужений у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалкон Ойл Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтостарттрейд". Позивач вважає, що даний договір був укладений з метою уникнення відповідальності відповідача-1 перед позивачем, яка виникла за кредитним договором №40750856-КД-2 від 09.08.2023 у загальному розмірі 1 541 931, 26 грн, що було встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/15502/24, а тому цей правочин є фраудаторним (удаваним), що є підставою для визнання його недійним в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
16.10.2025 Банк у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" сформував заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно - транспортний засіб RENAULT T, 2014 року випуску, об'єм двигуна 10 837 см3, номер шасі НОМЕР_1 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 заяву Банку від 16.10.2025 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно повернуто заявнику.
29.10.2025 Банк у системі ЄСІТС "Електронний суд" сформував нову заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно - транспортний засіб RENAULT T, 2014 року випуску, об'єм двигуна 10837 см3, номер шасі НОМЕР_1 .
Вимоги та обґрунтування заяви наведено вище за текстом цієї постанови.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 виснувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов'язана з необхідністю збереження об'єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 зазначено: «Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
У постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала: «Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Процесуальне законодавство не зобов'язує суд під час розгляду питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише має за мету запобігти ситуації, за якої може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено лише відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд встановив, що предметом спору за поданою Банком позовною заявою є визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна (транспортного засобу RENAULT T) без будь-якої вимоги щодо переданого за цим договором майна.
У заяві, що розглядається, а також в апеляційній скарзі Банк зазначає, що оскільки на теперішній час немає будь-яких обтяжень зазначеного вище рухомого майна, то існують ризики його подальшого відчуження, а це значно ускладнить виконання рішення суду. Банк відзначає, що внаслідок відчуження нерухомого майна ТОВ «Фалкон Ойл Груп» є неможливим примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/15502/24 за рахунок рухомого майна ТОВ «Фалкон Ойл Груп», яке було відчужено 05.06.2025.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Банку та зазначає, що заявник взагалі не надав доказів на підтвердження вчинення ТОВ «Нафтостарттрейд» дій, спрямованих на відчуження рухомого майна, або вчинення будь-яких інших дій, які в подальшому, у разі задоволення позову, можуть унеможливити виконання рішення суду, ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Банку, за захистом яких він звернувся.
Обставини, наведені на обґрунтування заяви про забезпечення позову, свідчать про наявність спору щодо дійсності договору купівлі-продажу №8045/2025/5392607 від 05.06.2025, зареєстрованого в ТСЦ за №0541 (Банк вважає цей правочин фраудаторним), а не про наявність обставин, які свідчили би про ймовірну можливість порушення чи утруднення (унеможливлення) захисту порушених прав заявника, щодо яких він звернувся з позовом у цій справі.
Колегія суддів відзначає також, що зміст поданих Банком заяви про забезпечення позову та апеляційної скарги свідчать, що Банк, не заявляючи будь-яких матеріальних вимог щодо предмету спірного договору, водночас має на меті за рахунок рухомого майна ТОВ «Фалкон Ойл Груп», яке було відчужено 05.06.2025, забезпечити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/15502/24, а не у справі, що розглядається.
Враховуючи наведене у сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні поданої Банком заяви. Адже заявник не надав доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову; необхідність у застосуванні судом визначеного заявником заходу не обґрунтована і документально не підтверджена; подана заява не містить логічних і переконливих доводів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, саме у цій справі, яка розглядається за наведеними вище позовними вимогами.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Судові витрати.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 у справі №910/12602/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 у справі №910/12602/25 залишити без змін.
3. Судові витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.
4. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 24.12.2025.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді В.А. Корсак
С.О. Алданова