Справа №601/3029/25
Провадження № 3/601/1296/2025
24 грудня 2025 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Білосевич Г.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , направлені за частиною 1 статті 130 КУпАП,
встановив:
28 вересня 2025 року о 19 годині 58 хвилин в с. Кімната по вул. Зелена, 1 Кременецького району Тернопільської області водій ОСОБА_1 керувала скутером марки Хонда Діо без номерного знака, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою технічного приладу газоаналізатора 6820 водій відмовилася, а також від проходження аналогічного огляду в найближчому лікувальному закладі «Кременецька опорна лікарня» водій також відмовилася. Від керування відсторонена. ОСОБА_1 порушила п.2.5 ПДР - відмова особи яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, а її захисник Сідоров В.М. в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримувала, а тому, відповідно до законодавства та судової практики, не може бути позбавлена прав керування.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Судом встановлено, що водієм ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.5 ПДР України, а її винуватість у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 467718 від 28.09.2025; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння… від 28.09.2025; копіями свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QМ 0010 103 25 і сертифікатом перевірки типу засобів вимірювальної техніки; долученим до матеріалів справи відео, на якому ОСОБА_1 не заперечувала факту керуванням нею транспортним засобом та зафіксована відмова ОСОБА_1 від проведення огляду для визначення стану сп'яніння.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
За загальними правилами ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протоколи, даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як зазначено у ПДР, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримувала, що підтверджується довідкою від 08.10.2025, тому суд вважає, що стягнення за частиною 1 статті 130 КУпАП їй слід призначати, як іншим особам - в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, дані про її особу, ступінь вини, а також доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції інкримінованої статті.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення
Керуючись ст.ст. 130 ч.1, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити їй стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 ( сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи про адміністративне правопорушення в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп. на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001 код 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: