1Справа № 335/9763/25 3/335/2518/2025
23 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Новасардова І.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,
01.10.2025 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції надійшли матеріали адміністративної справи за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №455088 від 15.09.2025 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зі змісту якого вбачається, що 15.09.2025 року, о 21 год. 42 хв. в м.Запоріжжя, просп. Соборний( Леніна), водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mazda 3», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу Аlcotest Drager. Результат позитивний 0,27 % проміле, тест №3087, від керування транспортного засобу відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР.
ОСОБА_1 ставиться в провину порушення вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
23.12.2025 від захисника адвоката- ОСОБА_2 до суду через канцелярію суду надійшло клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Клопотання обґрунтовано тим, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення інспектором поліції були грубо порушені вимоги КУпАП, оскільки для військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп'яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП, проте, даний порядок працівниками поліції не був дотриманий і працівники ВСП на місце зупинки транспортного засобу не викликалися, тому уся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 , згідно з категоричними приписами ч.9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною, а її результати є недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановленим законом. Застосування цієї процедури починається з моменту встановлення, що особа є військовослужбовцем.
Під час судового засідання ОСОБА_1 провину не визнав, пояснив, що є військовослужбовцем. Того дня автомобіль «Mazda 3», під його керуванням, був зупинений працівниками поліції, зупинившись на вимогу поліцейського надав документи на транспортний засіб та військовий квиток. Він повідомив, що виконує військовослужбовцем та виконує бойове завдання. Одразу поліцейські запитали на наявність в нього зброї. Потім йому і запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, на що він погодився, бо не вживав алкогольні напої. Він тричі намагався пройти вказаний огляд за допомогою спеціального технічного засобу, при цьому муштук (трубка) не мінялася, тобто була не нова. Прилад показав 0,27 проміле алкоголю, на що ОСОБА_1 не погодився, однак проїхати в медичний заклад для того, щоб огляд на стан сп'яніння провів лікар в нього не було часу, адже йому терміново потрібно було виконати військове завдання, перевезти цінне обладнання із м. Марганець Дніпропетровської області до м.Запоріжжя, для передачі військовослужбовцям, які виконують бойові завдання на Оріхівському напрямку. Він неодноразово повідомляв поліцейським про що терміново потрібно виконати бойове завдання.
Адвокатом Яблоновським А.М. під час судового засідання, підтримано правову позицію у наданих письмових запереченнях, та зауважено, що за спеціальною нормою-статтею 266-1 «Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції» огляд та направлення військовослужбовців може здійснюватися лише уповноважними особами ВСП.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні в ній докази у сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до преамбули Закону України від 30.06.1993 N3353-XII «Про дорожній рух» (далі Закон N 3353-ХІІ) цей Закон визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.
Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (стаття 1 Закону N 3353-ХІІ).
Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, окрім іншого, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху (ч. ч. 1, 2, 5 ст. 14 Закону N 3353-ХІІ).
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.п.1.3, 1.9 ПДР).
Відповідно до п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 15 КУпАП визначено, що військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 статті 260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, допускається відсторонення осіб від керування транспортними засобами та огляд на стан на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції. Порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами та огляд на стан на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Так, Законом України від 13.12.2022 № 2839-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці», КУпАП доповнено спеціальною нормою - статтею 266-1 «Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції».
Тобто, направлення/огляд зазначених осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції, має відбуватися лише у відповідності до цих положень Кодексу.
Так, згідно з частинами 2, 4, 5, 6, 7 та 8 ст. 266-1 КУпАП огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан сп'яніння, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння та виконують обов'язки військової служби, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан сп'яніння уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Складення висновків у закладі охорони здоров'я за результатами огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.
Під час проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
На виконання вимог частини 7 ст.266-1 КУпАП Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 № 32 затверджено Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду (далі - Порядок № 32).
Так, відповідно до п. 3 Порядку № 32 огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння).
Огляд військовослужбовців/військовозобов'язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Слід зазначити, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби унормовано положеннями Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII)
Відповідно до ч. 1 статті 24 цього Закону(в редакції, чинній на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення 15.02.2024) початком проходження військової служби вважається: (1) день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу; (2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації; (3) день призначення на посаду курсанта закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних; (4) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; (5) день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; (6) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством (ч. 2 ст. 24 Закону № 2232-XII).
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (ч. 3 ст. 24 Закону № 2232-XII).
Відповідно до ч. 4 ст.24 цього Закону військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: (1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); (2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; (3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); (4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; (5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з пунктами 1-4 Положення про Департамент патрульної поліції, затверджений Наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 73 ДПП є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законом порядку.
Повне найменування - Департамент патрульної поліції, скорочена назва - ДПП.
Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції (далі - підрозділи Департаменту патрульної поліції).
Департамент патрульної поліції організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення.
Так ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією, що підтверджується даними військового квитка серії НОМЕР_2 , на дату подій проходив службу у військовій частині НОМЕР_3 .
Матеріалами справи, зокрема наданим відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 про наявність у нього статусу військовослужбовця повідомляв працівникам поліції неодноразово.
Проте заходів направлення на огляд на стан сп'яніння військовослужбовця, передбачених Порядком № 32 та ст. 266-1 КУпАП працівники поліції не вжили.
Крім того, із листа т.в.о. командира взводу БпАК ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_3 встановлено, що 15.09.2025 солдат ОСОБА_1 оператор безпілотних літальних апаратів 2 батальйону ВЧ НОМЕР_3 , вийшов на ротацію після 4-добового виконання завдань. У зв'язку з відсутністю вільного особового складу близько 20:00 в цей же день він був задіяний у справах по захисту Батьківщини, а саме виконував завдання із перевезення цінного обладнання із м.Марганець Дніпропетровської області до м.Запоріжжя для передачі військовослужбовцям, які виконують завдання на Оріхівському напрямку. В момент отримання обладнання солдат ОСОБА_1 жодних ознак алкогольного сп'яніння не мав.
Наведене, на переконання суду, підтверджує факт виконання ОСОБА_1 обов'язків військової служби у розумінні ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у м. Запоріжжі 15.09.2025, коли відносно нього було складено протокол про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Положеннями статті 62 Конституції України унормовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 19 Закону України від 29.06.2004 N 1906-IV «Про міжнародні договори України», ст.17Закону України від 23.02.2006N3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Положення ч.ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Як установлено судовим розглядом та підтверджується матеріалами справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 є діючим військовслужбовцем, тобто виконує обов'язки військової служби, і проведення його огляду ініційовано не посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, суд зазначає, що огляд військовослужбовця ОСОБА_1 для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння проведений із істотним порушенням Порядку № 32 та вимог ст.266-1 КУпАП.
Відтак, додані до протоколу докази слід визнати недопустимими, як такі, що отримані з порушенням встановленого законом порядку.
Означеного висновку суду матеріали справи не спростовують.
Інші доводи ОСОБА_1 та його захисника судом не оцінюються, оскільки недотримання процедури, визначеної ст. 266-1 КУпАП, є самостійною підставою для закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, при розгляді справи встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає обов'язковому закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу .
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст.130, ст. ст.247, 251, 266-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.В. Новасардова