Справа №333/9293/25
Провадження №2/333/5256/25
ЗАОЧНЕ рішення
Іменем України
25 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді Варнавської Л.О.
за участю секретаря судового засідання Бабак З.І.
розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Представник позивача Романенко М.Е. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №4847052 про надання споживчого кредиту від 26.05.2021 року у загальному розмірі 71 600,00 грн., яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту - 16000 грн., заборгованості за відсотками - 54000 грн., заборгованість за комісійними винагородами - 1600 грн., а також суму сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що між відповідачем та ТОВ «Мілоан» 26.05.2021 року було укладено договір про споживчий кредит № 4847052 в електронній формі шляхом приєднання відповідача до умов кредитування через офіційний вебсайт кредитодавця з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідно до вимог чинного законодавства України прирівнюється до письмової форми правочину. На підставі зазначеного договору відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 16 000 грн, які останній зобов'язався повернути у встановлені договором строки з оплатою процентів та інших передбачених договором платежів. Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість. 13.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір відступлення права вимоги, за яким до позивача перейшли усі права первісного кредитора за вказаним кредитним договором. Станом на дату звернення до суду загальна сума заборгованості відповідача становить 71 600 грн, що підтверджується наданими позивачем розрахунком та письмовими доказами.
Ухвалою суду від 01.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить суд розглядати справу за його відсутності та згоден на заочний розгляд справи. Через канцелярію суду додатково надав заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягає на позовних вимогах.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлений судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судового виклику на адресу реєстрації відповідача про що в матеріалах справи маються конверти з рекомендованими повідомленнями, повторно у судове засідання не з'явився та не повідомила суд про причини неявки.
Строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 26.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №4847052 у формі електронного правочину шляхом подання заявки через особистий кабінет на офіційному веб-сайті кредитодавця та підтвердження одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом).
Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу були перераховані грошові кошти у сумі 16000,00 грн., строком на 30 днів з кінцевим терміном повернення 25.06.2021 року. Кредитні кошти надавались шляхом безготівкового перерахування на банківський картковий рахунок відповідача.
Умовами договору передбачено, що плата за користування кредитом складається з процентів за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування у межах строку кредитування та одноразової комісії за надання кредиту у розмірі 1 600 грн, що становить 10 % від суми кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту за первісний строк користування становить 23 600 грн.
Договором також передбачено право позичальника на пролонгацію строку кредитування на пільгових або стандартних умовах, а у разі користування кредитними коштами після спливу строку кредитування - нарахування процентів за стандартною (базовою) ставкою 5 % за кожен день користування кредитом. При цьому нарахування процентів припиняється після завершення загального строку кредитування з урахуванням пролонгацій.
Судом встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів у визначений строк, у зв'язку з чим утворилась заборгованість. Умовами договору передбачено відповідальність позичальника у разі прострочення виконання грошових зобов'язань, зокрема право кредитодавця на нарахування пені у межах, встановлених Законом України «Про споживче кредитування», а також процентів за порушення грошового зобов'язання відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Договором передбачено право кредитодавця на відступлення права вимоги за договором третім особам без згоди позичальника, що відповідає положенням статей 512-516 Цивільного кодексу України.
13.09.2021р. згідно умов Договору відступлення права вимоги №07Т ТОВ «МІлоан» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 4847052 від 26.05.2021р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до Відповідача.
Згідно Договору відступлення сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») є обґрунтованою та документально підтвердженою, становить 71600грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 16000 грн.; - заборгованість за відсотками становить 54000грн.; - заборгованість за комісійними винагородами становить 1600 грн.; - заборгованість за пенею становить 0 грн.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Докази вжиття позивачем досудових заходів врегулювання спору підтверджені матеріалами справи. Інших позовів з тим самим предметом та підставами до цього ж відповідача позивач не подавав.
Як передбачено ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл.52 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до положень ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно із ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором №4847052 від 26.05.2021 року в сумі 71600грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 16000 грн.; - заборгованість за відсотками становить 54000грн.; - заборгованість за комісійними винагородами становить 1600 грн.; - заборгованість за пенею становить 0 грн, доведена належними доказами, тому підлягає стягненню в повному обсязі.
Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
05 травня 2025 року між ТОВ «Діджи фінанс» та адвокатом Міньковською А.В. укладено договір про надання правової допомоги №42649746. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу надав зазначений договір, в якому міститься детальний опис робіт на підтвердження факту надання правничої допомоги на суму 5000 грн.
Відповідач не подав жодних заперечень з приводу не співмірності витрат позивача на правничу допомогу.
Суд не вправі самостійно перебирати на себе обов'язок сторони щодо оспорювання понесених іншою стороною витрат на правничу допомогу.
Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу в повному розмірі.
З огляду на викладене, в зв'язку із задоволенням позову, виходячи з приписів ст.141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.5, 10-13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 626,627, 806 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», суд -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ») заборгованість за Кредитним договором № 4847052 від 26.05.2021р. у розмірі 71600 (сімдесят одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (04212, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746), 2422 гривні 40 копійок судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Л.О. Варнавська