Іменем України
"24" грудня 2025 р. Справа153/1953/25
Провадження1-кп/153/93/25-к
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Ямпіль Вінницької області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62024050030000574 від 20.11.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - місто Вінниця Вінницької області, місце проживання - АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, неодруженого, військовослужбовця Збройних сил України за призовом під час мобілізації на особливий період, солдат, заступник командира бойової машини - навідник - оператора механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , раніше несудимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332, ч.5 ст.407 КК України,
У провадженні Ямпільського районного суду Вінницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження, по якому призначено судовий розгляд.
24.12.2025 з ахисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 в частині обвинувачення за ч.5 ст.407 КК України, у зв'язку із поверненням ОСОБА_4 на військову службу. Вказав, що досудовим розслідуванням встановлено, що 07.08.2023 солдата ОСОБА_4 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №232, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду заступника командира бойової машини - навідника - оператора механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Так, 09.04.2024 солдата ОСОБА_4 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №101, призначено на посаду телефоніст - лінійним наглядачем відділення зв'язку взводу зв'язку НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Так солдат ОСОБА_4 , в порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.ст.1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст.11, 16, 127, 128, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме: усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів і начальників, за відсутності поважних причин, маючи намір тимчасово ухилитися від військової служби, 02.11.2024, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце несення служби - місце тимчасової дислокації військової частини в районі АДРЕСА_2 , та попрямував до місця свого проживання, що по АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків військової служби, понад три доби, до 15.10.2025, поки не був затриманий працівниками правоохоронного органу - відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області на автодорозі сполученням Ямпіль-Томашпіль біля населеного пункту Дзиґівка Ямпільської міської громади Могилів-Подільського району Вінницької області.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними протиправними злочинними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, а саме: самовільно залишив військову частину тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану. Вказані обставини стали підставою для повідомлення 15.10.2025 ОСОБА_4 про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. В ході досудового розслідування ОСОБА_4 добровільно звернувся до прокурора з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав, визначених ч.4 ст.401 КК України та висловив намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби. На адресу прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони від тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_6 надійшла письмова згода на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби. ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.407 КК України, а тому відповідно до ч.5 ст.401 КК України його може бути звільнено від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України. Також просив скасувати обвинуваченому запобіжний захід - тримання під вартою.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 вказане клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання захисника. Зазначив, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає повністю та бажає якнайшвидше повернутися на військову службу. Просив задовольнити клопотання захисника та звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України.
Прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 не заперечувала щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України та скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Ознайомившись з клопотанням, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши наявні у суду матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Згідно з обвинувальним актом, крім іншого, солдат ОСОБА_4 , в порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.ст.1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст.11, 16, 127, 128, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме: усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів і начальників, за відсутності поважних причин, маючи намір тимчасово ухилитися від військової служби, 02.11.2024, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце несення служби - місце тимчасової дислокації військової частини в районі АДРЕСА_2 , та попрямував до місця свого проживання, що по АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків військової служби, понад три доби, до 15.10.2025, поки не був затриманий працівниками правоохоронного органу - відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області на автодорозі сполученням Ямпіль-Томашпіль біля населеного пункту Дзиґівка Ямпільської міської громади Могилів-Подільського району Вінницької області.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами вказаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про самовільне залишення ним місця служби не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, тобто самовільне залишення місця несення служби військовослужбовцем, без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану.
У статті 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У частині першій статті 285 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч.8 ст.284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ №69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Згідно з ч.5 ст.401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №232, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду заступника командира бойової машини - навідника - оператора механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Так, 09.04.2024 солдата ОСОБА_4 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №101, призначено на посаду телефоніст - лінійним наглядачем відділення зв'язку взводу зв'язку НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався, що підтверджено належними та допустимими доказами.
Згідно з письмовою згодою командира військової часини №А7043 вих.№43/74/74 від 16.10.2025, командир військової частини № НОМЕР_3 надає письмову згоду на проходження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової служби в Збройних Силах України у 4 батальйоні військової частини НОМЕР_3 на посаді - номер обслуги протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_4 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_3 .
Зазначена письмова згода командира військової часини є офіційним документом, який підтверджує готовність прийняти обвинуваченого ОСОБА_4 на військову службу у разі застосування положень частини п'ятої статті 401 КК України.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст.401 КК України, а саме: звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, його обов'язок не пізніше 72 годин прибути до військової частини для продовження проходження військової служби.
У частині третій статті 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Згідно з абз. 12 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
З огляду на вищевикладене, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.407 КК України, до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України раніше не притягувався, добровільно звернувся із клопотанням про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби, беручи до уваги наявність письмової згоди командира військової частини на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби, суд доходить висновку, що ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України на підставі частини п'ятої статті 401 КК України, тому клопотання захисника обвинуваченого слід задовольнити.
Згідно з положеннями частини третьої статті 288 КПК України, ОСОБА_4 слід зобов'язати після набрання ухвалою законної сили невідкладно, але не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби, а командира військової частини НОМЕР_3 після набрання цією ухвалою суду законної сили поновити ОСОБА_4 на військовій службі.
Відповідно до ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 17.10.2025 до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У подальшому строк дії запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченого продовжено відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 10.12.2025.
Згідно з ч.4 ст.132 КПК України, ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У частині першій статті 203 КПК України визначено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскільки судом прийнято рішення про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та зобов'язано його не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини для продовження проходження військової служби, тому суд доходить висновку про наявність достатніх підстав для скасування обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та звільнення його негайно з-під варти.
Керуючись ч.5 ст.401 КК України, статтями 284-286, 288, 372 КПК України, суд
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 - задовольнити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на підставі частини п'ятої статті 401 КК України.
Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62024050030000574 від 20.11.2024, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332 та ч.5 ст.407 КК України, закрити у частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України.
Зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин після набрання даною ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання цією ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4 - скасувати, звільнивши його негайно з-під варти.
Продовжити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62024050030000574 від 20.11.2024, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1