Справа №:359/323/21
Провадження №: 1-кп/755/193/25
"18" грудня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Дніпровського районного суду міста Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про повернення тимчасово вилученого майна та клопотання ОСОБА_4 про зміну місця зберігання транспортного засобу у кримінальному провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110100000610 від 10 березня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 353, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 357 та ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 353, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 357 та ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 353, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357 та ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 353, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України, за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_11 ,
представника ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_13 ,
власника майна ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_14 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про повернення власниці тимчасово вилученого майна, а саме транспортного засобу: «Toyota Corolla», номер кузова НОМЕР_1 , сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 . Цей транспортний засіб визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та переданий на зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів. ОСОБА_4 не є обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, автомобіль передавав особам не для вчинення кримінальних правопорушень. Під час досудового розслідування він, адвокат, в інтересах власника звертався з клопотанням до слідчого про повернення тимчасово вилученого майна, однак у задоволенні клопотання було відмовлено у зв'язку з тим, що це майно не є тимчасово вилученим, оскільки право на його вилучення надано ухвалою суду про надання дозволу на проведення обшуку. Тому до суду з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб слідчий не звертався, на права власника по користуванню, розпорядженню обмеження не накладалися. Відмова у повернені власнику майна порушує його конституційні права. Тому він просить суд повернути тимчасово вилучене майно власнику.
ОСОБА_4 подав клопотання про зміну місця зберігання речового доказу, а саме: просить передати транспортний засіб йому на зберігання, як власнику майна, якого незаконно позбавили його власності. Передача майна на зберігання власнику відповідає правам власника та Порядку зберігання речових доказів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав клопотання адвоката та своє клопотання, просив їх задовольнити та відновити його права власника.
Прокурор у судовому засіданні повідомив, що транспортний засіб був вилучений на підставі ухвали слідчого судді про обшук, тому він не має статусу тимчасово вилученого майна і слідчий не звертався до суду з клопотаннями про накладення арешту. Щодо зміни місця зберігання речового доказу, то він висловив думку про передчасність такого клопотання. Питання речових доказів вирішуються при винесенні остаточного рішення у справі. Крім того, в матеріалах справи відсутні документи про місце зберігання транспортного засобу, тому він зробив запит до Бориспільського РУП, однак відповідь не отримав. Без цих даних передчасно вирішувати клопотання.
Учасники судового провадження підтримали клопотання адвоката та ОСОБА_4 .
Обговоривши клопотання, дослідивши надані адвокатом, власником майна та прокурором документи, вивчивши наявні у суду матеріали, вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020110100000610 від 10 березня 2020 року були внесені дані про вчинення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ряду кримінальних правопорушень.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110100000610 від 14 травня 2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, надано дозвіл на проведення обшуку та на вилучення транспортного засобу«Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Відповідно до протоколу обушку, 05 травня 2020 року поведено обшук транспортного засобу, вилучені речі та транспортний засіб.
Постановою слідчого від 05 травня 2020 року транспортний засіб «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_2 , визнано речовим доказом та визначено помістити на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, без зазначення місця та адреси.
Прокурор, надавши у судовому засіданні цю постанову, повідомив, що в матеріалах кримінального провадження відсутні документи на підтвердження передачі речового доказу на зберігання. Місце зберігання транспортного засобу йому не відомо. З цією метою були здійснені запити до управління поліції, але відповіді не надійшли.
Як вбачається з відповіді начальника Бориспільського відділу поліції Київської області від 30 грудня 2020 року на запит адвоката, вилучення транспортного засобу зареєстровано в журналі повідомлень про вчинення кримінального правопорушення та інші правопорушення. Транспортний засіб буде повернуто в законному порядку.
У власника майна та його представника відсутні будь-які документи щодо транспортного засобу, у тому числі і дані, де той зберігається п'ять років.
Відповідно до наданої копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 04 лютого 2020 року, власником транспортного засобу«Toyota Corolla», номер кузова НОМЕР_1 , сірого кольору, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_4 .
Згідно відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) ТСЦ МВС 8045, №31/26/21/1-7260-5356-2025 від 20 листопада 2025 на запит ОСОБА_4 , станом на 20 листопада 2025 року, транспортний засіб «Toyota Corolla», номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , значиться зареєстрованим за ОСОБА_4 .
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03 червня 2016 року: за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку, у тому числі особа, яка не є учасником кримінального провадження, для вирішення питань, які стосуються її прав, обов'язків та законних інтересів
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У ст. 17 Загальної декларації прав людини закріплено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Окремо необхідно зазначити, що обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 призвані на військову службу за призовом під час мобілізації та направлені для проходження військової служби до військових частин, а їх адвокатами подані клопотання про неможливість обвинувачених з'являтися в судові засідання, тому вони просять зупинити провадження у кримінальному провадженні до їх звільнення з військової служби.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у судові засідання не з'являються, на виконання постанов суду про примусовий привід надходять рапорти про неможливість встановлення їх місця знаходження, а тому найближчим часом будуть вирішуватися питання щодо розшуку обвинувачених та зупинення провадження щодо них.
На підставі наведеного та керуючись ст. 7-11, 16, 20-22, 26-28, 100, 369-372 КПК України, суд,-
Відмовити адвокату ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , у задоволенні його клопотання про повернення тимчасово вилученого майна.
Клопотання ОСОБА_4 , про зміну місця зберігання транспортного засобу «Toyota Corolla», номер кузова НОМЕР_1 , сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 - задовольнити.
Змінити місце зберігання транспортного засобу «Toyota Corolla», номер кузова НОМЕР_1 , сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів шляхом передачі його на зберігання власнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зберігати транспортний засіб ««Toyota Corolla», номер кузова НОМЕР_1 , сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , до закінчення розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110100000610 від 10 березня 2020 року (справа № 359/323/21), та при необхідності надати його суду для огляду як речовий доказ у цьому кримінальному провадженні.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 .
Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1