Справа № 368/1259/25
6/368/43/25
"23" грудня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Шевченко І.І.
за участю секретаря судових засідань - Кравець І.В.
та заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду, -
До Кагарлицького районного суду Київської області звернувся відповідач ОСОБА_1 та просить суд розстрочити рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 06.11.2025, оскільки має намір погасили, але одразу зробити не може, тому змушений звернутися до суду із даною заявою.
Представник позивача в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Заяв та клопотань не надходило.
Суд, вислухавши відповідача та матеріли цивільної справи, приходить до наступного.
Стаття 124Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Так рішення суду від 06 листопада 2025року у даній справі, яким стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 40966896) заборгованість загальною сумою 5670 (п'ять тисяч шістсот сімдесят) грн. 81 коп., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 1799,85 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 3870,96 грн., судові витрати в розмірі 1548 грн. 40 коп. судового збору та 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, яке набрало законної сили 09 грудня 2025 року.
У поданій заяві відповідач просить про розстрочення виконання судового рішення, як такого, що бажає виконати таке шляхом щомісячної оплати визначених сум.
Зокрема згідно з ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3 вказаної статті Кодексу підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч. 4 такої вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.
Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 4 червня 2019 року у справі №916/190/18.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так відповідач стверджує, що з огляду на його матеріальний стан не має можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі та просить суд про розстрочку виконання рішення суду на 3 місяці.
Враховуючи вище викладене, з огляду на те, що заявник знаходиться у скрутному матеріальному становищі, проте має намір виконати та сплатити заборгованість, суд вважає за можливе заяву про розстрочку виконання рішення суду слід задовольнити шляхом надання заявнику розстрочки виконання Кагарлицького районного суду Київської області від 06.11.2025 року протягом 2 місяців, тобто з 01.01.2026 року до 28.02.2026 року включно, щомісячними рівними частками.
Суд звертає увагу, що сплата боргу не відстрочується, а лише розстрочується на певний період, що в свою чергу забезпечить реальне виконання рішення суду у справі № 368/1259/25.
Керуючись ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 259-261,353-354,435 ЦПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду - задовольнити.
Розстрочити виконання рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 06.11.2025 року, ухваленого по цивільній справі № 368/1259/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», представник позивача Дідух Євген Олександрович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно якого заборгованість загальною сумою 5670 (п'ять тисяч шістсот сімдесят) грн. 81 коп., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 1799,85 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 3870,96 грн. строком на два місяці шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 2835 (дві тисячі вісімсот тридцять пять) грн.. 41 коп. не пізніше 30 (тридцятого) числа кожного місяця на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 24.12.2025 р.
Суддя І.І. Шевченко