Провадження № 11-кп/803/2554/25 Справа № 216/4154/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
09 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Рiг апеляційну скаргу прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_6 (далі-прокурора), на вирок Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.06.2025р., яким обвинуваченого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Кривого Рогу, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого
визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку за ч.2 ст.389 КК України, на підставі ст. ст.71,72 КК України остаточно призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки двадцять днів
за участю прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_7
Оскаржуваним вироком суду першої інстанції обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винуватим за ч. 2 ст. 389 КК України та призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки двадцять днів, на підставі ст. 71,72 КК України до призначеного ОСОБА_7 покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 03.01.2024, виходячи з співвідношення, що одному дню пробаційного нагляду відповідає вісім годин громадських робіт, та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки двадцять днів.
Вирок суду першої інстанції оскаржено прокурором, який не оскаржуючи фактичних обставин справи, доведеності винуватості обвинуваченого, правильності кваліфікації його дій не погодився із призначеним обвинуваченому покаранням;
- зазначає, що призначаючи покарання у виді пробаційного нагляду, суд не поклав на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язків, передбачених п.п.1,2,3 ч.2 ст.59-1 КК України, тобто не застосував закон про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню;
- прохає оскаржуваний вирок в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити в цій частини новий вирок, яким обвинуваченому ОСОБА_7 призначити покарання за ч.2 ст.389 КК України у виді пробаційного нагляду на строк два роки, із покладенням обов'язків, передбачених п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України, на підставі ст. 71,72 КК України до призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.01.2024, виходячи з співвідношення, що одному дню пробаційного нагляду відповідає вісім годин громадських робіт, та остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки двадцять днів.
На підставі п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді доповідача, доводи прокурора який підтримав подану апеляційну скаргу, позицію обвинуваченого та його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги прокурора за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції обвинуваченого визнано винним у тому, що він 26.02.2025р співробітниками Центрально-Міського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, під підпис ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, роз'яснено вимоги статі 40 Кримінально-виконавчого кодексу України, що у разі порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт він може бути притягнений до кримінальної відповідальності за ст.389 КК України, а також про роз'яснено про поняття ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, якими є: систематичне невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчиненні після письмового попередження; невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також недопущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, про що попереджений під особистий підпис.
На підставі «Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.01.2019 № 272/5, до КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Центрально-Міському районі» КМР, що перебуває за адресою: м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Гданцівська, будівля № 15к, скеровано повідомлення та копію вироку відносно ОСОБА_7 , щодо необхідності відбуття покарання у виді 240 годин громадських робіт.
Наказом по підприємству від 28.02.2025р. № 56 засудженого ОСОБА_7 прийнято для відбування покарання до КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Центрально-Міському районі» КМР, складено графік виходу на роботу засудженого до громадських робіт на березень та квітень 2025 року, згідно якого, засуджений ОСОБА_7 повинен був приступити до відпрацювання громадських робіт з 03.03.2025р..
24.03.2025р. відповідно до повідомлення КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Центрально-Міському районі» КМР - засуджений ОСОБА_7 не вийшов для відбування громадських робіт.
26.03.2025р. під час контрольної перевірки за місцем відбування засудженим покарання у виді громадських робіт, гр. ОСОБА_7 був відсутній та не виконував роботи відповідно графіку виходу на роботу.
02.04.2025р. ОСОБА_7 наголошено, на необхідності дотримання умов відбування покарання у виді громадських робіт відповідно ст. 37 Кримінально-виконавчого кодексу України в КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Центрально-Міському районі» КМР, та було застосовано попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт.
У період з 25.03.2025р. по 28.03.2025р. відповідно до повідомлення КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Центрально-Міському районі» КМР - засуджений ОСОБА_7 не вийшов для відбування громадських робіт.
В подальшому 31.03.2025р., 01.04.2025р., 02.04.2025р., 03.04.2025р. 04.04.2025р. та 07.04.2025р. відповідно до повідомлення КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Центрально-Міському районі» КМР - засуджений ОСОБА_7 не вийшов для відбування громадських робіт.
14.04.2025р. засудженому ОСОБА_7 повторно роз'яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, відповідальність, яка передбачена законодавством за ухилення від відбування покарання та скоєння нових кримінальних та адміністративних правопорушень, та було застосовано попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт.
14.04.2025р. під час контрольної перевірки за місцем відбування засудженим покарання у виді громадських робіт, гр. ОСОБА_7 був відсутній та не виконував роботи відповідно графіку виходу на роботу.
В подальшому 08.04.2025р., 09.04.2025р., 10.04.2025р., 11.04.2025р., та у період часу з 14.04.2025р. по 18.04.2025р. відповідно до повідомлення КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Центрально-Міському районі» КМР - засуджений ОСОБА_7 не вийшов для відбування громадських робіт.
Таким чином, засуджений ОСОБА_7 на шлях виправлення не став, будучи обізнаним та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді дискредитації правосуддя та авторитету правоохоронних органів, та бажаючи настання таких наслідків, тобто діючи з прямим умислом, направленим на невиконання обов'язку відпрацювати громадські роботи, визначені вироком суду, безпідставно, шляхом нез'явлення без поважних причин для виконання виправних робіт в КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Центрально-Міському районі» КМР, допустив ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.
Внаслідок умисного невиконання засудженим ОСОБА_7 умов відбування покарання у виді громадських робіт, станом на 22.04.2025 останній не відпрацював 180 годин із загального строку призначеного йому покарання у виді 240 годин громадських робіт.
Таким чином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, за ознаками: ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Вирок оскаржений прокурором в частині призначення покарання, а саме призначення покарання без покладення на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ст.59-1 КК України, що суперечить вимогам закону України про кримінальну відповідальність, фактичні обставини справи, кваліфікація вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, доведеність його винуватості в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому вирок відповідно до вимог ст. 404 КПК України переглядається в межах апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваним вироком обвинувачений засуджений за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що суд першої інстанції при призначенні обвинуваченому покарання встановив, що обвинувачений також був засуджений вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 03.01.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу 17000 гривень (сімнадцять тисяч гривень). 04.11.2024 року Ухвалою Центрально-Міського районного суду замінено на покарання у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин, та правильно дійшов висновку про призначення остаточного покарання із застосуванням вимог ст. 71,72 КК України.
Проте суд першої інстанції безпідставно не поклав на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ст.59-1 КК України, у зв'язку з чим суд першої інстанції фактично не застосував закон про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню, припустився істотного порушення вимог кримінального закону, у зв'язку з чим вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання підлягає скасуванню відповідно до вимог ст.ст. 409, 413 КПК України із ухваленням в цій частині нового вироку.
Відповідно до ч.1, ч.4 ст.59-1 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні права і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п'яти років. При цьому, ст.59-1 КК України визначено, що суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов'язки:1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; 3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч.3 ст.59-1 КК України передбачено право суду покласти додатково обов'язки на засудженого до пробаційного нагляду.
Положення передбачені ч.2 ст.59-1 КК України, є імперативною нормою у випадку призначення особі покарання у виді пробаційного нагляду щодо покладення обов'язків, наведених у п.п.1,2,3 ч.2 ст.59-1 КК України, тобто при призначенні покарання у виді пробаційного нагляду на обвинуваченого в обов'язковому порядку мають бути покладені обов'язки, передбачені п.п.1,2,3 ч.2 ст.59-1 КК України.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначення покарання з ухваленням нового вироку з призначенням обвинуваченому покарання в межах санкції, що передбачена відповідною санкцією ч.2 ст.389 КК України з урахуванням Загальної частини цього Кодексу (ч.4 ст.59-1 КК України) та визначення обов'язків, що передбачені п.п.1-3 ч.2 та п.4 ч.3 ст.59-1 КК України, що буде сприяти виправленню обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Таким чином доводи апеляційної скарги прокурора що призначаючи покарання у виді пробаційного нагляду, суд не поклав на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язків, передбачених п.п.1,2,3 ч.2 ст.59-1 КК України, тобто не застосував закон про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню проте суд першої інстанції вказаних вимог не дотримався, у зв'язку з чим вирок в частини призначеного покарання підлягає скасуванню із ухваленням нового вироку, є слушними та підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 405, 407, 420 КПК України колегія судів,-
Апеляційну скаргу прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.06.2025р., яким обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку за ч.2 ст.389 КК України, на підставі ст. ст.71,72 КК України остаточно призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки двадцять днів - задовольнити.
Вирок Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.06.2025р., яким обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку за ч.2 ст.389 КК України, на підставі ст. ст.71,72 КК України остаточно призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки двадцять днів - скасувати в частині призначеного покарання.
Ухвалити новий вирок, яким обвинуваченого ОСОБА_7 вважати засудженим за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки.
На підставі п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, з урахуванням вимог ст. 72 КК України, за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за оскаржуваним вироком невідбутої частини покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.01.2024, виходячи з співвідношення, що одному дню пробаційного нагляду відповідає вісім годин громадських робіт призначити обвинуваченому ОСОБА_7 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки двадцять днів.
На підставі п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В решті вирок суду залишити без змін.
Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили після його проголошення, та може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим який тримається під вартою у той самий строк з дня отримання його копії.
Судді