Справа № 190/700/25
Провадження №2/190/409/25
05 грудня 2025 року м.П»ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - Кудрявцевої Ю.В.
за участю секретаря - Пронської Т.В.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м.П'ятихатки цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця ,-
встановив:
Представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - Єрмолов Є.М. через систему «Електронний суд» звернувся з позовом до ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
Свої вимоги обґрунтував тим, що між ОСОБА_3 та ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", яке в подальшому перейменоване у ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ПРИВАТБАНК", правонаступником якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" укладено кредитний договір №KGXRRX08300166. Відповідно до укладеного договору № KGXRRX08300166 від 20.09.2007 року ОСОБА_3 20.09.2007 року отримав кредит у розмірі 7200,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. 23.11.2007 р. ОСОБА_3 та Позивач уклали кредитнй договір №KGMDAN08633364. Згідно договору ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 56520,85 грн. на термін до 21.11.2014 р., а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. 23.11.2007 ОСОБА_3 та Позивач уклали договір застави №KGMDAN08633364 для забезпечення зобов'язань за кредитним договором від 23.11.2007 р. №KGMDAN08633364. Предметом застави є автомобіль DAEWOO Nexia DOHC E93, vin НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер. Станом на теперішній час наявна заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 216 444.93 грн, а саме:
- за Кредитним договором №KGXRRX08300166 від 20.09.2007 у розмірі 60928,43 грн (за тілом кредиту - 4 738,37 грн., за процентами - 50 948,46 грн, за комісією - 1 641,60, по пені - 3 600,00 грн);
- за Кредитним договором №KGMDAN08633364 від 23.11.2007 у розмірі 155 516,50 грн (за тілом кредиту - 61031,56 грн., за процентами - 55438,04 грн, за комісією - 5064,32, по пені - 33 982,58 грн).
На виконання вимог ст. 1281 ЦК України, позивачем 12.01.2024 року була направлена претензія кредитора до П'ятихатської державної нотаріальної контори, проте відповіді позивачем не було отримано. 16.09.2024 банк повторно направив претензію кредитора до П'ятихатської ДНК. 24.01.2025 р. банком було отримано лист від Жовтоводської ДНК, в якому зазначено, що на підставі претензії заведена спадкова справа 5/2024. Спадкоємці до П'ятихатської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини не звертались. Позивачем встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із позичальником на час відкриття спадщини. Також, відповідач належать до першої черги спадкоємців (дружина). Позивачем встановлено, що на момент смерті у позичальника, була неповнолітня донька - ОСОБА_2 . 24.02.2025 р. Банком було направлено лист-претензію до спадкоємців. Неповнолітня особа не може бути відповідачем по даній справі, оскільки дана особа не має цивільної процесуальної дієздатності та не може самостійно здійснювати цивільні процесуальні права, а також виконувати свої обов'язки в суді. Отже, єдиним можливим відповідачем по даній справі є ОСОБА_1 . Просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 216444,93 грн, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою суду від 15.04.2025 року справа призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 14.05.2025 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику(повідомлення) сторін, у розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Витребовано з Жовтоводської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_3 та з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області інформацію про поточного власника транспортного засобу, який належав на праві власності ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 11.06.2025 року підготовче судове засідання відкладено у зв'язку із неявкою у судове засідання учасників справи.
19.06.2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла уточнена позовна заява.
15.07.2025 року від представника позивача ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» до суду надійшли додаткові пояснення, щодо розміру спадкового майна та його вартості.
Ухвалою суду від 31.07.2025 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву, підготовче судове засідання відкладено та витребувано з Вільногірського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) інформацію, щодо укладення або розірвання шлюбу ОСОБА_3 станом на дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 17.09.2025 року підготовче провадження закрито та справа призначена до розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача - ОСОБА_4 не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином, причини неявки не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», вказано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.09.2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладено кредитний договір №KGXRRX08300166.
Відповідно до укладеного договору №KGXRRX08300166 від 20.09.2007 року ОСОБА_3 , отримав кредит у розмірі 7200,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
23.11.2007 р. ОСОБА_3 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» уклали кредитний договір №KGMDAN08633364. Відповідно до договору ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов'язався надати ОСОБА_3 кредит у розмірі 56520,85 грн., на термін до 21.11.2014 року, а ОСОБА_3 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.
23.11.2007 року ОСОБА_3 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» уклали договір застави № KGMDAN08633364 для забезпечення зобов'язань за кредитним договором від 23.11.2007 р. № KGMDAN08633364.Предметом застави є автомобіль DAEEWOO Nexia DOHC E93, vin НОМЕР_2 .
Згідно копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 24.10.2023 року - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно копії розрахунків заборгованість за кредитним договором №KGXRRX08300166 від 20.09.2007 - складає у розмірі: 60928,43 грн (за тілом кредиту - 4 738,37 грн за процентами -50 948,46 грн, за комісією - 1 641,60, по пені - 3 600,00 грн); Кредитним договором №KGMDAN08633364 від 23.11.2007 - складає у розмірі: 155 516,50 грн (за тілом кредиту - 61031,56 грн за процентами - 55438,04 грн, за комісією - 5064,32, по пені - 33 982,58 грн), що в загальному розмірі складає 216444,93 грн.
АТ КБ «Приватбанк» 16.09.2024 року повторно було направлено претензію кредитора до П'ятихатської державної нотаріальної контори.
Згідно копії листа від 31.12.2024 р.№639/02-14 Жовтоводської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) спадкова справа 5/2024 після смерті ОСОБА_3 заведена на підставі претензії банка. Спадкоємці до П'ятихатської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини не звертались.
16.01.2025 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся з листом-претензією про задоволення вимог кредитора та сплату заборгованості за кредитними договорами до спадкоємця ОСОБА_1 .
Згідно копії спадкової справи №2/2024 до майна ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була відкрита на підставі претензії кредитора АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
На виконання вимог ухвали суду надійшов лист №31/29/14-10772-2025 від 22.05.2025 р. Головного сервісного центру МВС регіонального сервісного центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях згідно з Єдиним державним реєстром транспортних засобів станом на 21 травня 2025 року транспортний засіб марки «DAEWOO NEXIA», номерний знак НОМЕР_3 ,2007 року випуску, об'єм двигуна - 1498 см.куб, VIN-код НОМЕР_4 ,23 листопада 2007 р. на підставі вантажно-митної декларації №100000021/7/399037 від 05.10.2007 р. зареєстровано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП: НОМЕР_5 .Перереєстрація зазначеного транспортного засобу не здійснювалася. Станом на 21.05.2025 р. власником зазначеного автомобіля є ОСОБА_3 .
На виконання ухвали суду з Вільногірського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшов лист № 670/31.5-09 від 29.08.2025 р. щодо відсутності даних.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відтак, до спадкоємців переходять не тільки права, що належали спадкодавцю, але і його обов'язки. Винятком з цього правила є лише зобов'язання боржника, які припиняються зі смертю фізичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим, не може бути виконане іншою особою. В усіх інших випадках до спадкоємців переходять відповідні боргові зобов'язання спадкодавця.
Так, у спадщину переходять: обов'язки, що випливають з цивільно-правових договорів (крім тих, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця); обов'язки з відшкодування матеріальної шкоди (збитків); обов'язки по відшкодуванню моральної шкоди (присудженої судом за життя спадкодавця); обов'язки по виплаті неустойки у вигляді штрафу або пені (присудженої судом за життя спадкодавця); витрати на утримання, догляд, лікування, поховання спадкодавця (але не більш, ніж за 3 роки); обов'язки за договором оренди житла з викупом.
Згідно зі ст.ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
Як передбачено ч.ч. 2, 3, 4 ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно із ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
Борги спадкодавця - це майнові зобов'язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами-кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх. Обов'язок доказувати борги померлого покладається на самого кредитора. Кредитор, який звернувся до спадкоємців, зобов'язаний надати документи, що підтверджують його вимоги.
Таким чином, у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Отже, правовідносини, що виникли між Банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень ст. 1282 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року №640/6274/16-ц при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:
- чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;
- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
Для всіх спадкоємців, як за законом, так і за заповітом, існує однакова межа відповідальності за боргами спадкодавця. За наявності декількох спадкоємців настає частковий обов'язок виконання зобов'язань: кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Таким чином, кредитор спадкодавця може пред'явити вимоги до будь-якого спадкоємця, але обсяг виконання боргового зобов'язання спадкоємцем не може перевищувати дійсної вартості отриманої ним спадщини і розміру боргів, що пропорційно припадають на його частку.
Обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.
У ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців. Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.
Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора. Урахування вартості спадщини дає підстави стверджувати, що спадкоємець може задовольнити вимоги кредитора спадкодавця за рахунок іншого власного майна, що не входить до складу спадщини, якщо успадковане майно становить для спадкоємця більший інтерес, ніж те власне майно, яке спадкоємець може передати кредитору в рахунок погашення заборгованості.
Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є транслятивним, тобто таким, що переносить права та обов'язки на нового боржника.
Так, як вбачається із матеріалів справи, позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» дізнавшись про смерть ОСОБА_3 , який був боржником за кредитними договороми №KGXRRX08300166 від 20.09.2007 р та №KGMDAN08633364 від 23.11.2007 р., 12.01.2024 року направив претензію кредитора до П'ятихатської державної нотаріальної контори та на підставі претензії кредитора заведена спадкова справа 5/2024 на майно померлого ОСОБА_3
16.01.2025 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до спадкоємця ОСОБА_1 після померлого ОСОБА_2 з листами-претензіями про задоволення вимог кредитора та сплату заборгованості за вищевказаними кредитними договорами. Верховний Суд роз'яснив, що стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред'явлення вимог кредиторів. Пред'являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги, адресовані відповідачу ОСОБА_1 як спадкоємцю померлого ОСОБА_3 , правомірними та обґрунтованими.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особа, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі у дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи з вищенаведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК на користь позивача з відповідача підлягають також стягненню витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 530, 599, 610 - 612, 633, 634, 1046, 1054, 1216, 1218, 1220, 1221, 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за Кредитним договором №KGXRRX08300166 від 20.09.2007 року в сумі 60 928 (шістдесят тисяч дев'ятсот двадцять вісім) гривень 43 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за Кредитним договором №KGMDAN08633364 від 23.11.2007 в сумі 155516 (сто п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот шістнадцять) 50 коп.
Стянути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2597 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто сім) грн. 34 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Сторони по справі:
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Суддя П'ятихатського районного суду
Дніпропетровської області Ю.В. Кудрявцева