Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
33/824/5769/2025
м. Київ Справа № 753/16441/25
23 грудня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В.
при секретарі Губарєвої Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 03 вересня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 03 вересня 2025 року провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 21 листопада 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 03 вересня 2025 року та визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена з неповним з'ясуванням обставин справи.
Зазначає, що суд першої інстанції не повідомив його про дату, час ті місце розгляду справи чим порушив його права на захист майнових інтересів.
Вказує на те, що за кермом автомобіля BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 був не ОСОБА_2 , а його батько ОСОБА_3 , проте у зв'язку з тим, що останній перебував у стані алкогольного сп'яніння він пересів на пасажирське сидіння.
Зазначає, що водій автомобіля BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 , порушив п. 16.12 ПДР.
Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови.
В обгрунтування заявлених вимог зазначав, що він не був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
За положенням ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена за правилами, визначеноми цим Кодексом.
Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав копію постанови Дарницького районного суду м. Києва від 03 вересня 2025 року - 17 листопада2025 року, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи. (а.с.24)
Дослідивши матеріали справи, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи є обгрунтованими, а тому наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки строк було пропущено з поважних причин.
В судове засідання з'явився ОСОБА_1 та його представник адвокат Малюга В.М., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
ОСОБА_2 та його представник Старовойт В.П. проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Також в судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_4 , який повідомив суд, що за кермом автомобіля перебував саме ОСОБА_2 . З приводу обставин ДТП зазначив, що водій ОСОБА_1 порушив ПДР та саме його дії перебувають у причинно- наслідковому зв'язку з ДТП.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., вислухавши пояснення участників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29.07.2025 серії ЕПР1 № 406555, ОСОБА_2 29.07.2024 близько 21-50 год. перебуваючи в м. Києві на перехресті з круговим рухом по вул. А.Ахматової та вул. Ревуцького, керуючи транспортним засобом BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху та перестроюванні не переконався, що це буде безпечно, не дотримався безпечного бокового інтервалу та не надав дорогу транспортному засобу Lexus RX300 д.н.з. НОМЕР_2 який рухався в тій смузі, на яку він перестроювався, внаслідок чого трапилось зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.5, п. 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
До протоколу було додано схему місця ДТП, пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_1 тапояснення ОСОБА_2 .
На схемі місця ДТП графічно зображені та зафіксовані об'єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), зазначено дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження.
Як вбачається зі схеми ДТП та пошкоджень транспортних засобів, автомобіль BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 має пошкодження правої фари, переднього бамперу, праве крило переднє, решітка капоту. На автомобілі Lexus RX300 д.н.з. НОМЕР_2 пошкоджені задня ліва дверка та ліве задне крило.
З письмових пояснень, наданих на місці ДТП ОСОБА_2 вбачається, що 29 липня 2025 року він керував транспортним засобом BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Ревуцького на перехресті з вул. Анни Ахматової по кругу по головній дорозі. Відбулось зіткнення з автомобілем Lexus RX300 д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по вул. Анни Ахматової. Зазначив, що автомобіль Lexus RX300 д.н.з. НОМЕР_2 повинен був керуватися знаком уступи дорогу. В результаті ДТП його автомобіль пошкоджено: праве передне крило, передній бампер, права фара. Винуватцем ДТП вважає водія автомобіля Lexus RX300 д.н.з. НОМЕР_2 , який проігнорував знак уступити дорогу, рухаючись з другорядної полоси.
З письмових пояснень ОСОБА_1 , які він надав на місці ДТП, вбачається, що 29 липня 2025 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lexus RX300 д.н.з. НОМЕР_2 в м. Києві по вул. Анни Ахматової в напрямку вулиці Тростянецької через перехрестя у вигляді клумби (кільця). Перед виїздом на кільце з дотриманням усіх знаків він пропустив автомобілі ті що рухалися вздовж клумбі, впевнився що він не перешкоджає руху інших автомобілів по головній дорозі, він виїхав на праву смугу руху із лівим поворотом, перетнув вул. Ревуцького, рухався в своїй смузі руху та відчув удар в задню ліву частину автомобіля.
З письмових пояснень пасажира автомобіля BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 , які він надав на місці ДТП, вбачається, що рухаючись по головній дорозі по вул. Ревуцького на перехресті з вул. Анни Ахматової, на круговому русі, автомобіль Lexus RX300 д.н.з. НОМЕР_2 виїжджаючи на перехрестя з вул. Анни Ахматової не надав перевагу автомобілю BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 в результаті чого сталось ДТП.
Закриваючи провадження у даній справі суд першої інстанції посилався на те, що місце зіткнення знаходиться фактично на перетині головної дороги - кільце, по якому організовано круговий рух, тобто, водій ОСОБА_2 рухався по головній дорозі, і всі інші транспортні засоби, у тому числі Lexus RX300 д.н.з. НОМЕР_2 , виїзджаючи на нерегульоване перехрестя, де організовано круговий рух, повинні були дати дорогу транспортним засобам, які рухаються по головній дорозі.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Так, згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При ухваленні рішення в справі про адміністративні правопорушення суд повинен дотримуватись принципу повноти дослідження обставин справи, що суттєво впливає на об'єктивність рішення, а також на здобуття достатньої сукупності доказів, які обґрунтовують зроблені у даному рішенні висновки, як такі, що не залишають сумнівів.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час її розгляду, виключає будь - яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, а також того, що інкриміноване правопорушення було вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Розділом 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 передбачено обов'язки водіїв транспортних засобів.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на Правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти Правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.
Склад правопорушення, за який передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, передбачає наявність трьох елементів об'єктивної сторони (протиправне діяння): 1) порушення Правил дорожнього руху, 2) наслідки у вигляді, зокрема, пошкодження транспортних засобів, 3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням Правил дорожнього руху та наслідками.
Таким чином, настання наслідків дорожньо-транспортної пригоди у вигляді пошкодження транспортних засобів мають бути обумовлені саме порушенням певним учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, тобто, має бути наявний прямий чи опосередкований причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками.
Характеризуючою ознакою дорожньо-транспортної пригоди є те, що при зіткненні двох або більше транспортних засобів, порушення ПДР може бути допущено усіма його учасниками, але у причинно-наслідковому зв'язку із пригодою можуть бути порушення одного із водіїв.
Причинно-наслідковий зв'язок між пригодою та порушенням ПДР встановлюється у кожному конкретному випадку на підставі повного і всебічного дослідження доказів зібраних працівниками поліції та наданих учасниками. Тобто, тільки ті порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків, а отже перебувають із ними у причинному зв'язку.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29.07.2025 серії ЕПР1 № 406555, ОСОБА_2 29.07.2024 близько 21-50 год. перебуваючи в м. Києві на перехресті з круговим рухом по вул. А.Ахматової та вул. Ревуцького, керуючи транспортним засобом BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху та перестроюванні не переконався, що це буде безпечно, не дотримався безпечного бокового інтервалу та не надав дорогу транспортному засобу Lexus RX300 д.н.з. НОМЕР_2 який рухався в тій смузі, на яку він перестроювався, внаслідок чого трапилось зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.5, п. 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 10.5 ПДР поворот необхідно виконувати так, щоб під час виїзду з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини. Виїзд з перехрестя, де організовано круговий рух, може здійснюватися з будь-якої смуги, якщо напрямок руху не визначено дорожніми знаками чи розміткою і це не створить перешкод транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку праворуч.
Відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Матеріалами справи підтверджується факт дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 та водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем Lexus RX300 д.н.з. НОМЕР_2 та наявність механічних ушкоджень транспортних засобів, що по суті в апеляційній скарзі не оспорюється.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що як вбачається з матеріалів справи водій автомобіля Lexus RX300 д.н.з. НОМЕР_2 закінчив маневр виїзду на перехрестя та став учасником кругового руху, тобто закінчив маневр всім корпусом автомобіля перебував на головній дорозі.
Таким чином, перебуваючи на головній дорозі водій автомобіля Lexus RX300 д.н.з. НОМЕР_2 став рівнозначним учасником руху з водієм автомобіля BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 .
Враховуючи викладене автомобіль BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль LexusRX300 д.н.з. НОМЕР_2 перебували на головній дорозі та були рівнозначними учасниками головного руху та мали рівнозначні права та обов'язки, що передбачені ПДР.
Оскільки учасники були рівнозначними, водій автомобіля BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 порушив п. 10.5 та п. 13.1 ПДР.
Також як вбачається зі схеми ДТП водій автомобіля BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 виконував маневр перестроювання руху і не переконався в тому, що рівнозначні учасники руху не перешкоджають йому здійснювати вказаний маневр та чи його дії не будуть ставити загрозу для інших учасників руху.
Тобто, саме дії ОСОБА_2 перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з вказаним порушенням та дорожньо-транспортною пригодою, а тому саме ОСОБА_2 є винним у вчиненні даної ДТП.
Разом з тим, дані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції при ухваленні постанови, що призвело до порушення законних прав та інтересів потерпілого ОСОБА_1 , зокрема, щодо встановлення винної у ДТП особи та відшкодування завданих адміністративним правопорушенням збитків.
Відтак, доводи апеляційної скарги потерпілого знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду та стверджуються матеріалами справи.
Частиною 2 статті 38 КУпАП передбачено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Зі змісту ст.38 КУпАП вбачається, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
Відповідно до ч. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Оскільки на момент вирішення питання про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, то провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Надаючи оцінку дослідженим доказам в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, постанова Дарницького районного суду м. Києва від 03 вересня 2025 року підлягає скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 необхідно закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 03 вересня 2025 року .
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 03 вересня 2025 року скасувати та ухвалити нову.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: