03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 752/24914/24 Апеляційне провадження № 22-ц/824/19919/2025Головуючий у суді першої інстанції - Кордюкова Ж.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
24 грудня 2025 року суддя Київського апеляційного суду М.І.Оніщук, перевіривши відповідність вимогам статті 356 ЦПК України апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 травня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.05.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, 02.12.2025 ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд».
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 03.12.2025 визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Оніщук М.І., судді: Шебуєва В.А., Кафідова О.В.
04.12.2025 матеріали справи витребувано з Голосіївського районного суду м. Києва.
22.12.2025 матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду.
Під час вивчення матеріалів вказаної апеляційної скарги було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 356 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Положеннями ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас, у відповідності до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення ухвалене 22.05.2025, проте апеляційна скарга ОСОБА_1 подана до суду лише 02.12.2025, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження рішення, проте ОСОБА_1 не порушується питання про поновлення цього строку.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Також, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, до матеріалів апеляційної скарги не долучено доказів сплати судового збору, натомість ОСОБА_1 заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що апелянт має скрутне матеріальне становище.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційний суд приходить до висновку, що відсутні передбачені законом підстави для його задоволення, виходячи з наступного.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005, пункти 63-64).
З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд, у постановах від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів. Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі № 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі № 914/1147/20, від 10.11.2021 у справі № 922/1429/19, від 06.06.2021 у справі № 922/1775/19 та інші).
У пункті 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Отже, обставина, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», на яку посилається апелянт, встановлює лише одну з умов, за наявності якої, суд може вирішувати питання зменшення суми судового збору, відстрочки, розстрочення у його сплаті чи звільнення від такої сплати.
Разом з тим, підтвердження такої обставини не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.
Визначальним в даному випадку є встановлення обставин, які свідчать, що майновий стан, особи, яка подає апеляційну скаргу, не дозволяє їй сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Однак, на підтвердження скрутного матеріального становища ОСОБА_1 до апеляційної скарги не долучено доказів, які надавали б можливість апеляційному суду оцінити майновий стан особи, яка звертається із апеляційною скаргою та просить відстрочити сплату судового збору за подання такої скарги.
З огляду на наведені положення законодавства, а також відсутність доказів, які б підтверджували неможливість ОСОБА_1 сплатити судовий збір, апеляційний суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
За таких обставин, ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».
Пунктом 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує судове рішення в повному обсязі, тому за подачу апеляційної скарги апелянт має сплатити 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні вказаної позовної заяви до суду першої інстанції становив 5 301,34 грн, а тому враховуючи вищевказані положення апелянту необхідно сплатити судовий збір в розмірі 150 %, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, що становить 7 951,50 грн.
При цьому, в силу положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Виходячи з наведеного вище, звертаючись до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 мав сплатити судовий збір у розмірі 6361 грн. 60 коп. (5301,34*150%*0,8).
Таким чином, судовий збір за подання апеляційної скарги становить 6361,60 грн., який повинен бути сплачений на реквізити Київського апеляційного суду: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; адреса суду: м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А.
Враховуючи викладене, апелянту необхідно надати до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі за належними реквізитами та клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст.185 ЦПК України.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способом і строком їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357, 358 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 травня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - залишити без руху.
Визначити апелянту десятиденний строк, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення виявлених недоліків.
Роз'яснити скаржнику, що наслідком не усунення виявлених судом недоліків є відмова у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук