22 грудня 2025 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 761/6476/25
номер провадження 22-з/824/1476/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних
справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянув заяву представника ОСОБА_1 - Кручек Ольги Олександрівни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Київського апеляційного суду від 22.12.2025 року відкрито провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Кручек Ольги Олександрівни на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2025 року.
Представник апелянта звернулась із заявою про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в справі № 761/6476/25 про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та/або оператору ГРМ - АТ "Одесагаз" вчиняти певні дії: заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» вимагати від ОСОБА_1 сплатити заборгованість в сумі 18629,95 грн. за період з 01.05.2022 р. по 30.09.2025 р.; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» вимагати від ОСОБА_1 вимагати добровільно відключити будинок за адресою: АДРЕСА_1 , від газопостачання та допустити представників Товариства/оператора ГРМ для опломбування запірних пристроїв; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та/або оператору ГРМ - АТ "Одесагаз" примусово відключати будинок за адресою: АДРЕСА_1 , від газопостачання.
Заява обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» нарахувало споживачу по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 18634,48 грн. за період з грудня 2020 р. по вересень 2023 р. та в листопаді 2023 р. звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення цієї заборгованості, справа №509/6925/23. Постановою Одеського апеляційного суду від 27.12.2024 р. в задоволенні позовних вимог про стягнення боргу було відмовлено повністю. Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на вимогу споживача ОСОБА_1 відмовилось відобразити в рахунку та особистому кабінеті споживача відсутність заборгованості на суму 18634,48 грн. Тому ОСОБА_1 через представника адвоката Кручек О.О. звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва, справа №761/6476/25. Рішенням від 01 жовтня 2025 р. цього суду в спрощеному провадженні без виклику сторін було відмовлено в задоволенні позовних вимог споживача. Вказувала, що листом від 31.10.2025 р. вих. № 119-4.3.1-82633/2025/250003721 (отримано споживачем 07.11.2025 р.) (копія додається) Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» вимагало від ОСОБА_1 сплатити заборгованість в сумі 18629,95 грн. за період з 01.05.2022 р. по 30.09.2025 р. або добровільно відключити будинок від газопостачання та допустити представників Товариства/оператора ГРМ для опломбування запірних пристроїв. В протилежному випадку постачальник погрожував відключити газопостачання споживачу ОСОБА_1 примусово.
Вказувала, що для того, щоб до вирішення питання по суті позовних вимог в цивільній справі № 761/6476/25, у споживача по особовому рахунку№ НОМЕР_2 ОСОБА_1 не відбулося ще одне порушення його прав - відключення газопостачання будинку, вважаємо за необхідне звернутися з заявою про забезпечення позову, обравши видом забезпечення позову заборону вчиняти певні дії, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених і оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Вивчивши доводи заяви, матеріали справи в межах розгляду заяви, апеляційний суд дійшов висновків про відмову в її задоволенні з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі ст. 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Законодавець таким чином дає особам, які беруть участь у справі, можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб.
Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Важливо, аби особа, клопотавши про застосування певних заходів забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
В суді першої інстанції заявник не звертався з заявою про забезпечення позову, наявність листа відповідача щодо вимоги про погашення заборгованості, не свідчить про перешкоди у майбутньому у виконанні рішення суду першої інстанції, оскільки вимогами у даній справі є визнання неправомірним відображення заборгованості у рахунках та зобов'язання не відображати таку заборгованість у майбутньому.
Щодо суті заяви про забезпечення позову.
Заявлені заходи забезпечення позову (заборона вимагати сплати боргу, заборона відключення газопостачання) фактично спрямовані на забезпечення тимчасового невиконання Товариством своїх зобов'язань щодо вимоги оплати заборгованості та можливості примусового відключення, що не є адекватними та співмірними предмету позову.
Позивачем не доведено, що невжиття заявлених заходів призведе до неможливості або істотного ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позову. Вимога про визнання дій неправомірними та зобов'язання не відображати заборгованість у майбутньому не пов'язана з необхідністю заборони Товариству вимагати оплати боргу чи відключати газопостачання на період розгляду справи. Заявник не довів наявність реальної загрози невиконання або істотного ускладнення виконання рішення суду, а також те, що заявлені заходи є адекватними та співмірними предмету позову.
Керуючись 150, 153 ЦПК України, суд, -
Відмовити представнику ОСОБА_1 - Кручек Ользі Олександрівні у задоволенні заяви про забезпечення позову
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: