справа № 369/12618/25
провадження № 22-ц/824/17083/2025
головуючий у суді І інстанції Скрипник О.Г.
23 грудня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «ЧАЙКА» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
У липні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «ЧАЙКА» про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 липня 2025 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «ЧАЙКА» про стягнення заборгованості по заробітній платі - направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Бориспільського міськрайонного суду Київської області, який розташований за адресою: 08300, Україна, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок, 10.
Не погоджуючись із указаною ухвалою суду представник ОСОБА_1 - адвокат Мукомел Вікторія Ростиславівна звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що ОСОБА_2 з 25 лютого 2004 року зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Реєстру територіальної громади № 2025/013789775 від 19 вересня 2025 року та копією паспорта ОСОБА_3 , а тому є помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивач зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , не значиться.
Просить врахувати, що відповідно до постанови ВРУ "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року утворено Бучанський район у Київській області, куди входить село Лісне (в якому проживає ОСОБА_2 ), яке раніше значилося у Києво-Святошинському районі Київської області, при цьому, відповідно до вказаної постанови, Києво-Святошинський район, що був у Київській області, ліквідовано.
Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що у липні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідача Державного підприємства «ЧАЙКА» про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Передача справи за підсудністю до іншого суду аргументована тим, що позивачем по справі вибрано альтернативну підсудність, тобто за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, однак відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1573465 від 16 липня 2025 року позивач ОСОБА_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , не значиться.
Таким чином, оскільки місцезнаходження відповідача є: АДРЕСА_2 , то територіально позов відноситься до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами загальної підсудності, передбаченими ч.2 ст.27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За правилами альтернативної підсудності позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (ч.1 ст.28 ЦПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовом, що виник з трудових правовідносин, в якому, зокрема було вказано його адресу: АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції передаючи справу за підсудністю до Бориспільського міськрайонного суду Київської області, не звернув уваги на те, що ч.1 ст.28 ЦПК України визначено право звернення позивача до суду із позовом не тільки за своїм зареєстрованим місцем проживання, а й за перебуванням позивача.
За таких обставин, ОСОБА_1 має право, як особа, місце перебування якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до території Києво-Святошинського районного суду Київської області, подавати позов до суду за місцем його перебування.
Наведене у свою чергу свідчить про підсудність даної справи Києво-Святошинському районному суду Київської області.
Крім того, до апеляційної скарги позивачем подано Витяг з Реєстру територіальної громади № 2025/013789775 від 19 вересня 2025 року та копію паспорта ОСОБА_3 , де вказано, що ОСОБА_2 з 25 лютого 2004 року зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційний суд звертає увагу, що із відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1573465 від 16 липня 2025 року, на яку посилався суд першої інстанції вбачається: «за вказаними параметрами особу не знайдено», однак за якими саме параметрами здійснював пошук суд першої інстанції, не можливо встановити.
Враховуючи вищевикладене, позивач, пред'являючи даний позов до Києво-Святошинського районного суду Київської області дотримався вимог ч. 1 ст. 28 ЦПК України, оскільки пред'явив його за місцем свого перебування та проживання вказаного у витягу з реєстру територіальної громади, тому висновок суду першої інстанції про непідсудність позову з підстав недотримання вимог ч. 2 ст. 27 ЦПК України є таким, що порушує норми процесуального права, наслідком чого стало постановлення помилкової ухвали.
Згідно з положеннями п.1 ч. 1ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Отже, викладені заявником в апеляційній скарзі доводи знайшли своє підтвердження, і дають підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 липня 2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба