апеляційне провадження №22-ц/824/10463/2025
справа №752/17271/22
22 грудня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Кузьменко Аллою Володимирівною, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 05 березня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Мазур Ю.Ю., повне судове рішення складено 13 березня 2025 року,
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У листопаді 2022 року ПрАТ "АК "Київводоканал" звернулось до суду із позовом про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.
Вимоги позову мотивує тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є споживачами житлово-комунальних послуг у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
05 серпня 2014 року в газеті "Хрещатик" №110 (4510) опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", що перейменоване на ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення.
Таким чином, відповідачі отримували послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення на підставі договору, оскільки після розміщення повідомлення та договору у вищевказаній газеті на адресу ПрАТ "АК "Київводоканал" жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та договору від відповідачів не надходило.
31 травня 2021 року на офіційному веб-сайті опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ "АК "Київводоканал" про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (у подальшому із змінами від 30 вересня 2021 року та від 31 грудня 2021 року), у зв'язку з чим з 01 липня 2021 року вказаний договір уважається укладеним.
Відповідачі в порушення умов договорів та вимог, що передбачені наведеними вище нормативними актами, зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01 липня 2014 року по 31 серпня 2022 року житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не виконували належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 37 047,77 гривень, що підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості та включає 36 930,20 гривень заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та 117,57 гривень заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування.
З посиланням на статтю 625 ЦК України вказує, що у зв'язку із невиконання грошового зобов'язання розмір інфляційних втрат становить 17 883,47 гривень, 3% річних - 3 779,92 гривень.
Мотивуючи наведеним, просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 37 047,77 гривень; 3% річних у розмірі 3 779,92 гривень; інфляційні втрати - 17 883,47 гривень; судові витрати 2 481,00 гривень.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 05 березня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» суму заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з липня 2014 по серпня 2022 року, а саме заборгованість за спожиті послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 37 047,77 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 17 883,47 грн; 3% річних у розмірі 3 779,92 грн., а всього 58 711,16 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 481,00 грн, а саме по 827,00 грн з кожного.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції вказав, що відповідачі є зареєстрованими мешканцями квартири та споживачами послуг централізованого водопостачання і водовідведення, між ними та ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" існували чинні договірні відносини на підставі публічного договору та індивідуального договору приєднання, від яких відповідачі не відмовлялися.
Суд вказав, що позивач надав належні та допустимі докази надання послуг і розрахунок заборгованості, тоді як відповідачі не подали відзиву, не надали доказів оплати, ненадання чи неналежної якості послуг та не спростували розрахунок боргу. За таких обставин суд визнав доведеним факт порушення грошового зобов'язання і стягнув суму основного боргу, інфляційні втрати та 3% річних за статтею 625 ЦК України.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Кузьменко А.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, не повно встановлені обставини, що мають значення для справи.
Вказує, що розгляд відбувався у спрощеному позовному провадженні за відсутності доказів належного вручення відповідачці копії позовної заяви, що позбавило її можливості реалізувати право на захист, надати заперечення та докази, чим порушено принципи рівності та змагальності сторін.
Зазначає, що 14 лютого 2025 року, тобто до ухвалення оскаржуваного рішення, відповідачка звернулася до позивача із заявою про коригування нарахувань відповідно до фактичних показників лічильників, встановлених і опломбованих у квартирі з 16 листопада 2016 року. Перерахунок було здійснено позивачем лише 13 березня 2025 року, вже після розгляду справи судом, при цьому сума заборгованості зменшилась більш ніж удвічі (коригування на 28 964,25 грн).
Незважаючи на це, позивач не подав до суду заяву про зменшення позовних вимог і надав суду розрахунок, що ґрунтувався на припущеннях, а не на реальних даних обліку, що прямо заборонено частиною 6 статті 81 ЦПК України. У відповіді на адвокатський запит після перерахунку позивач повторно наполягав на наявності судового рішення про стягнення заборгованості.
Зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що з 2016 року і по теперішній час у квартирі відповідачів безперервно встановлені справні та повірені засоби обліку води, що підтверджується актами опломбування, прийняття на абонентський облік, метрологічної повірки та свідоцтвами про повірку 2024-2025 років. За наявності таких лічильників нарахування плати за нормативами заборонене відповідно до пункту 10 Правил № 630 та пункту 3.3 Договору, крім виключних випадків, визначених пунктом 15 Правил, яких у справі не встановлено. Надані позивачем акти про недопуск до обстеження викликають обґрунтовані сумніви, оскільки не містять обов'язкових реквізитів і відсутні докази їх вручення споживачам.
Звертає увагу, що обов'язок контролю міжповіркових інтервалів, організації повірки, обслуговування та ремонту лічильників відповідно до підпункту 4 пункту 32 Правил № 630 та умов Договору покладений саме на виконавця послуг, тобто ПрАТ «АК «Київводоканал», Отже, сам по собі факт не передання показників не є підставою для нормативних донарахувань, а сплата має здійснюватися за фактично спожиті послуги.
Оскільки коректний і законний розрахунок заборгованості відсутній, а базовий борг визначений з порушенням Договору та Правил № 630, відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат та 3 % річних. Додатково суд першої інстанції не врахував дію постанов Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року та № 1405 від 29 грудня 2023 року, якими заборонено нарахування та стягнення інфляційних нарахувань і процентів річних за заборгованість за житлово-комунальні послуги на період воєнного стану для територій, визначених відповідним переліком; місто Київ входило до такого переліку з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року, що унеможливлює нарахування зазначених сум у цей період.
Звертає увагу, що у зв'язку із неповідомленням відповідачки про дату час та місце розгляду справи, остання була позбавлена можливості заявити про застосування позовної давності до заборгованості, що виникла до березня 2017 року.
Оскільки відповідачка не була належним чином повідомлена про розгляд справи і не брала участі у процесі, що є об'єктивною та поважною причиною неподання доказів до суду першої інстанції. Вказує, що долучені до апеляційної скарги докази є необхідними для повного та всебічного з'ясування обставин у справі та ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Мотивуючи наведеним, просить визнати поважними причини не подання доказів до суду першої інстанції, долучити до матеріалів справи докази, долучені до апеляційної скарги.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 05 березня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду не надходило.
5. Позиція учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
З матеріалів справи убачається, що 05 серпня 2014 року в газеті "Хрещатик" №110(4510) опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" в подальшому перейменованим у Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", як виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення. Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору, у разі відмови, така відмова має бути оформлена письмова та направлена до ПрАТ "АК "Київводоканал" для оформлення припинення надання цих послуг (а.с. 9).
Відповідно до пункту 1.1 договору ПрАТ "АК "Київводоканал" зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньо будинкових систем), а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до пункту 3.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
31 травня 2021 року на веб-сайті позивача опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АК «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (а.с. 10).
Згідно даних інформації №87152604 від 14 грудня 2022 року про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи убачається, що задекларованим місцем проживання ОСОБА_3 з 25 січня 2001 року по теперішній час є АДРЕСА_1 (а.с. 26).
З 30 березня 1982 року по теперішній час задекларованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , що підтверджується даними інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи №87152569 від 14 грудня 2022 року (а.с. 27).
З 20 травня 1995 року по теперішній час задекларованим місцем проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 , що підтверджується даними інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи №87152584 від 14 грудня 2022 року (а.с. 28).
Згідно даних довідки ПрАТ АК "Київводоканал" убачається, що у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період з 01 липня 2014 року по 31 серпня 2022 року обліковується заборгованість перед ПрАТ "АК "Київводоканал" по о/р НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у сумі 37 047,77 гривень, з яких заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - 36 930,20 гривень та плата за абонентське обслуговування 117,57 гривень (а.с. 12).
Крім цього, матеріали справи містять детальний розрахунок заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за період з липня 2014 року по серпень 2022 року (а.с. 13-15).
Із наданого розрахунку заборгованості убачається, що заборгованість послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення становить 36 930,20 гривень, заборгованість із плати за абонентське обслуговування 117,57 гривень (а.с. 12)
Окрім цього, на підставі частини 2 статті 625 ЦК України за період з липня 2014 року по серпень 2022 року позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 17 883,47 гривень та 3% річних у розмірі 3 779,92 гривень.
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до статті 20 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, пунктів 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
З 02 лютого 2022 року відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення регулюються Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690.
Згідно статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Частина 7 статті 26 цього Закону визначає, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
За приписами статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині належного повідомлення відповідачки про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини 2 статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06 грудня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 29-30).
Згідно даних супровідного листа, копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками направлено відповідачам за адресами АДРЕСА_1 (а.с. 31).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 12 квітня 2023 року особисто отримала копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви, що підтверджується рекомендованим повідомленням. Таким чином, відповідачка була обізнана про наявність справи у суді, а її твердження про повну необізнаність є необґрунтованими.
Разом із тим, ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 17 грудня 2024 року розгляд справи призначено на 05 березня 2025 року. Матеріали справи не містять відомостей про направлення відповідачці судової повістки про судове засідання, призначене на цю дату.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що розгляд справи відбувся без належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання, що відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить із такого.
Установлено, що ОСОБА_3 з 25 січня 2001 року, ОСОБА_1 з 30 березня 1982 року та ОСОБА_2 з 20 травня 1995 року зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 , відтак, такі у розумінні положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII є споживачами послуг, отже зобов'язані сплачувати отримані фактично послуги, у зв'язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими.
Відхиляючи доводи відповідачки щодо наявності засобів квартирного обілку, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до пункту 11 Правил №630 у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 22 Правил №690 обсяг наданих споживачеві послуг з централізованого водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води. Споживач надає щомісяця (у спосіб, передбачений договором) виконавцеві або визначеній власником (співвласниками) особі, яка здійснює розподіл обсягів послуг, інформацію про обсяги споживання послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води.
Підпунктом 12 пункту 47 Правил №690 визначено обов'язок індивідуального споживача надавати виконавцю або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання послуги з централізованого водопостачання та з постачання гарячої води в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.
У справі, що переглядається колегією суддів, відповідачкою не надано жодних доказів щодо виконання нею обов'язку як індивідуального споживача щодо передачі показників індивідуального засобу обліку, отже твердження скаржниці про протиправне нарахування позивачем обсягу спожитих послуг колегія суддів відхиляє.
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що фактично відповідачкою споживались послуги з постачання холодної води, оскільки згідно даних акту після монтажного пломбування від 16 листопада 2016 року показники лічильника холодної води №6862511 становлять 00001. Разом з цим, згідно даних акту виконаних робіт здійснення вимірювань для метрологічної повірки лічильників води на місці експлуатації, 08 січня 2024 року показники лічильника холодної води становлять 00862.
Аналіз установлених даних дозволяє констатувати, що відповідачкою усупереч пункту 11 Правил №630, пункту 47 Правил №690 у спірний період не передавались показники засобу індивідуального обліку.
Твердження скаржниці про те, що акти не допуску представників ПрАТ "АК "Київводоканал" до обстеження мереж з централізованого водопостачання з'явились лише із лютого 2022 року є необґрунтованими, оскільки з 02 лютого 2022 року відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення регулюються Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690. Саме вказаними правилами (пункту 31 Правил №690) передбачено право надавача послуг на складення відповідного акту.
Правилами №630, які були чинним до 02 лютого 2022 року, такого обов'язку не передбачено.
Долучені до апеляційної скарги копії свідоцтв про повірку ИИ-02503080125018 та №ИИ-02503080125017 від 10 січня 2025 року колегія суддів відхиляє, оскільки такі не впливають на вирішення цієї справи, враховуючи той факт, що спірним періодом є 01 липня 2014 року - 31 серпня 2022 року.
За установлених обставин та з урахуванням вищевикладеним мотивів колегія суддів уважає обґрунтованими доводи позивача щодо наявності заборгованості відповідачки у заявленому розмірі.
Посилання скаржниці на постанову Кабінету Міністрів України № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» та твердження про протиправне, на її думку, нарахування інфляційних втрат і 3% річних колегія суддів відхиляє, оскільки заборона на нарахування інфляційних втрат та 3% річних діє з дня запровадження воєнного стану на території України ? з 24 лютого 2022 року.
Із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних здійснено позивачем до лютого 2022 року, у зв'язку з чим твердження скаржниці в цій частині є необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи.
Щодо заяви скаржниці про застосування позовної давності, колегія суддів зазначає про таке.
Позовна давність ? це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу (частина 1 статті 260 ЦК України).
У статті 264 ЦК України визначено порядок переривання перебігу позовної давності. Так, згідно із цією статтею перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення позову особою до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Аналіз статті 264 ЦК України дає підстави для висновку, що йдеться про дві підстави для переривання перебігу позовної давності: а) вчинення особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; б) пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо у них є докази на підтвердження факту такого переривання.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку установлено, що відповідачами періодично здійснено оплату за спожиті послуги. При цьому, з даних розрахунку убачається, що оплата здійснювалась не за поточними нарахуваннями, а у збільшеному розмірі, що дає підстави для висновку про внесення коштів за попередній період.
З урахуванням наведених обставин, можливо зробити висновок, що відповідачкою вчинялись дії на сплату комунальних послуг за оспорюваний період з листопада 2014 року по листопад 2017 року, відтак, відсутні підстави для застосування позовної давності, оскільки установлено переривання позовної давності.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Установлено, що за подачу позовної заяви позивачем сплачено 2 481,00 гривень судового збору, що підтверджується даними платіжного доручення №10389 від 21 листопада 2022 року.
Ураховуючи те, що за результатом розгляду справи вимоги позову задоволено повністю, з відповідачів на користь позивача на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді першої інстанції, слід стягнути по 827,00 гривень з кожного.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381 - 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кузьменко Аллою Володимирівною, задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 05 березня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення такого змісту.
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» суму заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період за період з липня 2014 по серпня 2022 року, а саме заборгованість за спожиті послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 37 047,77 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 17 883,47 грн; 3% річних у розмірі 3 779,92 грн, а всього 58 711,16 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 481,00 грн, а саме по 827,00 грн з кожного.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова