Справа № 757/62404/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/9577/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
22 грудня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву про відвід суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у апеляційному провадженні за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2025 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про звільнення з-під варти, у зв'язку з перебуванням під вартою, що перевищує граничний дванадцятимісячний строку перебування під вартою.
Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Цією ж ухвалою задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжено щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 06.02.2026 року включно.
Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 12 грудня 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання про продовження ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №757/62404/25-к, провадження 11-сс/824/9577/2025 між суддями Київського апеляційного суду від 17 грудня 2025 року у справі визначено колегію суддів для розгляду судової справи у складі: головуючої судді - ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
18.12.2025 року, до початку розгляду апеляційної скарги по суті до Київського апеляційного суду надійшла заява захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід, в якій останній просить відвести суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від участі у розгляді апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2025 року у справі №757/62404/25-к; а матеріали апеляційного провадження №11-сс/824/9577/2025 (унікальний номер справи 757/50209/25-к) передати до управління забезпечення діяльності судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду для здійснення повторного розподілу у порядку, визначеному ст. 35, ч. 3 ст. 82 КПК України.
В обґрунтування заяви захисник посилається на те, що колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_4 та ОСОБА_9 приймалося рішення за результатами розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12013040000000663 від 19 грудня 2013 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 липня 2024 року у справі №757/29535/24-к про продовження щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 29 липня 2024 року ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 липня 2024 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Крім цього, колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_9 приймалося рішення за результатами розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12024000000002733 від 17 грудня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2025 року у справі №757/5978/25-к про продовження щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 19 березня 2025 року ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2025 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Також, колегією суддів у складі головуючого ОСОБА_4 , суддів ОСОБА_9 , ОСОБА_2 постановлено ухвалу Київського апеляційного суду від 19 червня 2024 року у справі № 761/19202/24, якою відмовлено у задоволенні поданої в інтересах ОСОБА_7 апеляційної скарги та залишено без змін ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 травня 2024 року про продовження останньому строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №72023000410000034 від 11 серпня 2023 року.
Заявник зауважує, що судді ОСОБА_2 та ОСОБА_4 неодноразово брали участь у розгляді апеляційних скарг захисника ОСОБА_6 на ухвали про застосування чи продовження тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні, поданих в інтересах ОСОБА_7 .
Крім цього, на думку заявника, упередженість даних суддів підтверджується тим, що ухвалою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року у справі №757/40405/25-к у кримінальному провадженні №12024000000002733 від 17 грудня 2024 року (за апеляційною скаргою на одну з попередніх ухвал про продовження строку тримання під вартою) було задоволено заяву про відвід суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_4 та ОСОБА_9 і відведено останніх від розгляду справи.
Також, ухвалою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 757/50209/25-к у кримінальному провадженні № 12024000000002733 від 17.12.2024 (за апеляційною скаргою на попередню ухвалу про продовження строку тримання під вартою) було задоволено заяву про відвід суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_9 і відведено останніх від розгляду справи.
На підставі зазначеного заявник вважає, що викладені обставини можуть вплинути на дотримання принципів об'єктивності та неупередженості при розгляді апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2025 року, у зв'язку з чим судді ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підлягають відводу від вказаної апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши мотиви поданої заяви захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву про відвід суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , оскільки наведені доводи у заяві про відвід дають підстави для висновку про обґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.
Підстави для відводу судді визначені у статті 75 КПК України. Зокрема суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Частиною 3 ст. 76 КК України передбачено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.
Згідно частини п'ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 26 рішення Європейського суду з прав людини «Де Куббер проти Бельгії» (Заява № 9186/80) від 26 жовтня 1984 року «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться», тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений.
Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
За змістом частини першої статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Згідно пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді справи має забезпечуватися суб'єктивній критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь-які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об'єктивне рішення у справі. Так, ЄСПЛ розрізняє, чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).
Тобто, Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.
У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що об'єктивна неупередженість суду полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.
При цьому у справі «Морріс проти Об'єднаного королівства» Європейський суд з прав людини пояснив: «Щодо питання безсторонності існує два аспекти цих вимог. По-перше, суд має бути суб'єктивно вільним від особистої упередженості чи необ'єктивності. По-друге, він має також бути безстороннім з об'єктивного погляду, для чого він має надати істотні гарантії, аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього».
Враховуючи зазначене та практику Європейського суду з прав людини з даного питання, колегія суддів доходить висновку, що заява захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підлягає задоволенню за наведених вище обставин.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Заяву захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - задовольнити.
Відвести суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від участі у розгляді апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2025 року.
Матеріали апеляційного провадження № 11-сс/824/9577/2025 (унікальний номер справи 757/62404/25-к) передати до управління забезпечення діяльності судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду для здійснення повторного розподілу в порядку, визначеному ст. 35, ч. 3 ст. 82 КПК України.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4