справа №759/14021/25 головуючий у суді І інстанції Проскурня О.І.
провадження №33/824/4770/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
16 грудня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Березовенко Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисниці ОСОБА_1 - адвокатки Паруль Юлії Олегівни на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, адвокатка Паруль Юлія Олегівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 , 08 вересня 2025 року подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року та закрити провадження у справі за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував чи мало місце вчинення адміністративного правопорушення та не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, що призвело до ґрунтування висновків на припущеннях.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем та зупинки працівниками поліції, а долучене до протоколу відео не розкриває суті інкримінованого правопорушення.
ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а працівники поліції не роз'яснили йому суті висунутої вимоги, порядок вчинення певних процесуальних дій та наслідки відмови від проходження огляду.
Розгляд апеляційної скарги, призначений на 14 жовтня 2025 року, відкладено за клопотанням захисниці ОСОБА_1 - адвокатки Паруль Ю.О.(у зв'язку з хворобою). Крім того, у клопотанні було зазначено про планування захисником відпустки з 12 грудня 2025 року по 03 січня 2025 року та бажання приймати участь у судовому засіданні у всіх наступних судових засіданнях у режимі відеоконференції.
У судове засідання 16 грудня 2025 року апелянт та його захисниця не з'явилися, про розгляд справи повідомлені у встановленому законом порядку. Апеляційним судом було вчинено дії з підключення захисниці ОСОБА_1 - адвокатки Паруль Ю.О. до судового засідання у режимі відеоконференцзв'язку, проте остання на зв'язок не вийшла.
13 грудня 2025 року адвокатка Паруль Ю.О. подала клопотання про відкладення розгляду справи посилаючись на перебування у плановій відпустці, проте доказів на підтвердження наведеного не надала, як і не зазначила причини неможливості взяти участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ, хоча клопотання про участь у всіх судових засіданнях в такому режимі заявляла. За наведених обставин, апеляційний суд визнає причини неявки апелянта та його захисника у судове засідання неповажними та такими, що не перешкоджають розгляду апеляційної скарги.
Київська міська прокуратура про апеляційний розгляд справи повідомлена 17 вересня 2025 року, про що свідчить Звіт про направлення вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, однак позицію щодо справи не висловила.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши апеляційні доводи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 13 червня 2025 року о 22 год. 24 хв. у м. Києві по проспекту Берестейському, 142А, ОСОБА_1 керував автомобілем «Toyota Verso», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 13 червня 2025 року о 22 год. 38 хв. у м. Києві, по проспекту Берестейському, 142А, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Toyota Verso», номерний знак НОМЕР_2 , не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та гучномовця.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами у справі, а саме:
- протоколами про адміністративне правопорушення, в яких зафіксовані обставини вчинення адміністративних правопорушень;
- відеозаписом, де зафіксовано автомобіль «Toyota Verso», номерний знак НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 (диск 2 - 0 хв. 24 сек.), роз'яснення працівниками поліції причини зупинки, а саме - несправність задніх габаритних вогнів автомобіля (диск 2 - 0 хв. 29 сек.), при цьому ОСОБА_1 підтверджує, що не зупинився на вимогу працівників поліції (диск 2 - 1 хв. 10 сек.), пропозиція працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або у лікаря нарколога, оскільки працівник поліції вбачає запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_1 (диск 2 - 05 хв. 12 сек.), згоду ОСОБА_1 проїхати до лікаря- нарколога для проходження огляду (диск 2 - 05 хв. 16 сек.), при цьому ОСОБА_1 в процесі спілкування з працівниками поліції зізнається, що вживав алкоголь напередодні (диск 2 - 06 хв. 25 сек., 13 хв. 55 сек.), повторна пропозиція працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога або на місці зупинки (диск 2 - 07 хв. 40 сек.), повторна згода ОСОБА_1 проїхати до лікаря- нарколога (07 хв. 45 сек.), однак в подальшому ОСОБА_1 сідає за кермо свого автомобіля і тікає з місця зупинки (диск 2 - 20 хв. 38 сек.), ігноруючи вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, наздогнавши ОСОБА_1 працівники поліції роз'яснюють йому наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння (диск 1 - 42 хв. 33 сек.), ОСОБА_1 ігнорує працівників поліції та не вчиняє жодних дій, спрямованих на виконання обов'язку щодо проходження огляду на стан сп'яніння на законну вимогу працівника поліції (диск 1 - 42 хв. 50 сек.), ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення (диск 2 - 1 год. 52 хв. 21 сек.);
- направленням на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння від 13 червня 2025 року.
Суд першої інстанції вважав, що відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння не була вимушеною чи спровокованою з боку працівників поліції. Оскільки, водієві було роз'яснено його обов'язок пройти огляд на стан сп'яніння на вимогу інспектора патрульної поліції та наслідки відмови від проходження огляду, та з відео вбачається, що водій добровільно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, що утворює склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суд, діючи у відповідності до вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, а його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є законним і обґрунтованим.
Так, частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність особи, яка керує транспортним засобом виникає і в разі її відмови від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, обов'язковими елементами об'єктивної сторони такого складу правопорушення як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: факт керування транспортним засобом та факт відмови особи, яка керує таким засобом від проходження огляду на стан сп'яніння.
Слід зауважити, що під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Процедура та порядок огляду на стан сп'яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями абзацу п'ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII встановлено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Так, відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
З відеозапису з нагрудних камер працівників поліції встановлено, що 14 червня 2025 року о 22:24 год. поліцейськими на просп. Берестейському у м. Києві зупинено авто, в якому на водійському сидінні перебував ОСОБА_1 . Жодних інших осіб ані в автомобілі ані поряд з ним окрім поліцейських та самого ОСОБА_1 не було, фари автомобіля включені, двигун гуде. О 22:25 поліцейський повідомив причину зупинки - несправність задніх габаритних вогнів. О 22:29 поліцейські повідомили ОСОБА_1 виявлені у нього ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, на що той о 22:29:10 погодився (проїхати в лікарню), додатково просив «закрити питання», вказував «знаю, винуватий, є момент». Проте, на пропозицію працівників поліції сісти з ними в машину і проїхати в лікарню ОСОБА_1 тривалий час зволікав, та зрештою о 22:43 підійшов до свого автомобіля з наміром взяти особисті речі, завів двигун та поїхав з місця зупинки. У такій ситуації працівники поліції викликали додатковий патруль та прослідували за автомобілем ОСОБА_1 . Надалі, о 22:54 працівники поліції наздогнали автомобіль особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у дворах житлової забудови. Коли підійшли до автомобіля, виявили у ньому ОСОБА_1 , який відмовився контактувати з поліцейськими, закрився в автомобілі (на відео зафіксовано його силует у салоні авто) та не виходив з нього до 00:18. У подальшому, поліцейські у встановленому законом порядку склали протокол у справі про адміністративне правопорушення, роз'яснили ОСОБА_1 його права, обов'язки, наслідки незгоди пройти огляд та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, оскільки відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, так як на ньому зафіксована подія правопорушення, апеляційний суд оцінює його в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в оскаржуваній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника про неналежність та недопустимість наявних у матеріалах справи відеозаписів є необґрунтованими, долучені до протоколу відеозаписи суд вважає належними та допустимими доказами у справі. Відеозапис обставин події містить достовірні дані про дії/ бездіяльність ОСОБА_1 та поліцейських на момент зупинки транспортного засобу та складання протоколу про адміністративне правопорушення, має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст.251 КУпАП.
Досліджений апеляційним судом відеозапис інформативний, позбавлений упередженості та суб'єктивного ставлення, є послідовним, містить у хронологічній послідовності необхідні відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. З переглянутих судом відеозаписів прослідковується чітка послідовність подій, які відбувались в ніч з 13-14 червня 2025 року під час складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, які беззаперечно підтверджують відомості, викладені в протоколі та вину правопорушника.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів стороною захисту не надано і не встановлено таких обставин і під час перегляду справи.
Апеляційний суд звертає увагу, що фабула частини першої статті 130 КУпАП не передбачає виключень та поважних причин для відмови від огляду. За даної правої конструкції та складу інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення не має правового значення чи вживав останній алкоголь, адже склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП утворила саме відмова від проходження огляду у встановленому законом порядку.
У цій справі, поведінка ОСОБА_1 переконливо вказує на його ухилення від проходження огляду, що сприймається як форма самозахисту від інкриміновано правопорушення.
Таким чином, у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а посилання водія на порушення такого порядку є безпідставними.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що переглядом справи не встановлено порушень працівниками поліції Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, і могли стати підставою не виконувати водієм законних вимог поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Всі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень та протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 повністю відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані.
Оскільки судове рішення, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд
Постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №361058 від 14 червня 2025 року) та ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №361069 від 14 червня 2025 року) та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_1 - адвокатки Паруль Юлії Олегівни на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 22 грудня 2025 року.
Суддя: Р.В. Березовенко