справа №758/18260/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/9248/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
16 грудня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 19 листопада 2025 року щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Славута Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав: АДРЕСА_2 , має двох малолітніх дітей, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 190, частиною третьою статті 209 КК України, у кримінальному провадженні №12024100070001658 від 12 липня 2024 року,-
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 19 листопада 2025 року заяву народного депутата України ОСОБА_10 про взяття підозрюваного ОСОБА_7 на особисту поруку - залишено без задоволення.
Клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 , погоджене прокурором ОСОБА_12 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100070001658 від 12 липня 2024 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави - задоволено частково.
Продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із можливістю внесення застави у розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 570 000 гривень, застосований ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2025 року (у справі №758//25), продовжений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2025 року (у справі №758/16471/25), - в межах строків досудового розслідування до 17 січня 2026 року.
Застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) протягом дії ухвали на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059, Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО): 820172, Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава по кримінальному провадженню за ОСОБА_7 .
У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_7 на строк до 17 січня 2026 року наступні обов?язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їх викликом та вимогою;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру;
- здати на зберігання компетентним органам свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 здійснювати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Роз?яснено підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув?язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається
таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід або зменшити розмір застави з урахуванням майнового стану підозрюваного ОСОБА_7 в межах санкції статті 182 КПК України, тобто у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Уважає, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та незаконною, такою, що підлягає скасуванню.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що посилання прокурора про тяжкість інкримінованого правопорушення, не може бути підставою для утримання підозрюваного під вартою.
Вказує, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення статтей 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Так, ОСОБА_7 має місце реєстрації, проте не може проживати за зареєстрованим місцем проживання не з вини підозрюваного, оскільки м. Харцизськ, це тимчасово окупована територія, та має постійне місце проживання у АДРЕСА_2 ; не можна ставити в провину проживання без офіційної реєстрації в місті Києві, оскільки відповідно до статті 2 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом; також ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 раніше не судимий, має двох малолітніх дітей.
Зазначає, що обґрунтування ризиків в клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор посилається, що встановлені ризики, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілих, на свідків у даному кримінальному провадженні, обвинувачений може перешкоджати провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Зауважує, що відповідно до частини шостої статті 22 КПК суд, зберігаючи об?єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов?язків; сторона обвинувачення зобов?язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м?який.
Звертає увагу суду на те, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у статті 177 КПК, які прокурором не обґрунтовані та не доведені в клопотанні про продовження строків запобіжного заходу.
З огляду на вище викладене, зазначає, що оцінюючи в сукупності всі обставини справи, сторона захисту вважає за можливе застосування більш м?якого запобіжного заходу, з альтернативою внесення застави у розмірі з урахуванням майнового стану підозрюваного ОСОБА_7 ; для забезпечення його належної процесуальної поведінки підозрюваного або зменшення розміру застави з урахуванням майнового стану підозрюваного, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Також з апеляційною скаргою на вказану ухвалу слідчого судді звернувся захисник ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 та застосувати цілодобовий домашній арешт.
Вказує, що принципово не погоджується з резолютивною частиною ухвали від 19 листопада 2025 року та приймаючи до уваги, що в судовому засіданні 19 листопада 2025 року слідчим суддею було складено лише вступну та резолютивну частину ухвали, в зв?язку з чим стороні захисту достеменно невідомі мотиви прийнятого слідчим суддею рішення, яким задоволено подане клопотання сторони обвинувачення, оскільки захисником ОСОБА_7 , адвокатом ОСОБА_9 системно доведено суду обґрунтованість підстав для відмови в його задоволенні належними доказами, доданими до матеріалів справи, аби не дати приводу для пропуску строку на апеляційне оскарження, розуміючи, що так званий «короткий» та «повний» тексти ухвали за своєю природою, два різні процесуальні документи, кожний з яких має свою природу, підстави та предмет оскарження.
На думку сторони захисту, слідчий суддя в рамках, визначених чинним законодавством України приписів не міг дійти до висновків про можливість задовольнити клопотання сторони обвинувачення, оскільки суду були надані належні та допустимі докази, які за своїм системним аналізом підтверджують обґрунтованість підстав для відмови в задоволенні вказаного клопотання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчими СВ Подільського УІ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100070001658 від 12 липня 2024 рокуза підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 190, частиною третьою статті 209 КК України КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені органом досудового розслідування місці та часі, але не пізніше 22 травня 2024 року, у ОСОБА_7 , виник злочинний умисел на набуття, володіння, використання та розпорядження майном (грошовими коштами), щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, внаслідок здійснення фінансових операцій та вчинення дій, спрямованих на приховання, маскування походження такого майна та джерела його походження, що вчинено особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, у особливо великому розмірі, а саме грошовими коштами, які надходили на рахунки ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928), а саме: НОМЕР_3 та НОМЕР_2 від ТОВ «ДРУЖБА» (ЄДРПОУ 32572012) в якості оплати за товар по Договору №18/06/24-3 від 18 червня 2024 року та Договору №22/05/24 від 22 травня 2024 року.
Для реалізації вказаного злочинного умислу, спрямованого на набуття, володіння, використання та розпорядження майном (грошовими коштами), щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, внаслідок здійснення фінансових операцій та вчинення дій, спрямованих на приховання, маскування походження такого майна та джерела його походження, що вчинено особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, у особливо великому розмірі, а саме грошовими коштами, які надходили на рахунки ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928), а саме: НОМЕР_3 та НОМЕР_2 від ТОВ «ДРУЖБА» (ЄДРПОУ 32572012) в якості оплати за товар по Договору №18/06/24-3 від 18 червня 2024 року та Договору №22/05/24 від 22 травня 2024 року ОСОБА_7 вступив у злочинну змову з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та іншими невстановленими особами.
Реалізуючи свій спільний, єдиний злочинний умисел, спрямований на набуття, володіння, використання та розпорядження майном (грошовими коштами), щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, внаслідок здійснення фінансових операцій та вчинення дій, спрямованих на приховання, маскування походження такого майна та джерела його походження, що вчинено особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, у особливо великому розмірі, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_13 , попередньо не довівши до відома свій спільний, єдиний злочинний умисел та запевнивши в законності своїх намірів, звернувся до директора ТОВ «ПРИРОДА БАЗИСУ (ЄПРПОУ 41374928) ОСОБА_14 , з метою використання реєстраційних даних, реквізитів та рахунків його товариства для подальшого укладання Договорів поставки.
Під час досудового розслідування встановлено, що на виконання умов по Договору №18/06/24-3 від 18 червня 2024 року та Договору №22/05/24 від 22 травня 2024 року за період часу з 22 травня 2024 року по 18 червня 2024 року на рахунки ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928) - НОМЕР_3 та НОМЕР_2 від ТОВ «ДРУЖБА» (ЄДРПОУ 32572012) надійшли грошові кошти на загальну суму 41 002 300,00 грн.
В подальшому, з метою реалізації свого, спільного, єдиного злочинного умислу спрямованого на набуття, володіння, використання та розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, внаслідок здійснення фінансових операцій та вчинення дій, спрямованих на приховання, маскування походження такого майна та джерела його походження, що чинено особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю одержано злочинним шляхом, вчиненого у особливо великому розмірі ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_13 , перебуваючи у невстановленому місці, використовуючи для досягнення мети своєї протиправної діяльності реквізити ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928), достовірно розуміючи відсутність реальної можливості на виконання умов Договору №18/06/24-3 від 18 червня 2024 року та Договору № 22/05/24 від 22 травня 2024 року з поставки товарів, мати безпосередній доступ до банківських рахунків ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» НОМЕР_3 та НОМЕР_2 , у період часу з 22 травня 2024 року по 18 червня 2024 року перерахував на рахунки підконтрольних йому фізичних осіб-підприємців, а саме: ФОП ОСОБА_15 , ФОГ ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_19 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_20 , ФОП ОСОБА_21 , ФОП ОСОБА_22 , ФОП ОСОБА_14 ФОП ОСОБА_23 , ФОП ОСОБА_24 , ФОП ОСОБА_25 , ФОП ОСОБА_26 ), ФОП ОСОБА_27 , ФОП ОСОБА_28 , ФОП ОСОБА_29 , ФОП ОСОБА_30 , ФОП ОСОБА_31 , ФОП ОСОБА_32 , ФОП ОСОБА_33 , ФОП ОСОБА_34 , ФОП ОСОБА_35 , ФОП ОСОБА_19 , ФОП ОСОБА_36 , ФОП ОСОБА_37 , ФОП ОСОБА_38 , ФОП ОСОБА_39 , ФОП ОСОБА_40 , грошові кошти в сумі 41 002 300,00 грн., в якості оплати за надання фіктивних послуг та товарів, будучи достовірно обізнаним, що такі послуги та товари ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» не надавались.
В свою чергу, ОСОБА_13 , діючи за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, на виконання спільного, єдиного злочинного умислу спрямованого на набуття, володіння, використання та розпорядження майном (грошовими коштами), щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, внаслідок здійснення фінансових операцій та вчинення дій, спрямованих на приховання, маскування походження такого майна та джерела його походження, що вчинено особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю одержано на рахунки TOB злочинним шляхом, у особливо великому розмірі, а саме грошовими коштами, які надходили на рахунки ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928), а саме: НОМЕР_3 та НОМЕР_2 від ТОВ «ДРУЖБА» (ЕДРПОУ 32572012) в якості оплати за товар по Договору №18/06/24-3 від 18 червня 2024 року та Договору №22/05/24 від 22 травня 2024 року, за вказівкою ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час отримував грошові кошти у готівковій формі від ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_19 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_20 , ФОП ОСОБА_21 , ФОП
ОСОБА_22 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_23 , ФОП ОСОБА_24 , ФОП ОСОБА_25 , ФОП ОСОБА_26 ), ФОП ОСОБА_27 , ФОП ОСОБА_28 , ФОП ОСОБА_29 , ФОП ОСОБА_30 , ФОП ОСОБА_31 , ФОП ОСОБА_41 , ФОП ОСОБА_42 , ФОП ОСОБА_43 , ФОП ОСОБА_35 , ФОП ОСОБА_19 , ФОП ОСОБА_44 , ФОП ОСОБА_45 , ФОП ОСОБА_46 , ФОП ОСОБА_39 та ФОП ОСОБА_47 , які попередньо перераховані ОСОБА_7 від імені ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» на їхні рахунки, після цього у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі передавав ці грошові кошти ОСОБА_7 .
Отже, ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_13 , внаслідок реалізації свого єдиного, спільного злочинного умислу спрямованого на набуття, володіння, використання та розпорядження майном (грошовими коштами), щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, внаслідок здійснення фінансових операцій та вчинення дій, спрямованих на приховання, маскування походження такого майна та джерела його походження, що вчинено особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю одержано злочинним шляхом, у особливо великому розмірі, а саме грошовими коштами, які надходили на рахунки ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928), а саме: НОМЕР_3 та НОМЕР_2 від ТОВ «ДРУЖБА» (ЄДРПОУ 32572012) в якості оплати за товар по Договору №18/06/24-3 від 18 червня 2024 року та Договору №22/05/24 від 22 травня 2024 року, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, достовірно усвідомлюючи, що перераховані з рахунків ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» НОМЕР_3 та НОМЕР_2 грошові кошти на підконтрольних фізичних осіб-підприємців в якості придбання фіктивних послуг та товарів, одержані злочинним шляхом, заволодів грошовими коштами ТОВ «ДРУЖБА» на загальну суму 41 002 300,00 грн., що перевищує вісімнадцять тисяч неоподаткованих мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та згідно примітки до статті 209 КК України становить особливо великий розмір.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності - фактичними даними, що містяться у документах, а саме: заява про вчинення кримінального правопорушення від 10 липня 2024 року; договір поставки №22/05/24 від 22 травня 2024 року та Договору поставки №18/06/24-3 та платіжними інструкціями до них; протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_48 від 24 липня 2024 року; протокол тимчасового доступу до ДПС України від 09 серпня 2024 року; протокол огляду від 23 серпня 2024 року; протоколи оглядів місця події від 19 січня 2022 року; протокол додаткового допиту представника потерпілого ОСОБА_48 від 11 вересня 2024 року; протокол допиту свідка ОСОБА_49 від 26 липня 2024 року; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_49 від 11 вересня 2024 року; протокол допиту свідка ОСОБА_50 від 15 листопада 2024 року; протокол допиту свідка ОСОБА_51 від 15 листопада 2024 року; протокол допиту свідка ОСОБА_52 від 29 листопада 2024 року; протокол допиту свідка ОСОБА_53 від 20 січня 2024 року; протокол огляду від 31 березня 2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_28 від 11 квітня 2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_54 від 22 квітня 2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_55 від 26 червня 2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_56 від 26 червня 2025 року; протокол тимчасового доступу від 22 липня 2025 року; протокол тимчасового доступу від 08 травня 2025 року та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
До підозрюваного 09 жовтня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва (у справі №758//25), продовжений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2025 року (у справі №758/16471/25), застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 6500 та 3000, відповідно, прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 19 682 000 грн і 9 084 000 грн відповідно, строк якого завершується, проте, наявні підставі для його продовження, оскільки ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, а також вчинення ним інших кримінальних правопорушень чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється не зменшились, а менш суворі запобіжні заходи, не зможуть їм запобігти.
17 листопада 2025 року до Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання
старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 , погоджене прокурором ОСОБА_12 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 190, частиною третьою статті 209 КК України, у кримінальному провадженні №12024100070001658 від 12 липня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 19 листопада 2025 року заяву народного депутата України ОСОБА_10 про взяття підозрюваного ОСОБА_7 на особисту поруку - залишено без задоволення.
Клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 , погоджене прокурором ОСОБА_12 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100070001658 від 12 липня 2024 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави - задоволено частково.
Продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із можливістю внесення застави у розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 570 000 гривень, застосований ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2025 року (у справі №758//25), продовжений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2025 року (у справі №758/16471/25), - в межах строків досудового розслідування до 17 січня 2026 року.
Застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) протягом дії ухвали на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059, Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО): 820172, Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава по кримінальному провадженню за ОСОБА_7 .
У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_7 на строк до 17 січня 2026 року наступні обов?язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їх викликом та вимогою;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру;
- здати на зберігання компетентним органам свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 здійснювати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Роз?яснено підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув?язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається
таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку статті 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно частини третьої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За змістом частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, які долучено до клопотання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, які виправдовують тримання особи під вартою та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали; з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 190, частиною третьою статті 209 КК України, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування, і які не викликають розумних сумнівів у цьому; ОСОБА_7 продовжує підозрюватися у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які може бути призначено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до дванадцяти років.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що заявлені під час застосування вказаного запобіжного заходу ризики не зменшилися, які виправдовують продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зокрема, наявні у матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України у сукупності з вищезазначеними обставинами слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, відсутність у підозрюваного ОСОБА_7 постійного легального місця роботи, про який би зазначила сторона захисту, а також майновий стан, відсутність або наявність судимостей у підозрюваного, у зв'язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого, та не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З урахуванням указаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено, стороною захисту не доведено, що стан здоров'я підозрюваного, не дивлячись на наявність певних хронічних захворювань, унеможливлює його перебування під вартою, про що обґрунтовано зазначено слідчим суддею.
Крім того, на переконання колегії суддів, слідчий суддя станом на день розгляду клопотання, у відповідності до вимог статей 182, 183 КПК України, враховуючи стадію кримінального провадження, особу підозрюваного, його майновий стан, з урахуванням доводів сторони захисту, обґрунтовано вважав за можливе визначити альтернативну заставу у розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 570 000 грн, яка буде достатнім стримуючим засобом для належного виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та виконання завдань кримінального провадження.
З таким висновком погоджується і колегія суддів з огляду на те, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 . Підстав уважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
З наведеного вбачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для обрання ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, або відмови у задоволенні клопотання слідчого колегія суддів не вбачає.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86, №12245/86, №12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності із статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
На даному етапі провадження, слідчий суддя у відповідності до вимог процесуального закону обґрунтовано обмежився виключно питанням визначення причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та дійшов висновку про вірогідність та достатність доказів його причетності для застосування обмежувальних заходів.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, підтверджується існування ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними та такими, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки доказів зменшення вказаних ризиків стороною захисту не надано.
Посилання апелянта ОСОБА_8 на те, що ОСОБА_7 має місце реєстрації, проте не може проживати за зареєстрованим місцем проживання не з вини підозрюваного, оскільки м. Харцизськ, це тимчасово окупована територія, та має постійне місце проживання у АДРЕСА_2 ; не можна ставити в провину проживання без офіційної реєстрації в місті Києві, оскільки відповідно до статті 2 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом; також ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 раніше не судимий, має двох малолітніх дітей, не свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, та не є достатньою підставою для обрання ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційних скарг висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 19 листопада 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4