Справа № 757/34766/25-п
№ апеляційного провадження: 33/824/4938/2025
15 грудня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Болотов Є.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 25 серпня 2025 року, винесену під головуванням судді Гречаної С.І., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
встановив:
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 25 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на ньогоадміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. в дохід держави.
У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження захисник ОСОБА_1 зазначив, що постанову суду від 25 серпня 2025 року отримано у приміщенні Печерського районного суду міста Києва 12 вересня 2025 року, що підтверджується розпискою (а.с. 40).
Вперше із апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1 звернувся 12 вересня 2025 року. Постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року апеляційну скаргу повернуто захиснику ОСОБА_1 Матеріали справи не містять доказів отримання постанови суду ОСОБА_1 .
Повторно із апеляційною скаргою на постанову Печерського районного суду міста Києва від 25 серпня 2025 року захисник ОСОБА_1 звернувся 02 жовтня 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що строк апеляційного оскарження підлягає поновленню.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, захисник ОСОБА_1 зазначив, що суперечка, про яку зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, не охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП та не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення. У діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Відсутні докази, які би підтверджували, що на відносини між ОСОБА_1 та його співмешканкою розповсюджується дія Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про його час і місце повідомлена належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Відповідно до п. 14, п. 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
14 липня 2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 286346, відповідно до якого, 14 липня 2025 року близько 11 години ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 психологічного та економічного характеру, а саме: вимагав гроші, ображав та висловлювався нецензурною лайкою.
Правопорушення вчинено за адресою: АДРЕСА_1 .
Об'єктивна сторона правопорушення за ст. 172-3 КУпАП виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї (матеріальний склад).
Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Обов?язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, або ж за наявності реальної можливості завдання такої шкоди.
За змістом ст. ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише який є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об'єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчинення адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб'єктивну сторону правопорушення, із зазначенням усіх її складових, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчиненні процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності. При розгляді справи службові особи, що здійснюють розгляд, повинні керуватися виключно даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наведене дає підстави стверджувати те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідної службової особи виникають після вчинення адміністративного правопорушення, а також наявності даних, які вказують про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення в цілому та його об'єктивної сторони зокрема.
Судом встановлено, що викладаючи об'єктивну сторону правопорушення, працівниками поліції зазначено, що14 липня 2025 року близько 11 години ОСОБА_1 вимагав гроші, ображав та висловлювався нецензурною лайкою до ОСОБА_2 .
Долучені до матеріалів справи письмові пояснення та заява ОСОБА_2 містять посилання на такі дії ОСОБА_1 .
У своїх письмових поясненнях від 14 липня 2025 року ОСОБА_2 зазначила, що батько її другої дитини ( ОСОБА_1 ) ввірвався в її квартиру, коли вона виходила, викидав із шафи речі та погрожував тим, що з нею розбереться. ОСОБА_1 кричав, була нецензурна лексика, штовхав ОСОБА_2 , спричинив моральне насильство. 12 липня 2025 року стався конфлікт та ОСОБА_1 викрав телефон ОСОБА_2 , погрожував та хапав за горло при присутності спільної дитини, вимагав грошові кошти.
Вказані письмові пояснення підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та його об'єктивної сторони.
Посилання учасників справи на те, що під час розгляду справи у Печерському районному суді міста Києва ОСОБА_2 змінила свої пояснення та повідомила про те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать її письмовим поясненням від 14 липня 2025 року та поясненням, зафіксованими на відеозаписі із нагрудної камери працівників поліцїі.
Долучені до матеріалів справи докази (протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 286346, письмові пояснення ОСОБА_2 від 14 липня 2025 року та відеозапис), свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в момент складення протоколу серії ГП № 286346.
Посилання ОСОБА_2 на відсутність у неї претензій до ОСОБА_1 не є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки таке провадження закривається лише у разі відсутності події або складу такого правопорушення.
Письмові пояснення потерпілої особи ОСОБА_2 узгоджуються з фактичними обставинами справи, які зафіксовано працівниками поліції у протоколі серії ГП № 286346 від 14 липня 2025 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сталась лише «суперечка», апеляційний суд відхиляє, оскільки вони суперечать протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 286346 та особистим поясненням потерпілої від 14 липня 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Доказів відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення 14 липня 2025 року, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апелянтом не надано.
Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування постанови Печерського районного суду міста Києва від 25 серпня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП немає.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Поновити захиснику ОСОБА_1 строк оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 25 серпня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 25 серпня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Повний текст складено 24 грудня 2025 року.
Суддя Є.В. Болотов