Єдиний унікальний номер справи № 752/6607/25
Провадження № 22-ц/824/14603/2025
20 листопада 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Павлової В.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Холд груп» про визнання заборгованості неправомірно нарахованою, зобов'язання вчинити певні дії,
13 березня 2025 року позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з вказаним позовом до відповідача.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 .
27 листопада 2024 року між відповідачем та позивачем було укладено договір № 15А/56/27-11-24 про надання житлових та комунальних послуг, послуг з управління та обслуговування будинку, прибудинкової території та території комплексу.
До 27 листопада 2024 року договір про надання житлово-комунальних послуг було укладено 22 серпня 2017 року між відповідачем та ОСОБА_2 .
Позивач, а до цього і ОСОБА_2 , добросовісно та належним чином оплачували та оплачують послуги згідно договору про надання послуг.
Починаючи з жовтня 2021 року в наданих відповідачем квитанціях став з'являтися борг, розмір якого постійно збільшується. З жовтня 2021 року наявний борг у розмірі 9989,57 грн; з січня 2022 року - у розмірі 19 999,49 грн; з лютого 2024 року і до часу подання позову - у розмірі 69 999,74 грн.
Станом на дату подання позовної заяви у позивача відсутня будь-яка інформація стосовно причин та підстав виникнення заборгованості та її постійного зростання.
Зазначенням у квитанціях неправдивої і надуманої заборгованості, відповідач порушує права позивача, оскільки наявність в квитанціях неіснуючої заборгованості негативно впливає на позивача з психологічної точки зору, існує постійний стрес через незаконність дій відповідача. Наявність в квитанціях заборгованості негативно впливає на можливість позивача розпоряджатися своїм майном, оскільки за її наявності, продати або здати квартиру в оренду буде набагато важче.
Позивачка не є боржником по відношенню до відповідача, оскільки не має заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг та належним чином виконує всі свої зобов'язання, а отже зазначення в квитанціях на оплату житлово-комунальних послуг заборгованості є неправомірним.
Враховуючи викладене, позивач просив суд:
- визнати заборгованість з розмірі 69999,74 грн. за договором № 15А/56/27-11-24 від 27.11.2024 про надання житлових та комунальних послуг, послуг з управління та обслуговування будинку, прибудинкової території та території комплексу неправомірно нарахованою;
- зобов'язати ТОВ «Холд Груп» здійснити перерахунок та виключити з обліку за договором № 15А/56/27-11-24 від 27.11.2024 про надання житлових та комунальних послуг, послуг з управління та обслуговування будинку, прибудинкової території та території комплексу заборгованість у розмірі 69 999,99 грн.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2025 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, 18 липня 2025 року позивач направив апеляційну скаргу, у якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, за невідповідності висновків, викладених у рішеннях суду, дійсним обставинам справи, за недоведеності обставин, які суд визнав встановленими.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову, не з'ясувавши належним чином обставини справи та неправильно застосувавши норми матеріального і процесуального права, оскільки наявна у квитанціях заборгованість у розмірі 69 999,74 грн сформована не за спожиті житлово-комунальні послуги, які позивач та попередній власник оплачували у повному обсязі, а внаслідок нарахування відповідачем штрафів, не передбачених умовами договорів від 22 серпня 2017 року та 27 листопада2024 року, без складання актів виявлення порушень та без надання будь-якого обґрунтованого розрахунку, при цьому суд першої інстанції проігнорував подані позивачем квитанції про оплату, безпідставно поклав на позивача обов'язок доводити неправомірність нарахувань, визнав встановленими недоведені обставини щодо наявності заборгованості та дійшов висновків, які не відповідають фактичним даним справи, тоді як відповідач не надав жодних належних і допустимих доказів правомірності нарахування боргу та порушив права позивача як споживача житлово-комунальних послуг, гарантовані законом і договором.
У зв'язку з цим апелянт просив апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Станом на день розгляду справи відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судове засідання, призначене на 20 листопада 2025 року, з'явився позивач ОСОБА_1 та її представник Левадна Ю.Г., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи належним чином повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.
Згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та належно встановлено судом першої інстанції в ході розгляду справи, 22.08.2017 між ОСОБА_2 , яка є власником квартири АДРЕСА_1 , та ТОВ «Холд груп» укладено договір про надання житлових та комунальних послуг, послуг з управління та обслуговування будинку, прибудинкової території та території комплексу №15А/56/22-08-2017.
Позивач з 14.10.2021 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 . До цього часу власником цієї квартири була ОСОБА_2 , яка 14.10.2021 уклала з позивачкою договір дарування квартири.
27.11.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Холд груп» укладено договір про надання житлових та комунальних послуг, послуг з управління та обслуговування будинку, прибудинкової території та території комплексу №15А/56/27-11-24.
Відповідно до п. 2.1. вищезазначеного договору виконавець приймає на себе зобов'язання надавати споживачу послуги, визначені цим договором, здійснювати контроль та координацію споживача з метою дотримання споживачем норм чинного законодавства України, яке регламентує порядок користування приміщенням та умов даного договору, а споживач приймає на себе зобов'язання добросовісно споживати надані виконавцем послуги, належним чином та вчасно оплачувати надані послуги за встановленими виконавцем цінами та тарифами, у строки та на умовах, передбачених цим договором, а також проводити відшкодування виконавцю витрат на обслуговування будинку та/або комплексу.
Відповідно до п. 2.4. вищезазначеного договору сторони погодили, що розмір винагороди виконавця за надані послуги управителя будинку на дату підписання цього договору становить 2,75 грн. із розрахунку за один квадратний метр загальної площі приміщення, при цьому виконавець здійснює перегляд вартості послуги при виникнення обставин, які не залежить від виконавця. Внесення змін та/або доповнень до договору з цього приводу не вимагається.
Відповідно до п. 5.1. вищезазначеного договору споживач зобов'язаний оплатити послуги (в тому числі, але не обмежуючись, винагороду виконавця за надані послуги управителя будинку), визначені умовами цього договору та/або надані виконавцем відповідно до вимог законодавства України, а також штрафні санкції (у разі їх нарахування), в порядку та на умовах, визначених цим договором або виконавцем та відшкодувати витрати виконавця, пов'язані з наданням послуг.
Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору розмір щомісячної плати за спожиті споживачем послуги (в тому числі розмір винагороди виконавця за надані послуги управителя будинку) визначається згідно з встановленими відповідно до законодавства та/або умов цього договору та/або розпорядження виконавця (доведеними до відома споживача в порядку встановленому цим договором) цінами та тарифами на послуги.
Відповідно до наданих позивачем квитанції (рахунків на сплату за житлово-комунальні та інші послуги) за період з січня 2021 року по грудень 2024 року станом на грудень 2024 року за особовим рахунком НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , обліковується заборгованість у розмірі 69 999,82 грн.
05.03.2025 ОСОБА_1 звернулась ТОВ «Холд Груп» за наданням пояснень та відповідних розрахунків, як утворилась заборгованість в розмірі 69999,82 грн., за який період та за які послуги.
Як вбачається з квитанцій за жовтень-грудень 2021 року заборгованість по особовому рахунку НОМЕР_1 по квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , відсутня. В квитанції за грудень 2021 року відсутні відомості про оплату наданих послуг.
Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без задоволення, виходив з того, що з моменту набуття позивачем права власності на квартиру у неї виник обов'язок сплачувати житлово-комунальні послуги незалежно від дати укладення договору, що наданими відповідачем квитанціями підтверджується наявність заборгованості у розмірі 69 999,74 грн, а матеріали справи не містять належних і допустимих доказів повної та своєчасної оплати позивачем наданих послуг з січня 2022 року, при цьому позивачем не доведено факту ненадання або надання послуг неналежної якості та не вжито передбачених законом заходів для звільнення від їх оплати, не заявлено клопотань про витребування розрахунків заборгованості у відповідача, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати спірну заборгованість неправомірно нарахованою, а відтак відмовив у задоволенні як основної, так і похідної позовних вимог.
Апеляційний суд вважає відсутніми підстави для повторного викладення доводів і мотивів, якими керувався суд першої інстанції при вирішенні питання щодо належності та допустимості обраного позивачем способу захисту прав шляхом оскарження заборгованості, нарахованої відповідачем, оскільки з такими висновками колегія суддів апеляційного суду повністю погоджується, при цьому зазначені висновки не є предметом оскарження жодною зі сторін, а відтак підстав для їх перегляду чи неврахування апеляційний суд не вбачає.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем неправомірності нарахування заборгованості яка утворилась, з огляду на таке:
З наданих позивачем квитанцій вбачається, що відповідач є надавачем послуг з утримання будинку, і з даних квитанцій вбачається, що споживачами здійснювалась оплата таких послуг відповідно до виставлених рахунків, оскільки дана заборгованість не переходить у наступний період.
До 27 листопада 2024 року договір про надання житлово-комунальних послуг було укладено 22 серпня 2017 року між відповідачем та ОСОБА_2 .
З квитанцій відповідача видно, що протягом періоду з січня по вересень 2021 року нараховані суми сплачувалися повністю, боргів у споживача не виникало. Водночас у квитанції за вересень 2021 року відображено борг у розмірі 9 989,57 грн без зазначення складу боргу, хоча відповідні суми за період сплачено, про що свідчать відмітки відповідача, і навіть зафіксована переплата.
За період з жовтня 2021 року по січень 2022 року ОСОБА_2 сплачувала нараховані відповідачем суми за утримання будинку, що підтверджується самими квитанціями. Проте у лютому 2022 року з'являється борг у розмірі 19 999,49 грн, зокрема з урахуванням нарахованого штрафу за повторне пошкодження пломб на приладах обліку у розмірі 20 000 грн за січень 2022 року.
У період з лютого 2022 року по серпень 2023 року заборгованість споживача зростає та накопичується, навіть з урахуванням часткових оплат, які перекривають окремі нараховані суми. Так, у квитанції за серпень 2023 року відображено нарахування штрафу у розмірі 50000 грн за порушення правил перебування на території ЖК. Станом на жовтень 2024 року заборгованість ОСОБА_2 складає 69 999,32 грн.
27 листопада 2024 року між відповідачем та новим власником квартири, ОСОБА_1 , було укладено договір № 15А/56/27-11-24 про надання житлово-комунальних послуг та послуг з управління і обслуговування будинку, при цьому особовий рахунок залишився незмінним - 15А056.
Однак, як слідує з квитанції за листопад 2024 року, новий споживач послуг, ОСОБА_1 , окрім щомісячних нарахувань, має борг у розмірі 69 999,32 грн, що підтверджує наявність нарахованої відповідачем заборгованості, яка виникла ще до переходу права власності на квартиру.
Фактично слід констатувати, що оскаржений борг сформований за нараховані штрафи: у розмірі 20 000 грн за повторне пошкодження пломб на приладах обліку у січні 2022 року та у розмірі 50 000 грн за порушення правил перебування на території житлового комплексу у серпні 2023 року.
Жодних підстав для нарахування відповідачем позивачу зазначених штрафів матеріали справи не містять. Не містить таких підстав і укладений сторонами договір про надання житлово-комунальних послуг.
Крім того, зазначені штрафи нараховані за обставини, які не можуть вважатися житлово-комунальними послугами, тобто тими послугами, що надаються відповідачем за житлово-комунальні послуги, та не можуть включатися до таких квитанцій. Таким чином дії відповідача щодо нарахування позивачу оскаржуваної суми заборгованості не ґрунтується ні на нормах закону, ні на положеннях укладеного сторонами договору, відтак не може вважатися законним та обґрунтованим.
З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про залишення позову без задоволення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
На підставі зазначеного апеляційний суд приходить до висновку про скасування рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, шляхомвизнання або заборгованості у розмірі 69 999, 99 грн за договором № 15А/56/27-11-24 від 27 листопада 2024 року про надання житлових та комунальних послуг, послуг з управління та обслуговування будинку, прибудинкової території та території комплексу, неправомірно нарахованою та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Груп» здійснити перерахунок та виключити з обліку за договором № 15А/56/27-11-24 від 27 листопада 2024 року про надання житлових та комунальних послуг, послуг з управління та обслуговування будинку, прибудинкової території та території комплексу, заборгованість у розмірі 69 999, 99 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, відповідному коригуванню підлягає і судовий збір, який стягується з відповідача на користь держави у загальному розмірі 4 844, 80 грн, з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Визнати заборгованість у розмірі 69 999 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 99 коп. за договором № 15А/56/27-11-24 від 27 листопада 2024 року про надання житлових та комунальних послуг, послуг з управління та обслуговування будинку, прибудинкової території та території комплексу, неправомірно нарахованою.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Холд Груп» здійснити перерахунок та виключити з обліку за договором № 15А/56/27-11-24 від 27 листопада 2024 року про надання житлових та комунальних послуг, послуг з управління та обслуговування будинку, прибудинкової території та території комплексу, заборгованість у розмірі 69 999 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 99 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Холд груп» (код ЄДРПОУ: 36385304, адреса: 03680, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 3) на користь держави судовий збір у загальному розмірі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) 80 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько