Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/4241/25
Номер провадження: 1-кс/511/1313/25
24.12.2025 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12025162390000829 від 14 грудня 2025 року, за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою частиною 2 статті 332 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -
До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого слідчий зазначив, що СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове у кримінальному провадженні №12025162390000829 від 14 грудня 2025 року, за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою частиною 2 статті 332 КК України.
У ході проведення досудового розслідування, 14 грудня 2025 року було проведено огляд місця події, зокрема, ділянки парковки, яка розташована навпроти воріт ВПС «Степанівка» за адресою: вулиця Сонячна, 14, село Степанівка Роздільнянського району Одеської області, за результатами якого було виявлено та вилучено:
-автомобіль марки «ВАЗ 21033», зеленого кольору, р/н НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , але фактично перебуває у користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy A32» фіолетового кольору, з ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на багажному відділенні транспортного засобу та упаковано до сейф-пакету; оскільки вказане майно має значення речового доказу.
Позиція учасників розгляду клопотання.
Слідчий СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 надіслала заяву про розгляд клопотання без її участі.
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 надіслав клопотання, у якому просив відмовити в накладенні арешту на майно, зазначивши, що транспортний засіб не має жодного відношення до інкримінованого правопорушення, водночас він є джерелом утримання сім'ї, у зв'язку з чим у разі накладення арешту на транспортний засіб просив обмежитися забороною його відчуження.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Слідчим відділом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження №12025162390000829 від 14 грудня 2025 року, за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою частиною 2 статті 332 КК України.
Частина перша статті 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до постанови слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 15 грудня2025 року, вказане майно визнано речовим доказом.
Разом з цим, положення статті 98 КПК України регламентують, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно пункту першого частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Також, слідчий суддя при розгляді клопотання врахував: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Разом з цим, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
На підставі встановлених обставин, а також зважаючи на те, що вилучене під час досудового розслідування майно має значення речового доказу та є підстави вважати, що в подальшому може бути використане, як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що вказане клопотання є обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідно до частини 4 статті 173 КПК України слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Керуючись статтями 98, 107, 131, 132, 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12025162390000829 від 14 грудня 2025 року, за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою частиною 2 статті 332 КК України,про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити частково.
Накласти арешт у вигляді заборони відчуження на наступне тимчасово вилучене майноз метою збереження в якості речового доказу, а саме: автомобіль марки «ВАЗ 21033», зеленого кольору, р/н НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , але фактично перебуває у користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Накласти арешту вигляді заборони розпорядження, користування та відчуження на наступне майно, а саме:мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy A32» фіолетового кольору, з ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою збереження в якості речового доказу та проведення комп'ютерно-технічної експертизи.
В іншій частині - відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Роз'яснити, що відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1