Номер провадження: 22-ц/813/7153/25
Справа № 523/1590/24
Головуючий у першій інстанції Кремер І. О.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
23.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Лозко Ю.П., Карташова О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Байло Євген Сергійович,
на ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2025 року,
у справі за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна,
В січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна, за участю заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, в обґрунтування якого зазначив, що він є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є інвалідом II групи має психічні розлади зі старшого віку, з ідей особливого змісту, переслідування, на тлі коливань як настрою, так і артеріального тиску, що позбавляє її усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв?язку з чим вона потребує стороннього догляду і нагляду. Посилається, що ОСОБА_2 не спроможна до самообслуговування, тому вона постійно знаходиться під наглядом та контролем заявника.
Зазначає, що його брат ОСОБА_3 в письмовій формі відмовився від допомоги та піклування за спільною матір?ю на користь заявника, оскільки інших родичів немає, ОСОБА_1 залишився єдиним близьким родичем, який допомагає своїй матері.
Заявник просив суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - недієздатною, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Пересипський районний суд міста Одеси ухвалою від 04.08.2025 року заяву представника заявника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна - залишив без розгляду.
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявник ОСОБА_5 та представник заявника ОСОБА_4 були неодноразово належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, підтвердження чого знаходяться в матеріалах справи. У судове засідання призначене 04.08.2025 року заявник та представник заявника із будь-якими заявами або клопотаннями до суду не зверталися, суду не надано жодного доказу в підтвердження поважності повторної неявки заявника в судове засідання для розгляду цивільної справи за ініційованою ним заявою, тому суд дійшов до висновку, що дана заява підлягає залишенню без розгляд відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Байло Є.С., в апеляційній скарзі просить апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 04.08.2025 року по справі № 523/1590/24 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що 04 серпня 2025 року на території Одеської області було оголошено повітряну тривогу, що підтверджується офіційними даними, оприлюдненими у відкритих джерелах, зокрема на офіційних телеграм-каналах, згідно з цими даними, о 08 год. 58 хв. оголошено повітряну тривогу, яка тривала до 09 год. 40 хв. того ж дня. Заявник та його представник ОСОБА_6 заздалегідь виїхали до суду, аби прибути вчасно на засідання, однак о 10 год. 04 хв. знову було оголошено повітряну тривогу. У зв?язку з цим вони були змушені, з міркувань особистої безпеки та збереження життя, негайно прослідувати до найближчого укриття. Повітряна тривога тривала до 10 год. 29 хв., тобто лише за одну хвилину до початку судового засідання, призначеного на 10 год. 30 хв. За таких обставин фізично неможливо було вчасно прибути до зали суду.
Крім того, вже об 11 год. 46 хв. у цей же день знову було оголошено повітряну тривогу. Як тільки у представника заявника ОСОБА_4 з?явилася технічна можливість після відбою тривоги, ним одразу направлено через підсистему ЄСТС заяву про розгляд справи за відсутності сторони.
Скаржник зазначає, що відсутність заявника та його представника ОСОБА_4 у судовому засіданні зумовлена не їхньою недобросовісною поведінкою або ігноруванням судового процесу, а виключно об?єктивними та непередбачуваними обставинами, що становили реальну небезпеку життю і здоров?ю. Перебування в укритті під час повітряної тривоги є прямим виконанням вимог чинного законодавства та рекомендацій органів державної влади щодо забезпечення безпеки громадян під час збройної агресії проти України.
Вважає, що за таких умов залишення без розгляду заяви про встановлення опіки з підстав неприбуття заявника та його представника до суду є безпідставним, оскільки відсутність у засіданні була викликана поважними причинами, належно підтвердженими та такими, що виключали можливість їхньої участі у розгляді справи.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 19.08.2024 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою, роз'яснив ОСОБА_2 та органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 копію ухвали про відкриття провадження отримали 22.08.2025 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.
Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримав 22.08.2025 року та 14.08.2025 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала 11.10.225 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 , Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради судові повістки-повідомлення отримали 19.11.2025 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Від представника ОСОБА_1 - Байло Є.С. надійшла заява про розгляд справи, призначеної на 18.12.2025 року о 16 год. 50 хв., без участі скаржника та його представника.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Пеленгян М.А. в судовому засіданні 18.12.2025 року просила скасувати ухвалу суду першої інстанції ьа направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, за необхідне зазначити наступне.
Залишаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції, керуючись положеннями п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, виходив із того, що відбулась повторна неявка в судове засідання належним чином повідомленого заявника та його представника.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки він суперечить нормам процесуального права.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно частини 1статті 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, в редакції на час спірних правовідносин, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи;.
Отже, за змістом положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України для залишення позову без розгляду правове значення має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.
Під повторністю неявки в судове засідання в цивільному процесі слід розуміти другу неявку підряд (поспіль) належно повідомленого позивача.
Суд після відкриття судового засідання має надати оцінку усім відомим йому обставинам і причинам неявки учасників справи, відтак вирішити питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи з дотриманням балансу процесуальних гарантій розумності строків розгляду справи судом та забезпечення прав особи на судовий захист і участь у своїй справі, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, рівності всіх учасників перед законом і судом. Подібні висновки сформульовані Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22 грудня 2022 року у справі № 910/2116/21 (910/12050/21).
У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 зазначено, що: «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна, визначено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження і призначено судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на 11 березня 2024 року.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2024 року клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Смирнова Андрія Ігоровича про витребування доказів задоволено, витребувано у комунальній установі Одеського обласного центру медико-соціальної експертизи медичну документацію щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Розгляд справи відкладено на 16 квітня 2024 року.
У зв'язку із неявкою сторін у судове засідання призначене на 16 квітня 2024 року розгляд справи судом відкладено на 14 травня 2024 року.
09.05.2024 року на адресу суду від заявника ОСОБА_1 - адвоката Смирнова Андрія Ігоровича надійшла заява про надання повторно ухвали від 11.03.2024 року про витребування доказів для повторного подання до Комунальної установи Одеського обласного центру медико-соціальної експертизи.
Згідно довідки складеної секретарем судового засідання розгляд справи судом відкладено на 07 червня 2024 року для повторного виклику сторін.
Суворовський районний суд м. Одеси ухвалою від 07.06.2024 року за клопотанням ОСОБА_1 призначив по справі судово-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проведення експертизи доручено експертам Одеської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України». Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
На адресу суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 793 від 11.11.2024 року згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за своїм психічним станом не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17.12.2024 року провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна, поновлено та розгляд справи призначено на 11 лютого 2025 року.
Судове засідання призначено на 11 лютого 2025 року відкладено на 18 березня 2025 року у звязку із неповним складом суду.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10.03.2025 року клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Смирнова Андрія Ігоровича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Визначено судове засідання призначене на 18.03.2025 року о 12 год. 30 хв. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комунікаційної платформи «ВКЗ», представника заявника Смирнова Андрія Ігоровича.
17.03.2025 року та 28.04.2025 року представником заявника до суду подавались заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку із відсутністю подання Органу опіки та піклування Пересипської (Суворовської) районної адміністрації Одеської міської ради про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 .
Розгляд справи призначеної на 18.03.2025 року та 29 квітня 2025 року відкладався, та розгляд справи було призначено на 04.08.2025 року коли постановлена оскаржувана ухвала.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що 04.08.2025 року о 08 год. 58 хвилин до початку судового засідання на території Одеської області оголошено повітряну тривогу, яка тривала до 09 год. 40 хвилин, що підтверджується офіційними даними, оприлюдненими у відкритих джерелах. Заявник та його представник заздалегідь виїхали до суду, однак о 10 год 04 хвил. знову оголошено повітряну тривогу, у зв'язку з цим вимушені негайно прослідувати до найближчого укриття. Повітряна тривога тривала до 10 год 29 хвилин, судове засідання призначено на 10 год. 30 хвилин. У зв'язку із вказаними обставинами не змогли вчасно прибути в судове засідання. В той же день після відбою тривоги представником через систему ЄСІТС направлено заяву про розгляд справи за відсутності сторони.
Оцінюючи вказані доводи скаржника, апеляційний суд враховує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 року № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу «Увага всім» та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал «повітряна тривога»).
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05 серпня 2022 року № 23).
Відповідно до наведених норм судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
Обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні вважаються загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об'єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.
Вказаний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.04.2023 року у справі № 523/11536/19.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2023 року у справі № 2-2823/11 (провадження № 61-6434св23) вказано, що «принципами цивільного судочинства є, зокрема, гласність і відкритість судового процесу; не врахував, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об'єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин; недопущення сторони у судове засідання у зв'язку з повітряною тривогою обмежує право доступу до суду; апеляційний суд не звернув увагу, що висновок в постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 про те що «неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи» зроблений касаційний судом не зв'язку із воєнним станом; апеляційний суд не застосовував відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад цивільного судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в здійсненні ними процесуальних прав. За таких обставин, оскільки відбулося обмеження права сторони на участь у апеляційному перегляді справи, то є достатньою підставою для скасування оскарженої постанови апеляційного суду».
Згідно протоколу судового засідання 04.08.2025 року судове засідання розпочато о 10 год. 33 хвилини, заявник та його представник в судове засідання не з'явилися.
Розгляд справи судом першої інстанції розпочався через чотири хвилини після закінчення повітряної тривоги, що свідчить про не можливість заявника завчасно з'явитися у судове засідання призначена на 10 год. 30 хвилин.
В матеріалах справи міститься клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Смирнова А.І. про розгляд справи за відсутності сторони у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги і неможливості прибути через перебування в укритті.
Під час розгляду справив суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 - адвокат Пеленгян Меліне Аведісівна зазначила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки справа стосується визнання особи недієздатною та по справі проведена експертиза.
Колегія суддів зауважує, що справи про визнання особи недієздатною є справами окремого провадження, які мають спеціальний порядок розгляду та вирішення, пов'язаний як з необхідністю захисту інтересів особи, яка не може набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання, так і з необхідністю встановлення психічного стану такої особи.
З огляду на викладене та враховуючи, що відбулося обмеження права сторони на участь у розгляді справи в суді першої інстанції при розгляді заяви про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, в рамках справи проведена судово-психіатрична експертиза, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим, наявні підстави для скасування ухвали Пересипського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2025 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, 376, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Байло Євген Сергійович, задовольнити частково.
Ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 23 грудня 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді Ю.П. Лозко
О.Ю. Карташов