Справа № 736/1913/25
Номер провадження 1-кп/736/174/25
23 грудня 2025 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025270290000140 від 30.06.2025, по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Білошицька Слобода, Корюківського району, Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , маючого професійно-технічну освіту, не працюючого, не одруженого, військовозобов'язаного, не маючого на утриманні дітей та осіб з інвалідністю, раніше не судимого
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 07.11.2023, у справі №736/2209/23, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП за те, що він будучи раніше притягнутим за аналогічне правопорушення, 15.09.2023 о 21 год. 54 хв. в АДРЕСА_3 керував мотоциклом марки «Теkkеn mh250», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Також, вищевказаною постановою, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП за те, що він 15.09.2023 о 21 год. 54 хв. в АДРЕСА_3 керував мотоциклом марки «Теkkеn mh250», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування даним транспортним засобом взагалі, повторно протягом року.
На підставі ст. 36 КУпАП, за сукупністю вчинених адміністративних правопорушень, на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу. Вищевказана постанова набрала законної сили 18.11.2023.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За вчинення адміністративного правопорушення до особи застосовується адміністративне стягнення, одним із видів якого є позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» заборонено керування транспортними засобами особам, до яких застосовано, зокрема, адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення.
Таким чином, позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами, одночасно припиняє реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Однак ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність постанови Корюківського районного суду від 07.11.2023, яка набрала законної сили, будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконання, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, всупереч зазначеній постанові суду, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій керував транспортним засобом.
Зокрема, 29.06.2025 о 13 год. 36 хв. в с. Рудня, Корюківського району Чернігівської області, водій ОСОБА_3 керував автомобілем «ВАЗ 2106» із державним номерним знаком НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на підставі статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Постанови Кабінету Міністрів України № 1456 від 29.12.2021, якою затверджено «Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», з метою перевірки документів, що посвідчують особу та право на керування транспортним засобом.
Вказане діяння ОСОБА_3 свідчить про ухилення останнього від виконання постанови суду, що є однією з форм невиконання судового рішення.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тобто скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину визнав, підтвердив, що він вчинив вищезазначене кримінальне правопорушення за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Обвинувачений щиро каявся, просив суворо його не карати.
З врахуванням думки учасників судового провадження, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Судом з'ясовано, що зміст цих обставин учасники судового провадження розуміють правильно, підтверджують добровільність їх позиції та усвідомлюють, що у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, тобто як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання.
З наданих у судовому засіданні прокурором та досліджених судом матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 , не одружений, не має на утриманні дітей та осіб з інвалідністю, не працюючий, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, за медичною допомогою в диспансерні психіатричне та наркологічне відділення не звертався,
Обставиною, що пом'якшує покарання згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого. Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
Із врахуванням усіх обставин кримінального провадження та зважаючи на відомості про особу обвинуваченого, щире каяття, суд вважає, за необхідне призначити ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 382 КК України покарання у виді штрафу.
Дане покарання, на думку суду, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, не застосовувалися. Підстави для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 відсутні.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у вказаному кримінальному провадженні: диск DVD - R, на якому знаходяться відео файли «LKJS7351», «JXTE1469», «JJWD4902», «000000_00000020250629133641_0003», який упаковано в спецпакет CRI1056749, після набрання вироком чинності - залишити в матеріалах кримінального провадження;
Цивільний позов по справі не заявлено.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Корюківський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1