Справа № 591/11156/25
Провадження № 2-а/591/600/25
24 грудня 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Косар А. І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 591/11156/25 про визнання протиправною та скасування постанови
сторони та інші учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - Огорілко Юрій Миколайович
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3
вимоги позивача:
- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_4 , в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 , № X 08/25-49 від 22.08.2025 р. стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
та установив:
Історія справи
30.09.2025 позивач подав до суду вказаний адміністративний позов. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 22 серпня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП № X 08/25-49 від 22.08.2025 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Однак, відсутні жодні докази факту адміністративного правопорушення ОСОБА_1 у спірній ситуації, його вина, а також грубо порушена процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності виходячи з наступного: а) постанова не містить фактичних обставин правопорушення (коли виник обов'язок, коли мав пройти огляд, за яких обставин, відсутня повістка чи інший виклик, за яким мав пройти медичний огляд), а лише посилання на нормативні акти. б) Абз, 4 ч.І сі. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на який йде посилання у спірній постанові, передбачено наступне: “Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста». Жодних обов'язків щодо проходження ВЛК вказана норма не передбачає. А, оскільки постанова щодо ОСОБА_1 винесена за відмову від проходження ВЛК, а не за порушення норми про реєстрацію електронного кабінету військовозобов'язаного, вона має бути скасована через невідповідність норми, на підставі якої особа притягається до відповідальності, фактично пред'явленому порушенню; б) до постанови не долучено жодних доказів, не здійснено жодних посилань на додані, і у самій постанові відсутні будь-які докази (конкретні повістки, розпорядження ВЛК тощо), що підтверджують вину ОСОБА_1 у порушенні, що визначене спірною постановою. Посилання па направлення на проходження ВЛК як на рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 не може вважатись спроможним через те, що направлення є лікарським документом, а рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 розпорядчим. Тому має видаватись окремо рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , або повістка про направлення на ВЛК, якого до постанови не долучено.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 06.10.2025 відкрите провадження у справі за цим позовом, вирішено справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 15.10.2025 в системі «Електронний Суд» подав до суду відзив, у якому зазначив, що 11.08.2025 уповноваженою особою - водієм взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення № Х 08/25-49 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, який відповідає приписам КУпАП та містить всі необхідні реквізити. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення позивачу було: - роз'яснено суть вчиненого порушення (неявка за викликом до ТЦК та СП), зміст ст. 63 Конституції України, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП; - надано можливість висловити пояснення з приводу обставин вчиненого проступку; - у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП, повідомлено про наступний розгляд справи, призначений на 14 год. 00 хв. 22.08.2025 (тобто не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи) у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , кабінет № 102. Отже, зазначений протокол відповідає приписам Кодексу України про адміністративні правопорушення та містить всі необхідні реквізити. 11.08.2025 громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 було доставлено до Сумського обласного мобілізаційного центру, як такого що оголошений у розшук у зв'язку з порушенням правил військового обліку з 25.06.2025. У приміщенні Сумського обласного мобілізаційного центру Позивачу було повідомлено причину доставки та здійснена спроба вручення повістки № 4297 від 11.08.2025 для проходження військово-лікарської комісії та визначення ступеня придатності до військової служби. У зв'язку з відсутністю будь-яких відомостей про проходження Позивачем військово-лікарської комісії у системі Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було прийнято рішення про видачу Повістки № 4297 від 11.08.2025 та Направлення № 4572310 від 11.08.2025 з метою проходження військово-лікарської комісії. Проте Позивач відмовився від отримання Повістки № 4297, що засвідчено актом відмови від отримання Повістки та зазначено, що до позивача доведено текст повістки про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11.08.2025. Проходження ВЛК є не правом, а встановлений законом обов'язок військовозобов'язаного, за порушення якого настає передбачена відповідальність. Тобто, відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству. Таким чином, відмова позивача пройти ВЛК за рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 була вірно кваліфікована як дії, які містять склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Оскаржуваною постановою від 22.08.2025 № Х 08/25-49 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500 грн. Постанова винесена за результатом повного, всебічного, об'єктивного та неупередженого дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановленої законом процедури, на підставі наявних доказів, керуючись законом та правосвідомістю. Тому просить, у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 в системі «Електронний Суд» копію ухвали про відкриття провадження отримав 07.10.2025, правом подачі відзиву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 № Х 08/25-19 від 22.08.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25500 грн. Суть правопорушення: 11.08.2025 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 під час дії правового режиму воєнного стану категорично відмовився від у проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 у формі направлення на військово-лікарську комісію від 11.08.2025 № 4572310, чим порушив абз. 3 ч.1 Закону № 3543-ХІІ та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП. (а.с. 5).
Зазначене у постанові, є аналогічним викладеному у складеному протоколі № Х 08/25-49 від 11.08.2025 відносно позивача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з постановою № Х 08/25-49 стала відмова позивача від проходження ВЛК.
Нормами пункту 74 Порядку № 560 закріплено, що військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, надсилається в електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з урахуванням вимог пункту 74-3 цього Порядку.
Особам віком до 45 років у направленні для проходження медичного огляду зазначається про необхідність визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, командиром військової частини або начальником центру рекрутингу Збройних Cил видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов'язаному та резервісту під особистий підпис.
Направлення на медичний огляд військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в СБУ, а також військовозобов'язаних, які виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації в обраному ними підрозділі, органі, закладі, установі СБУ, здійснюється у порядку, визначеному Головою СБУ.
Додатком 11 Порядку № 560 визначено форму направлення, для встановлення придатності військовозобов'язаного до проходження військової служби за станом здоров'я, у певному медичному закладі, у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.
Таким чином, з вищевказаного вбачається, що процедурі проходження на військово-лікарській комісії медичного огляду передує:
- формування повістки про виклик військовозобов'язаного для проходження відповідного огляду та її вручення особі;
- видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 до Порядку № 560;
- реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 до Порядку № 560.
Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для проходження особою медичного огляду на військово-лікарській комісії є отримання особою відповідної повістки на проходження військово-лікарської комісії із зазначенням мети виклику - проходження ВЛК.
Відповідно до пункту 47 зазначеної постанови у разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.
Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.
Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 41 вказаної постанови належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
На підтвердження оповіщення позивача про виклик для проходження ВЛК відповідачем надано копію повістки №4297 на проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення на особливий період (в якій відсутній підпис ОСОБА_1 про її отримання), акт відмови від отримання повістки від 11.08.2025, направлення для встановлення придатності під час мобілізації, копію картки обстеження та медичного огляду та заяву ОСОБА_1 про відмову від проходження ВЛК.
Відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, журнал реєстрації направлень на ВЛК, відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки, відповідачем не надано.
Надані докази не можуть вважатися такими, які підтверджують належне, у порядку, встановленому законом, оповіщення позивача про необхідність явки для проходження військово - лікарської комісії. Відтак, наданими доказами не підтверджується факт неявки належним чином повідомленого військовозобов'язаного для проходження ВЛК.
Відповідачем надана суду заява відмови від проходження ВЛК.
Суд критично оцінює додану до відзиву на позов заяву відмови від проходження ВЛК ОСОБА_1 від 11.08.2025, оскільки не надано належних та допустимих доказів відмови позивачем від отримання такого документу як направлення на військово-лікарську комісію.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У даному конкретному випадку складені процесуальні документи стосовно ОСОБА_1 не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Вищевикладене свідчить про те, що уповноваженою особою ТЦК та СП не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, на яку накладається адміністративне стягнення, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у Постанові про накладення адміністративного стягнення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
За таких обставин винесення 22.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 оскаржуваної постанови № Х 08/25-49 не доводить винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 210-1 ч. 3 КУпАП поза розумним сумнівом.
Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Зважаючи на викладене, суд не надає детальної оцінки аргументам сторін по суті адміністративного правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності згідно з оспорюваною постановою.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Відтак, позовні вимоги належить задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу про адміністративне правопорушення, згідно пункту 3 частини третьої статті 286 КАС.
За матеріалами справи встановлено, що при зверненні до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір на суму 605.60 грн, про що свідчать Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України. Таким чином, оскільки суд першої інстанції за результатами розгляду даної справи дійшов висновку про задоволення позову та скасування постанови, то керуючись статтею 139 КАС, слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 ЄДРПОУ: НОМЕР_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 605.60 грн.
Керуючись ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_4 , в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 , № X 08/25-49 від 22.08.2025 р. стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Закрити провадження у справі.
Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_4 ЄДРПОУ: НОМЕР_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 605.60 грн.
Видати виконавчий лист після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за веб-адресою: http://zr.su.court.gov.ua/sud1805/.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ:08269552, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_4 .
Суддя А. І. Косар