Провадження № 22-ц/803/8646/25 Справа № 176/990/24 Суддя у 1-й інстанції - Павловська І. А. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
23 грудня 2025 року
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
головуючого судді: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» про захист прав споживачів та визнання дій незаконними, -
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказує, що 02 липня 2021 року між ним та відповідачем укладено договір про надання послуг із централізованого водопостачання та водовідведення. 05 вересня 2023 року при проведенні огляду лічильника та зняття показів за вказаною вище адресою контролером відділу збуту КП «Жовтоводський водоканал» ДОР» ОСОБА_2 виявлено несанкціоноване порушення цілісності пломби вузла обліку (лічильника води). Прилад обліку (лічильник КВ-1,5 № 180405) було розпломбовано (пломба №16441604).
За інформацією КП «Жовтоводський водоканал» ДОР» від 18 вересня 2023 року за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено факт несанкціонованого втручання, розкомплектування, зокрема, порушення цілісності пломби приладу обліку - зазначений вузол обліку вважається таким, що вийшов з ладу. Представник відповідача у даній відповіді посилається на п. 27 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення згідно якого, датою початку несанкціонованого втручання в роботу вузла комерційного обліку може бути дата останньої контрольної перевірки виконавцем, але не більше, ніж 12 місяців до дати виявлення факту несанкціонованого впливу на вузол обліку. Останні контрольні показники були зафіксовані 06 липня 2021 року.
Позивачу було проведено донарахування об'ємів споживання води, за споживання яких виставлено заборгованість на загальну суму 14842,14 грн. У вересні 2023 року ОСОБА_1 отримав письмову претензію від КП «Жовтоводський водоканал» ДОР», де зазначено, що борг за водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_2 , складає 12196,61 грн. (14842,14-2624,53 грн., які було сплачено за фактично отримані послуги). Відповідач у письмовій формі вимагає сплати боргу за послуги, які він не отримував.
Вважав такі дії відповідача протиправними та просив визнати незаконними дії КП «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» щодо нарахування йому за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , суми боргу за безоблікове водокористування в розмірі 14 842,14 гривень.
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08 липня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також не відповідність висновків суду обставинам справи.
Також зауважує, що представником відповідача було зазначено, що, нібито, фіксація порушення відбувалася у його присутності, проте він як споживач відмовився від підписання акту. Проте того дня, в помешканні була лише його квартирантка, яка не має право підписувати жодних актів, оскільки, не є законним представником в розумінні ст. 237 ЦКУ та не є стороною договору про надання послуг з водопостачання. Дана обставина взагалі не було досліджена судом першої інстанції, хоча і має вирішальне значення для складення відповідного акту контролером, адже підтвердженням факту несанкціонованого втручання є лише акт, складений представником відповідача, без проведення будь-яких експертиз чи досліджень. Таким чином, акт було складено однобічно без залучення та повідомлення про його складення споживача, що підтверджується самим актом.
Вважає, що відповідачем не доведено факт несанкціонованого втручання позивача в роботу приладу обліку водопостачання та факт безоблікового використання води і як наслідок - нарахування такого значного боргу.
Пошкодження приладів обліку, пломб, а також втручання в їх роботу визначаються спеціалізованими організаціями, які мають право на проведення таких не
експертиз. Лічильник води було розпломбовано та знято представниками відповідача з 05 вересня 2023 року про що складено відповідний акт, експертиза приладу обліку, в свою чергу, проведена не була та за відсутності висновків компетентного органу на підтвердження доводів відповідача, ним необґрунтовано обчислено розмір неіснуючих збитків, які відповідач вимагає з позивача.
Зазначає, що представник КП «ЖВК» ДОР» Семенюк О.Б., яка здійснювала огляд вузла обліку та складала відповідний акт - не наділена правом та компетенцією визначати чи був факт несанкціонованого втручання та чи вийшов вузол обліку з ладу.
У відзиві на апеляційну скаргу представник КП «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вважає, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Враховуючи, що розподільний прилад обліку ОСОБА_1 відповідно до п.27 Правил вважається таким, що вийшов з ладу, позивачу було здійснено перерахунок за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22 листопада 2018 року. Акт від 05.09.2023 року складений контролером підприємства та який позивач, як власник квартиранти відмовився підписувати, є належним доказом наявності порушення. Доводи позивача про протиправність висновків відповідача у спірному акті можуть бути предметом перевірки під час вирішення судом спору щодо заборгованості, проте не можуть виступати самостійним предметом оскарження, зважаючи на те, що це не призведе до ефективного захисту порушеного, на думку позивача, права.
Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що свідчить довідка про доставку повістки до електронного кабінету відповідача та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення у вигляді повістки позивачу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 262426823 та договором купівлі-продажу квартири від 19 червня 2021 року посвідченим приватним нотаріусом Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дудник Т.В. за реєстровим № 1719.
02 липня 2021 року між ОСОБА_1 та КП «Жовтоводський водоканал» ДОР» укладено договір про надання населенню послуг із централізованого водопостачання та водовідведення за вказаною вище адресою (особовий рахунок НОМЕР_1 ).
Остання повірка лічильника води за даною адресою була проведена 02 липня 2021 року, що підтверджується копією відповідного акту.
Відповідно до акту від 05 вересня 2023 року, складеного контролером КП «Жовтоводський водоканал» ДОР» ОСОБА_2 , при обстежені приладу обліку води, виявлено несанкціоноване порушення цілісності пломби. Прилад обліку розпломбовано (лічильник КВ-1,5 № 180405, показники 310,040, пломба № 16441604).
Відповідачем на адресу ОСОБА_1 направлено претензію від 13 вересня 2023 року за вих. № 2916, за адресою: АДРЕСА_2 , про існування боргу за послуги водопостачання та водовідведення станом на 01 вересня 2023 року у розмірі 12196,61 грн.
Листом КП «Жовтоводський водоканал» ДОР» від 18 вересня 2023 року за вих. № 2980, надано відповідь на заяву за вх. № 163-з від 15 вересня 2023 року про надання копій документів, які призвели до виникнення боргу у сумі 12196,61 грн. Як вбачається з даного листа, при знятті контрольних показників, контролером було встановлено факт несанкціонованого втручання, розкомплектування, зокрема порушено цілісність пломби розподільного обліку води, зазначений вузол вважається таким, що вийшов з ладу, про що складено акт. Таким чином, виходячи з нормативів питного водопостачання та водоспоживання населенням м. Жовті Води від 26 грудня 2013 року № 471, загальний норматив питного постачання, літрів на добу на одну особу складає 330,00 літрів. З огляду на те, що за вказаною адресою проживають дві особи позивачу нараховано борг за період з 05 вересня 2022 року по 05 вересня 2023 року, (365 днів * 0,33 * 2 особи = 240,90 м3) на загальну суму 14842,14 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачу, враховуючи встановлений факт несанкціонованого втручання в роботу вузла розподільного обліку води, правомірно нараховано борг за безоблікове водопостачання в розмірі 14 842,14 грн.
Із таким висновком суду першої інстанції можливо погодитись з огляду на наступне.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних права та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.
Положеннями статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.
Статтями 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені основні права та обов'язки споживачів, управителів та виконавців вказаних послуг.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачем питної води є юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення питних фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.
Відповідно до ст.19 вказаного закону послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору.
При цьому підприємства питного водопостачання мають право здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання, забезпечувати встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку питної води відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" (ст. 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»)
Згідно із ч.5. ст.3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» відповідальність за збереження і цілісність вузлів комерційного обліку покладається на власника (співвласників) будівлі (її частини), в якій вони встановлені, або за договором на визначену власником (співвласниками) іншу особу.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 зазначав, що відповідач як надавач послуг з водопостачання та водовідведення пред'явив до нього претензію, як власника квартири про сплату боргу за безоблікове користування водою за 12 місяців, які передували встановленню факту порушення цілісності пломби. При цьому також звертав увагу, що він не проживає у квартирі АДРЕСА_3 та не отримує послуги з водопостачання, а квартирантка, яка там проживає не мала права підписувати акт від 05.09.2023 року.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Частиною 3 ст. 13 Конституції України закріплено, що власність зобов'язує, вона не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
За положеннями статей 67 і 68, 162 Житлового кодексу України наймач (власник) зобов'язаний своєчасно щомісячно вносити квартирну плату й плату за комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Відповідно до ст. ст. 317, 319, 322 Цивільного кодексу України власник квартири володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, власність зобов'язує, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі №757/29813/17-ц, «не проживання відповідача (боржника) у квартирі, яка належить йому на праві власності, та факт відсутності його реєстрації у цій квартирі не звільняє його як власника квартири від обов'язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг».
Тобто, власник квартири повинен сплачувати послуги щодо оплати житлово-комунальних послуг не зважаючи на те, зареєстрований він у квартирі чи ні, мешкає він у цій квартирі чи ні.
Отже, саме факт того, що фізична особа є власником квартири є підставою для стягнення з неї боргу за житлово-комунальні послуги.
Таким чином ОСОБА_1 , як власник квартири зобов'язаний нести витрати по її утриманню, зокрема і зі сплати комунальних послуг за водопостачання та водовідведення, а також нести відповідальність за збереження і цілісність вузлів комерційного обліку.
Щодо встановлення факту несанкціонованого втручання в роботу приладу обліку, то він встановлений на підставі належних та допустимих доказів, оскільки матеріли справи містять акт від 05.09.2023 року підписаний спеціалістом КП «Жовтоводський водоканал» яким засвідчено пошкодження цілісності пломби у квартирі позивача, фото лічильника та пошкодженої пломби, а також саму пломбу. При цьому як зазначено вище сам акт складений спеціалістом КП «Жовтоводський водоканал», який має відповідні знання в цій сфері, пошкодженння пломби видно візуально, а тому проведення експертизи не є обов'язковим.
З приводу доводів апеляційної скарги про відсутність в акті підпису позивача, то як він сам не заперечує, його на момент проведення уповноваженою особою відповідача приладу обліку не було у квартирі, оскільки в ній проживає квартиронаймач, а тому це не може свідчити про недійсність складеного акту.
Згідно з п. 7 ст. 47 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690, зазначено, що індивідуальний споживач зобов'язаний допускати у своє житло (інший об'єкт нерухомого майна) виконавця або його представників у порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку.
В пункті 40 Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення зазначено, що споживач зобов'язаний забезпечувати цілістність обладання приладів (вузлів) обліку послуги відповідно до умов цього договору та не втручатися в їх роботу; допускати виконавця або його представників у своє житло (інший об'єкт нерухомого майна) для перевірки показів вузлів розподільного обліку у порядку визначеному законом і цим договором.
Відповідно до п. 27 Правил надання послуг №690, несанкціоноване втручання у роботу вузлів розподільного обліку забороняється. Якщо встановлено факт несанкціонованого втручання (самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, зокрема порушення цілісності пломб) в роботу вузла розподільного обліку води, зазначений вузол вважається таким, що вийшов з ладу.
Датою початку несанкціонованого втручання в роботу вузла розподільного обліку може бути: - дата виходу з ладу, зафіксована автоматично таким вузлом обліку; - дата повідомлення про несанкціонований вплив на вузол обліку; - перший день після дати припинення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності); - дата останньої контрольної перевірки виконавцем комунальної послуги, але не більше ніж 12 місяців до дати виявлення факту несанкціонованого впливу на вузол обліку.
За таких обставин, відповідач мав право на перерахування позивачу плати за водопостачання та водовідведення у зв'язку із несанкціонованим втручання в роботу вузла розподільного обліку, за попередні 12 місяців до виявлення такого порушення.
З приводу порядку нарахування такої заборгованості суд першої інстанції правильно погодився із розрахунком, наданим відповідачем, який ґрунтується на положеннях Методики розподілу між споживачами обсягів у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22 листопада 2018 року та рішення виконавчого комітету Жовтоводської міської ради № 471 від 26 грудня 2013 року
При цьому посилання апелянта на їх не чинність не знайшли свого підтвердження, а посилання на положення правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду з ухваленням нового немає.
З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має.
Керуючись ст. ст.368, 375, 381,382 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 грудня 2025 року.
Судді: