Провадження № 22-ц/803/9313/25 Справа № 185/8107/23 Суддя у 1-й інстанції - Зінченко А. С. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
23 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Марченко С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Безменко Микита Євгенович,
на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2025 року,-
15.06.2023 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулося до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, які надійшли 13.02.2025 року, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 160258,95 грн. та судовий збір.
Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2025 року позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" заборгованість за договором № 31.2-13/32-8 від 21.08.2008 в розмірі 160 258 (сто шістдесят тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн. 95 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" судовий збір в розмірі 3 873 грн (три тисячі вісімсот сімдесят три) грн 88 коп.
07.08.2025 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Безменко Микита Євгенович надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2025 рокута ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не дослідив, чи були відповідачу належним чином роз'яснені всі умови договору, зокрема, щодо нарахування процентів, комісій, порядку погашення, відповідальності за прострочення, чи отримував він примірник договору та всіх додатків до нього. Відсутність у матеріалах справи доказів належного інформування відповідача як споживача ставить під сумнів обґрунтованість нарахованих банком сум, зокрема, процентів за договором.
29.09.2025 року від Акціонерного товариства «Сенс Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Безменко Микита Євгенович відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.203-204).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
21 серпня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», як кредитором, та ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 31.2-13/32-8, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 43 000,00 доларів США зі сплатою 13,50 % річних та комісій, в розмірі та порядку, визначених в додатку № 1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною, на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 1.1.1. договору сторони погодили, що погашення кредиту буде здійснюватись в наступному порядку до 15 числа кожного місяця, починаючи з вересня 2008 року (останній платіж липень 2028 року) та з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту до 20 серпня 2023 року на умовах, визначених цим договором.
Загальними зборами акціонерів від 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) банку на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», а з 10 серпня 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» змінило найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк».
Згідно рішення № 5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, було прийнято рішення про припинення Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», де в. п.п. 1.2 визначено, що правонаступником щодо всього майна прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року.
Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 12 серпня 2022 року було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесено зміни до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції.
30 листопада 2022 року внесено зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 31.2-13/32-8 від 21.08.2008, станом на 10.03.2023 заборгованість за кредитним договором становить - 258 258,95 грн., з якої: 232 429,98 грн. заборгованість за кредитом; 25828,97 грн. заборгованість за відсотками.
Проте у зв'язку із частковим погашенням заборгованості ОСОБА_1 , позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № 31.2-13/32-8 від 21.08.2008 в розмірі 160 258,95 грн., з якої з якої: 160 258,95 грн. - заборгованість за кредитом
Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, а саме підлягає стягненню заборгованість за договором № 31.2-13/32-8 від 21.08.2008 в розмірі 160 258,95 грн.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, оскільки ці висновки ґрунтуються на ретельному аналізу доказів, що є у матеріалах цивільної справи.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Доводи апеляційної скарги спростовуються тим, що 21 серпня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», як кредитором, та ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 31.2-13/32-8, який власноручно підписано ОСОБА_1 (а.с.9-12) та в якому містяться всі істотні умови договору, зокрема, щодо нарахування процентів, комісій, порядку погашення, відповідальності за прострочення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Безменко Микита Євгенович залишити без задоволення.
Заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення виготовлено 23.12.2025 року.
Судді: