Провадження № 22-ц/803/10203/25 Справа № 201/6776/23 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С.О. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
23 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача Никифоряка Л.П.,
суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,
за участі секретаря судового засідання Сахарова Д.О.,
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляли самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Третя Дніпровська нотаріальна контора Дніпропетровської області,
розглянув відкрито в залі судових засідань апеляційного суду в м. Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 08 вересня 2025року, головуючий у суді першої інстанції Демидова С.О.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
12 червня 2023року ОСОБА_1 подала в суд позов проти ОСОБА_2 , третіми особами, які не заявляли самостійних вимог щодо предмету спору визначила ОСОБА_3 та Третю Дніпровську нотаріальну контору Дніпропетровської області, який уточнила 19 березня 2024року, в якому остаточно вимагала стягнути з суб'єкта управління майном дитини - ОСОБА_2 на її користь грошові кошти у сумі 4 355 258,54грн, посилаючись на те, що її мати ОСОБА_2 , яка виконувала обов'язки суб'єкта управління її майном в період до досягнення нею повноліття, розпорядилась отриманими нею у спадщину грошовими коштами на свій розсуд, без дозволу на це органу опіки та піклування.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 08 вересня 2025року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що в судові засідання, призначені на 17 червня 2025року та 08 вересня 2025року, позивач та її представник не з'явились без поважних причин.
Правову підставу для залишення позову без розгляду суд вбачав у тому, що причини повторної неявки процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду.
За таких умов суд виснував, що позивач, який належним чином повідомлявся про час та місце проведення судового засідання, повторно не з'явився до суду, не підтримавши вимоги в судовому засіданні та не надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, а його неявка перешкоджає розгляду справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
11 вересня 2025року ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_4 , подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою засобів поштового зв'язку апеляційну скаргу на ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 08 вересня 2025 року.
В апеляційній скарзі виклала вимогу про скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що позивачка та її представник не отримували виклики до суду на 08 вересня 2025року, інформації про сповіщення сторін матеріали справи не містять.
Заявник наполягала на тому, що в матеріалах справи міститься заява позивачки про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у зв'язку з тим, що позивачка перебуває поза межами України, однак суд жодного разу під час проведених судових засідань не підключав позивачку до участі в розгляді справи в режимі відеоконференції.
Інший довід апеляційної скарги зводився до того, що в матеріалах справи наявна заява відповідачки про відкладення розгляду справи, призначеного на 08 вересня 2025року, що свідчить про те, що судове засідання б не відбулось за таких обставин.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справ
Інші учасники справи своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористались та відзиву на апеляційну скаргу не подавали.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
17 вересня 2025року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду з Соборного районного суду міста Дніпра витребувана цивільна справа №201/6776/23; та 31 жовтня 2025року справа надійшла на адресу апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада 2025року відкрито апеляційне провадження у справі.
27 листопада 2025року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до судового розгляду на 1530год 23 грудня 2025року.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного листа.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з'ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виснував, що позивач та її представник були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак повторно без поважної причини не з'явились в судове засідання і не повідомили про причини своєї неявки.
Вислухав пояснення учасників справи котрі з'явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення так як судом першої інстанції при постановленні ухвали додержані норми процесуального права.
Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п'ята статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки в конструкції згаданої правової норми залишення без розгляду покладено в залежність від повторної неявки, можна виснувати, що умовою для застосування пункту 3 частини першої статті 257 та частини п'ятої статті 223 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача.
Водночас право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, можливе лише за відсутності заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Та заразом законодавець чітко та передбачувано виснував, що правовою підставою залишення позову без розгляду є тільки неявка позивача, який повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду - та тільки за умови що причини неявки не є поважними.
Отже, за змістом положень частини п'ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанова Верховного Суду від 11 листопада 2020року у справі № 643/856/15-ц, від 18 січня 2022року у справі № 369/3184/19).
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021року у справі № 450/1805/18, від 16 серпня 2022року у справі № 128/2557/19, від 31 травня 2023року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024року у справі № 686/15042/20.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно з частиною восьмою статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Правничу допомогу у вказаній справі позивачці ОСОБА_1 надавав адвокат Рижик Р.О., що підтверджується ордером серії АЕ № 1058693 від 03 липня 2023року, який в тому числі представляв інтереси позивачки в судових засіданнях.
Позивач ОСОБА_1 особисто приймала участь в судових засіданнях 13 липня 2023року, 14 березня 2024року, 30 квітня 2024року, 08 травня 2024року та 20 червня 2024року, а після 20 червня 2024року позивач брала участь у судовому процесі з розгляду вказаної справи лише через представника Рижика Р.О., що узгоджується з положеннями частини першої статті 58 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що повістки про виклик до суду надсилались учасникам справи та їх представникам за допомогою засобів поштового зв'язку рекомендованими листами з повідомленням про вручення.
Судове засідання у справі було призначено на 17 червня 2025року о 1000год.
Представник позивача був належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, повістку про виклик до суду на 17 червня 2025року отримав 17 квітня 2025року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Але, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, 17 червня 2025року представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
З протоколу судового засідання від 17 червня 2025року та розписки про день, час та місце розгляду справи вбачається, що розгляд справи було відкладено на 08 вересня 2025року о 1000год.
Представник позивача був належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, повістку про виклик до суду на 08 вересня 2025року отримав 19 липня 2025року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Крім того, на зазначену позивачем адресу проживання судом першої інстанції засобами поштового зв'язку позивачу було направлено повістку про виклик до суду на 08 вересня 2025року, однак конверт повернувся до суду з відміткою “за закінченням терміну зберігання». Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивачка повідомляла суд про зміну адреси проживання, хоча повідомлення суду про зміну адреси місця проживання (перебування, знаходження) є процесуальним обов'язком, встановленим частиною першою статті 131 ЦПК України.
За таких обставин колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що представник позивача не отримував повістку про виклик до суду на 08 вересня 2025року та доводи про те, що матеріали справи не містять доказів про сповіщення сторін.
Однак, 08 вересня 2025року представник позивача повторно не з'явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Заяв про припинення повноважень адвоката Рижика Р.О. представляти інтереси позивачки до суду не надходило.
Тож, за підтверджених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачка та її представник 17 червня 2025рку та 08 вересня 2025року не з'явились до суду без поважних причин.
Водночас, заяв про розгляд справи за відсутності сторони позивачка ні особисто, ні через свого представника, не подавала, а неявка сторони позивача перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що наявність заяви відповідача про відкладення судового засідання, призначеного на 08 вересня 2025року, не є поважною причиною для неявки позивачки чи її представника в судове засідання та не звільняє сторону позивача від обов'язку повідомити суд про причини своєї неявки.
Доводи апеляційної скарги про те, що за наявності заяви позивачки про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції суд першої інстанції жодного разу судове засідання в режимі відеоконференції не проводив, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, так як в матеріалах справи відсутні заяви позивачки про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, а також відсутні ухвали суду першої інстанції про участь позивачки в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У постанові від 25 вересня 2024року у справі № 490/9587/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що позивач із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
Сторона зобов'язана проявляти особливу старанність у захисті своїх інтересів і вживати необхідних заходів для ознайомлення з рухом провадження у справі.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Отже, суд зобов'язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду в разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши, що представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, у судові засідання, які були призначені на 17 червня 2025року та 08 вересня 2025року, не з'явився, не надав заяв та доказів на підтвердження обставин, які перешкоджали явці в судові засідання, не надав заяви про розгляд справи без його участі, - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частин першої статті 257 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів.
Апеляційний суд звертає увагу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України), про що судом було роз'яснено позивачу в оскаржуваній ухвалі.
Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм процесуального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги про законність рішення суду та правильно застосував норми процесуального права
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Сукупність вищезазначених обставин та положень закону давали підстави для висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 08 вересня 2025року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 грудня 2025року.
Судді: