Провадження № 11-кп/803/3597/25 Справа № 192/195/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
17 грудня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025042160000049 від 14 січня 2025 року, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2025 року щодо
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2025 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 закрито, у зв'язку зі смертю обвинуваченого.
Мотивуючи ухвалене рішення, суд посилався лікарське свідоцтво про смерть обвинуваченого та керувався вимогами п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги адвокат посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Захисник зазначає, що прокурор не надав суду будь-якої письмової заяви родичів померлого щодо питання реабілітації останнього, а тому суд зобов'язаний був оголосити перерву для з'ясування цих обставин. Між тим, судом питання наявності потреби у реабілітації з'ясовано не було, а в ухвалі суд безпідставно переклав свій обов'язок на захисника.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника, який апеляційну скаргу підтримав, прокурора, який просив ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її обґрунтованість, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання колегії суддів, наведеним вимогам кримінального процесуального закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Так, положеннями п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається якщо помер обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
Відповідно до п. 2 ч. 10 ст. 284 КПК України, за наявності підстави для закриття кримінального провадження, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, суд до постановлення ухвали про закриття кримінального провадження направляє у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення повідомлень, одному з близьких родичів або члену сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захиснику обвинуваченого копію клопотання прокурора про закриття кримінального провадження із роз'ясненням права заявити клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження. Кримінальне провадження закривається, якщо у 10-денний строк не надійшло клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що наведених вимог закону судом дотримано не було.
Так, 24 жовтня 2025 року під час судового засідання прокурором було долучено до матеріалів провадження свідоцтво про смерть обвинуваченого та заявлено у зв'язку з цим клопотання про закриття кримінального провадження. З'ясувавши думку потерпілої, яка проти закриття провадження не заперечувала, а також захисника, який вказав на необхідність повідомлення родичів про право на реабілітацію обвинуваченого, суд того ж дня ухвалив оскаржуване рішення.
Таким чином, всупереч вимогам закону, про клопотання прокурора родичів обвинуваченого суд самостійно не повідомив, а так само не надав часу для повідомлення про ці обставини родичів й захиснику, проігнорувавши при цьому думку останнього щодо необхідності роз'яснення близьким родичам або членам сім'ї права на реабілітацію померлого.
Більш того, задовольняючи клопотання прокурора, суд керувався лише лікарським свідоцтвом про смерть, тобто документом, який не підтверджує державну реєстрацію смерті.
Відповідно до ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно переглянути справу і ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином не з'ясував відсутності правових підстав для продовження судового провадження в загальному порядку, що є необхідним для реабілітації померлого, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про необхідність закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 .
За цих умов, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвалу суду та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, під час проведення якого суду належить усунути наведені порушення.
Керуючись ст. ст. 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2025 року про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4