Провадження № 33/803/2897/25 Справа № 192/2383/25 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
11 грудня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Присенко Олени Георгіївни на постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2025 року щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
При обставинах, встановлених місцевим судом, 02 вересня 2025 близько 16 год 35 хв у селі Сурсько-Михайлівці по вул. Центральній водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ауді А6, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: бліде обличчя, тремтіння рук, млява мова, зіниці очей не реагують на світло.
Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі адвокат просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду та процесуальні порушення щодо законності зупинки транспортного засобу та вимоги щодо проходження огляду.
Сторона захисту вважає, що співробітниками поліції висунуто безпідставну вимогу щодо проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння були відсутні і у встановленому законом порядку перевірку на їх наявність поліцейськими не проведено, крім того останній був безпідставно зупинений співробітниками поліції, оскільки будь-які підстави, для законної зупинки, передбачені ст. 35 ЗУ “Про Національну поліцію» були відсутні.
Вказує, що відеозапис не є безперервним та ньому не відображено усіх обставин подій, а саме факту безпосереднього керування автомобілем, зупинки транспортного засобу та встановлення відповідних ознак наркотичного сп'яніння, роз'яснення права та обов'язків особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та правових наслідків відмови від проходження огляду, у зв'язку з чим цей доказ є недопустимим. Звертає увагу на порушення процедури проведення огляду, оскільки відповідні ознаки сп'яніння не були встановлені за допомогою технічних засобів, крім того, ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, а лише у медичному закладі, при цьому останнього не у встановленому законом порядку не було відсторонено від керування автомобілем.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисник не з'явились та про час і дату апеляційного розгляду повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Перевіривши матеріали справи в межах апеляційних доводів, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Вважаю, що вищезазначені вимоги закону дотримано в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмові у проходженні огляду на стан наркотичного сп'яніння, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи.
Так, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№441571 від 02 вересня 2025 року складеним уповноваженою особою, з дотриманням вимог статей 254-256 КУпАП, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ауді А6, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: бліде обличчя, тремтіння рук, млява мова, зіниці очей не реагують на світло та від проходження огляду на стан наркотичного спяніння відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР; відеозаписом з боді-камер співробітників поліції на якому зафіксовані обставини події 02 вересня 2025 року.
Зазначені вище докази, є належними в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх узгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.
Перевіряючи доводи адвоката щодо недоведеності факту керування автомобілем, зважаю на те, що факт керування транспортним засобом може бути встановлений на підставі будь-яких доказів та їх сукупності відповідно до ст. 251 КУпАП.
З відеозапису слідує, що ОСОБА_1 не заперечує факту керування транспортним засобом, при цьому будь-яких ознак психологічного тиску чи примушування до надання саме, таких пояснень на відео не відображено, крім згідно свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу Ауді А6, д.н.з. НОМЕР_1 , власником є саме ОСОБА_1 , який добровільно на місці події надав правоустановчі документи.
Також звертаю увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення підписаний ОСОБА_1 при цьому будь - яких заперечень чи зауважень він не висловлював, окрім вказівка про надання пояснень в суді.
З огляду на викладене, вважаю доводи сторони захисту в частині відсутності доказів факту керування транспортним засобом безпідставними.
Доводи захисту щодо безпідставності висунутої вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння та не відповідних ознак сп'яніння є необґрунтованими, оскільки працівниками поліції після встановлення особи водія ОСОБА_1 в ході спілкування з останнім виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, що підтверджується і відеозаписом та відповідно до вимог Інструкції останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відтак, встановлення наявності ознак сп'яніння відноситься до компетенції поліцейського при спілкування з водієм, який наділяється такими повноваженнями, зокрема і вказаною Інструкцією, а спростувати такі дії водій може у встановленому законом порядку, а саме проходженням огляду на місці зупинки транспортного засобу або проходженням медичного огляду, тому ставити під сумнів правильність підозри працівника поліції щодо наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, які об'єктивно підтверджується відеозаписом, наразі немає підстав.
Апеляційні доводи щодо процесуальних порушень під час проведення огляду на стан сп'яніння вважаю неспроможними, з огляду на наступне.
На відеозаписі спілкування водія з поліцейськими, виявлення ознак наркотичного сп'яніння, та як наслідок пропозицію пройти огляд в медичному закладі, також водію було роз'яснено наслідки відмови та зафіксовано факт відмови від проходження огляду, за результати чого було складено протокол.
Відеозапис є об'єктивним доказом по справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь - якої особи та на якому зафіксовано достовірну, повну та переконливу фіксацію відповідних подій. У виконання вимог ст. 266 КУпАП та ст. ст. 31, 40 ЗУ “Про Національну поліцію України», поліцейський використав технічні засоби з метою відеофіксації подій та долучив відеозапис як доказ до протоколу про адміністративне правопорушення, про що зроблений відповідний запис в протоколі, а тому останній є належним та допустимим доказом.
Так, дії співробітників патрульної поліції відповідали вимогам вказаної Інструкції, огляд на стан сп'яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, відповідного зразка, процедуру проходження огляду відповідно до вимог ст. 266 КУпАП зафіксовано на спеціальному технічному засобі - відеозаписі з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції.
Ствердження сторони захисту щодо порушення процедури проходження огляду, з посиланням на те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на місці зупинки є неприйнятними, оскільки згідно положень вищезазначеної Інструкції, огляд водія за підозрою у стані саме наркотичного сп'яніння проводиться лише у медичних закладах, шляхом лабораторних досліджень.
Апеляційні доводи щодо відсутності в матеріалах даних про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не можуть слугувати безпосередньою підставою для скасування постанови суду, оскільки обставини, що утворюють склад інкримінованого останньому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, матеріалами справи підтверджені в достатньому обсязі. При цьому сторона захисту не вказує, як саме дотримання процедури відсторонення від керування транспортним засобом впливає на доведеність винуватості ОСОБА_1 , і яке саме значення для справи може мати.
З огляду на вищенаведене, при апеляційному перегляді не встановлено порушень ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є доведеною поза розумним сумнівом.
З огляду на викладене, накладене на ОСОБА_1 стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді, без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Присенко Олени Георгіївни, - залишити без задоволення.
Постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Корчиста