Справа № 206/3398/24 Номер провадження 22-ц/814/4067/25Головуючий у 1-й інстанції Назарьова Л. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
17 грудня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,
розглянула в судовому засіданні в м. Полтаві, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бердніченко Оксани Павлівни на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11 серпня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (в подальшому - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитними договорами:
№78692485 в сумі 36000 грн, з яких 9000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 27000 грн. - за відсотками;
№102701479 в сумі 12570 грн, з яких 3000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 9000 грн - за відсотками та 570 грн. - за комісією;
та судові витрати.
Вимоги обґрунтовані тим, що 12 травня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено в електронному вигляді договір позики № 78692485, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на визначений строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а останнє прийняло права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників № 12 від 22.11.2023 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором у сумі 36000 грн., з яких 9000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 27000 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Окрім того, 29 червня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 102701479 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, згідно умов якого товариство надало позичальнику кредитні кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем кредитору з моменту отримання кредиту.
27.10.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27102023/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права грошової вимоги за кредитними договорами, а останнє прийняло належні права вимоги до боржників згідно реєстру боржників.
Відповідно до реєстру боржників № 2 від 27.10.2023 до договору факторингу №27102023/1 від 27.10.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у сумі 12570 грн., із яких 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9000 грн. - сума заборгованості за відсотками, 570 грн. - заборгованість за комісією.
Позичальником кошти як в повернення кредитів, так і відсотків за користування грошима, ані первісним кредиторам, ані новому не сплачувалися, в зв'язку з чим новий кредитор і звернувся до суду.
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11 серпня 2025 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за:
- договором позики № 78692485 в розмірі 36000 грн., яка складається із: 9000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27000 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- кредитним договором № 102701479 в розмірі 12570 грн., яка складається із: 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9000 грн. - сума заборгованості за відсотками; 570 грн. - заборгованість за комісією.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн.
Ухвалюючи рішення суд встановив наявність кредитних правовідносин між сторонами, неналежне виконання позичальником умов кредитних договорів, правомірність переходу права вимоги до позивача як до нового кредитора, в зв'язку з чим стягнув заборгованість згідно наданих розрахунків.
Не погодившись з рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бердніченко О.П. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вважає, що заява на отримання кредиту не свідчить про укладання кредитного договору, а надані розрахунки заборгованості не свідчать про видачу кредитних коштів. Окрім того нарахування заборгованості здійснюються поза межами договорів.
Звертає увагу на недоведеність належними доказами переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.
Враховуючи, що всі штрафи, пені, інші платежі, передбачені договором, нараховані з 24.02.2022 за прострочення виконання зобов'язань підлягають списанню, вважає, що відповідач звільнений від сплати комісії.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 12 травня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді договір позики № 78692485, відповідно до умов якого позичальник отримав 9000 грн., строком на 30 днів; процентна ставка (базова) 2,5 % (фіксована); знижена процентна ставка 1% (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності); орієнтовна загальна вартість позики 11700 грн.
Грошові кошти в сумі 9000 грн. були зараховані на рахунок (банківську картку) ОСОБА_1 12.05.2023, о 21:18 год., що підтверджується довідкою АТ «ПУМБ» про зарахування коштів.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) і ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого клієнт передав фактору за плату, а останній прийняв належні права вимоги
28 липня 2021 року та 22 листопада 2023 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено додаткові угоди до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 12 від 22.11.2023 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 78692485 у сумі 36000 грн., з яких: 9000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27000 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Також 29 червня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №102701479, відповідно до якого позичальник отримав 3000 грн., строком на 105 днів по 12.10.2023.
Також в договорі сторони визначили, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду складають 900 грн., які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду складають 8100 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду, а комісія за видачу кредиту становить 570 грн., які нараховуються за ставкою 19% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Кредитні кошти в розмірі 3000 грн. були зараховані на картку ОСОБА_1 29.06.2023 о 10:18 год., що підтверджується довідкою АТ «ПУМБ» про зарахування коштів.
27 жовтня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27102023/1, згідно з умовами якого ТОВ «Мілоан» (клієнт) передає ТОВ «ФК «ЄАНБ» (фактор) за плату належні йому права грошової вимоги, а остання приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі боржників.
На виконання договору факторингу № 27102023/1 від 27 жовтня 2023 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Мілоан» складено акт прийому-передачі реєстру боржників та ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102701479 у сумі 12570 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9000 грн. - сума заборгованості за відсотками; 570 грн. - сума заборгованості за комісією.
Ухвалюючи рішення, суд прийняв до уваги вищезазначені докази, на підставі яких встановив наявність кредитних правовідносин, правомірність переходу прав вимоги від первісних кредиторів до нового та факт неналежного виконання позичальником своїх обов'язків, що призвело до виникнення заборгованості, яку стягнув згідно наданих розрахунків.
Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Із прийняттям ЗУ «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Згідно ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону №675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Матеріалами справи доводиться факт укладання 12.05.2023 та 29.06.2023 спірних кредитних договорів, в електронному вигляді між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 відповідно.
Вказані договори були підписані позичальником електронним підписом за допомогою одноразових ідентифікаторів.
Кошти по кредитних договорах в сумі 9000 грн. (договір №78692485) та 3000 грн. (договір №102701479) були перераховані на картку ОСОБА_1 емітовану в АТ «ПУМБ», що доводиться відповідною довідкою.
Вказані докази були витребувані судом за заявою позивача, з огляду на те, шо містять банківську таємницю.
Перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача доводить в повній мірі факт укладання кредитних договорів між ним та товариствами, фактичне отримання позичальником таких коштів та їх використання, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині про не укладання кредитних договорів.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися зі стягнутою місцевим судом сумою заборгованості.
Так, при укладанні договору №78692485 сторони узгодили суму кредиту - 9000 грн., проценти за користування кредитом протягом 30 днів в сумі 2700 грн. та загальну суму, що підлягає поверненню 11700 грн.
Разом з тим, звертаючись з позовом до суду новий кредитор - ТОВ «ФК «ЄАПБ» просив стягнути з позичальника заборгованість по вказаному кредиту в сумі 36000 грн., яка була розрахована за період з 22.11.2023 по 30.04.2024.
Надаючи оцінку розрахунку заборгованості судова колегія приходить до висновку, що нарахування заборгованості здійснювалося кредитором поза межами 30 денного строку кредитування, що не передбачено чинним законодавством та умовами самого договору.
Як зазначалося вище строк укладеного між сторонами договору становить 30 днів, тобто останній діяв з 12.05.2023 по 11.06.2023, між тим, первісним кредитором було здійснено нарахування відсотків в сумі 27000 грн. поза межами вказаного строку, а саме по 30.04.2024.
Враховуючи узгоджені умови договору укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , сума відсотків за користування кредитом протягом 30 днів становить 2700 грн., а отже в цьому розмірі і має бути стягнута разом із основним боргом в сумі 9000 грн.
Пунктом 6 договору сторони передбачили можливість пролонгації договору, що передбачає відповідну процедуру, а саме звернення позичальника в електронній формі та укладання додаткової угоди.
Між тим матеріали справи не містять жодних доказів які-б свідчили про наявність дій з боку позичальника щодо пролонгації договору, в зв'язку з чим правових підстав вважати такий договір пролонгованим, а відтак продовжувати нараховувати визначені ним проценти є помилковим, з огляду на закінчення його дії 11.06.2023.
В даному випадку саме в межах 30 денного строку дії договору, при недоведеності факту його пролонгації, підлягає до стягнення заборгованість в загальному розмірі 11700 грн.
Що стосується іншого договору №102701479, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , то товариством було обраховано відсотки в межах строку дії договору - 105 днів, що і було задоволено місцевим судом, зважаючи на невиконання умов договору та наявність заборгованості з боку позичальника, яка становить 12570 грн.
Доводи апеляційної скарги стосовно звільнення позичальника від сплати комісії в сумі 570 грн. при укладанні кредитного договору №102701479 відхиляються колегією суддів з наступних підстав.
Умовами договору про споживчий кредит №102701479, п. 1.5.1 сторони узгодили, що комісія за надання кредиту становить 570 грн., яка нараховується з ставкою 19% від суми кредиту одноразово.
10 червня 2017 року набув чинності ЗУ «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим текст статті 11 цього Закону викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1, ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Враховуючи узгодженість суми комісії між сторонами, що не суперечить положенням ЗУ «Про споживче кредитування», доводи апеляційної скарги є безпідставними та підлягають відхиленню.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни судового рішення в частині визначення розміру заборгованості по відсотках по кредитному договору №78692485, які підлягають стягненню лише за період дії договору в розмірі 2700 грн.
Зважаючи на зміну рішення суду, шляхом зменшення стягнутої суми заборгованості по кредитному договору №78692485 з 36000 грн. до 11700 грн., та відповідно задоволення позовних вимог на 49,97 % (з заявлених 48570 грн. задоволено 24270 грн.), у відповідності до норм ч. 13 ст. 141 ЦПК України підлягає зміні і розподіл судових витрат.
Так, на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 1513 грн. (49,97% від сплачених при подачі позову 3028 грн.).
Окрім того, зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги - 50,03%, з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір сплачений при подачі апеляційної скарги в сумі 1817,90 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бердніченко Оксани Павлівни задовольнити частково.
Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11 серпня 2025 року змінити, зменшивши стягнуту з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість по відсоткам по кредитному договору №78692485 з 27000 грн. до 2700 грн. та загальну суму по вказаному договору з 360000 грн. до 11700 грн.
В порядку розподілу судових витрат змінити рішення суду в частині стягнення судового збору шляхом його зменшення з 3028 грн. до 1513 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений при подачі апеляційної скарги в сумі 1817,90 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 24 грудня 2025 року.
Судді: О.І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин